Версія за 20:09, 23 березня 2016

Правила набору тексту

Технічні правила набору

Набір і верстка повинні виконуватися у чіткій відповідності до розмітки оригіналу, макету верстки і вказівок видавничої специфікації.
Оригінали повинні чітко відповідати вимогам ДСТ 73—77 «Оригінали текстові, авторські і видавничі».

Загальні правила набору

• Оптимальний пропуск між словами повинен дорівнювати напівкегельній величині шрифту, яким набирається текст.
• При наборі на великий формат пропуск між словами у книжкових і журнальних виданнях допускається в межах від 1/4 до 3/4 кегельної.

У газетних, інформаційних виданнях і виданнях оперативної поліграфії — від 1/4 до 11/4 кегельної.

• При наборі на малий формат пропуск між словами у книжкових і журнальних виданнях допускається в межах від 1/4 до 11/4 кегельної.

У газетних, інформаційних виданнях і виданнях оперативної поліграфії – від 1/4 до 13/4 кегельної.

• При наборі кеглем понад 12, максимальний пропуск між словами може бути збільшений на 1/4 кегельної у порівнянні з попередніми цифрами для усіх видів видань.
• Пропуски між словами в одному рядку повинні бути однаковими.
• У рядку, набраному шрифтами різних кеглів, ширина пропусків у тексті меншого кегля повинна бути меншою, ніж у тексті більшого кегля.
• На межі міжрізними кеглями в рядку пропуск між словами визначається за більшим кеглем.
• Пропуски між словами в суміжних рядках неповинні дуже відрізнятися між собою.
• У рядках, не заповнених текстом (у кінцевих рядках, у тексті, вирівняному по центру або правому краю, при наборі з вільним правим або лівим краєм та ін.), пропуски між словами повинні дорівнювати або наближатися до напівкегельного шрифту.
• Рядки, що не мають пропусків між словами, і рядки, що не можуть бути виключені, як зазначено вище, дозволяється виключати зі збільшенням ширини міжлітерних пропусків до 1п. або зменшенням їх до 1/2 п.
• У книжкових виданнях не допускається збіг пропусків між словами по вертикалі чи діагоналі у трьох і більше суміжних рядках («коридори»).

У журнальних, газетних, інформаційних виданнях і виданнях оперативної поліграфії — у чотирьох.

• Рекомендується використовувати лапки типу «ялинки» (« і »);
• Всі абзацні відступи повинні бути однакові, незалежно від кегля для окремих частин тексту;
• Після нумерації в списках у різних абзацах пробіли мають бути однаковими, для того щоб перші букви цих абзаців були на одній вертикалі;
• Кінцевий рядок абзацу по довжині повинен перекривати абзацний відступ;
• Кінцевий рядок абзацу повинен бути не менше 2 кегельних шрифту і коротше повних, але не менше чим на 11/2 кегельних, або бути повним.
• При наборі з абзацними відступами кінцевий рядок абзацу повинен бути більшим за нього не менше чим у 1,5 рази і коротшим повного рядка не менше чим на 11/2 кегельних або бути повним.
• При наборі без абзацних відступів кінцевий рядок абзацу повинен бути не менше 2 кегельних шрифту і коротшим повного рядка не менше чим на 1/2 кв.
• Відстань між буквами повинна бути однакова по всьому тексту;

Правила переносу

• При наборі повинні дотримуватись усі граматичні правила переносу.
• Недопускаються немилозвучні переноси і переноси, що спотворюють зміст.
• Не можна переносити скорочення, що набираються прописними буквами (ВУЗ), прописними з окремими рядковими (КЗот) і з цифрами (ФА1000).
• Скорочені вирази (і т.д., і т.п.) при переносі не повинні розриватися.
• При переносі не повинні відриватися прізвища від ініціалів та ініціали один від одного, але перенос з розривом прізвища допускається.
• Не відриваються при переносі скорочені загальні назви від власних імен (тов. Іванов).
• Не допускається розміщення в різних рядках чисел і їхніх найменувань (250 кг), знаків номера і параграфа та чисел, які до них відносяться (№ 25), а також нумерації і початок тексту (5. Набір...).
• Допускається не більше 4 переносів підряд.При наборі на малий формат не більше 5.
• Однобуквені слова, з яких починається речення, не повинні бути у кінці рядка;

Набір знаків і цифр

• Розділові знаки (крапка, кома, двокрапка, крапка з комою, три крапки, знак оклику і знак питання) від попередніх слів не повинні

відриватися.

• Три крапки на початку речення не відриваються від наступного слова. У наборі “вразрядку” відбиття знаків і цифр не повинні бути збільшені.
• Дефіс від попередніх і наступних елементів набору не відривається; виключення складає набір “вразрядку”, при якому дефіс, так само як і букви, відбивають на величину розрядки.
• Тире на початку абзацного відступу повинне бути відділене від наступного тексту напівкегельною. Тире після коми або крапки, а також між числами в значенні «від — до» не повинно бути відірване.
• Лапки і дужки не відриваються від слів, які знаходяться у них. Розділові знаки від дужок і лапок ніколи не повинні бути відірвані.
• Лапки використовують того ж накреслення, що й текст у них. Дужки повинні відповідати накресленням основного тексту. Дужки усередині виділеного тексту повинні відповідати накресленню виділення.
• Знаки номера р (№) і параграфа (§) застосовують тільки з числами, які до них відносяться, і відбивають від них напівкегельною.
• Подвійні знаки не повинні розриватися. Якщо до знака відноситься кілька чисел, то між собою вони відбиваються напівкегельними.
• Знаки відсотка (%) і проміле (‰) застосовують тільки з числами, до яких вони відносяться, при чому відбиття між ними не робиться.
• Знаки градуса (°), хвилини ('), секунди (") і терції ("')від попередніх чисел не повинні бути відбиті, а від наступних чисел повинні бути відбиті на 2 п. (10° 15'). Якщо за цими знаками стоїть скорочене позначення шкали, то воно повинно бути відбите на 2 п. (15° С), однак у випадках застосування знака градуса без цифр таке відбиття не робиться (°З).
• Багатозначні числа, що набираються арабськими цифрами, класи (по три цифри з права на ліва ) розбивають шпаціями 2 п. (3 245 758). Розбивку на класи не роблять для чотирьохзначних чисел, десяткових дробів і для позначення номерів і стандартів (0,01599, ДСТ 16598—75).
• Числа повинні відбиватися від знаків і найменувань, до яких вони належать, напівкегельною (25000 т).
• Нарощення (відмінкові закінчення) до чисел набирають через дефіс без яких‐небудь відбиттів (2‐й). Прості дроби від цілої частини числа не відбиваються. Числа з буквами у позначеннях (як арабськими, так і римськими) не повинні мати відбиття (3а, IVб ). Числа і букви, розділені крапками (наприклад, для позначення пунктів), набирають без відбиття (1.3.14 а).

Набір окремих елементів

• Усі види скорочень, у тому числі скорочення метричних мір і технічних величин, повинні бути набрані тим же шрифтом, що і текст (у виділених частинах тексту — видільним шрифтом).
• Математичні скорочення (sin) — прямим світлим латинським шрифтом, позначення хімічних елементів — прямим світлим латинським із прописною буквою.
• Скорочення повинні бути відбиті від чисел або слів, до яких вони відносяться, на напівкегельну. Так само повинні бути відбиті ініціали від прізвищ.
• У скороченнях за початковими і кінцевими буквами слова (ф-ка) знак дефісу не повинен бути відбитий від попередніх і наступних елементів.
• Індекси і показники між собою та від попередніх і наступних елементів набору не відбиваються (Н2ПРО, м3/с).
• При наборі списків (рядків або абзаців з послідовною нумерацією римськими, арабськими цифрами або буквами) повинні бути вирівняні по вертикалі розряди чисел,

крапки або дужки після позначення пунктів і початок тексту у всіх пунктах.

• У кожному пункті списку другий і наступний рядки повинні бути набрані або в кінець, або з втягненнями, що забезпечують рівняння всіх текстових рядків по одній вертикальній осі.
• Шрифтові виділення (курсивом, напівжирним, жирним) повинні бути виконані шрифтами тієї ж гарнітури і кегля, що й основний текст. Наступні розділові знаки набираються основним шрифтом.
• При виділеннях прописними буквами пропуски між словами повинні бути збільшені приблизно на 2 п.
• При виділеннях шрифтами більшого або меншого кегля повинна забезпечуватися єдність лінії шрифту в кожнім рядку.
• При виділеннях підкресленням довжина лінії повинна чітко відповідати довжині виділеної частини тексту, крім пробілів, що відокремлюють основний текст від виділеного.

Набір заголовків

• Заголовки, що складаються з двох або декількох рядків, повинні бути розбиті на рядки за змістом.
• При поділі заголовків на рядки не допускаються переноси в словах і залишення в кінці рядка сполучників, прийменників і прислівників.
• При наборі заголовків окремими рядками між словами повинен бути пропуск в одну напівкегельну.
• Якщо заголовки набирають широкими шрифтами або прописними буквами, пропуски між словами повинні бути збільшені на 2 п. Якщо рядок заголовка менше формату набору на 1–2 кегельні,

він повинен наближатися до повного формату збільшенням пропусків між словами.

• Між рядками заголовків, набраних прописними буквами, інтервал повинен бути збільшений на 2 п.
• Порядковий номер усіх видів заголовків, що набирається в одному рядку з текстом, повинен бути відбитий напівкегельною, незалежно від того, чи є після номера крапка.
• Наприкінці заголовків, виключених окремими рядками, крапок не повинно бути.
• У заголовка, набраного прописними буквами, пробіли між словами повинні бути більше, ніж звичайні;
• Довжина рядка заголовку, який вирівняно по центру, повинна бути не більше ширини смуги набору, зменшеної на два абзацні відступи;
• Заголовок розбивається на рядки за змістом;
• Відбиття зверху повинне бути більше, ніж знизу;
• Над заголовком повинно бути не менше 4 рядків основного тексту. Допускається 3 рядки, але останній рядок повинен бути меншим 2/3 від ширини смуги набору;

Набір формул

• Формули в текстових рядках набору науково-технічних текстів повинні бути відбиті від тексту не менше чим на напівкегельну і не більше ніж на кегельну.
• Формули, що розміщені у текстовому рядку одна за одною, повинні бути відбиті між собою на кегельні.
• Набір математичних і хімічних формул повинен бути в усьому виданні однаковий у застосуванні шрифтів і знаків, способу виключення формул,

набраних окремими рядками (у новий рядок, у лівий край, із заданим відступом від лівого краю), застосуванні індексів, ліній, приставних знаків відповідно до розмітки оригіналу і вказівок у видавничій специфікації.

• Однорядкові математичні і хімічні формули, основні рядки математичних формул повинні бути набрані шрифтом тієї ж гарнітури і кегля, що й текст, до якого вони належать.

Кегль шрифту багаторядкових частин математичних формул зменшується на 2 п. у порівнянні з кеглем основних рядків.

• Допускається набір формул шрифтами іншої гарнітури.
• Групи однотипних формул, а також формул, об'єднаних фігурною дужкою, вирівнюються вертикально по основному знаку математичних співвідношень (як правило, за знаком рівності).
• Фігурні дужки, що об’єднують групу формул, повинні повністю охоплювати усі формули, що входять у цю групу,

при чому вістря дужки звернене від формул. Від найбільш довгої формули в групі фігурна дужка повинна бути відбита на напівкегельну.к;

• В групі формул з однотипною лівою частиною найбільш довгу формулу вирівнюють по центру, а інші — за знаком співвідношення;
• Відстань між формулами, які йдуть підряд — 4–6 пунктів;
• Змінні, позначенні латинськими символами, набираються курсивом, а цифри набираються прямими;
• При розбивці однієї формули на декілька рядків математичні знаки набираються вкінці кожного рядка і повторюються на початку наступного;
• Номер формули набирається кеглем основного тексту і вирівнюється по правому краю;

Виноски

• Нумерація виносок повинна бути посторінкова, якщо немає окремої вказівки на суцільну нумерацію;
• Кегль виносок повинен бути на 1–2 пункти менше кегля основного тексту. Розмір інтерліньяжу повинен бути приблизно 110–120% від кегля;
• Індекс виноски в тексті та в самій виносці набирається 6–м кеглем;
• Абзацний відступ виноски дорівнює абзацному відступу основного тексту;
• Між виносками повинне бути невелике (1–2 пункти) відбиття.

Набір математичних символів

• Математичні символи набирають світлим курсивом, грецьким і готичним світлим прямим; фізичні і хімічні символи (Re, Сі) — світлим прямим; математичні скорочення (sin, lim) — світлим прямим;

скорочення фізичних величин і одиниць виміру (кг, ка, У/м, W/m) — світлим прямим без крапок. Числа і дроби у формулах завжди повинні бути набрані прямим шрифтом.

• Символи, не розділені математичними знаками, і числа, що відносяться до них (коефіцієнти), не розбиваються між собою.
• Математичні знаки дій (+,−,× та ін.) і співвідношень (=, >, ≈ та ін.) відбиваються від суміжних символів або чисел на 2 п., крім випадків,

коли такі знаки позначають позитивне або негативне значення, ступінь збільшення та ін. Для розміщення формули в заданому форматі без переносу допускається рівномірне зменшення відбиттів математичних знаків по усій формулі.

• Математичні скорочення (2 sin α, tg α) відбиваються від суміжних елементів формули на 2 п. Якщо скорочення має показник ступеня (2 sin2 α), то відбиття повинно бути перенесене за показник.
• Символи, що позначають функції (f, ϕ), збільшення (Δ, γ) і диференціали (α, D), від наступних позначень функцій або аргументів, у тому числі й розміщених у дужках, не відбиваються,

а загальні позначення типу f(x) ϕ(y) або 2dxdy від попередніх і наступних елементів формули відбивають на 2 п.

• Скорочені позначення фізичних величин і одиниць виміру повинні бути відбиті від символів і цифр, до яких вони відносяться, на 3 п.
• Розділові знаки (крапка, крапка з комою, кома), що закінчують формулу, розміщуються чітко в основному рядку (за середньою лінією формули).
• Якщо формула закінчується однорядковим елементом, то знак не відбивається, якщо ж в кінці формули знаходиться елемент із горизонтальною розподільною лінією, то знак повинний бути відбитий на 2 п.
• Коми усередині формули, наприклад, f(x, y, z, t), не відбиваються від попереднього елемента і відбиваються на 3 п. від наступного елемента формули.

В описах хімічних складів розділові знаки не відбиваються від попередніх і відбивають від наступних елементів на напівкегельну.

• Знак оклику в значенні факторіала не відбивається від попереднього, але відбивається від наступного елемента формули на 2 п.
• Чисельник і знаменник повинні бути точно посередині довжини розподільної лінії.
• Чисельник і знаменник від розподільної лінії не відбиваються. У випадках, коли окремі елементи (наприклад, показники ступеня в знаменнику) щільно примикають до лінії, може бути відбиття на 1–2 п. При цьому зміщується середня лінія відповідних частин у всій формулі.
• Вертикальні тонкі і подвійні лінії у визначниках і матрицях повинні чітко дорівнювати висоті визначника і відбиватися від його стовпчиків і від поряд розташованих елементів на 2 п.
• Визначники повинні наближатися за формою до квадрата. Нормальна розбивка між колонками — напівкегельна, між рядками визначника — 4 п.

Різні за шириною елементи в колонках виключаються посередині формату стовпчика.

• Номер формули розміщується чітко на її середній лінії, а для формул, об'єднаних фігурною дужкою, — навпроти вістря дужки. Як правило, номер виключають у правий край загального формату за рахунок правого пробілу у формулі. У складених номерах (IVa, V1.5a) відбиттів між цифрами, буквами і крапками не роблять.

Наголос

• Якщо потрібно вказати наголос, застосовуйте знак на́голосу (а не жирний шрифт, апо'строф чи велИку лІтеру).
• Наголос в односкладових словах не потрібен.