Відмінності між версіями «Моє рідне місто Мала Виска»

Версія за 09:54, 28 вересня 2015

Географічне положення

Місто Мала Виска є районним центром Кіровоградської області, яке розташоване на річці Мала Вись, притоці Великої Висі, що належить до басейну Південного Бугу. Назва населеного пункту походить від назви річки Вись, що у перекладі з давньослов'янського означає «вода».

Знаменитий земляк - художник Петро Оссовський відкрив світу Маловисківщину, яку назвав гарно і символічно - Степова Еллада.

Неперевершена краса степу вражає різнобарвним буянням весняних квітів, річка Мала Вись, що ніби блакитна стрічка, обвиває місто, працелюбність, щедрість та гостинність маловищан в переплетенні зі славним історичним минулим, складають портрет сучасної Малої Виски.

Історія краю

З найдавніших часів на теренах маловисківської землі, відбувалися важливі історичні подій. Тутешні степи й гаї пам’ятають праслов’янських землеробів і войовничих степовиків-кочівників, брязкіт руських мечів та монгольських списів, тупіт славних козацьких коней та турецько - татарські набіги.

Мала Виска виникла у 18 столітті, коли землі Буго – Гардівської паланки Запорізької Січі з волі цариці Єлизавети почали заселялися втікачами з держав, що знаходилися під владою турків. Виникали такі поселення як фортеці, форпости, кріпості, для захисту від спустошливих набігів турків, татар, поляків. Серед переселенців, що дали початок місцевій громаді, були серби, чорногорці, болгари, молдавани. В Малій Висці базувався сторожовий пост. Першими до Висі прибули переселенці з Молдавії, рік прибуття яких (1752) прийнято вважати роком заснування поселення, що пізніше одержало назву Мала Виска.

В 1768 році 8443 десятини маловисківської землі та 918 селян подарувала цариця Катерина ІІ багатій поміщиці, княгині Кудашевій, а поселення одержало назву Кудашеве. В 1863 р. нащадки княгині Кудашевої садибу та біля двохсот десятин землі, що їм належали, продали дворянину Улашину .

В кінці 19 століття основний промисловий господарський потенціал містечка складали паровий млин, два водяні млини, декілька вітряків, олійня, два десятки магазинів, економія. В 1899 році вступає в дію цукровий завод, в 1908 - спиртовий завод. Значно оживила життя містечка залізнична колія, прокладена в 1910 - 1915 роках. Завдяки працьовитим рукам маловищан, протягом багатьох років місто розвивалося, змінювалось та перетворювалось у сучасне і перспективне місто.

Місто сьогодні

Сьогодні Мала Виска – місто районного значення, де проживає 12 тис. жителів. Інтереси Маловисківської громади представляють у міській раді 29 депутатів, а міську раду очолює міський голова Гульдас Юрій Леонідович.

На території розташовані 7 промислових підприємств, 26 фермерських господарств. Підприємства спеціалізуються, на виробництві та переробці сільськогосподарської продукції – ВАТ Маловисківське хлібоприймальне підприємство, ПП «Хлібний дар», підприємство «Харчовик», хлібокомбінат Маловисківської райспоживспілки та інші.

Маловисківській міській раді підпорядковано 4 комунальні підприємства : КП «Мала Виска МКП», КП «Мала Виска ЖЕД», які забезпечують впорядкування території нашого населеного пункту, «Мала Виска Ринок» та «Мала Виска Водоканал», які разом працюють для створенням умов комфортного проживання маловищан.

Місто живе перспективами, які відкриваються разом з розвитком підприємства з переробки урану на базі найбільшого в Європі Новокостянтинівського родовища уранових руд. Створення умов для залучення інвестицій – один з пріоритетних напрямків роботи міської ради.

Торгівельна мережа міста - 120 підприємств роздрібної торгівлі, серед яких найбільші – магазин «Авілона», «Новий світ», «Монарх», «Реал» «Комфорт», «Промислові товари» та інші. 13 аптек та аптечних пунктів забезпечують потреби населення в ліках. Крім цього, в місті функціонують 3 АЗС, 30 об’єктів побутового обслуговування, 2 ринки. Більше 3,6 тисяч маловищан пррацюють в різних сферах господарства міста.

Близько півтори тисячі учнів поповнюють свої знання у 4-х загальноосвітніх школах. Крім цього, в місті є заклади позашкільної освіти – Дитяча школа мистецтв та Будинок дитячо – юнацької творчості, дитячо-юнацька спортивна школа та Станція юних техніків.

Два дитсадки – «Чебурашка» та «Ромашка» відвідує близько трьохсот дітей. В літній період працює оздоровчий майданчик при дитсадку Ластівка в с.Краснопілка, де щороку оздоровлюється 10 дітей.

Маловисківська центральна районна лікарня розрахована на 500 хворих, які можуть отримувати стаціонарне лікування та 800-1000 хворих, що мають можливість лікуватися амбулаторно.

Культурні потреби мешканців задовольняє Районний будинок культури, який одночасно спроможний прийняти 780 глядачів та районна бібліотека, послугами якої користуються більш як 4,5 тис. маловищан. Центральний парк, сквери та алеї роблять місто затишним і комфортним.

У Малій Висці знаходиться 3 православні храми: Українська Православна церква Божої Матері Скоропослушниці, Святопокровська церква, Українська Православна церква Святого Великомученика і цілителя Пантелеімона.

Добрим почином стало облаштування сім’єю Стегарів каплиці Святого Миколая Чудотворця, яка облаштована по вулиці Жовтневій, і стала окрасою та новою культовою спорудою нашого міста.

Видатні земляки

Мала Виска відома багатьма славетними людьми, які самовідданою працею, військовими подвигами та яскравою творчістю з покоління в покоління пишуть літопис нашої малої батьківщини. Це Герой Радянського Союзу льотчик І.М.Сухомлин, заслужений учитель України і краєзнавець Г.М. Перебийніс, член спілки письменників України поет В.Я. Бровченко , народний художник СРСР П.П. Оссовський та інші.

Маловищани з великою повагою ставляться до пам’ятних місць – пам’ятника загиблим воїнам та пам’ятника воїнам – інтернаціоналістам, які є місцем вшанування пам’яті полеглих в боях наших земляків та солдат – визволителів.

У буянні літньої зелені чи в золотому багрянці осені, сніжною й морозною степовою зимою чи в пору цвітіння весняних каштанів – Вас завжди рада вітати Мала Виска – місто з великою душею, місто привітних і щирих людей!

Таблиця "Найважливіші події на території рідного краю"

Ресурси:

• Посилання на презентацію у Хмарка-КДПУ;

• Посилання на власний фотоальбом у Хмарка-КДПУ;

• Посилання на власний блог у Blogger;

• Посилання на добірку відеоматеріалів;

• Посилання на опитування або анкету у Google Форми;

• Посилання на спільний груповий постер.

Сторінка проекту Моє рідне місто або село

Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка