Відмінності між версіями «Історія комп'ютерної техніки/Домеханічні обчислювачі»
| Рядок 9: | Рядок 9: | ||
| − | [[Абак японський (Соробан)]] | + | [[Абак японський (Соробан)]] |
| + | [[Рахівниця]] | ||
| − | + | [[Логарифмічна лінійка]] | |
| − | [[ | + | |
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
'''''Історія винайдення'''''<br /> | '''''Історія винайдення'''''<br /> | ||
Шотландець Джон Непер (John Napier, 1550-1617) у 1614 році розробив перші таблиці логарифмів, що зводили множення чисел до додавання їхніх логарифмів. У 1617 році він придумав такі собі палички (на кшалт канцелярсьої лінійки), на яких було написано числа за певним правилом. Прикладені одна до одної, вони дозволяли отримувати добутки та частки чисел, їхні степені та корені цілих степенів.<br /> | Шотландець Джон Непер (John Napier, 1550-1617) у 1614 році розробив перші таблиці логарифмів, що зводили множення чисел до додавання їхніх логарифмів. У 1617 році він придумав такі собі палички (на кшалт канцелярсьої лінійки), на яких було написано числа за певним правилом. Прикладені одна до одної, вони дозволяли отримувати добутки та частки чисел, їхні степені та корені цілих степенів.<br /> | ||
Версія за 02:24, 20 лютого 2017
Головна → Історія комп'ютерної техніки → Історія комп'ютерної техніки/Домеханічні обчислювачі
Абак японський (Соробан) Рахівниця
Логарифмічна лінійка
Історія винайдення
Шотландець Джон Непер (John Napier, 1550-1617) у 1614 році розробив перші таблиці логарифмів, що зводили множення чисел до додавання їхніх логарифмів. У 1617 році він придумав такі собі палички (на кшалт канцелярсьої лінійки), на яких було написано числа за певним правилом. Прикладені одна до одної, вони дозволяли отримувати добутки та частки чисел, їхні степені та корені цілих степенів.
На той момент множити числа уміло небагато людей, ділити вміли лише одиниці з освідченої спільноти, а обчислювати корені квадратні та кубічні було вже на грані чаклунства. Тому такий винахід був справді революційним. На логарифмічній лінійці, якою користувалися ще дуже донедавна, числа на шкалах розташовано за логарифмічною шкалою, зводячи множення до додавання логарифмів. Тому, коли йдеться про логарифмічну лінійку, завжди згадують про Джона Непера.
Опис зовнішнього вигляду
Найпростіша логарифмічна лінійка складається з двох шкал у логарифмічному масштабі, що здатні пересуватися одна відносно одної. Складніші лінійки містять додаткові шкали і прозорий повзунок з кількома поділками. На зворотній стороні лінійки можуть знаходитися різні довідкові матеріали.
Принцип використання
Кожному числу відповідає спеціальне число - логарифм - це показник степеня, в який потрібно звести число (підстава логарифма), щоб отримати задане число. У такий спосіб можна виразити будь-яке число. Принцип дії логарифмічної лінійки заснований на тому, що множення і ділення чисел замінюється відповідно додаванням і відніманням їх логарифмів. Завдяки даній властивості складна операція множення зводиться до простій операції складання. Для спрощення були складені таблиці логарифмів, які пізніше були як би вбудовані в пристрій, що дозволяє значно прискорити процес обчислення, - логарифмічну лінійку.
Екпонат, що передставлений у музеї, має назву КЛПЗ:
- дата виготовлення 1973 рік;
- СРСР, ГОСТ 5161-57
Кругова логарифмічна лінійка
Історія винайдення
Винахідниками перших кругових логарифмічних лінійок є англійці — математик і педагог Уїльям Отред і вчитель математики Річард Деламейн (1630р.).
Уїльям Отред і Річард Деламейн винайшли логарифмічну лінійку незалежно один від одного. У логарифмічній лінійці шкали зміщувалися щодо один одного, у зв'язку з чим при обчисленні відпадала необхідність використовувати такий тягар, як циркулі.
Причому англійці запропонували дві конструкції: прямокутну і круглу, в якій логарифмічні шкали були нанесені на двох концентричних кільцях, що обертаються один щодо одного. У 1632 році в Лондоні вийшла книга Отреда і Форстера “Круги пропорцій” з описом кругової логарифмічної лінійки, а опис прямокутної логарифмічної лінійки Отреда даний в книзі Форстера “Доповнення до використання інструменту, званого “Кругами пропорцій”, що вийшла наступного року.
Опис зовнішнього вигляду
Логарифмічна лінійка складається з корпусу з двома головками, 2-х циферблатів, один з яких обертається за допомогою головки з чорною на ній крапкою і 2-х стрілок, які обертаються за допомогою головки з червоною крапкою. Проти головки з чорною крапкою над рухомим циферблатом знаходиться нерухомий покажчик.
На рухомому циферблаті нанесені 2 шкали: внутрішня - основна - рахункова і зовнішня - шкала квадратів чисел.
На нерухомому циферблаті нанесені 3 шкали: зовнішня шкала - рахункова, аналогічная внутрішній шкалі на рухомому циферблаті, середня шкала «S» відповідає значенню кутів для відліку їх синусів ,а внутрішня шкала «T» -значенню кутів для відліку їх тангенсів.
Принцип використання
Кругова логарифмічна лінійка призначена для виконання таких математичних операцій: множення, ділення, комбіновані дії, піднесення до квадрату, добування квадратного кореня, знаходження значень тригонометричних функцій синуса і тангенса, а також відповідних зворотних тригонометричних функцій, обчислення площі кола.
Логарифмічна лінійка (кругла) - Рудік М. 22гр.
- Чотиризначна математична таблиця Брадіса - Ругало Дмитро, 26 група
