Відмінності між версіями «Обговорення користувача:4150348»

Версія за 23:11, 7 травня 2019

Історія розвитку комп'ютерної графіки почалося вже в 20 столітті і триває сьогодні. Не секрет, що саме графіка сприяла швидкому зростанню швидкодії комп ’ ютерів. 1940-1970гг. - час великих комп'ютерів (ера до персональних комп'ютерів). Графікою займалися тільки при виведенні на принтер. У цей період закладені математичні основи. Особливості: користувач не мав доступу до монітора, графіка розвивалася на математичному рівні і выводилась у вигляді тексту, що нагадує на великій відстані зображення. Графобудівники з'явилися наприкінці 60-х років і практично були не відомі. 1971-1985р. - з'явилися персональні комп'ютери, тобто з'явився доступ користувача до дисплеїв. Роль графіки різко зросла, але спостерігалося дуже низька продуктивність комп'ютера. Програми писалися на асемблері. З'явилося кольорове зображення (256). Особливості: цей період характеризувався зародженням реальної графіки. 1986-1990рр. - поява технології Multimedia (Мультимедіа). До графіку додалися обробка звуку та зображення, спілкування користувача з комп'ютером розширилося. Особливості: поява діалогу користувача з персональним комп'ютером; поява анімації і можливості виводити кольорове зображення. 1991-2008 роках. - поява графіки нашого дня Virtual Reality. З'явилися датчики переміщення, завдяки яким комп'ютер змінює зображення за допомогою сигналів посилають на нього. Поява стереоочков (монітор на кожне око), завдяки високій швидкодії яких відбувається імітація реального світу. Уповільнення розвитку цієї технології з-за побоювання медиків, оскільки завдяки Virtual Reality можна дуже сильно порушити психіку людини, завдяки потужному впливу кольору на неї. Слідство використання графіки Зовсім змінилася архітектура програм. Якщо раніше батько програмування Вірт говорив, що будь-яка програма це алгоритм + структура даних, то з появою комп'ютерної графіки на персональному комп'ютері програма - це алгоритм + структура даних + інтерфейс користувача (графічний). Програмування називають тепер візуальним програмуванням, тобто компілятор дає велику кількість діалогових вікон, де вводяться координати і видно прообраз результату, можна змінювати прообраз програми. У 90-х роках з'явився стандарт зображення схем алгоритмів UML, його використовують всі підручники. Він враховує об'єктно-орієнтовані програми і здатний зображати багатозадачність. Є можливість схеми алгоритму малювати самому з готових стандартних форм. Оскільки всі програми використовують графіком (меню, товарні знаки, всякі допоміжні зображення) їх можна робити в сучасних компіляторах, не виходячи з компілятора. UML розглядається як міжнародний стандарт. У ньому 12 груп символів (кожна з груп з визначенням певну специфіку) і способів взаємозв'язку між ними. Перехід до графічного інтерфейсу був змушений тим фактом, що людина сприймає 80% даних через картинку, і лише 20% - через розум, почуття і т.д.

 Ubuntu  — операційна система для робочих станцій, лептопів і серверів, найпопулярніший у світі дистрибутив Linux. Серед основних цілей Ubuntu — надання сучасного й водночас стабільного програмного забезпечення для пересічного користувача із сильним акцентом на простоту встановлення та користування.
  Ubuntu надає користувачу мінімальний набір програм загального призначення: багатовіконне стільничне середовище, засоби для перегляду Інтернету, організації електронної пошти, офісні програми з можливістю читати і записувати файли у форматах, що використовуються в пакеті програм Microsoft Office, редактор зображень, програвач компакт-дисків тощо. Спеціалізоване програмне забезпечення, потрібне досвідченішим користувачам, можна отримати з відповідних репозиторіїв. Серверний варіант системи включає також засоби, потрібні для організації сервера баз даних, веб-сервера, сервера електронної пошти тощо.

Загальна характеристика

 Ubuntu побудований на основі Debian GNU/Linux — іншого популярного дистрибутиву Лінукс. Спонсорується Canonical Ltd., власником якої є бізнесмен із ПАР Марк Шаттлворт. Назва дистрибутиву походить від зулуської концепції «убунту», яку можна висловити приблизно, як «людяність». Дистрибутив так названий для популяризації духу цієї філософії у світі програмного забезпечення. Ubuntu належить до вільного програмного забезпечення і може безкоштовно передаватись необмеженій кількості користувачів.
 Ubuntu поставляється з найсвіжішою версією GNOME, але починаючи з версії 11.04 компанія Canonical вирішила розробити свою власну стільницю під назвою Unity. Програмне забезпечення підбирається таким чином, щоб інсталяційні пакунки та Live CD помістилися на одному компакт диску, водночас надавши користувачеві змогу створити для себе зручне робоче середовище. Live CD включає в себе версії популярних крос-платформених програм (Mozilla Firefox, Mozilla Thunderbird, Empathy, OpenOffice.org/LibreOffice та F-Spot), які дають змогу користувачеві ознайомитися із системою ще до встановлення на твердий диск.
 Педро Корте-Реаль (Pedro Côrte-Real) провів дослідження складу базового сховища «main» дистрибутиву Ubuntu 11.04 за обсягом коду (у вибірці фігурувало число рядків коду). З великих проектів відзначені: Linux-ядро (9%, але з них 3% займають пов'язані з ядром зовнішні компоненти, такі як iptables і udev), інструменти GNU, такі як компілятор GCC і системна бібліотека Glibc (8%), X.Org (3%), Java (6%), Mozilla (6%), KDE (8%), GNOME (5%). Але домінують в дистрибутиві маленькі проекти, сукупна частка яких становить 56%.

Історія та процес розробки

 Перший випуск Ubuntu відбувся 20 жовтня 2004, як тимчасове відгалуження Debian GNU/Linux, з метою регулярних, кожні шість місяців випусків нової версії системи на базі коду Debian, таким чином, надаючи частіші, ніж Debian, випуски системи. Ubuntu завжди має останній випуск GNOME, і випуск Ubuntu відбувається через місяць після чергового випуску GNOME. На відміну від деяких інших відгалужень Debian загального призначення, таких, як Xandros, Linspire та Libranet, компанія Canonical залишилася близькою до філософії Debian і використовує для Ubuntu переважно вільне програмне забезпечення, а не покладається на невільні програмні продукти, популярні в бізнес-моделях інших дистрибутивів.
 Пакунки Ubuntu, переважно базуються на пакунках із нестабільної (unstable) групи пакунків Debian. Для встановлення та управління пакунками Ubuntu використовує Advanced Packaging Tool від Debian. Проте, пакунки для Ubuntu і Debian не обов'язково сумісні один з одним. Деякі розробники Ubuntu займаються також і ключовими пакунками Debian, тому вносять зміни до обох проектів. У квітні 2005 засновник Debian Іан Мердок критикував Ubuntu за несумісність пакунків із Debian, кажучи, що Ubuntu дуже далеко відхилився від Debian Sarge, щоб залишитися сумісним. 
 Ubuntu фінансується Марком Шаттлвортом через Canonical Ltd. 8 липня 2005, Canonical оголосила про створення Ubuntu Foundation і забезпечила початкове інвестування у розмірі 10 мільйонів доларів. Мета фонду полягає у тому, щоб гарантувати підтримку і розвиток для всіх майбутніх версій Ubuntu, станом на 2006 фонд залишався недіючим. Шаттлворт описує його, як надзвичайний фонд на випадок, якщо підтримка Canonical з якихось причин припиниться.
 Є плани щодо відгалуження Ubuntu з кодовою назвою «Grumpy Groundhog». Заплановано, що воно залишатиметься нестабільним відгалуженням, призначеним для розробки і тестування. Джерелом для нього буде безпосередньо система контролю версій програм, що входять до складу Ubuntu. Це передбачено для надання можливості досвідченим користувачам і розробникам тестувати поточні найсвіжіші версії окремих програм без необхідності самим створювати пакунки; планується заздалегідь попереджати про помилки та проблеми, що виникатимуть на комп'ютерах різної архітектури.

Реакція суспільства та поширення системи Популярність Ubuntu постійно зростає з часу виходу першої версії 2004-го. Згідно з опитуванням, проведеним DesktopLinux.com у серпні 2007-го, в якому взяло участь приблизно 38,5 тис. осіб, частка Ubuntu становить близько 30% десктопних інсталяцій Linux.

 Відомості про Ubuntu частіше за інші дистрибутиви Linux переглядають на Distrowatch.com починаючи з 2005-г.
 У 2005-му Ubuntu виграв у номінації «Найкращий дистрибутив Linux» на виставці LinuxWorld Conference and Expo у Лондоні, а також у номінації «Найкраща клієнтська операційна система» на InfoWorld.