Відмінності між версіями «Моя рідна Олександрівка»

Версія за 19:22, 4 жовтня 2015

Олександрівка

Олександрівка — селище міського типу, центр Олександрівського району Кіровоградської області України. Селищній раді, територія якої становить 8,656 км²

Історія виникнення селища

Олександрівка виникла в першій половині XVII століття. В середині XVIII століття тут була споруджена церква. У грамоті, виданій в 1785 році польським королем Станіславом Августом власнику Олександрівки Феліціану Пилявському, вона вперше згадується як містечко.

За період німецької окупації Олександрівки (5 серпня 1941 — 8 січня 1944 року) 637 осіб, серед яких значну кількість становили євреї, були розстріляні. На фронтах другої світової війни воювали 956 олександрівців. У 1970-х роках поблизу Олександрівки було прокладено газопровід "Союз".

Сучасність

Роки перебудови викликали негативні явища в економіці селища. Наприкінці 80-х — початку 90-х років було закрито швейний та галантерейний цехи фабрики «Україна». Кінотеатр, банно-пральний комбінат та частина інших підприємств працюють періодично, зростає кількість безробітних. Приватизовані майже всі промислові підприємства. В Олександрівці діють такі промислові підприємства: ВАТ «2-й імені Петровського цукровий завод», комбікормовий завод, завод продтоварів (виробництво безалкогольних напоїв, оцту, соняшникової олії), харчокомбінат райспоживспілки (хлібобулочні, макаронні вироби, ковбаси, копченості), Фундукліївське хлібоприймальне підприємство, друкарня, автотранспортне підприємство, дві дорожньо-будівельні організації, газокомпресорна станція, ремонтна база, три будівельні організації та ін. Функціонують інкубаторно-птахівницька станція і сільськогосподарське підприємство з обмеженою відповідальністю «Іскра». В новому тисячолітті Олександрівка почала дуже стрімко розвивати молодіжні організації та робити все для того щоб район став одним із найрозвиненіших та найгарніших.

Мої відомі земляки

• Мацієвич Левко Макарович — один з перших українських льотчиків, корабельний інженер, громадський діяч
• Барабаш Світлана Григорівна — поетеса, професор, заслужений працівник освіти України
• Кузик Борис Миколайович — доктор економічних наук, академік Академії військових наук Російської Федерації, професор, генерал-майор

Культурний розвиток селища

В Олександрівці є районний (на 500 місць) і міський Будинки культури, клуб та бібліотека цукрового заводу, районні бібліотеки для дітей і дорослих, дитяча музична школа та центр «Сімейний будинок». У районному Будинку культури високу виконавську майстерність демонструють народні самодіяльні колективи: хор «Тясмин», агітаційно-художня бригада «Голос часу», театр. Працює дискотека «Райдуга». Звання «народного» носить фольклорний ансамбль «Джерельце» районного Будинку дитячої творчості.

Пам'ятки Олександрівщини

Пам'яткою архітектури місцевого значення є контора цукрового заводу (XX століття).

В околицях Олександрівки розташовані п'ять курганів, що відносяться до скіфських часів і є пам'ятками археології місцевого значення. Виявлені передскіфські (ХІ—Х ст. до н. е.) скіфські (VI—IV ст. до н. е.), а також ранньослов'янські поселення і могильник черняхівської культури (II—VII століття).

Олександрівка з висоти пташиного польоту

https://goo.gl/maps/QDd5hEz7rUv ]

Світлини мого "дому"