Відмінності між версіями «"Моє рідне місто або село" Шпаченко»
4047981 (обговорення • внесок) (Створена сторінка: {{subst:Шаблон:Сторінка проекту "Моє рідне місто або село"}}) |
4047981 (обговорення • внесок) |
||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| − | + | *Перші документальні згадки, які можна пов’язати з історією Кіровограда, датуються ще вісімнадцятим століттям. Вони стосуються заснування на території степового краю військових поселень під назвою Нова Сербія. Згодом виникла потреба побудувати потужну фортецю, яка б стала форпостом держави на півдні, адміністративним та військовим центром краю.У жалуваній грамоті Івану Хорвату від 11 січня 1752 року йшлося про те, що майбутня фортеця мала отримати ім’я Святої Єлисавети. Місце її розташування було обрано в грудні 1752 року на узвишші правого берега річки Інгулу. | |
| − | + | Будівництво розпочалося 18 червня 1754 року, а за три роки над диким українським степом уже височіла унікальна земляна споруда, аналогів якої не було. Цитадель фортеці Св. Єлисавети складалася із шести бастіонів у вигляді п'ятикутних виступів і зверху нагадувала шестикутну морську зірку. | |
| − | + | Згодом біля фортеці з’явилось і цивільне поселення у формі слободи. Першими поселенцями там стали представники різних національностей, проте значною була і кількість вихідців із українських губерній. З 1764 року слобода стала центром Єлисаветградської провінції, а з 1775 - отримала права міста Єлисаветграда. Управляв містом магістрат, який відав адміністративними, господарськими, фінансовими та судовими справами. | |
| − | + | У другій половині 18 ст. із загрозою татарських набігів було покінчено завдяки перемозі й війні 1768-1774 років; ліквідація Запорізької Січі (1775 р.), а за нею й остаточне викорінення гайдамаччини, розділи Речі Посполитої (1772, 1793, 1795 рр.), що знищили Польску державу, приєднання Криму у 1783 р, – всі ці фактори обумовили просування імперських кордонів далеко від фортеці Св. Єлисавети, отже вона втратила своє стратегічне значення, була роззброєна, а зрештою і ліквідована як військова одиниця. У рескрипті від 10 лютого 1784 року зазначалося, що фортеця «за своїм становищем всередині держави фортецею більше вважатися не може, а тому обертається на внутрішнє місто». З цього часу фортеця разом з передмістями отримала права міста і стала іменуватися містом Єласаветградом. | |
| − | + | Місто декілька разів змінювало назву: в 1924 році місто назвали Зінов’євск, ця назва протрималась всього 10 років. Вже 1934 році перейменували в Кірово, але коли місто стало обласним центром, із смутком помітили, що одна Кіровська область в СРСР вже існує. Так 1939 році місто стало Кіровоградом і вже з цим ім’ям майже сімдесят років. | |
| − | * | + | *•Бабич Ярослава Віталіївна — поетеса. Народилась у Кіровограді |
| + | •Бабій Іван — український живописець, рисувальник. Народився у Кіровограді | ||
| + | •Базилевський Володимир Олександрович — український письменник, літературний критик, перекладач. Працював кореспондентом газети «Кіровоградська правда» та керівником літературної студії «Сівач» | ||
| + | •Балановська Леоніда Миколаївна — українська і російська співачка (сопрано). З 1918 разом із Каролем Шимановським організувала музичне життя в Єлизаветграді (нині Кіровоград). | ||
| + | •Бандурка Данило Степанович — Гайдамацький бандурист. У 1761 р. був доставлений у фортецю св. Єлизавети (сучасний Кіровоград), як «запорожський гайдамака» і ув'язнений царською владою. | ||
| + | •Барський Михайло Ілліч — український режисер театру, заслужений діяч мистецтв України (від 1989 року); головний режисер Кіровоградської студії телебачення (1965—89), художній керівник Кіровоградського українського музично-драматичного театру (від 1989). | ||
| + | •Береговський Станіслав Степанович — радянський футболіст. Захисник, виступав, зокрема за «Зірку» (Кіровоград), «Суднобудівник» (Миколаїв) і «Карпати» (Львів). | ||
| + | •Білецький Микола Сергійович — український актор. | ||
| + | •Білостоцький Юхим Ісайович — український радянський скульптор. Народився у Єлисаветграді (тепер Кіровоград). | ||
| + | •Близнюк Ілля Владіславович — Ілля Владіславович Близнюк (* 28 липня 1973, Запоріжжя) — український футболіст, воротар і тренер. Виступав за збірну України. Головний тренер футбольного клубу «Іллічівець». Футболіст «Зірки». | ||
| + | •Бойко Анатолій Іванович — фахівець у галузі механізації сільськогосподарського виробництва, доктор технічних наук (1992), професор (1996). | ||
*Які історичні події пов'язані із вашим рідним селом? | *Які історичні події пов'язані із вашим рідним селом? | ||
*Які визначні події, явища і процеси відбувалися на території краю? | *Які визначні події, явища і процеси відбувалися на території краю? | ||
Версія за 13:44, 29 жовтня 2015
- Перші документальні згадки, які можна пов’язати з історією Кіровограда, датуються ще вісімнадцятим століттям. Вони стосуються заснування на території степового краю військових поселень під назвою Нова Сербія. Згодом виникла потреба побудувати потужну фортецю, яка б стала форпостом держави на півдні, адміністративним та військовим центром краю.У жалуваній грамоті Івану Хорвату від 11 січня 1752 року йшлося про те, що майбутня фортеця мала отримати ім’я Святої Єлисавети. Місце її розташування було обрано в грудні 1752 року на узвишші правого берега річки Інгулу.
Будівництво розпочалося 18 червня 1754 року, а за три роки над диким українським степом уже височіла унікальна земляна споруда, аналогів якої не було. Цитадель фортеці Св. Єлисавети складалася із шести бастіонів у вигляді п'ятикутних виступів і зверху нагадувала шестикутну морську зірку. Згодом біля фортеці з’явилось і цивільне поселення у формі слободи. Першими поселенцями там стали представники різних національностей, проте значною була і кількість вихідців із українських губерній. З 1764 року слобода стала центром Єлисаветградської провінції, а з 1775 - отримала права міста Єлисаветграда. Управляв містом магістрат, який відав адміністративними, господарськими, фінансовими та судовими справами. У другій половині 18 ст. із загрозою татарських набігів було покінчено завдяки перемозі й війні 1768-1774 років; ліквідація Запорізької Січі (1775 р.), а за нею й остаточне викорінення гайдамаччини, розділи Речі Посполитої (1772, 1793, 1795 рр.), що знищили Польску державу, приєднання Криму у 1783 р, – всі ці фактори обумовили просування імперських кордонів далеко від фортеці Св. Єлисавети, отже вона втратила своє стратегічне значення, була роззброєна, а зрештою і ліквідована як військова одиниця. У рескрипті від 10 лютого 1784 року зазначалося, що фортеця «за своїм становищем всередині держави фортецею більше вважатися не може, а тому обертається на внутрішнє місто». З цього часу фортеця разом з передмістями отримала права міста і стала іменуватися містом Єласаветградом. Місто декілька разів змінювало назву: в 1924 році місто назвали Зінов’євск, ця назва протрималась всього 10 років. Вже 1934 році перейменували в Кірово, але коли місто стало обласним центром, із смутком помітили, що одна Кіровська область в СРСР вже існує. Так 1939 році місто стало Кіровоградом і вже з цим ім’ям майже сімдесят років.
- •Бабич Ярослава Віталіївна — поетеса. Народилась у Кіровограді
•Бабій Іван — український живописець, рисувальник. Народився у Кіровограді •Базилевський Володимир Олександрович — український письменник, літературний критик, перекладач. Працював кореспондентом газети «Кіровоградська правда» та керівником літературної студії «Сівач» •Балановська Леоніда Миколаївна — українська і російська співачка (сопрано). З 1918 разом із Каролем Шимановським організувала музичне життя в Єлизаветграді (нині Кіровоград). •Бандурка Данило Степанович — Гайдамацький бандурист. У 1761 р. був доставлений у фортецю св. Єлизавети (сучасний Кіровоград), як «запорожський гайдамака» і ув'язнений царською владою. •Барський Михайло Ілліч — український режисер театру, заслужений діяч мистецтв України (від 1989 року); головний режисер Кіровоградської студії телебачення (1965—89), художній керівник Кіровоградського українського музично-драматичного театру (від 1989). •Береговський Станіслав Степанович — радянський футболіст. Захисник, виступав, зокрема за «Зірку» (Кіровоград), «Суднобудівник» (Миколаїв) і «Карпати» (Львів). •Білецький Микола Сергійович — український актор. •Білостоцький Юхим Ісайович — український радянський скульптор. Народився у Єлисаветграді (тепер Кіровоград). •Близнюк Ілля Владіславович — Ілля Владіславович Близнюк (* 28 липня 1973, Запоріжжя) — український футболіст, воротар і тренер. Виступав за збірну України. Головний тренер футбольного клубу «Іллічівець». Футболіст «Зірки». •Бойко Анатолій Іванович — фахівець у галузі механізації сільськогосподарського виробництва, доктор технічних наук (1992), професор (1996).
- Які історичні події пов'язані із вашим рідним селом?
- Які визначні події, явища і процеси відбувалися на території краю?
- Якими пам’ятками археології, історії, архітектури і містобудування, монументального мистецтва багате Ваше рідне місто?
- Якими пам’ятками природи багатий рідний край?
Рідне місто або село на карті України Google (вставити фотокопію карти)
Таблиця "Найважливіші події на території рідного краю"
| Дата | Історична подія |
|---|---|
Ресурси:
- Посилання на презентацію у Google Диск;
- Посилання на власний фотоальбом у Google Диск;
- Посилання на власний блог у Blogger;
- Посилання на добірку відеоматеріалів;
- Посилання на опитування або анкету у Google Форми;
- Посилання на спільний груповий постер.
Сторінка проекту Моє рідне місто або село
Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка
