|
|
| Рядок 1: |
Рядок 1: |
| − | Багато власників Android-фонів зазнають труднощів із запуском даного Linux-софта на своїх девайсах. За всіма законами він начебто повинен тут працювати, та ось тільки для його установки чомусь потрібні права root, сам він поширюється в якихось саморобних інсталяторах, а вибір програм сильно обмежений. Ця стаття запропонує відповідь на питання, чому так вийшло, і підкаже рішення - зручний спосіб установки і запуску майже будь-якого Linux-софта в Android.
| + | '''Відокремити коренів рівняння графічним методом та уточнити його методом поділу відрізка навпіл''' |
| − | | + | x^2-20*sin(x)=0 |
| − | [[Файл:Cbeb6fe7c4af4ddfee02cdf10d3656dd.jpg|міні]]
| + | У Linux цю задачу можна розвязати за допомогою табличного процесора LibreOffice Calc. |
| − | | + | Запускаємо його натискаючи на ярлик [[Файл:256px-LibreOffice 4.0 Calc Icon.svg .png|міні]] |
| − | '''Linux чи не Linux?''' | + | |
| − | | + | |
| − | Як відомо, андроїд заснований на ядрі Linux і включає в себе набір стандартних бібліотек і утиліт командного рядка, властивих звичайному Linux-дистрибутиву. Однак запуск класичного Linux-софта тут сильно утруднений через безліч причин, в числі яких несумісність ABI, відсутність менеджера пакетів, власна система безпеки і відсутність багатьох компонентів стандартної Linux-системи.
| + | |
| − | | + | |
| − | Так, незважаючи на наявність в Android стандартної бібліотеки libc і інших, їх реалізація в більшості випадків несумісна з бібліотеками від проекту GNU і сильно урізана по функціоналу. З цієї причини Linux-софт потрібно як мінімум збирати заново спеціально під Android і ARM-процесор, а в багатьох випадках ще й патчити, додаючи функціонал, відсутній в бібліотеках.
| + | |
| − | | + | |
| − | Система безпеки Android, обрізає додатки в привілеї по повній програмі і не дозволяє їм виходити за рамки власного каталогу, також серйозно перешкоджає роботі стандартного Linux-софта. Тому часто потрібно отримувати права root, які ці обмеження знімають. Відсутність менеджера пакетів, який би дозволяв встановлювати звичайний Linux-софт, а не тільки Java-додатка, змушує розробників писати додатки, потрібні тільки для того, щоб встановлювати інші додатки. Так з'являються всі ці кастомниє інсталятори.
| + | |
| − | | + | |
| − | Найбільш очевидний і простий шлях перенести в Android функціонал повноцінної Linux-системи - це запустити «віртуалізовану» версію повноцінного Linux-дистрибутива. Спосіб цей цікавий, але страждає від проблеми поділу системи на дві області, кожна з яких працює незалежно від іншої.
| + | |
| − | | + | |
| − | '''BotBrew'''
| + | |
| − | | + | |
| − | Проект BotBrew покликаний вирішити багато проблем з установкою Linux-софта, які тільки можуть виникнути у користувача, і підготувати систему Android до прийняття сторонніх для неї додатків. По суті, система складається з чотирьох компонентів:
| + | |
| − | | + | |
| − | *репозиторій з прекомпілірованние для Android додатками, використовуючи який можна встановити багато Linux-додатків за допомогою однієї команди; | + | |
| − | *менеджер пакетів, в якості якого використовується легкий Opkg або dpkg разом з apt-get в експериментальній версії BotBrew Bazil;
| + | |
| − | *менеджер процесів runit, необхідний для того, щоб правильно запускати і підтримувати роботу демонів,
| + | |
| − | якщо такі будуть встановлені;
| + | |
| − | *власна система збирання, яка містить в собі всі інструменти, необхідні для крос-компіляції додатків за допомогою будь-якого настільного Linux-дистрибутива.
| + | |
| − | | + | |
| − | Для роботи BotBrew вимагає всього нічого: права root і трохи вільного простору у внутрішній пам'яті смартфона або на карті пам'яті. Причому перший варіант кращий, так як у випадку з SD файли будуть повалені на віртуальний диск, робота з яким підтримується далеко не всіма ядрами.
| + | |
| − | | + | |
| − | На даний момент класична версія BotBrew, що використовує власний репозиторій, дозволяє встановлювати такий софт, як dcron, GCC, Git, SSH-сервер dropbear, консольний браузер Lynx, сканер безпеки Nmap, інструмент бекапа rsync, редактор Vim, веб-сервер lighttpd, скриптові мови Python і Ruby, а також кілька десятків інших пакетів. Встановлюється це все, до речі кажучи, в виділений каталог у внутрішній пам'яті смартфона / планшета і ніяк не захаращує основну систему. Іншими словами, позбутися від BotBrew і всього, що ти встановив, можна буде, просто видаливши один каталог.
| + | |
| − | | + | |
| − | '''Ставимо софт'''
| + | |
| − | | + | |
| − | Отже, як же використовувати BotBrew для установки Linux-софта? Для початку нам знадобиться пакет з самою програмою. Він є в Google Play (зазначу, що потрібен BotBrew root, а не експериментальний Bazil) і важить менше мегабайта. Після установки запускаємо і натискаємо кнопку «Proceed» внизу екрану, щоб софтіна викачала всі необхідні для її роботи компоненти, такі як консольний менеджер пакетів, та багато інших програм (в термінах Debian Linux - bootstrap). Важать вони всього кілька мегабайт, тому чекати доведеться недовго. Після закінчення установки BotBrew виведе на екран вікно з офіційною інтернет-сторінкою проекту, яке можна сміливо закривати.
| + | |
| − | | + | |
| − | Тепер на екрані ви повинні побачити список пакетів, доступних до установки. Їх досить багато, але графічних додатків з описаних вище причин ти серед них не знайдеш. Зате є різномасті сервери, компілятори і інтерпретатори, так що всім, хто хоче серйозно «погратися» зі смартфоном, буде де розвернутися. Для установки пакета досить клацнути по його імені і на наступному екрані, що містить інформацію про програму, натиснути кнопку «Install».
| + | |
| − | | + | |
| − | Якщо під час bootstrap'а BotBrew виникли проблеми, можна спробувати встановити його вручну за допомогою наступної команди:
| + | |
| − | | + | |
| − | wget http: // repo.botbrew.com/anise/bootstrap/install.sh -O - | su
| + | |
| − | | + | |
| − | Якщо і це не допомогло, можна спробувати видалити всі установки («Remove BotBrew» в налаштуваннях) і потім спробувати запустити цю команду.
| + | |
| − | | + | |
| − | Після цього пакет з'явиться на вкладці «Installed», однак ніякої кнопки «Run» або чогось подібного ти не побачиш. Додаток доведеться самостійно запускати з консолі, що, втім, логічно. Сам додаток встановлюється всередину каталоговій структури / data / botbrew, в якому «емулюється» реальне оточення Linux-дистрибутива з каталогами / etc, / usr і іншими. А щоб не мучити користувачів необхідністю набирати повний шлях до команди, розробники BotBrew передбачили однойменну команду-врапперів. Щоб з її допомогою запустити, наприклад, встановлений консольний браузер Lynx, слід набрати таку команду:
| + | |
| − | | + | |
| − | $ Botbrew lynx http: //xakep.ru
| + | |
| − | | + | |
| − | Як варіант - каталог / data / botbrew / bin можна додати в змінну оточення PATH, але це доведеться робити після кожного запуску терміналу:
| + | |
| − | | + | |
| − | [[Файл:3f30bb6169e52c9a9408512b40d2e915.jpg||Сайт журнала в консольном браузере Lynx]] | + | |
| − | [[Файл:9d9a6c70d19114a5d51edd5a9c9cf7fb.jpg||Процесс установки пакета]]
| + | |
| − | | + | |
| − | $ Export PATH = "$ PATH: / data / botbrew / bin"
| + | |
| − | | + | |
| − | | + | |
| − | З демонами і різними мережевими сервісами, до речі, справи йдуть набагато краще. Після старту демони відразу будуть запущені, а управляти їх включенням можна через графічний інтерфейс, доступний після натискання на кнопку «Play» в нижній частині інтерфейсу BotBrew. Деякі додатки можуть зажадати створення додаткових користувачів і зміни їх параметрів, це можна зробити так само, як у звичайній Linux-системі:
| + | |
| − | | + | |
| − | Створення користувача:
| + | |
| − | $ Botbrew adduser vasya
| + | |
| − | Відкриття користувачеві доступу в інтернет:
| + | |
| − | $ Botbrew addgroup vasya inet
| + | |
| − | Перемикання BotBrew на іншого користувача:
| + | |
| − | $ Botbrew su vasya
| + | |
| − | | + | |
| − | | + | |
| − | Зверни увагу, що всі ці зміни стосуватимуться тільки віртуального оточення BotBrew і ніяк не позначаться на основній системі. Консоль можна використовувати також для установки додатків в обхід графічного інтерфейсу. Для цього слід використовувати консольний менеджер пакетів Opkg, синтаксис команд якого повністю сумісний в apt-get:
| + | |
| − | | + | |
| − | $ Botbrew opkg install dropbear
| + | |
| − | | + | |
| − | Зворотна операція:
| + | |
| − | | + | |
| − | $ Botbrew opkg remove dropbear
| + | |
| − | | + | |
| − | Щоб залишатися «на вістрі прогресу», репозиторій BotBrew потрібен час від часу оновлювати, натиснувши на відповідну кнопку в графічному інтерфейсі (її ні з чим не сплутаєш). Нові версії пакетів будуть відображатися на вкладці «Upgradable». Досить клацнути по його імені і натиснути «Upgrade».
| + | |
| − | | + | |
| − | [[Файл:D8dca18c1b0ea08a14a6aa9243ea4259.jpg]]
| + | |
| − | | + | |
| − | Керувати сервісами в BotBrew дійсно просто.
| + | |
| − | | + | |
| − | [https://habrahabr.ru/ Хабрахабр]
| + | |
