Відмінності між версіями «Фізичне виховання, та його особливості»

Версія за 10:34, 19 листопада 2015 (переглянути вихідний код) 3968644 (обговорення • внесок) ← Попереднє редагування		Версія за 10:39, 19 листопада 2015 (переглянути вихідний код) 3968644 (обговорення • внесок) Наступне редагування →
Рядок 126:		Рядок 126:
	[https://drive.google.com/drive/my-drive]		[https://drive.google.com/drive/my-drive]
		+	(Міні опитування
		+	[https://docs.google.com/forms/d/1AN7oeinx57yeCFgBXm4L7baHod4DH2KBoXNui2u40VY/edit#])

---

Версія за 10:39, 19 листопада 2015

Роль фізичного виховання

Фізичне виховання — система соціально-педагогічних заходів, спрямованих на зміцнення здоров'я та загартування організму, гармонійний розвиток форм, функцій і фізичних можливостей людини, формування життєво важливих рухових навичок та вмінь.

Теорія і практика фізичного виховання спираються на дані фізіології. Фізіологічна наука озброює теорію і методику фізичного виховання закономірностями розвитку організму людини, правильного врахування впливу різноманітних чинників на його функціональну діяльність. На основі її даних розробляють науково обґрунтовану систему фізичних вправ, спрямованих на розвиток рухових дій і формування фізичних якостей організму.

Виховання підростаючого покоління фізично здоровим — важливе завдання сім'ї та школи. На жаль, нині практично здоровими є лише 27% дітей дошкільного віку, лише 65% дітей і 60% підлітків фізично гармонійно розвинені. У м. Києві, наприклад, половина учнів старших класів за станом здоров'я мають обмеження щодо вибору професії, а серед випускників шкіл не менше половини не придатні або частково придатні до військової служби.

На думку професора О. Вишневського, потрібна докорінна перебудова організації фізичного виховання школярів. По-перше, слід кардинально змінити власні погляди на фізкультуру, на фізичний стан, красу людського тіла, не сприймати їх як щось другорядне.

Учитель власним прикладом повинен демонструвати важливість фізкультури, здорового способу життя. По-друге, конче необхідно розвантажити навчальні плани і програми, значно скоротивши інформативне навчання з таким розрахунком, щоб загальна кількість навчальних предметів становила 7—10 у початкових класах і 10—12 — у старших, як це характерно для європейських шкіл.

Вимоги та класифікація

Робочий тиждень у такому разі не перевищуватиме 24—30 год., включаючи виконання домашніх завдань. Таким чином можна збільшити питому вагу уроків фізичної культури. По-третє, слід відмовитися від традиційних форм і режиму діяльності на уроці, коли діти увесь час сидять майже нерухомо, а вчитель «навіює» їм знання. Тут немає інтенсивної праці дитини, проте є дуже шкідливе для здоров'я сидіння за партою без руху.

По-четверте, потрібен повний перегляд концепцій і методики фізкультурної роботи в школі. Вона повинна стати формою активного відпочинку і має працювати на здоров'я, виховання і задоволення фізіологічних потреб дитини. Важко не погодитись з цими думками.

Зміст фізичного виховання школярів визначається навчальною програмою з предмета та програмами секцій і гуртків. Програмою передбачено:

• засвоєння теоретичних відомостей (знання із загальної гігієни та гігієни фізичних вправ, відомості, необхідні для самостійних занять фізичними вправами). Теоретичний матеріал повідомляють на вступних заняттях і в системі навчально-тренувальної роботи на уроці у зв'язку з виконуваними вправами;

• гімнастичні вправи, що сприяють загальному фізичному розвиткові учнів (шикування і перешикування, стройові вправи, вправи, спрямовані на загальний розвиток дитини, на формування правильної постави, акробатичні вправи, танцювальні вправи, лазіння і перелізання, вправи з рівноваги, вправи в висах і упорах, опорні стрибки);

• легка атлетика (різні види бігу, стрибки в довжину і висоту, метання на відстань);

• рухливі ігри, розраховані на розвиток в учнів кмітливості, спритності, швидкості дій, виховання колективізму і дисциплінованості;

• спортивні ігри (баскетбол, волейбол, ручний м'яч, футбол);

• лижна підготовка (оволодіння основними прийомами техніки пересування на лижах, розвиток рухових якостей);

• кросова і ковзанярська підготовка;

• плавання (кролем на грудях і на спині, брасом, а також пірнання і прийоми рятування тих, хто тоне).

Роль ігор у фізичному вихованні

Ігри. Задовольняючи природний потяг дітей і підлітків до рухової активності, ігри збуджують колективні переживання, дають радість від спільних зусиль, сприяють зміцненню товариськості й дружби. У початкових класах проводять переважно рухливі ігри, в середніх і старших — спортивні.

Туризм. Охоплює прогулянки, екскурсії, походи і мандрівки, які організовують для ознайомлення учнів з рідним краєм, природою, історичними та культурними пам'ятками. У таких заходах учні фізично загартовуються, вчаться бути витривалішими, набувають прикладних навичок орієнтування і руху в ускладненій обстановці, досвіду колективного життя і діяльності, на практиці засвоюють норми відповідального ставлення до природи.

Спорт. На відміну від фізичної культури, спорт завжди пов'язаний з досягненням максимальних результатів в окремих видах фізичних вправ. Для виявлення спортивно-технічних результатів проводять змагання. В гострій спортивній боротьбі учні долають значні фізичні та нервові навантаження, виявляють і розвивають рухові й морально-вольові якості.

Природні чинники. Серед засобів фізичного виховання важлива роль належить природним чинникам (сонце, повітря, вода). Діючи спільно з фізичними вправами, вони посилюють їх оздоровчий вплив на учнів.

Гігієнічні чинники. Охоплюють гігієнічне забезпечення фізкультурних занять, раціональний режим навчальної праці, відпочинку, харчування, сну та ін. Для результативних занять фізкультурою певним гігієнічним вимогам мають відповідати спортивні зали, рекреаційні приміщення, спортивне та інше обладнання.

Гігієнічними нормами регламентований і режим дня школяра, який диференціюється залежно від стану здоров'я, рівня працездатності, конкретних умов життя та індивідуальних особливостей учнів. Проте загальними і єдиними для всіх учнів мають бути ранкова гімнастика, туалет, навчальні заняття в школі, обід, післяобідній відпочинок, виконання домашніх завдань, перебування на свіжому повітрі, спорт, заняття за інтересами, вечеря, вечірня прогулянка, підготовка до сну.

На заняттях фізичною культурою застосовують такі способи виконання вправ:

• фронтальний — одночасне виконання вправ усіма учнями. Його використовують під час навчання шикувань і перешикувань, загально розвивальних вправ без предметів і з предметами, ходьби, бігу, танцювальних вправ, пересувань на лижах та ін.);

• потоковий — учні виконують вправу один за одним по черзі, тобто потоком. Потоків може бути кілька. Цей спосіб використовують при виконанні стрибків у довжину, висоту, вправ з рівноваги, акробатичних, лазіння, спусків і підйомів на лижах;

• змінний — учнів ділять на зміни, які по черзі виконують вправи. Використовують при виконанні лазіння, метань на відстань, акробатичних вправ, бігу на швидкість;

• індивідуальний — застосовують при виконанні учнями вправ на оцінку;

Фізичному розвиткові школярів сприяють різноманітні форми позаурочної фізкультурно-спортивної діяльності

Організаційна структура фізичного виховання в школі

Навчальний процес з фізичного виховання учнів загальноосвітньої школи будується на основі програми з фізичної культури у відповідності з існуючими вимогами. Програми складено за віковим принципом, а для професійних шкіл - з урахуванням майбутньої професійної діяльності. Програми з фізичної культури для учнів загальноосвітніх шкіл мають наступну змістовну основу - пояснювальну записку, в якій визначено мету, завдання, зміст навчання, засоби і форми контролю за фізичним розвитком учнів. Основний зміст уроків з фізичної культури - ознайомлення з теорією, формування навичок і вмінь, виховання фізичних здібностей, зразкові вправи для виконання вдома. У заняття з фізичної культури включені елементи таких видів спорту, як гімнастика, легка атлетика, спортивні ігри, плавання, лижна підготовка, а в молодшому шкільному віці - рухливі ігри. Програма з фізичної культури в загальноосвітній школі має різнобічну спрямованість засобів і методів фізичного виховання. Крім загальної програми з фізичної культури мають оздоровчу, лікувальну спрямованість, що визначає зміст занять з учнями спеціальних медичних груп. Для учнів, які займаються в спортивних секціях та гуртках, розробляються програми відповідно до загальної та спортивної спрямованістю. Відповідно до програми плануються і організовуються уроки з фізичної культури, професійно-прикладної фізичної підготовки, лікувальної фізичної культури та навчально-тренувальні уроки. Планування - це один з основних компонентів системи фізичного виховання учнів. Важливо, щоб вчитель при плануванні фіксував свої основні думки, пошуки, керуючись конкретними умовами, в яких він працює, куди входять кліматичні особливості, наявність спортивного інвентарю та ін На підставі програми з фізичної культури складається один з головних документів планування - план-графік проходження навчального матеріалу за рік. У практиці використовуються різні плани-графіки, однак найбільш ефективним є графік, складений за принципом постановки навчальних завдань, які необхідно вирішувати в певному класі або на уроці. Відповідно до графіка проходження навчального матеріалу на рік вчитель складає план на півріччя, чверть, що конкретизується в плані-конспекті уроку.

Урок як основна форма організації занять з фізичної культури

Урок є основною формою організації занять з фізичної культури в школі. Відмінні риси уроку такі: постійний склад учнів, відповідність навчального матеріалу затвердженою програмою та робочим планом, точний розклад занять, застосування різних методів навчання, керівна роль учителя. Сучасний урок з фізичної культури ділиться на три частини - вступну, основну і заключну. Вступна частина - це організований прихід учнів у зал або на спортивний майданчик, рапорт, привітання та постановка вчителем конкретних завдань, сприяють психологічної готовності учнів до їх вирішення. В основній частині уроку подаються теоретичні відомості, здійснюється навчання техніці руху, виховання фізичних здібностей - сили, швидкості, витривалості, спритності, гнучкості. У заключній частині уроку проводяться спеціальні вправи, які сприяють зниженню функціонування всіх систем організму до початкового рівня, зняття підвищеної емоційності учнів, а також здійснюється підготовка до організованого догляду їх із заняття. Крім цього, вчитель інформує про зміст домашнього завдання та особливості методики її виконання. У практиці роботи загальноосвітньої школи використовуються декілька типів уроків: урок фізичної культури загальнофізичної підготовки та урок фізичної культури професійно-прикладної підготовки для спеціалізованих класів. Перший проводиться з учнями, віднесеними до основної і підготовчої медичних груп, і організовується в загальноосвітніх школах на основі програми з фізичної культури. Другий дозволяє на базі загальної фізичної підготовки розвивати здібності та якості, необхідні для майбутньої професійної діяльності. Перш за все, вчителі фізичної культури визначають професійно важливі здібності та якості і підбирають комплекси вправ, що розвивають їх. Урок лікувальної фізичної культури проводиться з учнями, які за станом здоров'я відносяться до спеціальної медичної групи. Такі заняття мають такі особливості:

• У підготовчій частині уроку учні проводять підрахунок пульсу, виконують дихальні вправи, а потім загально-розвиваючі вправи малої, потім середньої інтенсивності;

• Основна частина уроку містить комплекси спеціальних вправ лікувальної спрямованості і навчальний матеріал з різних видів спорту;

• Заключна частина відповідає загальноприйнятим положенням.

Практика рекомендує, щоб учні в спеціальній групі під час уроку будувалися не по росту, а за функціональними можливостями - слабкі, середні, сильні.

Спортивно-масова робота в школі

Спорт - це одна з основних форм організації школярів для систематичних занять фізичними вправами. Складовим елементом занять спортом є навчально-тренувальний процес, який здійснюється відповідно до програм спортивних секцій. Основними завданнями спортивних секцій у загальноосвітній і професійній школі є: · Всебічний фізичний розвиток, зміцнення здоров'я та загартовування організму учнів; · Розвиток індивідуальних фізичних здібностей до високого рівня з метою досягнення спортивного успіху у відповідності з віком і підлогою; · Формування в процесі занять моральних і вольових якостей, прищеплювання навичок культурної поведінки; · Вдосконалення організаторських здібностей у спортивно-масової та оздоровчої роботи з учнями різного віку. У спортивні секції загальної фізичної підготовки приймаються всі учні, віднесені до основної медичної групи, у віці від 7 до 17 років. Учнів розподіляють по навчальним групам в залежності від віку: перший рік навчання - підготовча група (7-8 років); другий рік навчання - молодша дитяча група (9-10 років); третій рік навчання - старша дитяча група (11-12 років) ; четвертий рік навчання - підліткова група (13-14 років), а п'ятий рік навчання - юнацька група (15-17 років). Комплектувати групи доцільно з учнів одного класу. Заняття в спортивних секціях за видами спорту організуються відповідно до програм. Відповідно до програм з видів спорту розробляється також навчальна документація - навчальний план, графічний план (графік розподілу навчального матеріалу), робочий план, конспекти і календар змагань секції. Наводимо один з таких документів (Таблиця 1). Спортивні змагання, які організовує рада фізкультури школи, не обмежуються окремими видами спорту. Практика фізичної культури накопичила величезний досвід проведення спортивних змагань у школі під назвами «Вас викликає Спортландія!», «Веселі старти», «Старти надій», «Малі Олімпійські ігри" та ін Для їх проведення необхідні:

• Розробка сценарію, залучення всіх бажаючих брати участь у змаганнях;

• Створення урочистої і святкової атмосфери;

• Дотримання традиційного ритуалу відкриття та закриття змагань;

Таблиця. Примірний календар змагань секції легкої атлетики на 2005-2006 навчальний рік для групи учнів 13-14 років

№ п / п	Спортивні заходи	Час проведення (Місяць)
1	Змагання з комплексного тестування	Вересень, травень, червень
2	Крос «Золота осінь»	Жовтень, квітень, Жовтень.
3	День метальника	Березень, червень.

[1] (Міні опитування [2])