Відмінності між версіями «Візуальні атрибути інформації, що відображається»

Матеріал з Вікі ЦДУ
Перейти до: навігація, пошук
Рядок 10: Рядок 10:
 
<li>сприйнятливість колірної гамми і т.д.</li>
 
<li>сприйнятливість колірної гамми і т.д.</li>
 
</ul>
 
</ul>
 +
 +
 +
== '''Вiзуальнi атрибути iнформації''' ==
 +
 +
 +
До візуальних атрибутів інформації, що відображається, відносяться:
 +
<ul>
 +
<li>взаємне розташування і розмір об'єктів, що відображаються;</li>
 +
<li>колірна палітра;</li>
 +
<li>засоби привертання уваги користувача.</li>
 +
</ul>
 +
 +
Необхідність обліку Взаємного розташування об'єктів на екрані пов'язана з правий-лівою асиметрією головного мозку людини. Відомо, що ліва і права півкулі по-різному беруть участь в сприйнятті і переробці інформації. Зокрема, при запам'ятовуванні слів провідну роль грає ліва півкуля, а при запам'ятовуванні образів активніше праве. Інформація з правої частини екрану поступає безпосередньо в ліву півкулю, а з лівої частини - в праве (природно, при бінокулярному зорі оператора). У деяких людей це розподіл функцій півкуль протилежний, у жінок асиметрія виражена слабкіше, ніж у чоловіків. Цей факт ще раз підтверджує необхідність індивідуалізації характеру відображення інформації. Облік правий-лівої асиметрії пам'яті має істотне значення, якщо інтервали проходження повідомлень не перевищують 10с. Тому приведені рекомендації слід в першу чергу враховувати в інтерфейсах програм, що працюють '''''в режимі реального часу'''''.
 +
 +
Інша важлива особливість будь-якого потенційного відвідувача вашого сайту - це обмеженість його короткочасної пам'яті, здатної зберігати одночасно не більше п'яти, - дев'яти об'єктів.
 +
 +
Деяким творцям домашніх сторіночок, що володіють природженим художнім смаком, вдається інтуїтивно враховувати вказані обмеження, і відвідувачі таких сторінок відчувають себе досить комфортно. Проте, як це ні сумно, число авторів Web-матеріалів сьогодні значно перевищує число художньо обдарованих людей. Тому ми пропонуємо вам невеликий екскурс в згадувану вище науку - '''''ергономіку'''''.
 +
 +
Прийом візуальної інформації містить ряд елементарних процесів: виявлення, розрізнення, пізнання і декодування. На виконання цих процесів основний вплив роблять наступні характеристики зору оператора:
 +
<ul>
 +
<li>колірне сприйняття;</li>
 +
<li>просторове, яскравість;</li>
 +
<li>тимчасове.</li>
 +
</ul>
 +
 +
Всі вони в значній мірі залежать від розмірів і властивостей випромінювання об'єктів, що відображаються на екрані.
 +
 +
 +
== '''Характеристики колірного сприйняття''' ==
 +
 +
 +
Кольори розрізняються тоном, светлотой і насиченістю. Число помітних відтінків кольору по всьому спектру при яскравості не меншого 10 кд/м2 і максимальній насиченості рівне приблизно 150. Розрізнення ступенів насиченості коливається від 4 (для жовтого) до 25 (для червоного). При ізольованому пред'явленні чоловік точно ідентифікує не більше 10-12 колірних тонів, а в комбінації з іншими квітами - не більше восьми.
 +
 +
Зміна яскравості об'єкту впливає на сприйняття його кольору. Із зменшенням яскравості відбувається поступове обезбарвлення жовтого і синього кольорів, а спектр стає трибарвним: червоний-зелено-фіолетовим.
 +
 +
Сприйняття кольору залежить також від кутових розмірів об'єкту: із зменшенням розміру змінюється видима яскравість і спотворюється кольоровість. До найбільшої зміни схильні жовтий і синій кольори.
 +
 +
У багатьох випадках при виборі колірної гамми доцільно враховувати таку характеристику зорового сприйняття, як '''''гострота розрізнення'''''. Вона максимальна для символів білого кольору і мінімальна для символів, що мають крайні кольори спектру. Хоча білий колір найбільш простий в застосуванні і його часто використовують, якнайкращим в цьому відношенні є жовто-зелений колір, який по насиченості мало відрізняється від білого, але має максимальну відность; червоний, фіолетовий і синій кольори не рекомендується використовувати для відображення символів або об'єктів складної конфігурації.
 +
 +
При узгодженні квітів символів і фону слід враховувати, що сприйняття символів максимальне для контрастних квітів (тобто що відносяться до протилежних меж спектру). При контрастності менше 60% читаність символів різко погіршується. Встановлені наступні допустимі комбінації кольору символу з кольором фону (в порядку убування чіткості сприйняття):
 +
<ul>
 +
<li>синій на білому</li>
 +
<li>чорний на жовтому</li>
 +
<li>зелений на білому</li>
 +
<li>чорний на білому (тільки четверте місце!!)</li>
 +
<li>білий на синьому</li>
 +
<li>зелений на червоному</li>
 +
<li>червоний на жовтому</li>
 +
<li>червоний на білому</li>
 +
<li>оранжевий на чорному</li>
 +
<li>чорний а пурпурному</li>
 +
<li>оранжевий на білому </li>
 +
<li>червоний на зеленому.</li>
 +
</ul>
 +
 +
'''''Характеристики яскравості'''''
 +
Вони визначають розмір зони бачення об'єкту, що світиться, а також швидкість і безпомилковість обробки інформації, що світиться.
 +
Зорове сприйняття об'єкту, що світиться, можливе в діапазоні яркостей 106...105 кандел/м2. Яскравість об'єкту, що світиться, може бути розрахована по формулі:
 +
В=к - 0.251n(a)+ 0.79
 +
де До - ступінь засліплення (при До = 1.. .2 оператора випробовує дискомфорт, а при До = 3.. .8 - больові відчуття);
 +
а - кутовий розмір об'єкту, що світиться (вимірюється в градусах).
 +
Яскравість, що перевищує 15*106, є сліпучою.
 +
Для забезпечення тривалої зорової працездатності користувача яскравість спостережуваних на екрані об'єктів не повинна перевищувати 64 кд/м2; при цьому перепад яркостей у полі зору користувача повинен бути не більше 1:100. Найвища швидкість розрізнення складних об'єктів досягається при яскравості
 +
З*103 кд/м2.
 +
Необхідно також враховувати, що гострота зору при сприйнятті світлих об'єктів в 3-4 рази нижча, ніж для темних; світлі об'єкти на темному фоні виявляються легше, ніж темні на світлому.
 +
Просторові характеристики
 +
Дана група характеристик впливає на виявлення, розрізнення і пізнання об'єктів.
 +
При рішенні практичних задач необхідно враховувати наступні положення:
 +
Основну інформацію про об'єкт несе його контур; час розрізнення і пізнання контура об'єкту збільшується із збільшенням його складності.
 +
При розрізненні складних контурів безпомилковість вища, ніж при розрізненні простих.
 +
Вирішальне значення в сприйнятті форми об'єктів має співвідношення фігура/фон.
 +
Мінімальний розмір об'єкту повинен вибиратися для заданих рівнів контрасту і яскравості; зменшення значень цих параметрів вимагає збільшення кутових розмірів об'єкту.
 +
Для підвищення вірогідності розрізнення з 0,5 до 0,98 потрібне збільшення кутових розмірів для простих фігур на 20.. .25%, а для знаків типу букв і цифр - в два рази.
 +
Для розрізнення положення фігури щодо вертикальної або горизонтальної осі порогова величина виявлення повинна бути збільшена в 3 рази (поріг виявлення темного об'єкту на яскравому фоні складає 1 кутову секунду).
 +
За наявності на екрані рухомих об'єктів слід враховувати ряд додаткових чинників. Наприклад, при переміщенні точкового об'єкту із швидкістю 0,25 градус/с його безперервний рух сприймається як дискретне, при швидкості 0,25...4 градус/с - як безперервне, а при швидкості більше 4 градус/с зображення зливається в суцільну смугу.
 +
Корисно також пам'ятати про те, що існує три види руху, що здається:
 +
сприйняття переміщення сигналу з одного положення в інше при послідовному пред'явленні двох ідентичних сигналів від різних об'єктів;
 +
зміна розмірів об'єкту, що здається, при послідовній появі двох об'єктів, що мають ідентичні контури;
 +
зміна розмірів об'єкту, що здається, при зміні яскравості самого об'єкту або фону.
 +
Тимчасові характеристики
 +
Зорове сприйняття об'єкту, що світиться, формується у людини-оператора з деякою затримкою по відношенню до початку дії зорового подразника і його припинення, що обумовлює ряд особливостей функціонування зорового аналізатора. Ці особливості виявляються як при сприйнятті одиночних світлових сигналів, так і їх послідовності. Знання тимчасових характеристик зору дозволяє обгрунтовано вибирати час експозиції сигналів для забезпечення їх мінімальної помітності і тимчасових інтервалів пред'явлення сигналів в послідовності. Основні тимчасові характеристики зорового сприйняття приведені в таблиці 2.1.
 +
Разом з розглянутими вище характеристиками важливе значення для комфортної роботи користувача має спосіб передачі смислового змісту ' інформації, що відображається на екрані.Таблиця 2.1.
 +
Тимчасові характеристики зору
 +
Характеристика Кількісне значення Умови спостереження
 +
Суб'єктивно сприймана яскравість при мигтіннях %
 +
200
 +
100
 +
50 Частота мигтіння (Гц):
 +
8...10
 +
16...20
 +
24...28
 +
Критична частота мигтінь для їх роздільного сприйняття, Гц
 +
15
 +
25
 +
50 Яскравість об'єкту (кд/м2):
 +
0,1
 +
1
 +
100
 +
 +
Швидкість виявлення, мс <3
 +
<30
 +
<7
 +
<60 Для об'єктів простій конфігурації
 +
Те ж, в поганих умовах спостереження
 +
Для знайомих людині зображень (букви, цифри)
 +
Те ж, в умовах перешкод
 +
 +
Цей спосіб може базуватися на використанні одного з чотирьох типів знакових систем (або їх комбінації):
 +
• буквеною
 +
• піктографічною
 +
• цифровою
 +
• геометричною.
 +
При виборі знакової системи слід враховувати:
 +
• легкість пізнання і декодування знаків;
 +
• необхідну тривалість безпомилкової роботи користувача, зокрема в умовах стресу;
 +
• рівень перешкодостійкості системи;
 +
• швидкість запам'ятовування і тривалість збереження алфавіту знакової системи в оперативній і довготривалій пам'яті користувача.
 +
Як інтегральна характеристика знакової системи може використовуватися коефіцієнт оперативності коду, Коп, що є відношенням часу пізнання символу (знаку) до часу його декодування. Значення цього показника для перерахованих вище знакових систем приведені в таблиці 2.2.
 +
ТАБЛИЦЯ 2.2.
 +
Значення коефіцієнта оперативності коду
 +
Знайома система Значення Коп
 +
Буквена (для одного слова) 0,9
 +
Піктографічна (для піктограми) 0,8
 +
Цифрова (для одного числа, не більше 4 розрядів) 0,6
 +
Геометрична (для однієї фігури) 0,6
 +
 +
З приведених даних можна, зокрема, зробити висновок, що в критичних ситуаціях числа до трьох розрядних включно доцільно представляти на екрані в текстовій формі (тобто словами). Разом з тим, основні властивості об'єкту або опис необхідних дій ефективніше відобразити у вигляді піктограми. Так, фразу «переслати повідомлення адресата» краще замінити відповідною піктограмою.
 +
Експериментально доведено, що найбільш значущі характеристики об'єкту повинні кодуватися (відображатися) його контуром, а внутрішніми деталями - допоміжні, другорядні. При цьому система пізнавальних ознак форми знаку, вибрана для певних характеристик об'єкту, повинна застосовуватися для всього алфавіту знакової системи.
 +
Кількісні оцінки впливу геометричного контура піктограми на' ефективність її розпізнавання дані в таблиці 2.3.
 +
При розробці знакової системи слід враховувати, що симетричні символи легше засвоюються людиною і міцніше зберігаються в короткочасній і довгостроковій пам'яті.
 +
Як розрізняльні ознаки знаків в межах одного алфавіту не рекомендується використовувати:
 +
число елементів в знаку;
 +
геометричні розміри знаку (принаймні, більше двох варіантів);
 +
відмінність знаків за принципом «позитив - негатив» і «пряме - дзеркальне віддзеркалення».
 +
Т А Б Л И Ц Я 2.3.
 +
Вплив геометричної складності знаку на його декодування
 +
Показник Значення показника
 +
Прості знаки Знаки середньої складності Складні знаки
 +
Мінімальний час експозиції, с 0,03 0,03 0,05
 +
Середній час декодування при експозиції 0,03 с, с 3,06 2,55 2,76
 +
Вірогідність правильного декодування 0,80 0,97
 +
0,98
 +
 +
Ще один чинник, згадуваний вище, - кількість інтерактивних елементів, що одночасно відображаються на екрані. Природно, на ефективність роботи з ними впливають і зорові характеристики користувача, і якість використовуваної знакової системи. Проте, при виборі потрібного елементу позначається ще одна характеристика користувача - сенсомоторная. Як приклад в таблиці 2.4 приведені достатньо усереднені значення безпомилковості (Рв) і часу (Тв) вибору необхідного елементу залежно від числа представлених на екрані.
 +
Таблиця 2.4. Узагальнені показники сенсомоторной характеристики користувача
 +
Кількість інтерактивних елементів на екрані (у активному вікні) Рв Тв, с
 +
3 0,999 1-5
 +
7 0,997 3,0
 +
10 0,995 4,0
 +
15 0,97 5,0
 +
20 0,94 7,0
 +
60 0,92 10,0
 +
 +
Очевидно, що приведені вище числові показники є вельми усередненими, і в реальному житті, ймовірно, не існує жодної людини, яка б їм повністю відповідала. Проте, вони виявляються справедливі для певних груп (категорій) користувачів. Представники кожній такої групи можуть відрізнятися від представників інший по цілому ряду чинників: по фізіологічних параметрах, по рівню комп'ютерної письменності, по досвіду роботи з конкретним застосуванням і т.д. Саме тому, приступаючи до розробки інтерактивного застосування, необхідно в першу чергу визначити (хоч би приблизно) категорію потенційних користувачів, для яких воно призначене.
 +
Категорії користувачів
 +
У спеціальній літературі, присвяченій даному питанню, приводиться декілька варіантів класифікації користувачів інтерактивних систем. Але існуючі підходи розрізняються в деталях, зберігаючи єдині принципи такої класифікації. У основу підходу покладені чинники, що впливають на відношення користувача до інтерактивної системи і на методи його роботи з нею.
 +
Людські потреби означають, зокрема, потребу бути партнером, який зрозуміли, по діалогу; наприклад, користувач хоче мати можливість особистого розвитку або хоче змінити оточення і при цьому не хоче виявитися обмеженим в своїй поведінці.
 +
Навики користувача складаються з моторних навиків (що відносяться перш за все до роботи з клавіатурою і мишею), лінгвістичних навиків, навиків в спілкуванні і навиків в рішенні задач.
 +
Властивості особи - це, наприклад, творчі здібності, схильність помилкам, здібність до навчання, терплячість, стійкість до стресу і т.д.
 +
Рівень комп'ютерної письменності. Тут зазвичай розрізняють тих, що програмують і не програмуючих користувачів, а серед останніх, у свою чергу, виділяють три категорії:
 +
- підготовлені користувачі, вирішальні творчі завдання, - аналітики і дослідники (тобто користувачі, послідовність дій яких складно формалізувати);
 +
- підготовлені користувачі, що виконують рутинні операції, - оператори (тобто користувачі, послідовність дій яких є достатньо стійкою);
 +
- випадкові (або «наївні») користувачі, що володіють мінімальним рівнем комп'ютерної письменності.
 +
Підготовка в прикладній області користувача впливає на використання мови (наприклад, професійній термінології) і вживані методи рішення задач.
 +
Причина користування системою може бути:
 +
- обов'язковою - як невід'ємна частина роботи;
 +
- необов'язковою - як додаткова складова професійної діяльності;
 +
- обов'язковою з погляду особистих потреб (наприклад, коли певну інформацію можна отримати тільки за допомогою комп'ютера);
 +
- необов'язковою у приватному житті (наприклад, як розвага).
 +
Відношення до системи і очікування від роботи з нею визначаються рівнем комп'ютерної письменності і причиною її використання; воно може бути:
 +
- нейтральним: користувач сприймає комп'ютер тільки як робочий інструмент;
 +
- позитивним: користувач охоче використовує комп'ютер, оскільки сподівається отримати від нього користь (або задоволення);
 +
- негативним: користувач вважав за краще б не користуватися комп'ютером (можливо, із-за суб'єктивної нелюбові або недовіри до техніки).
 +
Цілями користувача можуть бути:
 +
- вирішити певне завдання за допомогою комп'ютера (у тому числі і розважального характеру) або
 +
- навчитися працювати з системою.
 +
Обмеження за часом: незалежно від характеристик системи (зокрема, її швидкодії), користувач може бути вимушений пристосовуватися до обмежень за часом, витікаючим від завдання або контексту роботи.
  
  
 
[[category:РІС]]
 
[[category:РІС]]

Версія за 18:36, 16 грудня 2009

При редагуванні, створенні візуальних атрибутів інформації, що відображується потрібно враховувати психофізіологічні характеристики користувачів. Це такі як:

  • Здібності до прийому і переробки інформації;
  • Об'єм сенсорної і короткочасної пам'яті;
  • Уміння концентрувати увагу на найбільш важливій інформації;
  • здатність відтворювати інформацію з довготривалої пам'яті;
  • моторні навики;
  • час реакції;
  • сприйнятливість колірної гамми і т.д.


Вiзуальнi атрибути iнформації

До візуальних атрибутів інформації, що відображається, відносяться:

  • взаємне розташування і розмір об'єктів, що відображаються;
  • колірна палітра;
  • засоби привертання уваги користувача.

Необхідність обліку Взаємного розташування об'єктів на екрані пов'язана з правий-лівою асиметрією головного мозку людини. Відомо, що ліва і права півкулі по-різному беруть участь в сприйнятті і переробці інформації. Зокрема, при запам'ятовуванні слів провідну роль грає ліва півкуля, а при запам'ятовуванні образів активніше праве. Інформація з правої частини екрану поступає безпосередньо в ліву півкулю, а з лівої частини - в праве (природно, при бінокулярному зорі оператора). У деяких людей це розподіл функцій півкуль протилежний, у жінок асиметрія виражена слабкіше, ніж у чоловіків. Цей факт ще раз підтверджує необхідність індивідуалізації характеру відображення інформації. Облік правий-лівої асиметрії пам'яті має істотне значення, якщо інтервали проходження повідомлень не перевищують 10с. Тому приведені рекомендації слід в першу чергу враховувати в інтерфейсах програм, що працюють в режимі реального часу.

Інша важлива особливість будь-якого потенційного відвідувача вашого сайту - це обмеженість його короткочасної пам'яті, здатної зберігати одночасно не більше п'яти, - дев'яти об'єктів.

Деяким творцям домашніх сторіночок, що володіють природженим художнім смаком, вдається інтуїтивно враховувати вказані обмеження, і відвідувачі таких сторінок відчувають себе досить комфортно. Проте, як це ні сумно, число авторів Web-матеріалів сьогодні значно перевищує число художньо обдарованих людей. Тому ми пропонуємо вам невеликий екскурс в згадувану вище науку - ергономіку.

Прийом візуальної інформації містить ряд елементарних процесів: виявлення, розрізнення, пізнання і декодування. На виконання цих процесів основний вплив роблять наступні характеристики зору оператора:

  • колірне сприйняття;
  • просторове, яскравість;
  • тимчасове.

Всі вони в значній мірі залежать від розмірів і властивостей випромінювання об'єктів, що відображаються на екрані.


Характеристики колірного сприйняття

Кольори розрізняються тоном, светлотой і насиченістю. Число помітних відтінків кольору по всьому спектру при яскравості не меншого 10 кд/м2 і максимальній насиченості рівне приблизно 150. Розрізнення ступенів насиченості коливається від 4 (для жовтого) до 25 (для червоного). При ізольованому пред'явленні чоловік точно ідентифікує не більше 10-12 колірних тонів, а в комбінації з іншими квітами - не більше восьми.

Зміна яскравості об'єкту впливає на сприйняття його кольору. Із зменшенням яскравості відбувається поступове обезбарвлення жовтого і синього кольорів, а спектр стає трибарвним: червоний-зелено-фіолетовим.

Сприйняття кольору залежить також від кутових розмірів об'єкту: із зменшенням розміру змінюється видима яскравість і спотворюється кольоровість. До найбільшої зміни схильні жовтий і синій кольори.

У багатьох випадках при виборі колірної гамми доцільно враховувати таку характеристику зорового сприйняття, як гострота розрізнення. Вона максимальна для символів білого кольору і мінімальна для символів, що мають крайні кольори спектру. Хоча білий колір найбільш простий в застосуванні і його часто використовують, якнайкращим в цьому відношенні є жовто-зелений колір, який по насиченості мало відрізняється від білого, але має максимальну відность; червоний, фіолетовий і синій кольори не рекомендується використовувати для відображення символів або об'єктів складної конфігурації.

При узгодженні квітів символів і фону слід враховувати, що сприйняття символів максимальне для контрастних квітів (тобто що відносяться до протилежних меж спектру). При контрастності менше 60% читаність символів різко погіршується. Встановлені наступні допустимі комбінації кольору символу з кольором фону (в порядку убування чіткості сприйняття):

  • синій на білому
  • чорний на жовтому
  • зелений на білому
  • чорний на білому (тільки четверте місце!!)
  • білий на синьому
  • зелений на червоному
  • червоний на жовтому
  • червоний на білому
  • оранжевий на чорному
  • чорний а пурпурному
  • оранжевий на білому
  • червоний на зеленому.

Характеристики яскравості Вони визначають розмір зони бачення об'єкту, що світиться, а також швидкість і безпомилковість обробки інформації, що світиться. Зорове сприйняття об'єкту, що світиться, можливе в діапазоні яркостей 106...105 кандел/м2. Яскравість об'єкту, що світиться, може бути розрахована по формулі: В=к - 0.251n(a)+ 0.79 де До - ступінь засліплення (при До = 1.. .2 оператора випробовує дискомфорт, а при До = 3.. .8 - больові відчуття); а - кутовий розмір об'єкту, що світиться (вимірюється в градусах). Яскравість, що перевищує 15*106, є сліпучою. Для забезпечення тривалої зорової працездатності користувача яскравість спостережуваних на екрані об'єктів не повинна перевищувати 64 кд/м2; при цьому перепад яркостей у полі зору користувача повинен бути не більше 1:100. Найвища швидкість розрізнення складних об'єктів досягається при яскравості З*103 кд/м2. Необхідно також враховувати, що гострота зору при сприйнятті світлих об'єктів в 3-4 рази нижча, ніж для темних; світлі об'єкти на темному фоні виявляються легше, ніж темні на світлому. Просторові характеристики Дана група характеристик впливає на виявлення, розрізнення і пізнання об'єктів. При рішенні практичних задач необхідно враховувати наступні положення: Основну інформацію про об'єкт несе його контур; час розрізнення і пізнання контура об'єкту збільшується із збільшенням його складності. При розрізненні складних контурів безпомилковість вища, ніж при розрізненні простих. Вирішальне значення в сприйнятті форми об'єктів має співвідношення фігура/фон. Мінімальний розмір об'єкту повинен вибиратися для заданих рівнів контрасту і яскравості; зменшення значень цих параметрів вимагає збільшення кутових розмірів об'єкту. Для підвищення вірогідності розрізнення з 0,5 до 0,98 потрібне збільшення кутових розмірів для простих фігур на 20.. .25%, а для знаків типу букв і цифр - в два рази. Для розрізнення положення фігури щодо вертикальної або горизонтальної осі порогова величина виявлення повинна бути збільшена в 3 рази (поріг виявлення темного об'єкту на яскравому фоні складає 1 кутову секунду). За наявності на екрані рухомих об'єктів слід враховувати ряд додаткових чинників. Наприклад, при переміщенні точкового об'єкту із швидкістю 0,25 градус/с його безперервний рух сприймається як дискретне, при швидкості 0,25...4 градус/с - як безперервне, а при швидкості більше 4 градус/с зображення зливається в суцільну смугу. Корисно також пам'ятати про те, що існує три види руху, що здається: сприйняття переміщення сигналу з одного положення в інше при послідовному пред'явленні двох ідентичних сигналів від різних об'єктів; зміна розмірів об'єкту, що здається, при послідовній появі двох об'єктів, що мають ідентичні контури; зміна розмірів об'єкту, що здається, при зміні яскравості самого об'єкту або фону. Тимчасові характеристики Зорове сприйняття об'єкту, що світиться, формується у людини-оператора з деякою затримкою по відношенню до початку дії зорового подразника і його припинення, що обумовлює ряд особливостей функціонування зорового аналізатора. Ці особливості виявляються як при сприйнятті одиночних світлових сигналів, так і їх послідовності. Знання тимчасових характеристик зору дозволяє обгрунтовано вибирати час експозиції сигналів для забезпечення їх мінімальної помітності і тимчасових інтервалів пред'явлення сигналів в послідовності. Основні тимчасові характеристики зорового сприйняття приведені в таблиці 2.1. Разом з розглянутими вище характеристиками важливе значення для комфортної роботи користувача має спосіб передачі смислового змісту ' інформації, що відображається на екрані.Таблиця 2.1. Тимчасові характеристики зору Характеристика Кількісне значення Умови спостереження Суб'єктивно сприймана яскравість при мигтіннях % 200 100 50 Частота мигтіння (Гц): 8...10 16...20 24...28 Критична частота мигтінь для їх роздільного сприйняття, Гц 15 25 50 Яскравість об'єкту (кд/м2): 0,1 1 100

Швидкість виявлення, мс <3 <30 <7 <60 Для об'єктів простій конфігурації Те ж, в поганих умовах спостереження Для знайомих людині зображень (букви, цифри) Те ж, в умовах перешкод

Цей спосіб може базуватися на використанні одного з чотирьох типів знакових систем (або їх комбінації): • буквеною • піктографічною • цифровою • геометричною. При виборі знакової системи слід враховувати: • легкість пізнання і декодування знаків; • необхідну тривалість безпомилкової роботи користувача, зокрема в умовах стресу; • рівень перешкодостійкості системи; • швидкість запам'ятовування і тривалість збереження алфавіту знакової системи в оперативній і довготривалій пам'яті користувача. Як інтегральна характеристика знакової системи може використовуватися коефіцієнт оперативності коду, Коп, що є відношенням часу пізнання символу (знаку) до часу його декодування. Значення цього показника для перерахованих вище знакових систем приведені в таблиці 2.2. ТАБЛИЦЯ 2.2. Значення коефіцієнта оперативності коду Знайома система Значення Коп Буквена (для одного слова) 0,9 Піктографічна (для піктограми) 0,8 Цифрова (для одного числа, не більше 4 розрядів) 0,6 Геометрична (для однієї фігури) 0,6

З приведених даних можна, зокрема, зробити висновок, що в критичних ситуаціях числа до трьох розрядних включно доцільно представляти на екрані в текстовій формі (тобто словами). Разом з тим, основні властивості об'єкту або опис необхідних дій ефективніше відобразити у вигляді піктограми. Так, фразу «переслати повідомлення адресата» краще замінити відповідною піктограмою. Експериментально доведено, що найбільш значущі характеристики об'єкту повинні кодуватися (відображатися) його контуром, а внутрішніми деталями - допоміжні, другорядні. При цьому система пізнавальних ознак форми знаку, вибрана для певних характеристик об'єкту, повинна застосовуватися для всього алфавіту знакової системи. Кількісні оцінки впливу геометричного контура піктограми на' ефективність її розпізнавання дані в таблиці 2.3. При розробці знакової системи слід враховувати, що симетричні символи легше засвоюються людиною і міцніше зберігаються в короткочасній і довгостроковій пам'яті. Як розрізняльні ознаки знаків в межах одного алфавіту не рекомендується використовувати: число елементів в знаку; геометричні розміри знаку (принаймні, більше двох варіантів); відмінність знаків за принципом «позитив - негатив» і «пряме - дзеркальне віддзеркалення». Т А Б Л И Ц Я 2.3. Вплив геометричної складності знаку на його декодування Показник Значення показника Прості знаки Знаки середньої складності Складні знаки Мінімальний час експозиції, с 0,03 0,03 0,05 Середній час декодування при експозиції 0,03 с, с 3,06 2,55 2,76 Вірогідність правильного декодування 0,80 0,97 0,98

Ще один чинник, згадуваний вище, - кількість інтерактивних елементів, що одночасно відображаються на екрані. Природно, на ефективність роботи з ними впливають і зорові характеристики користувача, і якість використовуваної знакової системи. Проте, при виборі потрібного елементу позначається ще одна характеристика користувача - сенсомоторная. Як приклад в таблиці 2.4 приведені достатньо усереднені значення безпомилковості (Рв) і часу (Тв) вибору необхідного елементу залежно від числа представлених на екрані. Таблиця 2.4. Узагальнені показники сенсомоторной характеристики користувача Кількість інтерактивних елементів на екрані (у активному вікні) Рв Тв, с 3 0,999 1-5 7 0,997 3,0 10 0,995 4,0 15 0,97 5,0 20 0,94 7,0 60 0,92 10,0

Очевидно, що приведені вище числові показники є вельми усередненими, і в реальному житті, ймовірно, не існує жодної людини, яка б їм повністю відповідала. Проте, вони виявляються справедливі для певних груп (категорій) користувачів. Представники кожній такої групи можуть відрізнятися від представників інший по цілому ряду чинників: по фізіологічних параметрах, по рівню комп'ютерної письменності, по досвіду роботи з конкретним застосуванням і т.д. Саме тому, приступаючи до розробки інтерактивного застосування, необхідно в першу чергу визначити (хоч би приблизно) категорію потенційних користувачів, для яких воно призначене. Категорії користувачів У спеціальній літературі, присвяченій даному питанню, приводиться декілька варіантів класифікації користувачів інтерактивних систем. Але існуючі підходи розрізняються в деталях, зберігаючи єдині принципи такої класифікації. У основу підходу покладені чинники, що впливають на відношення користувача до інтерактивної системи і на методи його роботи з нею. Людські потреби означають, зокрема, потребу бути партнером, який зрозуміли, по діалогу; наприклад, користувач хоче мати можливість особистого розвитку або хоче змінити оточення і при цьому не хоче виявитися обмеженим в своїй поведінці. Навики користувача складаються з моторних навиків (що відносяться перш за все до роботи з клавіатурою і мишею), лінгвістичних навиків, навиків в спілкуванні і навиків в рішенні задач. Властивості особи - це, наприклад, творчі здібності, схильність помилкам, здібність до навчання, терплячість, стійкість до стресу і т.д. Рівень комп'ютерної письменності. Тут зазвичай розрізняють тих, що програмують і не програмуючих користувачів, а серед останніх, у свою чергу, виділяють три категорії: - підготовлені користувачі, вирішальні творчі завдання, - аналітики і дослідники (тобто користувачі, послідовність дій яких складно формалізувати); - підготовлені користувачі, що виконують рутинні операції, - оператори (тобто користувачі, послідовність дій яких є достатньо стійкою); - випадкові (або «наївні») користувачі, що володіють мінімальним рівнем комп'ютерної письменності. Підготовка в прикладній області користувача впливає на використання мови (наприклад, професійній термінології) і вживані методи рішення задач. Причина користування системою може бути: - обов'язковою - як невід'ємна частина роботи; - необов'язковою - як додаткова складова професійної діяльності; - обов'язковою з погляду особистих потреб (наприклад, коли певну інформацію можна отримати тільки за допомогою комп'ютера); - необов'язковою у приватному житті (наприклад, як розвага). Відношення до системи і очікування від роботи з нею визначаються рівнем комп'ютерної письменності і причиною її використання; воно може бути: - нейтральним: користувач сприймає комп'ютер тільки як робочий інструмент; - позитивним: користувач охоче використовує комп'ютер, оскільки сподівається отримати від нього користь (або задоволення); - негативним: користувач вважав за краще б не користуватися комп'ютером (можливо, із-за суб'єктивної нелюбові або недовіри до техніки). Цілями користувача можуть бути: - вирішити певне завдання за допомогою комп'ютера (у тому числі і розважального характеру) або - навчитися працювати з системою. Обмеження за часом: незалежно від характеристик системи (зокрема, її швидкодії), користувач може бути вимушений пристосовуватися до обмежень за часом, витікаючим від завдання або контексту роботи.