Відмінності між версіями «Стаття до проекту (Сагун Ольги ) 2016»
4564001 (обговорення • внесок) (Створена сторінка: == Вступ == == Розділ 1 == == Розділ 2 == === а === === б === == Розділ 3 == == Висновки ==) |
4564001 (обговорення • внесок) (→Вступ) |
||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
== Вступ == | == Вступ == | ||
+ | '''Актуальність та новизна дослідження.''' | ||
+ | |||
+ | Уява – психічний (інтелектуальний) процес створення образів предметів, ситуацій, обставин шляхом установлення нових зв'язків між відомими образами та знаннями. Уява надає людині можливість виходити за межі реального світу, переміщувати речі та події в майбутнє, минуле, в інші світи та простори. Принциповим є те, що уява пов'язана з образами, уявленнями, хоча продукт уяви оформлюється знаково – у вигляді, наприклад, опису, тексту, тобто вербально (скажімо, як фантастичний твір). Учені вважають, що уява виникла в людини як відповідь на потребу передбачати результат своєї праці і, крім того, пояснити незрозумілі події та явища природи. | ||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | '''Метою''' даного дослідження є намагання розкрити сутнісні характеристики уяви як психічного (інтелектуального процесу), визначення головних чинників та методичних особливостей дослідження уяви та засад їх використання у психотерапії. | ||
+ | |||
+ | '''Головними завданнями даного дослідження є:''' | ||
+ | |||
+ | 1) теоретичний аналіз проблеми формування та розвитку уяви характеристика її основних видів, | ||
+ | |||
+ | 2) визначення та характеристика методів та методик дослідження рівня сформованості уяви. | ||
+ | |||
+ | 3) проведення експериментального дослідження з визначення показників рівня розвитку уяви на прикладі дітей молодшого шкільного віку. | ||
+ | |||
== Розділ 1 == | == Розділ 1 == | ||
== Розділ 2 == | == Розділ 2 == |
Версія за 07:45, 28 жовтня 2016
Вступ
Актуальність та новизна дослідження.
Уява – психічний (інтелектуальний) процес створення образів предметів, ситуацій, обставин шляхом установлення нових зв'язків між відомими образами та знаннями. Уява надає людині можливість виходити за межі реального світу, переміщувати речі та події в майбутнє, минуле, в інші світи та простори. Принциповим є те, що уява пов'язана з образами, уявленнями, хоча продукт уяви оформлюється знаково – у вигляді, наприклад, опису, тексту, тобто вербально (скажімо, як фантастичний твір). Учені вважають, що уява виникла в людини як відповідь на потребу передбачати результат своєї праці і, крім того, пояснити незрозумілі події та явища природи.
Метою даного дослідження є намагання розкрити сутнісні характеристики уяви як психічного (інтелектуального процесу), визначення головних чинників та методичних особливостей дослідження уяви та засад їх використання у психотерапії.
Головними завданнями даного дослідження є:
1) теоретичний аналіз проблеми формування та розвитку уяви характеристика її основних видів,
2) визначення та характеристика методів та методик дослідження рівня сформованості уяви.
3) проведення експериментального дослідження з визначення показників рівня розвитку уяви на прикладі дітей молодшого шкільного віку.