Відмінності між версіями «Навчальний курс "Фітоценологія" ПГФ»

Матеріал з Вікі ЦДУ
Перейти до: навігація, пошук
(Базова)
Рядок 121: Рядок 121:
 
==Рекомендована література==
 
==Рекомендована література==
 
===Базова===
 
===Базова===
 +
1. Абдулоєва О.С., Соломаха В.А. Фітоценологія. – Київ: Фітосоціоцентр, 2011. – 450 с.
 +
 +
2. Григора І.М., Соломаха В.А. Основи фітоценології. – Київ: Фітосоціоцентр, 2000. – 240 с.
 +
 +
3. Ипатов В.С., Кирикова Л.А. Фитоценология. – СПб: Из-во СПбГУ, 1998. – 314 с.
 +
 +
4. Миркин Б.М., Наумова, Соломещ В.Г. Современная наука о растительности. – М.: Логос, 2001. – 264 с.
 +
 +
5. Работнов Т.А. Фитоценология. – М.: Из-во Моск. ун-та, 1978. – 384.
 +
 +
6. Береговий П.М. Геоботаніка. – Київ: Рад. школа, 1966. – 175 с.
 +
 +
7. Быков Б.А. Геоботаника. – Алма-Ата, 1978. – 288 с.
 +
 +
8. Воронов А.Г. Геоботаника. – М.: Высш. школа. – 1973. – 382 с.
 +
 +
9. Ярошенко П.Д. Геоботаника: основньїе понятия, напрявления, методы. – М.-Л.: Изд-во АН СССР, 1961.
 +
 +
10. Вальтер Г. Общая геоботаника. - М.-Л.: Мир, 1982. – 264 с.
 +
 +
===Додаткова===
 +
 +
11. Василевич В.И. Статистические методи в геоботанике. - Л., 1969. - 232 с.
 +
 +
12. Василевич М.М. Очерки теоретической фитоценологии.. – Л.: Наука, 1983. – 248 с.
 +
 +
13. Галанин А,В. Ценотическая организация растительного покрова. - Владивосток, 1989.-164 с.
 +
 +
14. Геоботаника. Сборник статгей./Под ред.а.П.Шенникова.-М.-Л., 1983.-Вьт.14.-228 с.
 +
 +
15. Григора І. М. Рослинність України (еколого-ценотичний, флористичний та географічний нарис) / І. М. Григора, В. А. Соломаха. – Київ : Фітосоціоцентр, 2005. – 452 с.
 +
 +
16. Дубына Д. В. Плавни Причерноморья / Д. В. Дубына, Ю. Р. Шеляг-Сосонко. – К. : Наук. думка, 1989в. – 272 с.
 +
 +
17. Екофлора України. Т. 1–3, 5, 6 / Відп. ред. Я. П. Дідух. – К. : Фітосоціоцентр, 2000, 2002, 2004, 2007, 2010.
 +
 +
18. Зелена книга України. Рідкісні і такі, що перебувають під загрозою зникнення, та типові природні рослинні угруповання, які підлягають охороні / Під. заг. ред. Я. П. Дідуха. – К. : Альтерпрес, 2009. – 448 с.
 +
 +
19. Летняя практика по геоботанике: практическое руководство./ Под ред В.С.Ипатова.-Л., 1983.-176 с.
 +
 +
20. Миркин Б.М., Розенберг. Фитоценология: принципи и методи. – М., 1978. – 148 с.
 +
 +
21. Мишнев В.Г. Учебная практика по геоботанике: учебное пособие. - К., 1988.-92 с.
 +
 +
22. Нешатаев Ю.Н. Методи анализа геоботанического материала. - Л.,  1984. - 190 с.
 +
 +
23. Пачоский И.К. Основы фитосоциологии. Курс, читанный на Агрономическом факультете Херсонского Политехнического Института в 1919/20 году. – Херсон: Вторая гос. тип., 1921. – 346 с.
 +
 +
24. Работнов Т.А. Экспериментальная фитоценология. – М.: Из-во МГУ, 1987. – 160.
 +
 +
25. Рослинність УРСР : Природні луки. – К. : Наук. думка, 1968. – 256 с.
 +
 +
26. Рослинність УРСР. Болота. – К. : Наук. думка, 1969. – 243 с.
 +
 +
27. Рослинність УРСР : Ліси. – К. : Наук, думка, 1971. – 460 с.
 +
 +
28. Рослинність УРСР. Степи, кам'янисті відслонення, піски. – К. : Наук. думка, 1973. – 428 с.
 +
 +
29. Соломаха В. А. Синантропна рослинність україни / В. А. Соломаха, О. В. Костильов, Ю. Р. Шеляг-Сосонко. – К. : Наук. думка, 1992. – 251 с.
 +
 +
30. Соломаха В. А. Синтаксономія рослинності України. Третє наближення / В. А. Соломаха. – К. : Фітосоціоцентр, 2008. – 296 c.
 +
 +
31. Травлеев Л.П., Травлеев А.П. Спутник геоботаника по почвоведению и гидрологии. - Днепропетровск, 1979. - 85 с.
 +
 +
32. Якубенко Б.Є., Попович С.Ю., Григорюк І.П., Мельничук М.Д. Геоботаніка: тлумачний словник. Навчальний посібник. – К.: Фітосоціоцентр, 2011. – 420 с.

Версія за 17:26, 11 листопада 2016

Назва курсу

Фітоценологія


Галузь знань, напрям підготовки, освітньо-кваліфікаційний рівень: 0401 Природничі науки

спеціальність:

8.04010201 Біологія*

Мета та завдання навчального курсу

Мета навчальної дисципліни: Метою навчального курсу «Фітоценологія» є ознайомити студентів із закономірностями організації фітоценозів та факторами, які впливають на їх організацію, ознаками рослинного угруповання та їх динамікою, основними підходами до класифікації рослинності, класифікацією по домінантах та еколого-флористичною класифікацією (система Браун-Бланке), короткою характеристикою вищих одиниць (класів і порядків) рослинності України. Завдання навчальної дисципліни: Теоретичні – сформувати у студентів систему знань про теоретичні положення і закономірності фітоценології, флористичні і ценотичні особливості фітоценозів, їх динаміку, основні підходи до класифікації рослинних угруповань, еколого-флористичну класифікацію (систему Браун-Бланке), характеристику вищих одиниць (класів і порядків) рослинності України. Практичні – виробити у студентів навички виділяти фітоценози, досліджувати їх динаміку, використовувати основні підходи до класифікації рослинних угруповань, еколого-флористичну класифікацію (систему Браун-Бланке), вміти класифікувати фітоценози.

Згідно з вимогами освітньо-професійної програми студенти повинні: ЗНАТИ: • принципи організації рослинних організмів в рослинні угруповання та систему взаємозв’язків всередині рослинних угруповань. • головні структурно-функціональні ознаки фітоценозів. • закономірності взаємозв’язків між фітоценозами та їхнім середовищем існування, давати загальну характеристику провідних факторів середовища. • принципи та головні сучасні методи класифікації фітоценозів, принципи номенклатури виділених одиниць класифікації, мати уявлення про сучасні визнані школи класифікації рослинності та найбільш розповсюджені синтаксономічні зведення. • закономірності розвитку рослинного покриву. • закономірності природно-географічного розподілу рослинності. • особливості застосування геоботанічних досліджень та їхніх результатів в інших наукових напрямках, в природоохоронній справі, а також у виробництві та інших галузях господарської діяльності.

УМІТИ: Конструктивні уміння: • у польових умовах, за стандартними геоботанічними методиками, виконувати повний геоботанічний опис фітоценозів основних типів та класів рослинності України. • проводити детально-маршрутні геоботанічні дослідження території для встановлення усіх основних синтаксонів рослинності і їх екологічної приуроченості: геоморфології, гідрологічного режиму, ґрунтових умов, умов материнської породи, типу господарського використання. • в польових умовах, використовуючи методи пробних ділянок та облікових площадок і спеціальні методи аналізу структури рослинних угруповань, визначати та описувати усі статичні ознаки рослинного угруповання. • використовуючи метод облікових площадок та статистичні методи, встановлювати кількісні характеристики фітоценозів: мінімум-ареал, коефіцієнт схожості між фітоценозами, коефіцієнт спільності, сталість компонентів фітоценоза, частоту трапляння виду, розподіл видів по площі фітоценоза, фітомасу та її розподіл у вертикальній структурі фітоценоза, біологічну продуктивність, загальний енергетинчий баланс та баланс речовин у системі "фітоценоз-екотоп". • встановлювати параметри основних екологічних факторів рослинних угруповань, використовуючи методики разового вимірювання, а також фізіологічне діючі режими екологічних факторів, використовуючи посезонні вимірювання в умовах стаціонарних досліджень. • використовуючи метод екологічних профілів та методи класифікації рослинних угруповань, складати еколого-фітоценотичні та еколого-генетичні ряди рослинних асоціацій річкових долин та плакорів. • в умовах стаціонарних досліджень встановлювати структуру ценопопуляцій домінантів, едифікаторів та рідкісних видів і прогнозувати напрямки їх змін. • в умовах стаціонарних досліджень, використовуючи методики дослідження життєвості ценопопуляцій визначати тип еколого-фітоценотичної стратегії видів-домінантів та асектаторів. • використовуючи онтогенетичні, морфологічні, анатомічні методи, в умовах стаціонарних досліджень встановлювати життєві форми рослин у фітоценозах і описувати усі їхні морфологічні та еколого-біологічні особливості. • в умовах стаціонарних досліджень, використовуючи метод екологічних профілів та спеціальні методи дослідження динаміки рослинних угруповань, описувати усі зміни рослинного покриву стаціонару, розпізнавати серед них оборотні і необоротні, встановлювати їх причини і прогнозувати напрямки розвитку рослинного покриву. • використовуючи повні геоботанічні описи, за набором діагностичних і індикаторних видів визначати типи лісу, лук, боліт. • використовуючи набір геоботанічних описів, класифікувати методом Браун-Бланке описані фітоценози. • картувати окремі екологічні профілі та покриту сіткою профілів територію на основі результатів детально-маршрутних геоботанічних досліджень. • в умовах маршрутно-рекогносцирувальних досліджень розпізнавати формації зональної, азональної, екстразональної та поясної рослинності і описувати їхню топографічну та геоморфологічну приуроченість. • складати програму рекогносцирувальних, детально-маршрутних та стаціонарних досліджень рослинності лісів, лук, степів, боліт, вищої водної та бур'янової рослинності залежно від предмету та цілей досліджень рослинного покриву. Організаторські уміння: • здійснювати контроль і допомогу в розумовому розвитку студентів; • організовувати різноманітні види колективної та індивідуальної діяльності студентів на занятті і під час екскурсій; • розвивати активну дослідницьку діяльність студентів; • керувати і допомагати виконувати науково-дослідницьку роботу студентів. Комунікативні уміння: • встановлювати доброзичливі відносини зі студентами; • знаходити оптимальні форми спілкування зі студентами; • передбачати результат навчальних дій на відносини зі студентами. Дослідницькі уміння: • критично оцінювати результати своєї діяльності; • вдосконалювати педагогічну майстерність, самоосвіту і самовиховання; • вміти виготовляти мікропрепарати і мікрофотографії.

Навчальна програма курсу Фітоценологія

Робоча програма курсу Фітоценологія


Автор (автори) курсу

Аркушина Г.Ф.


Учасники

Сторінка координування курсу "Фітоценологія" ПГФ"


Графік навчання

Модуль 1. Фітоценоз та його властивості

Тема 1. Фітоценологія – система знань про рослинний покрив.

Тема 2. Фітоценоз як одиниця рослинного покриву.

Тема 3. Структура фітоценозів.

Тема 4. Геоботанічний опис – структура та методика виконання.


Модуль 2. Динаміка та класифікація рослинності

Тема 1. Динаміка рослинності.

Тема 2. Класифікація рослинності.

Тема 3. Практичне використання геоботанічної інформації.


Зміст курсу

Теоретичний матеріал

План лекцій з фітоценології

І.М.Григора, В.А.Соломаха, Основи фітоценології

Практичні та лабораторні завдання

Практикум з фітоценології, автор Гапон С.В.

Самостійна робота

Тематика самостійної роботи

Теоретичний матеріал для самостійного опрацювання

Методичні рекомендації щодо оформлення самостійних робіт (зразки)


Ресурси

Рекомендована література

Базова

1. Абдулоєва О.С., Соломаха В.А. Фітоценологія. – Київ: Фітосоціоцентр, 2011. – 450 с.

2. Григора І.М., Соломаха В.А. Основи фітоценології. – Київ: Фітосоціоцентр, 2000. – 240 с.

3. Ипатов В.С., Кирикова Л.А. Фитоценология. – СПб: Из-во СПбГУ, 1998. – 314 с.

4. Миркин Б.М., Наумова, Соломещ В.Г. Современная наука о растительности. – М.: Логос, 2001. – 264 с.

5. Работнов Т.А. Фитоценология. – М.: Из-во Моск. ун-та, 1978. – 384.

6. Береговий П.М. Геоботаніка. – Київ: Рад. школа, 1966. – 175 с.

7. Быков Б.А. Геоботаника. – Алма-Ата, 1978. – 288 с.

8. Воронов А.Г. Геоботаника. – М.: Высш. школа. – 1973. – 382 с.

9. Ярошенко П.Д. Геоботаника: основньїе понятия, напрявления, методы. – М.-Л.: Изд-во АН СССР, 1961.

10. Вальтер Г. Общая геоботаника. - М.-Л.: Мир, 1982. – 264 с.

Додаткова

11. Василевич В.И. Статистические методи в геоботанике. - Л., 1969. - 232 с.

12. Василевич М.М. Очерки теоретической фитоценологии.. – Л.: Наука, 1983. – 248 с.

13. Галанин А,В. Ценотическая организация растительного покрова. - Владивосток, 1989.-164 с.

14. Геоботаника. Сборник статгей./Под ред.а.П.Шенникова.-М.-Л., 1983.-Вьт.14.-228 с.

15. Григора І. М. Рослинність України (еколого-ценотичний, флористичний та географічний нарис) / І. М. Григора, В. А. Соломаха. – Київ : Фітосоціоцентр, 2005. – 452 с.

16. Дубына Д. В. Плавни Причерноморья / Д. В. Дубына, Ю. Р. Шеляг-Сосонко. – К. : Наук. думка, 1989в. – 272 с.

17. Екофлора України. Т. 1–3, 5, 6 / Відп. ред. Я. П. Дідух. – К. : Фітосоціоцентр, 2000, 2002, 2004, 2007, 2010.

18. Зелена книга України. Рідкісні і такі, що перебувають під загрозою зникнення, та типові природні рослинні угруповання, які підлягають охороні / Під. заг. ред. Я. П. Дідуха. – К. : Альтерпрес, 2009. – 448 с.

19. Летняя практика по геоботанике: практическое руководство./ Под ред В.С.Ипатова.-Л., 1983.-176 с.

20. Миркин Б.М., Розенберг. Фитоценология: принципи и методи. – М., 1978. – 148 с.

21. Мишнев В.Г. Учебная практика по геоботанике: учебное пособие. - К., 1988.-92 с.

22. Нешатаев Ю.Н. Методи анализа геоботанического материала. - Л., 1984. - 190 с.

23. Пачоский И.К. Основы фитосоциологии. Курс, читанный на Агрономическом факультете Херсонского Политехнического Института в 1919/20 году. – Херсон: Вторая гос. тип., 1921. – 346 с.

24. Работнов Т.А. Экспериментальная фитоценология. – М.: Из-во МГУ, 1987. – 160.

25. Рослинність УРСР : Природні луки. – К. : Наук. думка, 1968. – 256 с.

26. Рослинність УРСР. Болота. – К. : Наук. думка, 1969. – 243 с.

27. Рослинність УРСР : Ліси. – К. : Наук, думка, 1971. – 460 с.

28. Рослинність УРСР. Степи, кам'янисті відслонення, піски. – К. : Наук. думка, 1973. – 428 с.

29. Соломаха В. А. Синантропна рослинність україни / В. А. Соломаха, О. В. Костильов, Ю. Р. Шеляг-Сосонко. – К. : Наук. думка, 1992. – 251 с.

30. Соломаха В. А. Синтаксономія рослинності України. Третє наближення / В. А. Соломаха. – К. : Фітосоціоцентр, 2008. – 296 c.

31. Травлеев Л.П., Травлеев А.П. Спутник геоботаника по почвоведению и гидрологии. - Днепропетровск, 1979. - 85 с.

32. Якубенко Б.Є., Попович С.Ю., Григорюк І.П., Мельничук М.Д. Геоботаніка: тлумачний словник. Навчальний посібник. – К.: Фітосоціоцентр, 2011. – 420 с.