Відмінності між версіями «Проект з ОІ та ІФК "Порівняльна характеристика олімпійського стадіону давньої Греції та сучасного стадіону" Лисенка Олексія»
3918582 (обговорення • внесок) |
3918582 (обговорення • внесок) |
||
| Рядок 19: | Рядок 19: | ||
==Результати проекту== | ==Результати проекту== | ||
| + | |||
| + | Характеристика давньогрецького стадіону | ||
| + | |||
| + | Славнозвісний стадіон розташувався на північному сході, під схилами гори Крона з'єднаний з Альтіс 32-метровим тунелем-криптою, через який учасники змагань та судді виходили на нього. Сам стадіон представляв собою утрамбовану і посипану піском майданчик розміром приблизно 214 × 30 м (в деяких джерелах вказується 215 х 31 м.), це власне бігова доріжка, довжиною 192,17 м. Камінь, який позначав старт і фініш, мав довгасту форму з рядом чотиригранних отворів. Під час змагань у ці отвори встромляли високі жердини, від яких стартували учасники так званого подвійного бігу. Місце старту бігунів було викладено кам'яними плитами шириною 80 см . Плити були поперек двома паралельними дрібними борозенками на відстані приблизно 16 см один від одного, імовірно - для упору ніг бігунів. За торцевим кінцях стадіону в землю були вкопані на відстані 124-141 см один від одного невеликі стовпи з метр заввишки, мабуть розділяли доріжки у місцях старту і фінішу. Змагань з бігу на I стадій складались із забігів і фіналу. [[Файл:035-i037h.jpg|міні]] Атлети бігли по окремих розмічених доріжках довжиною 192 м 27 см , а їх розподіл по забігах і доріжках проводився шляхом жеребкування. В забігу могли взяти участь до 20 спортсменів одночасно. Розкопки в Олімпії виявили, що місце старту та фінішу було відмічене кам’яними смугами, розділеними дерев’яними стовпами на проміжки в 1,2 м завширшки, тобто, на бігові доріжки. Для покарання спортсменів позаду лінії старту розташовувалися помічники суддів - "мастікторес" (паличники). Стартували бігуни із спеціальних мармурових плит, в яких були поглиблення для пальців. Покриття бігових доріжко було грунтово-пісчаним, що збільшувало рівень травматизму і зменшувало результати атлетів | ||
| + | Трибун не було, глядачі, а їх набиралося до тис. 45- 50 чоловік, розміщувалися прямо на схилах Кроносского пагорба в наметах, наметах, а то й просто на землі. Для суддів і найбільш знатних гостей було спеціальне мармурове підвищення, де стояли крісла. Стадіон огороджували з трьох боків пологим насипом, а четвертим він впирався у схил Кронової гори. | ||
| + | 400px-5281965432 original.jpg | ||
| + | На південь від стадіону був іподром, де відбувалися кінні змагання та перегони на колісницях. На заході за стіною розташовувались палестра, велика будівля для змагань борців. Мала вона квадратну форму (66 х 66), з подвір’ям посередині, оточеним колонадою. За південною стіною, коло “Брами борців” розміщувались підвали великої будівлі, вона мала два крила, заокруглені на кінцях і з’єднані між собою вестибюлем. Це так званий був “Будинок ради”, де учасники змагань присягали, що дотримуватимуться правил і змагатимуться чесно. | ||
| + | 250px-Храм-Зевса78643.jpg | ||
| + | |||
| + | Один із поетичних міфів Давньої Греції оповідає про те, як виник олімпійський стадіон. За легендою, приблизно в XVII ст. до н. е., Геракл і його чотири брати висадилися на Пелопоннеському півострові. Там біля пагорба з могилою титана Кроноса, переможеного в боротьбі своїм сином Зевсом, Геракл на честь перемоги свого батька над дідом організував змагання зі своїми братами з бігу. Для цього на майданчику біля підніжжя пагорба він відміряв відстань у 11 стадій, що відповідало 600 його ступням. Імпровізована бігова доріжка завдовжки 192 м 27 см і стала основою майбутнього олімпійського стадіону. Протягом трьох століть саме на цій примітивній арені проходили ігри, названі пізніше Олімпійськими. | ||
| + | У другій половині II тис. до н. е. зодчий Лібон побудував в Олімпії храм Зевса, який став основною спорудою міста й головним релігійним центром Еллади. У храмі було встановлено грандіозну статую Зевса — творіння геніального Фідія. Висота статуї дорівнювала 13,5 м. Зевс сидів на троні кедрового дерева, прикрашеного дорогоцінними каміннями й різьбою. Обличчя й руки статуї зі слонової кістки, очі — з дорогоцінного каміння. Голова увінчана золотим вінком, схожим на вінок з листя маслини, волосся й борода — з чистого золота. Біля храму Зевса розміщувався менший за розміром храм Гери, споруджений на початку VII ст. до н. е. з дерева й необробленого каменю. Під статуєю Гери знайдено підвалини двох і ще давніших храмів . [[Файл:Стадіоннннн.jpg|міні]] | ||
| + | Зі сходу до храму Гери прилягала півкругла будівля з басейном і невеликим корінфським храмом, де стояла 21 статуя римських імператорів. Там же стояв великий храм матері богів Метройн, і тераса для штрафних статуй, що їх повинні були ставити держави, представники яких порушували правила Олімпійських змагань. Південної сторони не було, її заміняв більш як стометровий фасад Ехо з величезною колонадою, яка слугувала захистом від сонця та негоди | ||
| + | |||
| + | Характеристика сучасного стадіону | ||
| + | |||
| + | Панатінаїкос (грец. Παναθηναϊκό στάδιο, або грец. Καλλιμάρμαρο — дослівно «прекрасний мармуровий») — унікальний, єдиний у світі стадіон, побудований із білого мармуру в Афінах. Розташований у районі Каллімармаро, на схід від конгрес - холлу Заппіон та Національного саду. На ньому за ініціативою Евангеліса Заппаса 1896 р. було проведено перші у сучасній історії Олімпійські ігри. | ||
| + | |||
| + | Сучасні стадіони вражають оригінальністю архітектури, розмірами, розвиненістю інфраструктури, оснащеністю сучасними технологіями. Але ні один не зможе похвалитися багатою історією, яка обчислюється більш ніж 2000 років. Трибуни даного стадіону мають обриси літери «U».Територія, на якому стоїть стадіон Панатінаїкос, раніше носила назву Жаб'ячого острова. До середини XX століття навпроти входу на стадіон протікала річка Илиссос. Річку загнуздали і відвели від комплексу, сховавши води під проспект Василя Костянтина. | ||
| + | Перші згадки про цю спортивній арені відносяться до 566 році до н. е. Указ архонта Лікурга Афінського в 329 році до н. е. призвела до того, що стадіон був повністю «переодягнений» в пентеликонский мармур. Сьогодні це єдиний стадіон в світ, зроблений з білого мармуру. У перекладі з грецької мови назва його перекладається, як «чудовий мармуровий». В 140 році до н. е. кількість глядацьких місць на стадіоні налічувало близько 50 тисяч. Трибуни мають обриси літери «U». [[Файл:4.jpg|міні]] | ||
| + | Тривалий час Стадіон Панатінаїкос перебував у забутті. Його відкопали з-під багатовікових нашарувань ґрунту тільки в середині XIX століття. В наші дні перед входом на стадіон варто мармурову статую Георгіоса Авероффа. Саме завдяки пожертвам цього зодчого напередодні Олімпійських ігор в 1895 році була здійснена реконструкція античного спортивної споруди. Роботи над таким важливим комплексом проектом очолювали архітектори Анастасіос Метаксас і Ернест Зіллер. Перші сучасні Олімпійські ігри проходили на символічному стадіоні, який до того часу міг прийняти на своїх 50 біло - мармурових лавах близько 80 000 глядачів. | ||
| + | Територія, на якому стоїть стадіон Панатінаїкос, раніше носила назву Жаб'ячого острова. До середини XX століття навпроти входу на стадіон протікала річка Илиссос. Річку загнуздали і відвели від комплексу, сховавши води під проспект Василя Костянтина. | ||
| + | В кінці XIX століття стадіон був відбудований за старою схемою, бо він не зовсім відповідає загально прийнятим стандартам. Глядацьких місць стало менше - всього близько 45 000. Стадіон Панатінаїкос в Афінах став центральним об'єктом Олімпіади 2004 року. На його арені проводилися змагання зі стрільби з лука і фінальна крапка марафону. | ||
| + | Пекінський національний стадіон — багатофункціональний спортивний комплекс, створений для проведення літніх Олімпійських ігор 2008 року в Пекіні, КНР. На стадіоні, крім проведення спортивних змагань, відбулися церемонії відкриття та закриття Олімпіади 2008 року. Після завершення ігор тут проходили церемонії відкриття та закриття Паралімпійських ігор, які проходили з 6 по 17 вересня того ж року. На стадіоні продовжують проводити міжнародні та вітчизняні спортивні змагання, в тому числі тут проходить багато футбольних турнірів. | ||
| + | [[Файл:Olimpyada 2.jpg|міні]] | ||
| + | |||
| + | Пташине гніздо є колосальною спорудою зі сталі еліпсоподібної форми з 24 сталевими колонами, що переплітаються. Довжина стадіону з півночі на південь складає 333 метра, ширина зі сходу на захід - 294 метри. Найвища точка стадіону знаходиться на висоті 68,5 метрів, найнижча - на висоті 42,8 метра. Це найбільша сталева конструкція у світі. Вона покрита мембраною з полімеру, яка одночасно захищає від дощу і в той же час є прозорою і не перешкоджає проходженню сонячних променів, що необхідно для трави. Крім того, ця особлива мембрана дає можливість отримувати додаткове світло. Це дозволяє зменшити кількість відблисків і тіней, що створює більш сприятливі можливості для спортсменів. | ||
| + | |||
[https://drive.google.com/open?id=0B7rBVtEosr6bbGwtWEFrc1Y1Q2s Презентація - Порівняльна характеристика олімпійського стадіону давньої Греції та сучасного стадіону] | [https://drive.google.com/open?id=0B7rBVtEosr6bbGwtWEFrc1Y1Q2s Презентація - Порівняльна характеристика олімпійського стадіону давньої Греції та сучасного стадіону] | ||
Версія за 10:50, 3 грудня 2015
Зміст
Порівняльна характеристика олімпійського стадіону давньої Греції та сучасного стадіону
Ідея проекту
Порівняти характеристику олімпійського стадіону давньої Греції та сучасного стадіону.
Матеріали проекту
Інтернет ресурси проекту
Спортивні споруди Стародавньої Греції
Додаткові матеріали проекту
Презентація - Спортивні споруди стародавньої Греції
Результати проекту
Характеристика давньогрецького стадіону
Славнозвісний стадіон розташувався на північному сході, під схилами гори Крона з'єднаний з Альтіс 32-метровим тунелем-криптою, через який учасники змагань та судді виходили на нього. Сам стадіон представляв собою утрамбовану і посипану піском майданчик розміром приблизно 214 × 30 м (в деяких джерелах вказується 215 х 31 м.), це власне бігова доріжка, довжиною 192,17 м. Камінь, який позначав старт і фініш, мав довгасту форму з рядом чотиригранних отворів. Під час змагань у ці отвори встромляли високі жердини, від яких стартували учасники так званого подвійного бігу. Місце старту бігунів було викладено кам'яними плитами шириною 80 см . Плити були поперек двома паралельними дрібними борозенками на відстані приблизно 16 см один від одного, імовірно - для упору ніг бігунів. За торцевим кінцях стадіону в землю були вкопані на відстані 124-141 см один від одного невеликі стовпи з метр заввишки, мабуть розділяли доріжки у місцях старту і фінішу. Змагань з бігу на I стадій складались із забігів і фіналу.
Трибун не було, глядачі, а їх набиралося до тис. 45- 50 чоловік, розміщувалися прямо на схилах Кроносского пагорба в наметах, наметах, а то й просто на землі. Для суддів і найбільш знатних гостей було спеціальне мармурове підвищення, де стояли крісла. Стадіон огороджували з трьох боків пологим насипом, а четвертим він впирався у схил Кронової гори. 400px-5281965432 original.jpg На південь від стадіону був іподром, де відбувалися кінні змагання та перегони на колісницях. На заході за стіною розташовувались палестра, велика будівля для змагань борців. Мала вона квадратну форму (66 х 66), з подвір’ям посередині, оточеним колонадою. За південною стіною, коло “Брами борців” розміщувались підвали великої будівлі, вона мала два крила, заокруглені на кінцях і з’єднані між собою вестибюлем. Це так званий був “Будинок ради”, де учасники змагань присягали, що дотримуватимуться правил і змагатимуться чесно. 250px-Храм-Зевса78643.jpg
Один із поетичних міфів Давньої Греції оповідає про те, як виник олімпійський стадіон. За легендою, приблизно в XVII ст. до н. е., Геракл і його чотири брати висадилися на Пелопоннеському півострові. Там біля пагорба з могилою титана Кроноса, переможеного в боротьбі своїм сином Зевсом, Геракл на честь перемоги свого батька над дідом організував змагання зі своїми братами з бігу. Для цього на майданчику біля підніжжя пагорба він відміряв відстань у 11 стадій, що відповідало 600 його ступням. Імпровізована бігова доріжка завдовжки 192 м 27 см і стала основою майбутнього олімпійського стадіону. Протягом трьох століть саме на цій примітивній арені проходили ігри, названі пізніше Олімпійськими.
У другій половині II тис. до н. е. зодчий Лібон побудував в Олімпії храм Зевса, який став основною спорудою міста й головним релігійним центром Еллади. У храмі було встановлено грандіозну статую Зевса — творіння геніального Фідія. Висота статуї дорівнювала 13,5 м. Зевс сидів на троні кедрового дерева, прикрашеного дорогоцінними каміннями й різьбою. Обличчя й руки статуї зі слонової кістки, очі — з дорогоцінного каміння. Голова увінчана золотим вінком, схожим на вінок з листя маслини, волосся й борода — з чистого золота. Біля храму Зевса розміщувався менший за розміром храм Гери, споруджений на початку VII ст. до н. е. з дерева й необробленого каменю. Під статуєю Гери знайдено підвалини двох і ще давніших храмів .
Зі сходу до храму Гери прилягала півкругла будівля з басейном і невеликим корінфським храмом, де стояла 21 статуя римських імператорів. Там же стояв великий храм матері богів Метройн, і тераса для штрафних статуй, що їх повинні були ставити держави, представники яких порушували правила Олімпійських змагань. Південної сторони не було, її заміняв більш як стометровий фасад Ехо з величезною колонадою, яка слугувала захистом від сонця та негоди
Характеристика сучасного стадіону
Панатінаїкос (грец. Παναθηναϊκό στάδιο, або грец. Καλλιμάρμαρο — дослівно «прекрасний мармуровий») — унікальний, єдиний у світі стадіон, побудований із білого мармуру в Афінах. Розташований у районі Каллімармаро, на схід від конгрес - холлу Заппіон та Національного саду. На ньому за ініціативою Евангеліса Заппаса 1896 р. було проведено перші у сучасній історії Олімпійські ігри.
Сучасні стадіони вражають оригінальністю архітектури, розмірами, розвиненістю інфраструктури, оснащеністю сучасними технологіями. Але ні один не зможе похвалитися багатою історією, яка обчислюється більш ніж 2000 років. Трибуни даного стадіону мають обриси літери «U».Територія, на якому стоїть стадіон Панатінаїкос, раніше носила назву Жаб'ячого острова. До середини XX століття навпроти входу на стадіон протікала річка Илиссос. Річку загнуздали і відвели від комплексу, сховавши води під проспект Василя Костянтина.
Перші згадки про цю спортивній арені відносяться до 566 році до н. е. Указ архонта Лікурга Афінського в 329 році до н. е. призвела до того, що стадіон був повністю «переодягнений» в пентеликонский мармур. Сьогодні це єдиний стадіон в світ, зроблений з білого мармуру. У перекладі з грецької мови назва його перекладається, як «чудовий мармуровий». В 140 році до н. е. кількість глядацьких місць на стадіоні налічувало близько 50 тисяч. Трибуни мають обриси літери «U».
Тривалий час Стадіон Панатінаїкос перебував у забутті. Його відкопали з-під багатовікових нашарувань ґрунту тільки в середині XIX століття. В наші дні перед входом на стадіон варто мармурову статую Георгіоса Авероффа. Саме завдяки пожертвам цього зодчого напередодні Олімпійських ігор в 1895 році була здійснена реконструкція античного спортивної споруди. Роботи над таким важливим комплексом проектом очолювали архітектори Анастасіос Метаксас і Ернест Зіллер. Перші сучасні Олімпійські ігри проходили на символічному стадіоні, який до того часу міг прийняти на своїх 50 біло - мармурових лавах близько 80 000 глядачів. Територія, на якому стоїть стадіон Панатінаїкос, раніше носила назву Жаб'ячого острова. До середини XX століття навпроти входу на стадіон протікала річка Илиссос. Річку загнуздали і відвели від комплексу, сховавши води під проспект Василя Костянтина. В кінці XIX століття стадіон був відбудований за старою схемою, бо він не зовсім відповідає загально прийнятим стандартам. Глядацьких місць стало менше - всього близько 45 000. Стадіон Панатінаїкос в Афінах став центральним об'єктом Олімпіади 2004 року. На його арені проводилися змагання зі стрільби з лука і фінальна крапка марафону. Пекінський національний стадіон — багатофункціональний спортивний комплекс, створений для проведення літніх Олімпійських ігор 2008 року в Пекіні, КНР. На стадіоні, крім проведення спортивних змагань, відбулися церемонії відкриття та закриття Олімпіади 2008 року. Після завершення ігор тут проходили церемонії відкриття та закриття Паралімпійських ігор, які проходили з 6 по 17 вересня того ж року. На стадіоні продовжують проводити міжнародні та вітчизняні спортивні змагання, в тому числі тут проходить багато футбольних турнірів.
Пташине гніздо є колосальною спорудою зі сталі еліпсоподібної форми з 24 сталевими колонами, що переплітаються. Довжина стадіону з півночі на південь складає 333 метра, ширина зі сходу на захід - 294 метри. Найвища точка стадіону знаходиться на висоті 68,5 метрів, найнижча - на висоті 42,8 метра. Це найбільша сталева конструкція у світі. Вона покрита мембраною з полімеру, яка одночасно захищає від дощу і в той же час є прозорою і не перешкоджає проходженню сонячних променів, що необхідно для трави. Крім того, ця особлива мембрана дає можливість отримувати додаткове світло. Це дозволяє зменшити кількість відблисків і тіней, що створює більш сприятливі можливості для спортсменів.
Презентація - Порівняльна характеристика олімпійського стадіону давньої Греції та сучасного стадіону
