Відмінності між версіями «Проект з ОІТ та ІФК: "Порівняльна характеристика давньогрецької боротьби та сучасної греко-римської боротьби" - № 11 групи ФФВ, 2015»

Версія за 22:21, 1 грудня 2015

Стародавні і сучасні Олімпіади: за і проти

Додайте логотип проекту

Автор проекту

Вкажіть ПІП автора/авторів з посиланням на їх власну сторінку

Тема дослідження

'"Порівняльна характеристика давньогрецької боротьби та сучасної греко-римської боротьби"

Проблема дослідження

Сформулюйте проблему дослідження

Гіпотеза дослідження

Розглянути сучасну боротьбу та порівняти її з прадавньою боротьбою

Мета дослідження

Знайти спільне і відмінне в сучасній боротьбі та прадавньої боротьби

Результати дослідження

Характеристика давньогрецької боротьби

Бойові мистецтва існують стільки, скільки існує людство. Минулі джерела свідчать про існування певних прийомів і захистів від нападу ще в далекому минулому. На одній з древньоєгипетських пірамід знайдено біля чотирьохсот малюнків, відображаючих прийоми боротьби.

У міру розвитку людства способи боротьби постійно удосконалювалися, згодом сформувавшиcь в єдиноборства.Стародавня Греція - колиска розвитку багатьох видів спорту, і боротьба, як вид спорту, досягла справжнього розвитку саме в Греції. З часів древніх греків (700 років до н.е.) різні єдиноборства постійно були присутні в програмі Олімпіад. У творах Гомера (800-900 років до н.е.) спостерігаються описи сутичок, що проводилися без зброї.Вона входила в класичне п'ятиборство - пентатлон: біг, метання списа, метання диска, стрибки і боротьба. Знаменитий грецький атлет Тесеус був засновником перших правил: перемагав той борець, хто кине противника на землю три рази.Прийоми боротьби широко використовувалися і в підготовці воїнів. Багато видатних мужі Стародавньої Греції були борцями і учасниками Олімпійських ігор - Мілон Кротонский (шестикратний чемпіон Олімпійські ігор), Піфагор, Платон, Піндар, Алкінад.

Греко-римська боротьба - один з найстаріших видів спорту, який входив в програму Олімпійських ігор ще з 704 року до н.е. Сучасна греко-римська боротьба, багато в чому відрізняється від давньогрецької олімпійської боротьби і включає в себе як елементи античної боротьби, так і французького стилю. Примітно, що раніше греко-римська боротьба називалася "класичної", і тільки в один тисяча дев'ятсот дев'яносто один році в нашій країні було затверджено назву - греко-римська боротьба. Основна мета змагання в греко-римській боротьбі - повалити суперника на спину і притиснути його лопатками до підлоги - що вважається чистою перемогою (положення "туше", від французького "Туш" - торкнутися). У греко-римському стилі заборонено атакувати суперника нижче пояса і активно використовувати в боротьбі ноги, тому борці діють виключно руками проти верхньої частини тулуба суперника, використовуючи певні дозволені прийоми.

В кінці IV століття школи гладіаторів занепадають і закриваються, припиняють своє існування і Олімпійські ігри. Лише тільки наприкінці XVIII початку XIX століття в Європу повертається греко-римська боротьба. Тепер місцем її розвитку стає Франція, де й були закладені сучасні правила гри: в греко-римської боротьби захвати проводяться тільки руками, без участі ніг; перемагає в сутичці той, кому вдається покласти противника на обидві лопатки на килим, або ж до перемоги призводить перевагу одного із суперників у 10 балів.

Характеристика сучасної греко-римської боротьби

Греко-римська боротьба, також Класична боротьба — європейський вид боротьби, мета якого — покласти супротивника на лопатки. В даному стилі боротьби суворо заборонено захоплення нижче пояса, підніжки або активне користування ногами для виконання якої-небудь дії. Греко-римська боротьба - це спорт для справжніх і мужніх чоловіків. Недарма цей вид боротьби має багато прихильників у всьому світі, які захоплюються сміливістю, стійкістю і величезною силою волею спортсменів.

Місцем розвитку греко-римської боротьби стає Франція, де й були закладені сучасні правила гри: в греко-римської боротьби захвати проводяться тільки руками, без участі ніг; перемагає в сутичці той, кому вдається покласти противника на обидві лопатки на килим, або ж до перемоги призводить перевагу одного із суперників у 10 балів.1848 року в Парижі з'явилися перші арени, на яких виступали борці-професіонали. Була включена в програму перших Олімпійських ігор сучасності, які відбулися 1896 року в Афінах. Міжнародний олімпійський комітет дав їй офіційну назву — греко-римська боротьба. Від 1908 року включалася в програму змагань усіх Літніх Олімпіад

Треба відзначити, що з 1948 по 1990 роки греко-римська боротьба в нашій країні називалася «класичною», і лише з 1991 року було прийнято сучасну назву - греко-римська боротьба

Оцінка технічних дій

1 бал присуджується

• Борцю, що поставив в партер суперника, що знаходиться позаду нього, утримує його і контролює його в цій позиції (3 точки в контакті: дві руки і *одне коліно або два коліна і одна рука).
• Борцю, що проводить правильний прийом в стійці або в партері, в результаті якого суперник не поставлений в небезпечне становище.
• Борцю, який у прийомі утримує та контролює суперника, знаходячись позаду нього.
• Борцю, що заблокував або поставив суперника на одну або дві витягнуті руки спиною до килима.
• Атакувальному борцю, від прийому якого зроблений неправильний захист суперником, але який, попри це, закінчує свій прийом.
• Атакувальному борцю, коли суперник іде за килим або від прийому, відмовляється від старту, здійснює грубість або перериває хрест.
• Борцю, що утримує суперника в небезпечному положенні 5 секунд і більше.
• Борцю, суперник якого робить крок на захисну поверхню.
• Борцю, суперник якого відмовляється взяти хрест належним чином.
• Всі зупинки сутички через травми без крові караються 1 балом супернику.

2 бали присуджуються

• Борцю, що проводить правильний прийом у партері, який ставить свого суперника в небезпечне положення або в миттєве туше.
• Атакувальному борцю, суперник якого перекочується на лопатках.
• Атакувальному борцю, суперник якого, перебуваючи в небезпечному положенні, йде від прийому за межі килима.
• Атакувальному борцю, суперник якого застосовує заборонений прийом, який заважає проведенню прийому або туше.
• Атакованому борцю, якщо атакувальний потрапляє в миттєве туше або перекочується лопатками при виконанні прийому.
• Борцю, що блокує суперника при виконанні ним прийому зі стійки, і потрапляє в небезпечне становище.

3 бали присуджуються

• Борцю, що виконує прийом зі стійки, який приводить суперника в небезпечне становище кидком з малою амплітудою.
• За всі прийоми, що робляться з відривом від килима, з малою амплітудою, навіть якщо атакувальний борець знаходиться одним або двома колінами на килимі, в результаті чого атакується борець відразу потрапляє в небезпечне становище.
• Борцю, що проводить прийом з великою амплітудою, не приводить суперника негайно в небезпечне становище.
• Якщо при проведенні прийому борець якого атакують, торкається килима однією рукою, але відразу ж переходить в небезпечне становище, атакувальний борець також отримує 3 бали.

5 балів присуджується

• За всі прийоми, що виконуються з стійки з великою амплітудою, та приводять атакувального борця в небезпечне становище кидком.
• За прийом, що виконується борцем з партеру, з відривом суперника від килима, з приводом суперника в небезпечне становище кидком з великою амплітудою.

Вікові категорії борців

• Школярі — 14-15 років
• Кадети — 16-17 років
• Юніори — 18-20 років
• Сеньори — 20 років і більше

Тривалість сутички

• Школярі та кадети 3 періоди по 1 хвилині 30 секунд
• Сеньори та юніори 3 періоди по 2 хвилини

В кінці кожного періоду визначається переможець. Якщо борець виграв 2 періоди, він автоматично визначається переможцем. Також ТУШЕ автоматично зупиняє сутичку. При рахунку в 0:0 в кінці періоду, призначається хрест, тривалістю в 30 секунд.

Висновки

Зробіть висновки.

Додайте презентація до проекту

Корисні ресурси

Додайте список гіперпосилань на використані при підготовці проекту сайти