Відмінності між версіями «Арифмометр ВК-1 (Пензенский счетчик)»
3402802 (обговорення • внесок) (→Арифмометр ВК-1 (Пензенский счетчик)) |
3402802 (обговорення • внесок) (→Арифмометр ВК-1 (Пензенский счетчик)) |
||
| Рядок 8: | Рядок 8: | ||
Так названий <font color="red">'''<U>А</U>'''</font>рифмометр Однера ( за именем автора перших моделей <font color="red">'''<U>А</U>'''</font>рифмометра ) має просту і надійну конструкцію, настільки досконалу, що за весь час існування вона не потерпіла значних змін. Крім того, він має зручну форму та не великі розміри, що значно спрощуе роботу при підрахунках. <br /> | Так названий <font color="red">'''<U>А</U>'''</font>рифмометр Однера ( за именем автора перших моделей <font color="red">'''<U>А</U>'''</font>рифмометра ) має просту і надійну конструкцію, настільки досконалу, що за весь час існування вона не потерпіла значних змін. Крім того, він має зручну форму та не великі розміри, що значно спрощуе роботу при підрахунках. <br /> | ||
| − | <font color="blue">'''<U>Ї</U>'''</font>ї конструкція була вкладена в основу перших напівавтоматичних десятиклавішних електромеханічних машин "<font color="green">'''<U>B</U>'''</font>К-2". Ця серія вітчизняних розробок завершилась напівавтоматичною "<font color="green">'''<U>B</U>'''</font>К3" ( з автоматичним множеням ) ( <font color="green">'''<U>B</U>'''</font>К-2 - напівавтоматична машина , а | + | <font color="blue">'''<U>Ї</U>'''</font>ї конструкція була вкладена в основу перших напівавтоматичних десятиклавішних електромеханічних машин "<font color="green">'''<U>B</U>'''</font>К-2". Ця серія вітчизняних розробок завершилась напівавтоматичною "<font color="green">'''<U>B</U>'''</font>К3" ( з автоматичним множеням ) ( <font color="green">'''<U>B</U>'''</font>К-2 - напівавтоматична машина , а <font color="green">'''<U>B</U>'''</font>К-3 - автоматична ). Разом з машиной Томсона К. вони сприяли формуванню групи <font color="red">'''<U>А</U>'''</font>рифмометрів и до кінця '''<U>1940</U>'''-х років вважались основним математичними машинами в різних сферах діяльності.<br /> |
<font color="blue">'''<U>В</U>'''</font> <font color="red">'''<U>А</U>'''</font>рифмометрі <font color="green">'''<U>B</U>'''</font>К-2 викорстовувались і клавішний ввод чисел , і електроний привід. Застосування електроприводу, звісно підвищило швидкість виконання операцій порівняно з <font color="green">'''<U>B</U>'''</font>К-1 ( 1200-1300 додавать за годину , 370-400 множень за годину , 320-340 ділень за годину ). Додавать, віднімання та діленення виконувалися автоматично, а множення напівавтоматично. Надійність була збільшена за рахунок автоматичного блокування. Її ціль - запобігти пошкодження при невірних діях оператора. | <font color="blue">'''<U>В</U>'''</font> <font color="red">'''<U>А</U>'''</font>рифмометрі <font color="green">'''<U>B</U>'''</font>К-2 викорстовувались і клавішний ввод чисел , і електроний привід. Застосування електроприводу, звісно підвищило швидкість виконання операцій порівняно з <font color="green">'''<U>B</U>'''</font>К-1 ( 1200-1300 додавать за годину , 370-400 множень за годину , 320-340 ділень за годину ). Додавать, віднімання та діленення виконувалися автоматично, а множення напівавтоматично. Надійність була збільшена за рахунок автоматичного блокування. Її ціль - запобігти пошкодження при невірних діях оператора. | ||
Версія за 13:41, 19 жовтня 2015
Арифмометр ВК-1 (Пензенский счетчик)
Перша партія Арифмометра BК-1 була створена заводом в 1953-му році, ( Гол. конструктором був - Кривошей Х.Р., раціоналізатори : Дунин Н.А. та Кульков В.).
Так названий Арифмометр Однера ( за именем автора перших моделей Арифмометра ) має просту і надійну конструкцію, настільки досконалу, що за весь час існування вона не потерпіла значних змін. Крім того, він має зручну форму та не великі розміри, що значно спрощуе роботу при підрахунках.
Її конструкція була вкладена в основу перших напівавтоматичних десятиклавішних електромеханічних машин "BК-2". Ця серія вітчизняних розробок завершилась напівавтоматичною "BК3" ( з автоматичним множеням ) ( BК-2 - напівавтоматична машина , а BК-3 - автоматична ). Разом з машиной Томсона К. вони сприяли формуванню групи Арифмометрів и до кінця 1940-х років вважались основним математичними машинами в різних сферах діяльності.
В Арифмометрі BК-2 викорстовувались і клавішний ввод чисел , і електроний привід. Застосування електроприводу, звісно підвищило швидкість виконання операцій порівняно з BК-1 ( 1200-1300 додавать за годину , 370-400 множень за годину , 320-340 ділень за годину ). Додавать, віднімання та діленення виконувалися автоматично, а множення напівавтоматично. Надійність була збільшена за рахунок автоматичного блокування. Її ціль - запобігти пошкодження при невірних діях оператора.
