Відмінності між версіями «Моє рідне місто Мала Виска»

Матеріал з Вікі ЦДУ
Перейти до: навігація, пошук
Рядок 1: Рядок 1:
Місто розташоване в долині річки Мала Вись.  
+
Місто Мала Виска є районним центром  Кіровоградської області, яке  розташоване на річці Мала Вись, притоці Великої Висі, що належить до басейну Південного Бугу. Назва населеного пункту походить від назви річки Вись, що  у перекладі з давньослов'янського означає  «вода».
  
За переказами, на місці сучасної Малої Виски існував хутір козака Никодима.Офіційна історія Малої Виски розпочинає свій відлік з 1752 року коли, за даними місцевого краєзнавця Григорія Перебийноса, до берегів річки Малої Висі прибув перший гурт молдован-переселенців, які заснували тут постійне поселення. До цього моменту обабіч Висі періодично з'являлися і щезали скіфські табори, намети русичів, а пізніше — і козацькі зимівники. Однак ніхто тут довго не затримувався, і саме цим історики пояснюють практично цілковиту відсутність археологічних свідчень. Тому саме молдовани вважаються першими мешканцями, а один із районів Малої Виски має місцеву назву Бессарабія.
+
Знаменитий земляк - художник  Петро Оссовський відкрив світу Маловисківщину, яку назвав гарно і символічно -  Степова Еллада.
  
Понад 8 тисяч десятин землі, що прилягали до новоствореного поселення, а також 918 селян Катерина ІІ подарувала князю Кудашеву. Він назвав поселення своїм іменем — Кудашеве, спорудив тут економію, церкву та маєток.
+
Неперевершена краса степу вражає різнобарвним буянням весняних квітів, річка Мала Вись, що ніби блакитна стрічка, обвиває місто, працелюбність, щедрість та гостинність маловищан в переплетенні зі славним історичним минулим, складають портрет сучасної Малої Виски.
  
В середині XIX століття маєток у Кудашева купив ще один представник російської знаті — дворянин Улашин, який і дав містечку сучасну назву — Мала Виска.
+
З найдавніших часів на теренах маловисківської землі, відбувалися важливі історичні подій. Тутешні степи й гаї пам’ятають праслов’янських землеробів і войовничих степовиків-кочівників, брязкіт руських мечів та монгольських списів, тупіт славних козацьких коней та турецько - татарські набіги.
 +
 
 +
Мала Виска виникла у 18 столітті, коли землі Буго – Гардівської паланки Запорізької Січі з волі цариці Єлизавети почали заселялися втікачами з держав, що знаходилися  під владою турків. Виникали такі поселення як фортеці, форпости, кріпості, для захисту від спустошливих набігів турків, татар, поляків. Серед переселенців, що дали початок місцевій громаді, були серби, чорногорці, болгари, молдавани. В Малій Висці базувався сторожовий пост. Першими до Висі прибули переселенці з Молдавії, рік прибуття яких (1752) прийнято вважати роком заснування поселення, що пізніше одержало назву Мала Виска.
 +
 
 +
В 1768 році  8443 десятини маловисківської землі та 918 селян подарувала цариця Катерина ІІ багатій поміщиці, княгині  Кудашевій, а поселення одержало назву Кудашеве. В 1863 р. нащадки княгині Кудашевої садибу та біля двохсот десятин землі, що їм належали, продали дворянину Улашину .
 +
 
 +
В кінці 19 століття основний промисловий господарський потенціал містечка складали паровий млин, два водяні млини, декілька вітряків, олійня, два десятки магазинів, економія. В 1899 році вступає в дію цукровий завод, в 1908  - спиртовий завод. Значно оживила життя містечка залізнична колія, прокладена в 1910 - 1915 роках. Завдяки працьовитим рукам маловищан, протягом багатьох  років місто розвивалося, змінювалось та перетворювалось у сучасне і перспективне місто.
 +
 
 +
Сьогодні Мала Виска – місто районного значення, де проживає  12 тис. жителів. Інтереси Маловисківської громади представляють у міській раді  29 депутатів, а міську раду очолює міський голова  Гульдас Юрій Леонідович.
  
  

Версія за 09:46, 21 вересня 2015

Місто Мала Виска є районним центром Кіровоградської області, яке розташоване на річці Мала Вись, притоці Великої Висі, що належить до басейну Південного Бугу. Назва населеного пункту походить від назви річки Вись, що у перекладі з давньослов'янського означає «вода».

Знаменитий земляк - художник Петро Оссовський відкрив світу Маловисківщину, яку назвав гарно і символічно - Степова Еллада.

Неперевершена краса степу вражає різнобарвним буянням весняних квітів, річка Мала Вись, що ніби блакитна стрічка, обвиває місто, працелюбність, щедрість та гостинність маловищан в переплетенні зі славним історичним минулим, складають портрет сучасної Малої Виски.

З найдавніших часів на теренах маловисківської землі, відбувалися важливі історичні подій. Тутешні степи й гаї пам’ятають праслов’янських землеробів і войовничих степовиків-кочівників, брязкіт руських мечів та монгольських списів, тупіт славних козацьких коней та турецько - татарські набіги.

Мала Виска виникла у 18 столітті, коли землі Буго – Гардівської паланки Запорізької Січі з волі цариці Єлизавети почали заселялися втікачами з держав, що знаходилися під владою турків. Виникали такі поселення як фортеці, форпости, кріпості, для захисту від спустошливих набігів турків, татар, поляків. Серед переселенців, що дали початок місцевій громаді, були серби, чорногорці, болгари, молдавани. В Малій Висці базувався сторожовий пост. Першими до Висі прибули переселенці з Молдавії, рік прибуття яких (1752) прийнято вважати роком заснування поселення, що пізніше одержало назву Мала Виска.

В 1768 році 8443 десятини маловисківської землі та 918 селян подарувала цариця Катерина ІІ багатій поміщиці, княгині Кудашевій, а поселення одержало назву Кудашеве. В 1863 р. нащадки княгині Кудашевої садибу та біля двохсот десятин землі, що їм належали, продали дворянину Улашину .

В кінці 19 століття основний промисловий господарський потенціал містечка складали паровий млин, два водяні млини, декілька вітряків, олійня, два десятки магазинів, економія. В 1899 році вступає в дію цукровий завод, в 1908 - спиртовий завод. Значно оживила життя містечка залізнична колія, прокладена в 1910 - 1915 роках. Завдяки працьовитим рукам маловищан, протягом багатьох років місто розвивалося, змінювалось та перетворювалось у сучасне і перспективне місто.

Сьогодні Мала Виска – місто районного значення, де проживає 12 тис. жителів. Інтереси Маловисківської громади представляють у міській раді 29 депутатів, а міську раду очолює міський голова Гульдас Юрій Леонідович.


Рідне місто або село на карті України Google (вставити фотокопію карти)

Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка

Таблиця "Найважливіші події на території рідного краю"

Дата Історична подія
Photo 5.jpg

Ресурси:

  • Посилання на власний блог у Blogger;
  • Посилання на добірку відеоматеріалів;
  • Посилання на опитування або анкету у Google Форми;
  • Посилання на спільний груповий постер.



Сторінка проекту Моє рідне місто або село

Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка