Відмінності між версіями «JUQUEEN - BLUEGENE/Q»

Матеріал з Вікі ЦДУ
Перейти до: навігація, пошук
 
Рядок 1: Рядок 1:
−
'''Місцезнаходження: Німеччина
+
[[Файл:IBM Blue Gene P supercomputer.jpg|thumb|upright=1.0|Суперкомпютер Blue Gene/P в Аргонській національній лабораторії]]
−
Продуктивність: 5 петафлопс
+
[[Файл:LLNL BGL Diagram.png|thumb|upright=2.0|Ієрархія обчислювальних елементів Blue Gene ]]
−
Теоретичний максимум продуктивності: 5,87 петафлопс
+
 
−
Потужність: 2,3 МВт
+
'''Blue Gene ''' — проект комп'ютерної архітектури, розроблений для створення декількох [[суперкомп'ютер]]ів і спрямований на досягнення швидкості обробки даних, що перевищує 1 [[петафлопс]]. Вже успішно досягнута швидкість майже в 20 петафлопс. Є спільним проектом фірми [[IBM]] (Підрозділ Rochester MN і {{Не перекладено|Дослідницький центр Томаса Ватсона|||IBM_Watson_Research_Center}}), [[Ліверморська національна лабораторія|Ліверморської національної лабораторії]], Міністерства енергетики США (яке частково фінансує проект) та академічних кіл. Передбачено чотири етапи проекту: Blue Gene/C, Blue Gene/L, Blue Gene/P і Blue Gene/Q.
 +
 
 +
Проект був нагороджений Національною Медаллю [[США]] в області технологій та інновацій 18 вересня 2009. Президент [[Барак Обама]] вручив нагороду 7 жовтня 2009.
 +
 
 +
== Історія ==
 +
 
 +
У грудні 1999 року [[IBM]] оголосила про дослідницьку ініціативу вартістю у 100 млн доларів для створення впродовж 5-ти років високо паралельних комп'ютерів, які повинні застосовуватися для вивчення бімолекулярних явищ, таких як згортання білків. Проект мав дві основні мети: щоб розширити наше розуміння механізмів які відповідають за згортання [[Білок|білків]] з допомогою великомасштабного моделювання, а також відкрити нові методи побудови високопаралельних суперкомп'ютерних архітектур та відповідного програмного забезпечення.
 +
 
 +
Початковий дизайн Blue Gene був побудований на ранній версії архітектури {{Не перекладено|Cyclops64|||Cyclops64}}, яку розробив {{Не перекладено|Монті Денеу|||Monty_Denneau}}. На початковому етапі дослідження і розробка, здійснювалися у Дослідницькому центрі імені Томаса Ватсона. У IBM Алан Кара почав працювати над розширенням {{Не перекладено|QCDOC|||QCDOC}} архітектури для розширення спектру виконуваних задач на суперкомп'ютері.
 +
 
 +
У листопаді 2004 року система яка мала 16 стійок, у кожній з яких 1024 обчислювальних вузлів, зайняла перше місце в рейтингу [[ТОП500]], з продуктивністю у тесті [[Linpack]] в 70,72 TFLOPS. Тим самим вона обігнала [[NEC]], {{Не перекладено|Earth Simulator||ru|Earth Simulator}}, який носив титул найшвидшого комп'ютера в світі з 2002 року. З 2004 по 2007 Blue Gene / L установлений в Ліверморській національній лабораторії поступово розширився до 104 стійок, і досягнув 478 [[Терафлопс|TFLOPS]] в Linpack і 596 TFLOPS пікової продуктивності, та займав першу позицію в списку TOP500 протягом 3,5 років, поки в червні 2008 року його не змістив суперкомп'ютер [[IBM Roadrunner]] який був першою системою, продуктивність якої перейшла за 1 петафлопс.
 +
 
 +
== Blue Gene/L ==
 +
[[Файл:Blue Gene L ASIC.png|thumb|right|Блок-схема [[чіп]]а Blue Gene/L, що містить два ядра PowerPC 440]]
 +
Blue Gene / L — це перший комп'ютер серії IBM Blue Gene, розроблений спільно з Ліверморської національної
 +
лабораторією. Його теоретична пікова продуктивність становить 360 терафлопс, а реальна продуктивність, отримана на тесті Linpack, близько 280 терафлопс. Після апгрейда в 2007 році реальна продуктивність збільшилася до 478 терафлопс при піковому продуктивності в 596 терафлопс. У листопаді 2006 року 27 комп'ютерів зі списку TOP500 мали архітектуру Blue Gene/L.
 +
 
 +
=== Основні характеристики ===
 +
The Blue Gene/L був унікальним у таких аспектах :
 +
* Зміна швидкості процесорів для зниження енергоспоживання. Blue Gene/L використовує процесорні ядра PowerPC, які мають низьку частоту і низьке споживання енергії, разом з блоком для операцій з плаваючою точкою. У той час як продуктивність кожного чіпа була відносно низькою, система може досягти кращого відношення продуктивності до споживаної електроенергії, для програм які можуть використовувати більше число обчислювальних вузлів.
 +
* Два процесора на вузол з двома режимами роботи: в штатному режимі один процесор обчислювальний, другий займається комунікаціями; за відсутності пересилань обидва процесора можуть працювати як обчислювальні.
 +
* Дизайн SOC. Всі компоненти вузла знаходяться на чіпі, крім 512 MB зовнішньої DRAM.
 +
* Велика кількість обчислювальних вузлів(масштабується від 1024 до 65,536)
 +
* Кумунікаційна мережа: 3-вимірний [http://en.wikipedia.org/wiki/Torus_interconnect тор] (в максимальній конфігурації вузла 64x32x32), пропускна здатність 175 Мб / сек. по кожному напрямку, латентність 1,5 мкс.
 +
* Операційна система: обчислювальні вузли — спеціальне легке ядро, вузли вводу-виводу — вбудована Linux, керуючі вузли — SuSE SLES 9 Linux
 +
 
 +
== Blue Gene/P ==
 +
[[Файл:BgpComputeCard.jpg|thumb|upright=1.0|Blue Gene/P Compute Card ]]
 +
26 червня 2007 IBM представила Blue Gene/P, друге покоління суперкомп'ютерів Blue Gene. Розроблений для роботи з піковою продуктивністю в 1 петафлопс. Blue Gene/P може бути налаштований для досягнення пікової продуктивності
 +
більш, ніж 3 петафлопса. Крім того, він у сім разів більш енергетично ефективний ніж будь-які інші суперкомп'ютери. Blue Gene/P виконаний з використанням великої кількості невеликих, малопотужних чипів, що зв'язуються через п'ять спеціалізованих мереж.
 +
 
 +
=== Архітектура ===
 +
[[Файл:BgpNodeCard.jpg|thumb|upright=1.0|Blue Gene/P Node Card ]]
 +
Кожен чіп Blue Gene/P складається з чотирьох процесорних ядер PowerPC 450 з тактовою частотою 850 МГц. Чіп, 2 або 4 ГБ оперативної пам'яті і мережеві інтерфейси утворюють обчислювальний вузол суперкомп'ютера. 32 обчислювальних вузла об'єднуються в карту (Compute Node card), до якої можна під'єднати від 0 до 2 вузлів вводу-виводу. Системна стійка вміщує в себе 32 таких карти.
 +
 
 +
Конфігурація Blue Gene/P з піковою продуктивністю 1 петафлопс являє собою 72 системні стійки, містять 294,912 процесорних ядер, об'єднаних в високошвидкісну оптичну мережу. Конфігурація Blue Gene/P може бути розширена до 216 стійок із загальним числом процесорних ядер 884,736, щоб досягти пікову продуктивність в 3 петафлопса. У стандартній конфігурації системна стійка Blue Gene/P містить 4,096 процесорних ядер.
 +
 
 +
=== Опис обчислювального комплексу ===
 +
* 1024 чотириядерних обчислювальних вузла в кожній з стійок
 +
* 16 вузлів вводу-виводу в стійці (у поточній конфігурації активні 8, тобто одна I/O-карта на 128 обчислювальних вузлів)
 +
* виділені комунікаційні мережі для міжпроцесорних обмінів та глобальних операцій
 +
* програмування з використанням MPI, OpenMP / pthreads, POSIX I/O
 +
* висока енергоефективність: ~ 372 MFlops / W (див. список Green500)
 +
* система повітряного охолодження
 
   
 
   
−
З моменту запуску в 2012 році Juqueen є другим за потужністю суперкомп'ютером в Європі і першим - у Німеччині. Як і «Вулкан», цей суперкомп'ютерний кластер розроблений компанією IBM в рамках проекту Blue Gene, причому відноситься до того ж покоління Q.
+
[[Файл:BgpRack1.600pix.jpg|thumb|upright=1.0|Стійка Blue Gene/P ]]
−
+
'''Стійка''' (rack, cabinet) складається з двох midplane'ов. У midplane входить 16 node-карт (compute node card), на кожній з яких встановлено 32 обчислювальних вузла (compute card). Midplane, 8 x 8 x 8 = 512 обчислювальних вузлів, — мінімальний розділ, на якому стає доступна топологія тривимірного тора; для розділів менших розмірів використовується топологія тривимірної решітки. Node-карта може містити до двох вузлів вводу-виводу (I/O card). Обчислювальний вузол включає в себе чотирьохядерний процесор, 2 ГБ спільної пам'яті і мережеві інтерфейси.
−
Знаходиться суперкомп'ютер в одному з найбільших дослідницьких центрів Європи в Юліхе. Використовується відповідно - для високопродуктивних обчислень в різних наукових дослідженнях.'''[[Файл:Juqueen-full.jpg|міні]]
+
 
 +
==== Мікропроцесорне ядро ====
 +
* модель: PowerPC 450
 +
* робоча частота: 850 MHz
 +
* адресація: 32-бітна
 +
* кеш інструкцій 1-го рівня (L1 instruction): 32 KB
 +
* кеш даних 1-го рівня (L1 data): 32 KB
 +
* кеш 2-го рівня (L2): 14 потоків попередньої вибірки (stream prefetching): 14 x 256 байтів
 +
* два блоки 64-бітної арифметики з плаваючою точкою (Floating Point Unit, FPU), кожен з яких може видавати за один такт результат суміщеної операції множення-складання (Fused Multiply-Add, FMA)
 +
* пікова продуктивність: 2 FPU x 2 FMA x 850 MHz = 3,4 GFlop / sec per core
 +
 
 +
==== Обчислювальні вузли ====
 +
Обчислювальні вузли та I/O-карти в апаратній сенсі невиразні і є взаємозамінними, різниця між ними полягає лише в способі їх використання. У них немає локальної файлової системи, тому всі операції введення-виведення перенаправляються зовнішніх пристроїв.
 +
 
 +
'''Обчислювальний вузол:'''
 +
* чотири мікропроцесорних ядра PowerPC 450 (4-way SMP)
 +
* пікова продуктивність: 4 cores x 3,4 GFlop / sec per core = 13,6 GFlop / sec
 +
* пропускна здатність пам'яті: 13,6 GB / sec
 +
* 2 ГБ загальної пам'яті
 +
* 2 x 4 МБ кеш-пам'яті третього рівня (L3)
 +
* легковаге ядро (compute node kernel, CNK), що являє собою Linux-подібну операційну систему, що підтримує значне підмножина Linux-сумісних системних викликів
 +
* асинхронні операції міжпроцесорних обмінів (виконуються паралельно з обчисленнями)
 +
* операції введення-виведення перенаправляються I/O-картками через мережу колективних операцій
 +
 
 +
==== Вузол вводу-виводу ====
 +
* не враховується при розрахунку пікової продуктивності
 +
* використовує мережу колективних операцій для комунікацій з обчислювальними вузлами
 +
* підключений до зовнішніх пристроїв через Ethernet-порт за допомогою 10-гігабітний функціональної мережі
 +
* операційна система на основі Linux (Mini-Control Program, MCP) з мінімальним набором пакетів, необхідних для підтримки клієнта мережевої файлової системи і Ethernet-підключень
 +
 
 +
==== Комунікаційні мережі ====
 +
 
 +
: '''Тривимірний тор (three-dimensional torus)'''
 +
::* мережу загального призначення, що об'єднують всі обчислювальні вузли; призначена для операцій типу «точка-точка»
 +
::* обчислювальний вузол має двонаправлені зв'язку з шістьма сусідами
 +
::* пропускна здатність кожного з'єднання — 425 MB / s (5,1 GB / s для всіх 12 каналів)
 +
::* латентність (найближчий сусід):
 +
:::* 32-байтний пакет: 0,1 μs
 +
:::* 256-байтний пакет: 0,8 μs
 +
: '''Глобальні колективні операції (global collective)'''
 +
::* комунікації типу «один-до-багатьох» (broadcast-операції і редукція)
 +
::* використовується обчислювальними вузлами для обмінів з I / O-картами
 +
::* кожен обчислювальний вузол і I / O-карта мають три двонаправлені зв'язку
 +
::* пропускна здатність кожного з'єднання — 850 MB / s (1,7 GB / s для двох каналів)
 +
::* латентність (повний обхід): 3,0 μs
 +
: '''Глобальні переривання (global interrupt)'''
 +
::* операції бар'єрів і переривань (глобальні AND-та OR-операції)
 +
: '''Функціональна мережа'''
 +
::* з'єднує вузли вводу-виводу з зовнішнім оточенням
 +
::* 10-гігабітна оптична Ethernet-мережа
 +
: '''Сервісна мережа (service / control)'''
 +
:
 +
::* завантаження, моніторинг, діагностика, налагодження, доступ до лічильників продуктивності
 +
::* гігабітна Ethernet-мережу (4 з'єднання на стійку).
 +
:
 +
 
 +
Щоб розвантажити процесорний ядро від операцій, пов'язаних з передачею повідомлень по мережі тривимірного тора, використовується пристрій прямого доступу до пам'яті (direct memory access, DMA). Крім зменшення навантаження на ядро, цей механізм зменшує ймовірність взаємного блокування процесів, які обмінюються повідомленнями, яка може виникнути внаслідок помилок програміста.
 +
 
 +
Оточення Blue Gene/P включає
 +
[[Файл:СимуляціяВибухуСупернової.jpg|thumb|upright=1.0|Симуляція Вибуху Супернової на Blue Gene/P  ]]
 +
* фронтенд (front end node) — система, відкрита для доступу по протоколу SSH; служить для доступу користувачів на обчислювальний комплекс; вся зв'язок з комплексом здійснюється тільки через цю машину; призначена для розробки користувачами програм, компілювання проектів і постановки завдань у чергу; робота з ній здійснюється в інтерактивному режимі
 +
* сервісний вузол (service node) — забезпечує контроль над системою Blue Gene / P; до цієї машини доступу по SSH немає
 +
* систему управління розподіленої файлової системою IBM General Parallel File System (GPFS)
 +
 
 +
=== Blue Gene/P у світі ===
 +
12 листопада 2007 в Німеччині почала працювати перша система під назвою JUGENE з 65536 процесорами, в Jülich Research Centre, з обчислювальною потужністю в 167 терафлопс. Він став найбільш швидким суперкомп'ютером в Європі і шостим у всьому світі. Перша лабораторія в Сполучених Штатах використовує Blue Gene/P - Argonne National Laboratory. Перші стійки Blue Gene/P використовувалися до 2007 року. Перша установка була системою в 111-teraflop, яка мала приблизно 32,000 процесорів, і призначалася для науково-дослідного товариства США навесні 2008. Повній системі була присвоєна третя сходинка в листі Червневого Топ 500 2008 року. З 2008 року на факультеті ВМК МГУ імені М. В. Ломоносова працює суперкомп'ютер IBM Blue Gene/P.
 +
 
 +
== Blue Gene/Q ==
 +
[[Файл:Mira - Blue Gene Q at Argonne National Laboratory - Skin.jpg|thumb|upright=1.5|The IBM Blue Gene/Q]]
 +
Blue Gene/Q — третє покоління архітектури. Метою розробників стало досягнення 20-петафлопсного рубежу в 2011 році. Blue Gene/Q є еволюційним продовженням архітектур Blue Gene/L і /P, працюючим на більш високій частоті і споживає менше енергії на один флопс продуктивності.
 +
 
 +
=== Архітектура ===
 +
BlueGene/Q — це мультиядерна, 64-бітна система на чіпі, побудована за технологією PowerPC (якщо бути
 +
абсолютно конкретним, то це чотиритактних архітектура PowerPC A2). Кожен з чіпів містить 18 ядер, разом набирають півтора мільярда (1,47) транзисторів. 16 ядер використовуються для, власне, обчислень, на одному працює операційна система, і, нарешті останнє ядро відповідає за надійність обчислень всієї системи. На частоті в 1,6 Ггц, кожен чіп здатний видати 204,8 Гфлопс, споживаючи потужність в 55 Ватт. Природно, частиною чіпа є і контролери пам'яті і операцій введення-виведення. Blue Gene/Q містить 4 блоки обчислень над числами з плаваючою комою, що дає 4 виконаних операції за один такт на кожному ядрі.
 +
 
 +
18 ядер, за твердженням співробітників IBM, потрібні для надійності. Якщо на одному з ядер процесора був
 +
зафіксований збій, воно може бути відключено і переведено на «лаву запасних». Власне, виявлення і зміна конфігурації «помилкового» ядра може бути проведено на будь-якому етапі виробництва або складання системи — не тільки коли чіп вже тестується, а й на ранніх етапах, наприклад, інсталяції чіпа в обчислювальний кластер. У випадку з Sequoia буде використовуватися близько 100 000 чіпів, для того щоб досягти заповітних 20 петафлопс. Величезна кількість процесорів робить завдання перепризначення ядер дуже важливою: у компанії IBM підрахували, що при даному (100 тисяч) кількості чіпів в суперкомп'ютері кожні 3 тижні в середньому буде виходити з ладу 1 процесорний блок. Також відомо, що в Blue Gene/Q реалізована підтримка транзакційної пам'яті не на програмному, а апаратному рівні.
 +
 
 +
=== Технічні характеристики ===
 +
* Масштабування до 512 стійок , максимальна продуктивність до 100 петафлопс
 +
* Вбудований інтерконект 5D Torus забезпечуєвеличезну пропускну здатність
 +
* 4 об'єднаних  модуля обчислень з плаваючою точкою FPU для інструкцій подвійний і четверний ширини SIMD - архітектури з подвійною точністю забезпечує більш високу продуктивність навіть при обробці однопотокових додатків
 +
* Упереджувальний вибірка для повторюваних звернень до пам'яті в довільно довгих сегментах коду забезпечує більш високу продуктивність при обробці однопотокових додатків
 +
* Багаторежимна кеш-пам'ять спільно з транзакційної пам'яттю виключають необхідність програмної обробки блокувань, спекулятивне виконання команд дозволяє OpenMP розпаралелити код з урахуванням залежності даних
 +
* Конвеєрна обробка атомарних операцій у кеш -пам'яті другого рівня з низькими затримками навіть при високому рівні конкуренції забезпечують швидку обробку завдань OpenMP
 +
* Модуль виведення з режиму сну дозволяє переводити потоки SMT у сплячий режим в очікуванні події, що дозволяє виключити витрати, пов'язані із збереженням регістрів
 +
* Сімнадцяте ядро обробляє переривання подій функцій надійності, доступності та зручності обслуговування (RAS) і зменшує рівень шуму і спотворень для операційної системи.
 +
 
 +
=== Порівняльна характеристика архітектур Blue Gene/P та Blue Gene/Q ===
 +
<TABLE BORDER=1 CELLSPACING=0 CELLPADDING=3 WIDTH=90%>
 +
<TR VALIGN=top>
 +
<TH>Характеристика</TH>
 +
<TH>Blue Gene/P</TH>
 +
<TH>Blue Gene/Q</TH>
 +
</TR><TR VALIGN=top>
 +
<TD COLSPAN=3 BGCOLOR=#EEEEEE><B>Обчислювальний вузол</B></TD>
 +
</TR><TR VALIGN=top>
 +
<TD>Процесор</TD>
 +
<TD>32-bit PowerPC 450</TD>
 +
<TD BGCOLOR=#BDF8E1>64-bit PowerPC A2</TD>
 +
</TR><TR VALIGN=top>
 +
<TD>Ядер на вузол</TD>
 +
<TD>4</TD>
 +
<TD BGCOLOR=#BDF8E1>16 + 1 + 1</TD>
 +
</TR><TR VALIGN=top>
 +
<TD>Частота</TD>
 +
<TD>850 MHz</TD>
 +
<TD BGCOLOR=#BDF8E1>1.6 GHz</TD>
 +
</TR><TR VALIGN=top>
 +
<TD>Пікова продуктивність на вузол</TD>
 +
<TD>13.6 Gflops</TD>
 +
<TD BGCOLOR=#BDF8E1>204.8 Gflops</TD>
 +
</TR><TR VALIGN=top>
 +
<TD>Когерентність кешу</TD>
 +
<TD>SMP hardware</TD>
 +
<TD BGCOLOR=#BDF8E1>SMP hardware + speculation</TD>
 +
</TR><TR VALIGN=top>
 +
<TD>L1 кеш </TD>
 +
<TD>32 KB data; 32 KB instruction</TD>
 +
<TD>16 KB data; 16 KB instruction</TD>
 +
</TR><TR VALIGN=top>
 +
<TD>L2 кеш</TD>
 +
<TD>2 KB; 14 stream prefetching, private</TD>
 +
<TD BGCOLOR=#BDF8E1>32 MB; 16 stream prefetching, shared</TD>
 +
</TR><TR VALIGN=top>
 +
<TD>L3 кеш (розподілений)</TD>
 +
<TD>8 MB</TD>
 +
<TD>n/a</TD>
 +
</TR><TR VALIGN=top>
 +
<TD>Память на вузол</TD>
 +
<TD>2 GB - 4 GB</TD>
 +
<TD BGCOLOR=#BDF8E1>16 GB</TD>
 +
</TR><TR VALIGN=top>
 +
<TD>Пропускна здатність памяті</TD>
 +
<TD>13.6 GB/s</TD>
 +
<TD BGCOLOR=#BDF8E1>43 GB/s</TD>
 +
</TR><TR VALIGN=top>
 +
<TD>Floating-point блок (на ядро)</TD>
 +
<TD>2</TD>
 +
<TD BGCOLOR=#BDF8E1>4</TD>
 +
</TR><TR VALIGN=top>
 +
<TD COLSPAN=3 BGCOLOR=#EEEEEE><B>Мережа Тор</B></TD>
 +
</TR><TR VALIGN=top>
 +
<TD>Топологія</TD>
 +
<TD>3D</TD>
 +
<TD BGCOLOR=#BDF8E1>5D</TD>
 +
</TR><TR VALIGN=top>
 +
<TD>Пропускна здатність (на вузол)</TD>
 +
<TD>5.1 GB/s (6links*2way*425MB/s)</TD>
 +
<TD BGCOLOR=#BDF8E1>40 GB/s (10links*2way*2GB/s)</TD>
 +
</TR><TR VALIGN=top>
 +
<TD>Апаратна затримка (найближчий сусід)</TD>
 +
<TD><1 us</TD>
 +
<TD><1 us</TD>
 +
</TR><TR VALIGN=top>
 +
<TD>Апаратна затримка (найгірший випадок)</TD>
 +
<TD>5 us</TD>
 +
<TD BGCOLOR=#BDF8E1>3 us</TD>
 +
</TR><TR VALIGN=top>
 +
<TD COLSPAN=3 BGCOLOR=#EEEEEE><B>Колективна мережа</B></TD>
 +
</TR><TR VALIGN=top>
 +
<TD>Пропускна здатність</TD>
 +
<TD>5.1 GB/s</TD>
 +
<TD BGCOLOR=#BDF8E1>40 GB/s</TD>
 +
</TR><TR VALIGN=top>
 +
<TD>Апаратна затримка(круговий обхід, найгірший випадок - 72 стійки)</TD>
 +
<TD>3 us</TD>
 +
<TD>n/a</TD>
 +
</TR><TR VALIGN=top>
 +
<TD COLSPAN=3 BGCOLOR=#EEEEEE><B>Властивості системи (на стійку)</B></TD>
 +
</TR><TR VALIGN=top>
 +
<TD>Пікова продуктивність</TD>
 +
<TD>13.9 Tflops</TD>
 +
<TD BGCOLOR=#BDF8E1>209.7 Tflops</TD>
 +
</TR><TR VALIGN=top>
 +
<TD>Охолодження</TD>
 +
<TD>Повітряне 100%</TD>
 +
<TD BGCOLOR=#BDF8E1>Водяне 90%, Повітряне 10%</TD>
 +
</TR><TR VALIGN=top>
 +
<TD>Енергоспоживання(пікове)</TD>
 +
<TD>~32 kW</TD>
 +
<TD>~100 kW</TD>
 +
</TR><TR VALIGN=top>
 +
<TD>Енергоефективність (GFlops на Ватт)</TD>
 +
<TD>0.37</TD>
 +
<TD BGCOLOR=#BDF8E1>2.1</TD>
 +
</TR><TR VALIGN=top>
 +
<TD COLSPAN=3><FONT SIZE=-1><I>
 +
 
 +
</I></FONT></TD>
 +
</TR></TABLE>
 +
</UL>
 +
 
 +
Першою системою, побудованої з архітектури Blue Gene/Q, стала система Sequoia, яку встановили у Ліверморської національної лабораторії в 2011 році. Ця система розраховувала наукові програми лабораторії. Вона складається з 98304 обчислювальних вузлів, що містять 1,6&nbsp;млн процесорних ядер і 1,6 Пб пам'яті. Розташовується система в 96 стійках, споживана потужність за проектом становить 6 мегават.
 +
 
 +
Інша система архітектури Blue Gene/Q під назвою Mira буде встановлена в Аргонської національної лабораторії в 2012 році. Вона міститиме близько 50 тис. обчислювальних вузлів (16 ядер на вузол), 70 Пб дискового простору і мати рідинну систему охолодження.
 +
 
 +
== Див. також ==
 +
* [[Deep Blue]]
 +
 
 +
== Джерела інформації ==
 +
 
 +
* [http://en.wikipedia.org/w/index.php?title=Blue_Gene&oldid=74536018 Blue Gene]&nbsp;— сторінка на англомовній вікіпедії.
 +
* https://computing.llnl.gov/tutorials/bgp/
 +
* http://hpc.cmc.msu.ru/bgp
 +
* http://www.3dnews.ru/577851
 +
* http://public.dhe.ibm.com/common/ssi/ecm/ru/dcd12345ruru/DCD12345RURU.PDF
 +
 
 +
== Посилання ==
 +
* [http://www.research.ibm.com/bluegene/ IBM Research: Blue Gene]&nbsp;— сторінка проекту на сайті IBM.
 +
* [http://images.google.com.ua/images?hl=ru&q=Blue+Gene&um=1&ie=UTF-8&ei=4Ca6S-DhBNqWOI3bqaEL&sa=X&oi=image_result_group&ct=title&resnum=4&ved=0CCgQsAQwAw Фотогалерея]
 +
 
 +
{{Compu-stub}}
 +
 
 +
[[Категорія:Комп'ютер]]
 +
[[Категорія:IBM]]
 +
[[Категорія:Суперкомп'ютери]]

Поточна версія на 08:05, 22 вересня 2015

Файл:IBM Blue Gene P supercomputer.jpg
Суперкомпютер Blue Gene/P в Аргонській національній лабораторії
Файл:LLNL BGL Diagram.png
Ієрархія обчислювальних елементів Blue Gene

Blue Gene  — проект комп'ютерної архітектури, розроблений для створення декількох суперкомп'ютерів і спрямований на досягнення швидкості обробки даних, що перевищує 1 петафлопс. Вже успішно досягнута швидкість майже в 20 петафлопс. Є спільним проектом фірми IBM (Підрозділ Rochester MN і Шаблон:Не перекладено), Ліверморської національної лабораторії, Міністерства енергетики США (яке частково фінансує проект) та академічних кіл. Передбачено чотири етапи проекту: Blue Gene/C, Blue Gene/L, Blue Gene/P і Blue Gene/Q.

Проект був нагороджений Національною Медаллю США в області технологій та інновацій 18 вересня 2009. Президент Барак Обама вручив нагороду 7 жовтня 2009.

Історія

У грудні 1999 року IBM оголосила про дослідницьку ініціативу вартістю у 100 млн доларів для створення впродовж 5-ти років високо паралельних комп'ютерів, які повинні застосовуватися для вивчення бімолекулярних явищ, таких як згортання білків. Проект мав дві основні мети: щоб розширити наше розуміння механізмів які відповідають за згортання білків з допомогою великомасштабного моделювання, а також відкрити нові методи побудови високопаралельних суперкомп'ютерних архітектур та відповідного програмного забезпечення.

Початковий дизайн Blue Gene був побудований на ранній версії архітектури Шаблон:Не перекладено, яку розробив Шаблон:Не перекладено. На початковому етапі дослідження і розробка, здійснювалися у Дослідницькому центрі імені Томаса Ватсона. У IBM Алан Кара почав працювати над розширенням Шаблон:Не перекладено архітектури для розширення спектру виконуваних задач на суперкомп'ютері.

У листопаді 2004 року система яка мала 16 стійок, у кожній з яких 1024 обчислювальних вузлів, зайняла перше місце в рейтингу ТОП500, з продуктивністю у тесті Linpack в 70,72 TFLOPS. Тим самим вона обігнала NEC, Шаблон:Не перекладено, який носив титул найшвидшого комп'ютера в світі з 2002 року. З 2004 по 2007 Blue Gene / L установлений в Ліверморській національній лабораторії поступово розширився до 104 стійок, і досягнув 478 TFLOPS в Linpack і 596 TFLOPS пікової продуктивності, та займав першу позицію в списку TOP500 протягом 3,5 років, поки в червні 2008 року його не змістив суперкомп'ютер IBM Roadrunner який був першою системою, продуктивність якої перейшла за 1 петафлопс.

Blue Gene/L

Файл:Blue Gene L ASIC.png
Блок-схема чіпа Blue Gene/L, що містить два ядра PowerPC 440

Blue Gene / L — це перший комп'ютер серії IBM Blue Gene, розроблений спільно з Ліверморської національної лабораторією. Його теоретична пікова продуктивність становить 360 терафлопс, а реальна продуктивність, отримана на тесті Linpack, близько 280 терафлопс. Після апгрейда в 2007 році реальна продуктивність збільшилася до 478 терафлопс при піковому продуктивності в 596 терафлопс. У листопаді 2006 року 27 комп'ютерів зі списку TOP500 мали архітектуру Blue Gene/L.

Основні характеристики

The Blue Gene/L був унікальним у таких аспектах :

  • Зміна швидкості процесорів для зниження енергоспоживання. Blue Gene/L використовує процесорні ядра PowerPC, які мають низьку частоту і низьке споживання енергії, разом з блоком для операцій з плаваючою точкою. У той час як продуктивність кожного чіпа була відносно низькою, система може досягти кращого відношення продуктивності до споживаної електроенергії, для програм які можуть використовувати більше число обчислювальних вузлів.
  • Два процесора на вузол з двома режимами роботи: в штатному режимі один процесор обчислювальний, другий займається комунікаціями; за відсутності пересилань обидва процесора можуть працювати як обчислювальні.
  • Дизайн SOC. Всі компоненти вузла знаходяться на чіпі, крім 512 MB зовнішньої DRAM.
  • Велика кількість обчислювальних вузлів(масштабується від 1024 до 65,536)
  • Кумунікаційна мережа: 3-вимірний тор (в максимальній конфігурації вузла 64x32x32), пропускна здатність 175 Мб / сек. по кожному напрямку, латентність 1,5 мкс.
  • Операційна система: обчислювальні вузли — спеціальне легке ядро, вузли вводу-виводу — вбудована Linux, керуючі вузли — SuSE SLES 9 Linux

Blue Gene/P

Файл:BgpComputeCard.jpg
Blue Gene/P Compute Card

26 червня 2007 IBM представила Blue Gene/P, друге покоління суперкомп'ютерів Blue Gene. Розроблений для роботи з піковою продуктивністю в 1 петафлопс. Blue Gene/P може бути налаштований для досягнення пікової продуктивності більш, ніж 3 петафлопса. Крім того, він у сім разів більш енергетично ефективний ніж будь-які інші суперкомп'ютери. Blue Gene/P виконаний з використанням великої кількості невеликих, малопотужних чипів, що зв'язуються через п'ять спеціалізованих мереж.

Архітектура

Файл:BgpNodeCard.jpg
Blue Gene/P Node Card

Кожен чіп Blue Gene/P складається з чотирьох процесорних ядер PowerPC 450 з тактовою частотою 850 МГц. Чіп, 2 або 4 ГБ оперативної пам'яті і мережеві інтерфейси утворюють обчислювальний вузол суперкомп'ютера. 32 обчислювальних вузла об'єднуються в карту (Compute Node card), до якої можна під'єднати від 0 до 2 вузлів вводу-виводу. Системна стійка вміщує в себе 32 таких карти.

Конфігурація Blue Gene/P з піковою продуктивністю 1 петафлопс являє собою 72 системні стійки, містять 294,912 процесорних ядер, об'єднаних в високошвидкісну оптичну мережу. Конфігурація Blue Gene/P може бути розширена до 216 стійок із загальним числом процесорних ядер 884,736, щоб досягти пікову продуктивність в 3 петафлопса. У стандартній конфігурації системна стійка Blue Gene/P містить 4,096 процесорних ядер.

Опис обчислювального комплексу

  • 1024 чотириядерних обчислювальних вузла в кожній з стійок
  • 16 вузлів вводу-виводу в стійці (у поточній конфігурації активні 8, тобто одна I/O-карта на 128 обчислювальних вузлів)
  • виділені комунікаційні мережі для міжпроцесорних обмінів та глобальних операцій
  • програмування з використанням MPI, OpenMP / pthreads, POSIX I/O
  • висока енергоефективність: ~ 372 MFlops / W (див. список Green500)
  • система повітряного охолодження
Файл:BgpRack1.600pix.jpg
Стійка Blue Gene/P

Стійка (rack, cabinet) складається з двох midplane'ов. У midplane входить 16 node-карт (compute node card), на кожній з яких встановлено 32 обчислювальних вузла (compute card). Midplane, 8 x 8 x 8 = 512 обчислювальних вузлів, — мінімальний розділ, на якому стає доступна топологія тривимірного тора; для розділів менших розмірів використовується топологія тривимірної решітки. Node-карта може містити до двох вузлів вводу-виводу (I/O card). Обчислювальний вузол включає в себе чотирьохядерний процесор, 2 ГБ спільної пам'яті і мережеві інтерфейси.

Мікропроцесорне ядро

  • модель: PowerPC 450
  • робоча частота: 850 MHz
  • адресація: 32-бітна
  • кеш інструкцій 1-го рівня (L1 instruction): 32 KB
  • кеш даних 1-го рівня (L1 data): 32 KB
  • кеш 2-го рівня (L2): 14 потоків попередньої вибірки (stream prefetching): 14 x 256 байтів
  • два блоки 64-бітної арифметики з плаваючою точкою (Floating Point Unit, FPU), кожен з яких може видавати за один такт результат суміщеної операції множення-складання (Fused Multiply-Add, FMA)
  • пікова продуктивність: 2 FPU x 2 FMA x 850 MHz = 3,4 GFlop / sec per core

Обчислювальні вузли

Обчислювальні вузли та I/O-карти в апаратній сенсі невиразні і є взаємозамінними, різниця між ними полягає лише в способі їх використання. У них немає локальної файлової системи, тому всі операції введення-виведення перенаправляються зовнішніх пристроїв.

Обчислювальний вузол:

  • чотири мікропроцесорних ядра PowerPC 450 (4-way SMP)
  • пікова продуктивність: 4 cores x 3,4 GFlop / sec per core = 13,6 GFlop / sec
  • пропускна здатність пам'яті: 13,6 GB / sec
  • 2 ГБ загальної пам'яті
  • 2 x 4 МБ кеш-пам'яті третього рівня (L3)
  • легковаге ядро (compute node kernel, CNK), що являє собою Linux-подібну операційну систему, що підтримує значне підмножина Linux-сумісних системних викликів
  • асинхронні операції міжпроцесорних обмінів (виконуються паралельно з обчисленнями)
  • операції введення-виведення перенаправляються I/O-картками через мережу колективних операцій

Вузол вводу-виводу

  • не враховується при розрахунку пікової продуктивності
  • використовує мережу колективних операцій для комунікацій з обчислювальними вузлами
  • підключений до зовнішніх пристроїв через Ethernet-порт за допомогою 10-гігабітний функціональної мережі
  • операційна система на основі Linux (Mini-Control Program, MCP) з мінімальним набором пакетів, необхідних для підтримки клієнта мережевої файлової системи і Ethernet-підключень

Комунікаційні мережі

Тривимірний тор (three-dimensional torus)
  • мережу загального призначення, що об'єднують всі обчислювальні вузли; призначена для операцій типу «точка-точка»
  • обчислювальний вузол має двонаправлені зв'язку з шістьма сусідами
  • пропускна здатність кожного з'єднання — 425 MB / s (5,1 GB / s для всіх 12 каналів)
  • латентність (найближчий сусід):
  • 32-байтний пакет: 0,1 μs
  • 256-байтний пакет: 0,8 μs
Глобальні колективні операції (global collective)
  • комунікації типу «один-до-багатьох» (broadcast-операції і редукція)
  • використовується обчислювальними вузлами для обмінів з I / O-картами
  • кожен обчислювальний вузол і I / O-карта мають три двонаправлені зв'язку
  • пропускна здатність кожного з'єднання — 850 MB / s (1,7 GB / s для двох каналів)
  • латентність (повний обхід): 3,0 μs
Глобальні переривання (global interrupt)
  • операції бар'єрів і переривань (глобальні AND-та OR-операції)
Функціональна мережа
  • з'єднує вузли вводу-виводу з зовнішнім оточенням
  • 10-гігабітна оптична Ethernet-мережа
Сервісна мережа (service / control)
  • завантаження, моніторинг, діагностика, налагодження, доступ до лічильників продуктивності
  • гігабітна Ethernet-мережу (4 з'єднання на стійку).

Щоб розвантажити процесорний ядро від операцій, пов'язаних з передачею повідомлень по мережі тривимірного тора, використовується пристрій прямого доступу до пам'яті (direct memory access, DMA). Крім зменшення навантаження на ядро, цей механізм зменшує ймовірність взаємного блокування процесів, які обмінюються повідомленнями, яка може виникнути внаслідок помилок програміста.

Оточення Blue Gene/P включає

Файл:СимуляціяВибухуСупернової.jpg
Симуляція Вибуху Супернової на Blue Gene/P
  • фронтенд (front end node) — система, відкрита для доступу по протоколу SSH; служить для доступу користувачів на обчислювальний комплекс; вся зв'язок з комплексом здійснюється тільки через цю машину; призначена для розробки користувачами програм, компілювання проектів і постановки завдань у чергу; робота з ній здійснюється в інтерактивному режимі
  • сервісний вузол (service node) — забезпечує контроль над системою Blue Gene / P; до цієї машини доступу по SSH немає
  • систему управління розподіленої файлової системою IBM General Parallel File System (GPFS)

Blue Gene/P у світі

12 листопада 2007 в Німеччині почала працювати перша система під назвою JUGENE з 65536 процесорами, в Jülich Research Centre, з обчислювальною потужністю в 167 терафлопс. Він став найбільш швидким суперкомп'ютером в Європі і шостим у всьому світі. Перша лабораторія в Сполучених Штатах використовує Blue Gene/P - Argonne National Laboratory. Перші стійки Blue Gene/P використовувалися до 2007 року. Перша установка була системою в 111-teraflop, яка мала приблизно 32,000 процесорів, і призначалася для науково-дослідного товариства США навесні 2008. Повній системі була присвоєна третя сходинка в листі Червневого Топ 500 2008 року. З 2008 року на факультеті ВМК МГУ імені М. В. Ломоносова працює суперкомп'ютер IBM Blue Gene/P.

Blue Gene/Q

Файл:Mira - Blue Gene Q at Argonne National Laboratory - Skin.jpg
The IBM Blue Gene/Q

Blue Gene/Q — третє покоління архітектури. Метою розробників стало досягнення 20-петафлопсного рубежу в 2011 році. Blue Gene/Q є еволюційним продовженням архітектур Blue Gene/L і /P, працюючим на більш високій частоті і споживає менше енергії на один флопс продуктивності.

Архітектура

BlueGene/Q — це мультиядерна, 64-бітна система на чіпі, побудована за технологією PowerPC (якщо бути абсолютно конкретним, то це чотиритактних архітектура PowerPC A2). Кожен з чіпів містить 18 ядер, разом набирають півтора мільярда (1,47) транзисторів. 16 ядер використовуються для, власне, обчислень, на одному працює операційна система, і, нарешті останнє ядро відповідає за надійність обчислень всієї системи. На частоті в 1,6 Ггц, кожен чіп здатний видати 204,8 Гфлопс, споживаючи потужність в 55 Ватт. Природно, частиною чіпа є і контролери пам'яті і операцій введення-виведення. Blue Gene/Q містить 4 блоки обчислень над числами з плаваючою комою, що дає 4 виконаних операції за один такт на кожному ядрі.

18 ядер, за твердженням співробітників IBM, потрібні для надійності. Якщо на одному з ядер процесора був зафіксований збій, воно може бути відключено і переведено на «лаву запасних». Власне, виявлення і зміна конфігурації «помилкового» ядра може бути проведено на будь-якому етапі виробництва або складання системи — не тільки коли чіп вже тестується, а й на ранніх етапах, наприклад, інсталяції чіпа в обчислювальний кластер. У випадку з Sequoia буде використовуватися близько 100 000 чіпів, для того щоб досягти заповітних 20 петафлопс. Величезна кількість процесорів робить завдання перепризначення ядер дуже важливою: у компанії IBM підрахували, що при даному (100 тисяч) кількості чіпів в суперкомп'ютері кожні 3 тижні в середньому буде виходити з ладу 1 процесорний блок. Також відомо, що в Blue Gene/Q реалізована підтримка транзакційної пам'яті не на програмному, а апаратному рівні.

Технічні характеристики

  • Масштабування до 512 стійок , максимальна продуктивність до 100 петафлопс
  • Вбудований інтерконект 5D Torus забезпечуєвеличезну пропускну здатність
  • 4 об'єднаних модуля обчислень з плаваючою точкою FPU для інструкцій подвійний і четверний ширини SIMD - архітектури з подвійною точністю забезпечує більш високу продуктивність навіть при обробці однопотокових додатків
  • Упереджувальний вибірка для повторюваних звернень до пам'яті в довільно довгих сегментах коду забезпечує більш високу продуктивність при обробці однопотокових додатків
  • Багаторежимна кеш-пам'ять спільно з транзакційної пам'яттю виключають необхідність програмної обробки блокувань, спекулятивне виконання команд дозволяє OpenMP розпаралелити код з урахуванням залежності даних
  • Конвеєрна обробка атомарних операцій у кеш -пам'яті другого рівня з низькими затримками навіть при високому рівні конкуренції забезпечують швидку обробку завдань OpenMP
  • Модуль виведення з режиму сну дозволяє переводити потоки SMT у сплячий режим в очікуванні події, що дозволяє виключити витрати, пов'язані із збереженням регістрів
  • Сімнадцяте ядро обробляє переривання подій функцій надійності, доступності та зручності обслуговування (RAS) і зменшує рівень шуму і спотворень для операційної системи.

Порівняльна характеристика архітектур Blue Gene/P та Blue Gene/Q

Характеристика Blue Gene/P Blue Gene/Q
Обчислювальний вузол
Процесор 32-bit PowerPC 450 64-bit PowerPC A2
Ядер на вузол 4 16 + 1 + 1
Частота 850 MHz 1.6 GHz
Пікова продуктивність на вузол 13.6 Gflops 204.8 Gflops
Когерентність кешу SMP hardware SMP hardware + speculation
L1 кеш 32 KB data; 32 KB instruction 16 KB data; 16 KB instruction
L2 кеш 2 KB; 14 stream prefetching, private 32 MB; 16 stream prefetching, shared
L3 кеш (розподілений) 8 MB n/a
Память на вузол 2 GB - 4 GB 16 GB
Пропускна здатність памяті 13.6 GB/s 43 GB/s
Floating-point блок (на ядро) 2 4
Мережа Тор
Топологія 3D 5D
Пропускна здатність (на вузол) 5.1 GB/s (6links*2way*425MB/s) 40 GB/s (10links*2way*2GB/s)
Апаратна затримка (найближчий сусід) <1 us <1 us
Апаратна затримка (найгірший випадок) 5 us 3 us
Колективна мережа
Пропускна здатність 5.1 GB/s 40 GB/s
Апаратна затримка(круговий обхід, найгірший випадок - 72 стійки) 3 us n/a
Властивості системи (на стійку)
Пікова продуктивність 13.9 Tflops 209.7 Tflops
Охолодження Повітряне 100% Водяне 90%, Повітряне 10%
Енергоспоживання(пікове) ~32 kW ~100 kW
Енергоефективність (GFlops на Ватт) 0.37 2.1

</UL>

Першою системою, побудованої з архітектури Blue Gene/Q, стала система Sequoia, яку встановили у Ліверморської національної лабораторії в 2011 році. Ця система розраховувала наукові програми лабораторії. Вона складається з 98304 обчислювальних вузлів, що містять 1,6 млн процесорних ядер і 1,6 Пб пам'яті. Розташовується система в 96 стійках, споживана потужність за проектом становить 6 мегават.

Інша система архітектури Blue Gene/Q під назвою Mira буде встановлена в Аргонської національної лабораторії в 2012 році. Вона міститиме близько 50 тис. обчислювальних вузлів (16 ядер на вузол), 70 Пб дискового простору і мати рідинну систему охолодження.

Див. також

Джерела інформації

Посилання

Шаблон:Compu-stub

Отримано з https://wiki.cusu.edu.ua/index.php?title=JUQUEEN_-_BLUEGENE/Q&oldid=183211