Відмінності між версіями «Стаття до проекту з ОІ та ІФК "Порівняльна характеристика давньогрецької боротьби та сучасної греко-римської боротьби" Непоти Р.В.»

Версія за 10:46, 14 листопада 2015 (переглянути вихідний код) 1120825 (обговорення • внесок) ← Попереднє редагування		Версія за 10:51, 14 листопада 2015 (переглянути вихідний код) 1120825 (обговорення • внесок) Наступне редагування →
Рядок 18:		Рядок 18:
	Римляни перейняли у греків захоплення боротьбою. У них боротьба демонструвалася в поєднанні з кулачним боєм, а в гладіаторських боях - з озброєним боєм, переможці цих боїв ставали народними кумирами.		Римляни перейняли у греків захоплення боротьбою. У них боротьба демонструвалася в поєднанні з кулачним боєм, а в гладіаторських боях - з озброєним боєм, переможці цих боїв ставали народними кумирами.
−		+
		+
		+	[[[[Файл:Upload_(1).jpg|міні]]]]
		+
	==[[Файл:Clarence_Whistler_wrestlers_William_Muldoon.jpg|міні]]==		==[[Файл:Clarence_Whistler_wrestlers_William_Muldoon.jpg|міні]]==

---

Версія за 10:51, 14 листопада 2015

Порівняльна характеристика давньогрецької боротьби та сучасної греко-римської боротьби

Ідея проекту

Визначити яку роль фізичні вправи займають у сучасному житті. Які види спорту існують на сьогоднішній день

Автор проекту

Непота Роман

Матеріали проекту

Історія виникнення боротьби

Стародавня Греція - колиска розвитку багатьох видів спорту, і боротьба, як вид спорту, досягла справжнього розвитку саме в Греції. Боротьба була включена з 704 року до н.е. в програму Олімпійських ігор. Вона входила в класичне п'ятиборство - пентатлон: біг, метання списа, метання диска, стрибки і боротьба. Знаменитий грецький атлет Тесеус був засновником перших правил: перемагав той борець, хто кине противника на землю три рази.

У Греції велике значення приділялося професійної підготовки борців, там були організовані перші школи з підготовки спортсменів. Прийоми боротьби широко використовувалися і в підготовці воїнів. Багато видатних мужі Стародавньої Греції були борцями і учасниками Олімпійських ігор - Мілон Кротонский (шестикратний чемпіон Олімпійські ігор), Піфагор, Платон, Піндар, Алкінад.

Римляни перейняли у греків захоплення боротьбою. У них боротьба демонструвалася в поєднанні з кулачним боєм, а в гладіаторських боях - з озброєним боєм, переможці цих боїв ставали народними кумирами.

[[]]

Але в кінці IV століття школи гладіаторів занепадають і закриваються, припиняють своє існування і Олімпійські ігри.

Лише тільки наприкінці XVIII початку XIX століття в Європу повертається греко-римська боротьба. Тепер місцем її розвитку стає Франція, де й були закладені сучасні правила гри: в греко-римської боротьби захвати проводяться тільки руками, без участі ніг; перемагає в сутичці той, кому вдається покласти противника на обидві лопатки на килим, або ж до перемоги призводить перевагу одного із суперників у 10 балів.

Греко-римська боротьба

Греко-римська боротьба європейський вид єдиноборства, в якому спортсмен повинен, за допомогою певного арсеналу технічних дій (прийомів), вивести суперника з рівноваги і притиснути лопатками до килима. У греко-римській боротьбі, на відміну від вольній, заборонені технічні дії ногами (зачепи, підніжки, підсічки) і захвати ніг руками. Класична боротьба народилася в Древній Греції і отримала розвиток в Римській імперії, а сучасний вигляд греко-римської боротьби сформувався у Франції в першій половині XIX століття.

З +1896 року греко-римська боротьба входить у програму Олімпійських ігор, з 1898 року проводяться чемпіонати Європи, з 1904 року - чемпіонати світу. У Міжнародній федерації боротьби - ФІЛА (FILA; заснована в 1912 році) складається понад 120 країн (1997).

Міжнародною федерацією боротьби найбільшим борцем греко-римського стилю XX століття був визнаний російський спортсмен Олександр Карелін, що є 3-кратним олімпійським чемпіоном, 9-кратним чемпіоном світу, 12-кратним чемпіоном Європи і 13-кратним чемпіоном СРСР і Росії

Висновки