Відмінності між версіями «Мій рідний Чернігів»

Версія за 13:56, 29 вересня 2015

Черні́гів — місто на півночі України, що знаходиться у західній частині Чернігівської області. Розташоване у Придніпровській низовині, на правому березі річки Десна.

Чернігів — обласний центр Чернігівської області. Впродовж своєї історії він був одним з головних осередків політико-економічного та соціально-культурного життя українців.

Місто славиться своїми пам'ятками часів Київської Русі і Чернігівського князівства, а також Гетьманщини і козацького Чернігівського полку.

Трохи з історії рідного міста.

Вперше Чернігів згадується в літописі під 907 роком в «трактаті князя Олега з греками». У ранньому середньовіччі місто було центром племені сіверян, а з 9 століття увійшло до складу Київської Русі, ставши найважливішим і найбагатшим містом держави поряд з Києвом і Новгородом.

У княжу добу Чернігів знаходився на плато між річкою Десною та її притокою Стрижнем. У центрі міста був розташований замок із княжим двором — дитинець, до якого прилягав окольний град — передгороддя і район Третяк, де мешкали купці й ремісники. Кожна частина Чернігова мала свої оборонні вали. Над Десною лежав торговий Поділ. У середині 12 століття територія міста без Подолу становила близько 120 га.

У 1353 році Чернігів увійшов до складу Великого князівства Литовського і Руського, а у 1503 році був приєднаний до Великого князівства Московського. Завойовники звели на узбіччях дитинця фортецю і розбудували передмістя.

Чернігів не раз зазнавав руйнації від нападів татар. Особливо місто постраждало під час їхніх походів у 1482 і 1497 роках.

1579 року замок і місто намагались здобути частини війська короля Стефана Баторія під командуванням князів Костянтина Василя Острозького та Михайла Вишневецького. Взяти замок не змогли, але підпалили.

У 1618 році за Деулінським перемир'ям Чернігів перейшов від Московії до Речі Посполитої. У 1623 році місто отримало магдебурзьке право, магістрат і герб, а з 1635 року стало центром Чернігівського воєводства.

Піднесення життя Чернігова почалося, коли він увійшов до складу Козацько-Гетьманської Держави і став центром Чернігівського полку. На цей час припадає розквіт культурного життя Чернігова, він став одним з найважливіших культурних центрів України.

З ініціативи Л. Барановича й коштом гетьманського уряду й чернігівської козацької старшини, відновлено і перебудовано в бароковому стилі чернігівські пам'ятки, зокрема Троїцький кафедральний собор (16 ст.). Особливе значення мало створення Чернігівського Колегіуму (1700), який став одним з головних осередків освіти і науки Гетьманщини. У першій половині 18 ст. в Чернігові з'являються нові монументальні церк. (барокова Катерининська церква, 1715) й світські (будинок полкової канцелярії, відомий під назвою «Мазепиного будинку» або будинок Якова Лизогуба) будови.

У 1782 Чернігів став центром Чернігівського намісництва Російської імперії, а 1797 — Малоросійської губернії, з 1808 Чернігівської губернії.

Був Чернігів і видавничим центром. Ще з 1858 там почав виходити орган губернатора — тижневик «Черниговские Ведомости» (до 1917). У 1861–1863 pp. Л. Глібов видавав «Черниговскій Листокъ», єдину тоді на Чернігівщині Україні українську газету. Від 1861 до 1911 виходили також «Черниговские єпархиальные известия», а в 1868–1872 роках «Записки» Чернігівського Статистичного Комітету.

Після березневої революції 1917 в Чернігові створено загони Вільного Козацтва і влада перейшла в руки Центральної Ради. За української влади пожвавилось українське культурне житт. Першого лютого 1918 року Чернігів захопило більшовицьке військо; 12 березня 1918 року він повернувся під владу уряду Української Народної Республіки, але знов був окупований більшовиками 12 січня 1919 року. Від 13 жовтня до 12 листопада 1919 року Чернігів був у руках денікінців.

З кінця 1919 року в Чернігові утвердилася радянська влада. У 1925–1932 Чернігів був центром Чернігівської округи. В 1932 році утворено Чернігівську область.

Відомі чернігівці.

Архієпископ Феодосій Углицький - три роки керував Чернігівською єпархією (1693-1696 рр.). Будував церкви, закладав монастирі й особливу турботу проявляв щодо чернігівської друкарні при Іллінському монастирі. Після смерті Феодосія, яка настала 5 лютого 1696 року, численні дива, які відбувались біля його мощів, викликали питання про канонізацію. Ця подія відбулась у вересні 1696 року.

Опанас Васильович Маркович - український фольклорист і етнограф.

Леонід Іванович Глібов - український письменник, поет, байкар, видавець, громадський діяч.

Петро Іванович Прокопович- перший український бджоляр з Чернігівщини.

Микола Маркіянович Волкович - вчений з Городні, засновник вітчизняної школи хірургії.

Олександр Петрович Довженко - український та радянський письменник, кінорежисер, кінодраматург, художник, класик світового кінематографу. Автор таких відомих творів як "Зачарована Десна", "Україна в огні". Людина зі світовим ім'ям.

Рапопорт Йосип Абрамович - радянський вчений-генетик, член-кореспондент АН СРСР, лауреат Ленінської премії, Герой Соціалістичної Праці.

Авдєєнко Петро Петрович - генерал-майор, Герой Радянського Союзу, командир 51-го стрілецького корпусу 38-ї армії Воронезького фронту.

Аркадій Валійський - український військовий діяч, офіцер Армії УНР.

Ардашев Віктор Федорович - полковник Армії Української Народної Республіки.

Ганжа Петро Андрійович - начальник дивізії Дієвої армії УНР.

Цікаві факти про Чернігів.

• Перша згадка про Чернігів в літописі від 907 року.

• Історичним центром Лівобережної України, а також одним із самих найбільших міст Київської Русі є Чернігів. Він розташований на північному сході країни - нинішньої України. Історики стверджують, що територія Чернігова вперше була заселена в четвертому тисячолітті до нашої ери. Про це свідчать знахідки археологів при розкопках на місцевості. Перша згадка в літописі про Чернігів датується 907 роком. Також, на думку істориків, Чернігів існував до того, як князь Олег взяв країни півночі по закінченню дев'ятого століття.

• Особливим попитом користується Чернігів серед туристів. Завдяки своїм пам'яткам, як в самому Чернігові, так і в його області. Увага також привертають цікаві факти про місто Чернігів. Найцікавішим залишається те, що місто за площею займає друге місце в країні і на його території знаходиться село Кобижча, яке вважається найбільшим в Україні. Саме в Чернігові зародилося відоме Чернігівське пиво і Ніжинські огірки. В Чернігові був винайдений рамковий вулик в сучасному його вигляді.

• Перелічити всі найцікавіші факти, пам'ятки і місця історії неможливо. Описувати їх не має сенсу, оскільки поки не побачиш своїми очима, не зможеш оцінити по праву.

• В інтер'єрі Спасо-Преображенського собору збереглися фрагменти фресок періоду Київської Русі.

• Не менш цікавими є всесвітньо відомі особистості, вихідці Чернігова. Такими є Добриня Микитич - богатир; московський засновник - Юрій Долгорукий. Також Чернігів є батьківщиною всесвітньо відомого кінорежисера Олександра Довженка.

• Історія Чернігова дуже багата на події. Це безпосередньо вплинуло на сучасне місто, який багатий пам'ятками, а також історичними місцями. На сьогоднішній день в Чернігові проживає близько трьохсот тисяч жителів. Серед місцевого населення в розмовній мові переважає російська мова (як підсумок історичних подій і місця розташування міста). Тим не менше, всі жителі, як громадяни України, володіють українською мовою. Також Чернігів вважається одним з найбільш економічно розвинених міст України.

• Свято-Успенський Єлецький жіночий монастир заснований князем Святославом, на місці оголошення на їли образу Божої Матері 6 листопада 1060.
• В храмі Успіння Пресвятої Богородиці зберігся розпис давньоруського періоду - зображення Богоматері Оранти на весь зріст.

Визначні події, явища та процеси.

Чернігівська архітектура.

Неперевершена природа рідного міста.

Рідне місто або село на карті України Google (вставити фотокопію карти)

Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка

Таблиця "Найважливіші події на території рідного краю"

Ресурси:

• Посилання на презентацію у Хмарка-КДПУ;

• Посилання на власний фотоальбом у Хмарка-КДПУ;

• Посилання на власний блог у Blogger;

• Посилання на добірку відеоматеріалів;

• Посилання на опитування або анкету у Google Форми;

• Посилання на спільний груповий постер.

Сторінка проекту Моє рідне місто або село

Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка