Відмінності між версіями «Історія комп'ютерної техніки/Персональні комп'ютери»
(→БК0010 + монітор МС0507) |
|||
| Рядок 16: | Рядок 16: | ||
[[Користувач:Сергій Кондратьєв]] | [[Користувач:Сергій Кондратьєв]] | ||
| − | "Побутовий Koмп'ютep 0010", або БK 0010 | + | "Побутовий Koмп'ютep 0010", або '''БK 0010''' |
Розроблений у НВО «Науковий Центр», м. Зеленоград. Вироблявся серійно на заводі «Экситон», м. Павловський Посад з 1985 року. | Розроблений у НВО «Науковий Центр», м. Зеленоград. Вироблявся серійно на заводі «Экситон», м. Павловський Посад з 1985 року. | ||
Texнічні пapaмeтpи кoмп'ютepa навіть пo міpкaм тoгo часу були нe дуже виcoкі, але apxітeктypa, запозичена y відомої мoдeлі PDP-11, зacлyговувaлa всіляких кoмплімeнтів. B "БеKашці" cтoяв пpoцecop K1801BM1A (аналог LSI-11 з сімейства PDP-11), відмінні від "пpoтoтипa" тільки відсутністю асемблерниx кoмaнд MUL / DIV (множення та ділення). Oпepaтивна пaм'ять становила 32 Кб, з яких 16 Кб було відведено під пpoгpaми та дaні, і 16 Кб - під відeoпaмять, якy мoжна було cкоротити на користь пpoгpaмнoї пaм'яті дo 4 Кб. | Texнічні пapaмeтpи кoмп'ютepa навіть пo міpкaм тoгo часу були нe дуже виcoкі, але apxітeктypa, запозичена y відомої мoдeлі PDP-11, зacлyговувaлa всіляких кoмплімeнтів. B "БеKашці" cтoяв пpoцecop K1801BM1A (аналог LSI-11 з сімейства PDP-11), відмінні від "пpoтoтипa" тільки відсутністю асемблерниx кoмaнд MUL / DIV (множення та ділення). Oпepaтивна пaм'ять становила 32 Кб, з яких 16 Кб було відведено під пpoгpaми та дaні, і 16 Кб - під відeoпaмять, якy мoжна було cкоротити на користь пpoгpaмнoї пaм'яті дo 4 Кб. | ||
| − | |||
| − | |||
Програмного забезпечення спочатку практично не існувало, якщо не враховувати декілька програм на Бейсіку і Фокалі , які являлися скоріше прикладом написання для вивчення програмування. 90 % всього ПО було створено користувачами-ентузіастами,переважно на Асемблері. В подальшому до комп'ютера поступово почала з'являтися периферія - мишка, джойстик, принтер, а також пізніше з'явилася можливість підключати дисководи та вінчестери. | Програмного забезпечення спочатку практично не існувало, якщо не враховувати декілька програм на Бейсіку і Фокалі , які являлися скоріше прикладом написання для вивчення програмування. 90 % всього ПО було створено користувачами-ентузіастами,переважно на Асемблері. В подальшому до комп'ютера поступово почала з'являтися периферія - мишка, джойстик, принтер, а також пізніше з'явилася можливість підключати дисководи та вінчестери. | ||
| + | '''Монітор МС0507''' | ||
| + | зібраний в корпусі типу «моноблок», який поєднує в собі монохромний монітор МС +6105, джерело живлення У12.087.314 потужністю 250Вт, дисководи і «кошик» з системною шиною. Окремо підключалася клавіатура МС 7004. «Кошик» системний шини ДВК-3 мала у своєму складі плату мікро-ЕОМ «Електроніка МС 1201.02» на основі процесора КМ1801ВМ2 (в керамічному корпусі), плату КНГМД (Контролер накопичувача на гнучкому магнітному диску), плату КСМ (Контролер символьного монітора) і плату КГД (Контролер графічного дисплея). | ||
| + | Випускалися на заводі «Квант» Міністерства електронної промисловості СРСР. | ||
===ПК 8641 Практик === | ===ПК 8641 Практик === | ||
Версія за 21:04, 15 жовтня 2015
Зміст
ЕС-1839
Персональний комп'ютер виробництва фабрики «Ізот» (Болгарія). Більше відомий як «Правец 16». Клон IBM PC / XT.
Правец 16 ЕС-1839 (первинна назва - ИМКО-4) - програмний та апаратний аналог IBM PC (перший масовий персональний комп'ютер виробництва фірми IBM, випущений в 1981 році), випускалися моделі з процесорами 8088 і 8086. Вироблявся з 1984 по 1988 рік.
Правец 16 оснащувався кольоровим або монохромним CGA монітором, жорстким диском з MFM-інтерфейсом об'ємом 10 або 20 МБ, НГМД 5.25" для дискет на 180 і 360 КБ, ОЗП 256 або 512 КБ з можливістю розширення до 640 КБ, 2 послідовними інтерфейсами RS-232, одним інтерфейсом LPT. За тестами Norton Sysinfo продуктивність Правец 16 становила 0,6 від оригінального XT (за рахунок дуже повільного жорсткого диска).
Правец 16 E/ES - версія Правец 16 на процесорі NEC V20, що працює на частоті 8 МГц. Вироблявся з 1988 року.
БК0010 + монітор МС0507
"Побутовий Koмп'ютep 0010", або БK 0010 Розроблений у НВО «Науковий Центр», м. Зеленоград. Вироблявся серійно на заводі «Экситон», м. Павловський Посад з 1985 року.
Texнічні пapaмeтpи кoмп'ютepa навіть пo міpкaм тoгo часу були нe дуже виcoкі, але apxітeктypa, запозичена y відомої мoдeлі PDP-11, зacлyговувaлa всіляких кoмплімeнтів. B "БеKашці" cтoяв пpoцecop K1801BM1A (аналог LSI-11 з сімейства PDP-11), відмінні від "пpoтoтипa" тільки відсутністю асемблерниx кoмaнд MUL / DIV (множення та ділення). Oпepaтивна пaм'ять становила 32 Кб, з яких 16 Кб було відведено під пpoгpaми та дaні, і 16 Кб - під відeoпaмять, якy мoжна було cкоротити на користь пpoгpaмнoї пaм'яті дo 4 Кб.
Програмного забезпечення спочатку практично не існувало, якщо не враховувати декілька програм на Бейсіку і Фокалі , які являлися скоріше прикладом написання для вивчення програмування. 90 % всього ПО було створено користувачами-ентузіастами,переважно на Асемблері. В подальшому до комп'ютера поступово почала з'являтися периферія - мишка, джойстик, принтер, а також пізніше з'явилася можливість підключати дисководи та вінчестери.
Монітор МС0507 зібраний в корпусі типу «моноблок», який поєднує в собі монохромний монітор МС +6105, джерело живлення У12.087.314 потужністю 250Вт, дисководи і «кошик» з системною шиною. Окремо підключалася клавіатура МС 7004. «Кошик» системний шини ДВК-3 мала у своєму складі плату мікро-ЕОМ «Електроніка МС 1201.02» на основі процесора КМ1801ВМ2 (в керамічному корпусі), плату КНГМД (Контролер накопичувача на гнучкому магнітному диску), плату КСМ (Контролер символьного монітора) і плату КГД (Контролер графічного дисплея). Випускалися на заводі «Квант» Міністерства електронної промисловості СРСР.
