Відмінності між версіями «Історія комп'ютерної техніки/Домеханічні обчислювачі»
3445118 (обговорення • внесок) |
3445118 (обговорення • внесок) (→Логарифмічна лінійка) |
||
| Рядок 17: | Рядок 17: | ||
'''''Принцип використання'''''<br /> | '''''Принцип використання'''''<br /> | ||
| − | Кожному числу відповідає спеціальне число - ''логарифм'' - це показник | + | Кожному числу відповідає спеціальне число - ''логарифм'' - це показник степеня, в який потрібно звести число (підстава логарифма), щоб отримати задане число. У такий спосіб можна виразити будь-яке число. Принцип дії логарифмічної лінійки заснований на тому, що множення і ділення чисел замінюється відповідно додаванням і відніманням їх логарифмів. Завдяки даній властивості складна операція множення зводиться до простій операції складання. Для спрощення були складені таблиці логарифмів, які пізніше були як би вбудовані в пристрій, що дозволяє значно прискорити процес обчислення, - логарифмічну лінійку. <br /> |
''Екпонат, що передставлений у музеї, має назву'' '''''КЛПЗ:''''' | ''Екпонат, що передставлений у музеї, має назву'' '''''КЛПЗ:''''' | ||
* дата виготовлення 1973 рік; | * дата виготовлення 1973 рік; | ||
Версія за 02:12, 27 жовтня 2015
Абак японський (Соробан) - Савіцька Яна, 26 група
Рахівниця - Стрельцова А. 22гр.
Логарифмічна лінійка
Історія винайдення
Шотландець Джон Непер (John Napier, 1550-1617) у 1614 році розробив перші таблиці логарифмів, що зводили множення чисел до додавання їхніх логарифмів. У 1617 році він придумав такі собі палички (на кшалт канцелярсьої лінійки), на яких було написано числа за певним правилом. Прикладені одна до одної, вони дозволяли отримувати добутки та частки чисел, їхні степені та корені цілих степенів.
На той момент множити числа уміло небагато людей, ділити вміли лише одиниці з освідченої спільноти, а обчислювати корені квадратні та кубічні було вже на грані чаклунства. Тому такий винахід був справді революційним. На логарифмічній лінійці, якою користувалися ще дуже донедавна, числа на шкалах розташовано за логарифмічною шкалою, зводячи множення до додавання логарифмів. Тому, коли йдеться про логарифмічну лінійку, завжди згадують про Джона Непера.
Опис зовнішнього вигляду
Найпростіша логарифмічна лінійка складається з двох шкал у логарифмічному масштабі, що здатні пересуватися одна відносно одної. Складніші лінійки містять додаткові шкали і прозорий повзунок з кількома поділками. На зворотній стороні лінійки можуть знаходитися різні довідкові матеріали.
Принцип використання
Кожному числу відповідає спеціальне число - логарифм - це показник степеня, в який потрібно звести число (підстава логарифма), щоб отримати задане число. У такий спосіб можна виразити будь-яке число. Принцип дії логарифмічної лінійки заснований на тому, що множення і ділення чисел замінюється відповідно додаванням і відніманням їх логарифмів. Завдяки даній властивості складна операція множення зводиться до простій операції складання. Для спрощення були складені таблиці логарифмів, які пізніше були як би вбудовані в пристрій, що дозволяє значно прискорити процес обчислення, - логарифмічну лінійку.
Екпонат, що передставлений у музеї, має назву КЛПЗ:
- дата виготовлення 1973 рік;
- СРСР, ГОСТ 5161-57
Логарифмічна лінійка (кругла) - Рудік М. 22гр.
