Відмінності між версіями «Стаття до проекту Олексієнко А.Б. ,2016»

Версія за 07:39, 28 жовтня 2016

Вступ

Постановка проблеми. Феномен "Я" зазвичай виражається в таких термінах, як "самосвідомість", "самопізнання", "самоставлення", "самість", "Я"-концепція, "Я"-система, "Я"-образ, "ідентичність", і хоча всі вони взаємопов’язані, їх співвідношення і значущість у різних наукових підходах неоднакові. Складність та багатогранність феномену "Я" обумовлюється його сутністю, змістом, структурою та методами вивчення. У вітчизняній та зарубіжній психологічній літературі існує різноманітність концепцій щодо вивчення проблеми "Я", що залишає враження невизначеності та суперечливості навіть у рамках одного напряму дослідження. Проблематичним видається також і співвідношення різних теоретичних підходів. Найбільш дискусивним у науковій літературі є питання про співвідношення понять "Образ "Я", "Я"-концепція", "ідентичність особистості". Теоретичний аналіз проблеми. Аналіз різних теоретико-експериментальних підходів до вивчення "Я"-концепції показав надзвичайну строкатість термінології, коли для позначення того самого поняття використовуються різні терміни або, навпаки, різні за змістом явища позначаються одним терміном. Як справедливо відзначають учені Кон І.С [11], Столін В.В [24] до нашого часу категоріальний статус поняття "Я", одного з фундаментальних філософсько-психологічних понять, залишається недостатньо чітко визначеним. Такі терміни, як "самість", "ідентичність", "его", "образ себе", "ставлення до себе", "самооцінка", "образ "Я", "самосвідомість", "Я"-концепція", "Я"-система", "уявлення про себе", "Я"- уявлення", "Я-репрезентація", "Я-схема", "Я-маска" тощо, вживаються в найрізноманітніших значеннях. Беручи до уваги той факт, що дані труднощі не є суто термінологічними, автори ряду робіт намагаються зіставити поняття, упорядкувати термінологічне поле проблеми Лісіна М.І [13], Столін В.В. [24]. Враховуючи такий стан доцільно розкрити зміст поняття "Я"-концепція та споріднених понять. Також необхідно визначитись із їх співвідношенням. Як зазначає А.І.Зеличенко [8], поняття "Я" є занадто великим і тому має кілька значень: а) як певна константа; б) як "господар" (особистість) людини, який відповідає за життя, контролює думки і керує поведінкою; в) як психічна форма самоідентифікації - індивідуалізації людини на тлі навколишнього світу й інших людей (Е.Еріксон); г) як внутрішнє усвідомлення особистістю самої себе.

Багатозначність поняття "Я"

Багатозначність поняття "Я" вплинула на розробку сутнісної характеристики "Я"-концепції. У цілому аналіз наукових праць дозволяє окреслити основні підходи дослідників до визначення даного поняття. Виявлено, що "Я"-концепція - це: "те, чим я володію”. Зміст цього поняття ясно висловив У.Джеймс [6]: "Щоби піклуватися про своє "Я", необхідно, щоб природа дала його разом з яким-небудь іншим об’єктом, досить для мене цікавим, щоб викликати в мене інстинктивне бажання привласнити його заради нього самого" . "є те, яким мене хочуть бачити". Для даної позиції характерна така думка Ч.Х. Кулі [21]: "Ми бачимо наше обличчя, фігуру й одяг у дзеркалі, цікавимося ними, оскільки все це наше, буваємо задоволені ними або ні відповідно до того, якими ми хотіли б їх бачити, так само в уяві сприймаємо у свідомості іншого деяку думку про наші манери, вигляд, наміри, справи, характер і т.д., і це різними шляхами на нас впливає". Розвиваючи цю позицію, під "Я"-концепцією стали розуміти сукупність усіх уявлень особистості про себе, сполучену з їх оцінкою, такі вчені, як А.В. Бояринцева [5], М.Е. Колеснікова [10], І.С. Кон [11], Ю.М. Орлов [17], С.Р. Пантилєєв [19], М. Розенберг [21] та ін. "сукупність установок, спрямованих на самого себе", що включає структурні елементи: "Я"-образ, самооцінку, поведінкові реакції й очікування. Цієї точки зору дотримуються Г.Г. Овчиннікова [18], Соколова О.Є. [23], та ін. "система образів-"Я" і образів людини", де "Я"-образи постійно змінюються й ніколи той же образ не виникає двічі..." Т. Шибутані [25,182], С.М. Петрова [20]; "система самосприймання", або організований, послідовний концептуальний гештальт, який складається зі сприйняття властивостей "Я", або "мене", і сприймань взаємин "Я", або "мене" з іншими людьми та з різними аспектами життя, а також цінності, пов’язані з цими сприйняттями [27]; насамперед неповторність, унікальність "нейроструктурних основ індивідуального "Я" людини” Бахур В.Т. [2, 41]. Слід зазначити, що різноманіття визначень поняття "Я"-концепція позначилось при моделюванні дослідниками структурних варіантів "Я"-концепції.

Великий внесок у дослідження сутності категорії "Я" зробили західні дослідники В. Штерн, А. Маслоу, К. Роджерс, Г. Олпорт, Г. Мюррей та ін. Вони виступали проти "атомістичного" подрібнення особистості й поелементного її розгляду. Це сприяло формуванню підходу, відповідно до якого розглядаються не поодинокі "Я"-образи, а систематизована "Я"-концепція

Розділ 2

а

б

Розділ 3

Висновки