Відмінності між версіями «Стаття до проекту "Інформаційне суспільство" Чобу Юлії»

Поточна версія на 11:29, 13 квітня 2016

'АНГЛОМОВНИЙ ПУБЛІЦИСТИЧНИЙ ДИСКУРС ЯК СОЦІОКУЛЬТУРОЛОГІЧНИЙ ЛІНГВІСТИЧНИЙ ФЕНОМЕН СУЧАСНОГО КОМУНІКАТИВНОГО ПРОСТОРУ В ПЕРЕКЛАДАЦЬКОМУ АСПЕКТІ

Теоритичне обгрунтування феноменів дискурсу

1. 1 Дискурс як лінгвістічне явище

На теренах сучасного наукового простору Поняття дискурсу набуває широкого спектру різноманітніх визначеня, Які розмежовуються его пріналежністю до різніх сфер як науки, так и суспільного життя. По-перше дискурс фігурує у науке як лінгвістічне явіще. А по-друге, ВІН є яскраве комунікатівнім феноменом, что розкріває его Нові Особливості. Так, например, К. С. Серажим віокремлює методологічний, прагматико-семантичного и жанрово-лінгвістичний аспекти дискурсу [28, с. 4]. Альо спочатку Спробуємо сформулюваті загальне визначення Поняття дискурсу. Поняття «дискурс» очень багатозначне. Воно походити від латинську слова dіscursus , что буквально означало «біг у різніх напрямку». Поступово срок набуває велічезної кількості різноманітніх значень. У перекладі з англійської dіscourse означає «мова, міркування, розмова, бесіда», у французькій мові слово dіscours означає «діалогічна мова, публічній Виступ», у середньовічній латіні ВІН МАВ значення «пояснення, довід, аргумент у суперечці, логічне міркування», а прикметник дискурсивний у цею ж годину набуває стійкого значення «розумово, логічний, опосередкованих», на Відміну від чуттєвого, споглядального, безпосередно. Частково ЦІМ и зумовлюється, что чіткого и загальнопрійнятого визначення Поняття «дискурс», Пожалуйста б охоплювало всі випадки его вживання, що не існує [12, с. 23]. Як Зазначає А. Н. Баранов , семантично багатозначність даного терміна прослідковується з моменту его співжиття з метою мовознавчого АНАЛІЗУ [3, с. 170]. У Науковій літературі, самперед лінгвістічній, слово дискурс, в основному, вжівається як сінонім слова текст. Причем під текстом может розумітіся НЕ только спеціфічній продукт мовної ДІЯЛЬНОСТІ, а й будь-яке явіще дійсності, что має знакову природу и Певної чином структуроване: например, фільми, спектаклі, мітинги, дебати тощо. У сучасній Науковій літературі НЕ існує авторських прав на использование даного терміна. Альо вважається, что цею срок ввів американський дослідник Харріс. Щодо Відмінності тексту від дискурсу, О. С. Кубрякова Зазначає: «хоча текст и представляет собою зразок емерджентного Утворення (Пожалуйста вінікає во время Здійснення Певного процесса), ВІН вівчається самє у своїй закінченій форме, тобто як Дещо кінцеве. Це й и відрізняє его від дискурсу, Вивчення которого як бі природно передує процесса его Виникнення. У будь-якому випадка, дискурсивний аналіз потребує Відновлення цього процесса, даже если досліджується его результат ».

1.2 Політичний дискурс як комунікатівне явіще

Дискурс - це складаний соціолінгвальній феномен сучасного комунікатівного середовища, Який, по-перше, детермінується (прямо чи опосередковано) его соціокультурнімі, політічнімі, прагматично-ситуативними, псіхологічнімі та іншімі (констітуючімі чи фонових) Чинник, по-друге, має «видиму» - лінгвістічну (зв'язного текст чи его семантично значущих та синтаксичних завершень фрагмент) та «невидиму» - екстралінгвістічну (знання про світ, думки, настанови, мету адресанта, необхідні для розуміння цього тексту) структуру І, по-Третє, характерізується спільністю світу, Який Упродовж розгортання дискурсу «будується» его репродуцентом (автором) та інтерпретується реціпієнтом (слухач, читачем ТОЩО) [28, с. 25]. У 70-х роках Е. Бенвеніст предложили антропоцентричностью парадигму мови, что дозволила розглядаті дискурс як «Функціонування мови у живому спілкуванні». ВІН одним Із дере Надав слову дискурс термінологічне визначення - «мова, якові прівласнює тієї, хто говорити» [7, ​​с. 137]. Отже, розшірівші Поняття и сприйняттів дискурсу самє як комунікатівного явіще, что відрізняється від тексту, своим тіснім зв'язком Із уснім мовлення, цільовою аудіторією та автором Промови, а головне Із Словниковий структурою мови. Комунікатівній дискурс як засіб соціальної взаємодії є новою формою Політичної, Наукової, організаційної й технічної сили Суспільства, с помощью якої індивід чи сукупність індівідів здійснюють обмін інформацією. Віконуючі зв'язного функцію, комунікатівній дискурс Виступає найважлівішім механізмом становлення індівіда як суспільної особистості и провідником Настанов соціуму, что регулюють Дії учасников дискурсивного діалогу. О. С. Фоменко у своїй дисертації дает Наступний визначення дискурсу. Політичний дсікурс может буті визначеня як сукупність усіх мовленнєвих АКТІВ у політічніх діскусіях, а такоже правил публічної політики, Які оформити согласно існуючіх традіцій та отримай перевірку досвідом [31, с. 4]. У сучасности суспільстві політичний дискурс Виступає очень цікавім явіщем, Пожалуйста Постійно розвівається. Політичний дискурс представляет собою віддзеркалення Суспільно-політічного життя країни, ВІН Несе у Собі елементи ее культури, а такоже містіть у Собі РІСД національного характеру, ЗАГАЛЬНІ и національно-спеціфічні культурні цінності.