Відмінності між версіями «Візуальні атрибути інформації, що відображається»
Рядок 10: | Рядок 10: | ||
<li>сприйнятливість колірної гамми і т.д.</li> | <li>сприйнятливість колірної гамми і т.д.</li> | ||
</ul> | </ul> | ||
+ | |||
+ | |||
+ | == '''Вiзуальнi атрибути iнформації''' == | ||
+ | |||
+ | |||
+ | До візуальних атрибутів інформації, що відображається, відносяться: | ||
+ | <ul> | ||
+ | <li>взаємне розташування і розмір об'єктів, що відображаються;</li> | ||
+ | <li>колірна палітра;</li> | ||
+ | <li>засоби привертання уваги користувача.</li> | ||
+ | </ul> | ||
+ | |||
+ | Необхідність обліку Взаємного розташування об'єктів на екрані пов'язана з правий-лівою асиметрією головного мозку людини. Відомо, що ліва і права півкулі по-різному беруть участь в сприйнятті і переробці інформації. Зокрема, при запам'ятовуванні слів провідну роль грає ліва півкуля, а при запам'ятовуванні образів активніше праве. Інформація з правої частини екрану поступає безпосередньо в ліву півкулю, а з лівої частини - в праве (природно, при бінокулярному зорі оператора). У деяких людей це розподіл функцій півкуль протилежний, у жінок асиметрія виражена слабкіше, ніж у чоловіків. Цей факт ще раз підтверджує необхідність індивідуалізації характеру відображення інформації. Облік правий-лівої асиметрії пам'яті має істотне значення, якщо інтервали проходження повідомлень не перевищують 10с. Тому приведені рекомендації слід в першу чергу враховувати в інтерфейсах програм, що працюють '''''в режимі реального часу'''''. | ||
+ | |||
+ | Інша важлива особливість будь-якого потенційного відвідувача вашого сайту - це обмеженість його короткочасної пам'яті, здатної зберігати одночасно не більше п'яти, - дев'яти об'єктів. | ||
+ | |||
+ | Деяким творцям домашніх сторіночок, що володіють природженим художнім смаком, вдається інтуїтивно враховувати вказані обмеження, і відвідувачі таких сторінок відчувають себе досить комфортно. Проте, як це ні сумно, число авторів Web-матеріалів сьогодні значно перевищує число художньо обдарованих людей. Тому ми пропонуємо вам невеликий екскурс в згадувану вище науку - '''''ергономіку'''''. | ||
+ | |||
+ | Прийом візуальної інформації містить ряд елементарних процесів: виявлення, розрізнення, пізнання і декодування. На виконання цих процесів основний вплив роблять наступні характеристики зору оператора: | ||
+ | <ul> | ||
+ | <li>колірне сприйняття;</li> | ||
+ | <li>просторове, яскравість;</li> | ||
+ | <li>тимчасове.</li> | ||
+ | </ul> | ||
+ | |||
+ | Всі вони в значній мірі залежать від розмірів і властивостей випромінювання об'єктів, що відображаються на екрані. | ||
+ | |||
+ | |||
+ | == '''Характеристики колірного сприйняття''' == | ||
+ | |||
+ | |||
+ | Кольори розрізняються тоном, светлотой і насиченістю. Число помітних відтінків кольору по всьому спектру при яскравості не меншого 10 кд/м2 і максимальній насиченості рівне приблизно 150. Розрізнення ступенів насиченості коливається від 4 (для жовтого) до 25 (для червоного). При ізольованому пред'явленні чоловік точно ідентифікує не більше 10-12 колірних тонів, а в комбінації з іншими квітами - не більше восьми. | ||
+ | |||
+ | Зміна яскравості об'єкту впливає на сприйняття його кольору. Із зменшенням яскравості відбувається поступове обезбарвлення жовтого і синього кольорів, а спектр стає трибарвним: червоний-зелено-фіолетовим. | ||
+ | |||
+ | Сприйняття кольору залежить також від кутових розмірів об'єкту: із зменшенням розміру змінюється видима яскравість і спотворюється кольоровість. До найбільшої зміни схильні жовтий і синій кольори. | ||
+ | |||
+ | У багатьох випадках при виборі колірної гамми доцільно враховувати таку характеристику зорового сприйняття, як '''''гострота розрізнення'''''. Вона максимальна для символів білого кольору і мінімальна для символів, що мають крайні кольори спектру. Хоча білий колір найбільш простий в застосуванні і його часто використовують, якнайкращим в цьому відношенні є жовто-зелений колір, який по насиченості мало відрізняється від білого, але має максимальну відность; червоний, фіолетовий і синій кольори не рекомендується використовувати для відображення символів або об'єктів складної конфігурації. | ||
+ | |||
+ | При узгодженні квітів символів і фону слід враховувати, що сприйняття символів максимальне для контрастних квітів (тобто що відносяться до протилежних меж спектру). При контрастності менше 60% читаність символів різко погіршується. Встановлені наступні допустимі комбінації кольору символу з кольором фону (в порядку убування чіткості сприйняття): | ||
+ | <ul> | ||
+ | <li>синій на білому</li> | ||
+ | <li>чорний на жовтому</li> | ||
+ | <li>зелений на білому</li> | ||
+ | <li>чорний на білому (тільки четверте місце!!)</li> | ||
+ | <li>білий на синьому</li> | ||
+ | <li>зелений на червоному</li> | ||
+ | <li>червоний на жовтому</li> | ||
+ | <li>червоний на білому</li> | ||
+ | <li>оранжевий на чорному</li> | ||
+ | <li>чорний а пурпурному</li> | ||
+ | <li>оранжевий на білому </li> | ||
+ | <li>червоний на зеленому.</li> | ||
+ | </ul> | ||
+ | |||
+ | '''''Характеристики яскравості''''' | ||
+ | Вони визначають розмір зони бачення об'єкту, що світиться, а також швидкість і безпомилковість обробки інформації, що світиться. | ||
+ | Зорове сприйняття об'єкту, що світиться, можливе в діапазоні яркостей 106...105 кандел/м2. Яскравість об'єкту, що світиться, може бути розрахована по формулі: | ||
+ | В=к - 0.251n(a)+ 0.79 | ||
+ | де До - ступінь засліплення (при До = 1.. .2 оператора випробовує дискомфорт, а при До = 3.. .8 - больові відчуття); | ||
+ | а - кутовий розмір об'єкту, що світиться (вимірюється в градусах). | ||
+ | Яскравість, що перевищує 15*106, є сліпучою. | ||
+ | Для забезпечення тривалої зорової працездатності користувача яскравість спостережуваних на екрані об'єктів не повинна перевищувати 64 кд/м2; при цьому перепад яркостей у полі зору користувача повинен бути не більше 1:100. Найвища швидкість розрізнення складних об'єктів досягається при яскравості | ||
+ | З*103 кд/м2. | ||
+ | Необхідно також враховувати, що гострота зору при сприйнятті світлих об'єктів в 3-4 рази нижча, ніж для темних; світлі об'єкти на темному фоні виявляються легше, ніж темні на світлому. | ||
+ | Просторові характеристики | ||
+ | Дана група характеристик впливає на виявлення, розрізнення і пізнання об'єктів. | ||
+ | При рішенні практичних задач необхідно враховувати наступні положення: | ||
+ | Основну інформацію про об'єкт несе його контур; час розрізнення і пізнання контура об'єкту збільшується із збільшенням його складності. | ||
+ | При розрізненні складних контурів безпомилковість вища, ніж при розрізненні простих. | ||
+ | Вирішальне значення в сприйнятті форми об'єктів має співвідношення фігура/фон. | ||
+ | Мінімальний розмір об'єкту повинен вибиратися для заданих рівнів контрасту і яскравості; зменшення значень цих параметрів вимагає збільшення кутових розмірів об'єкту. | ||
+ | Для підвищення вірогідності розрізнення з 0,5 до 0,98 потрібне збільшення кутових розмірів для простих фігур на 20.. .25%, а для знаків типу букв і цифр - в два рази. | ||
+ | Для розрізнення положення фігури щодо вертикальної або горизонтальної осі порогова величина виявлення повинна бути збільшена в 3 рази (поріг виявлення темного об'єкту на яскравому фоні складає 1 кутову секунду). | ||
+ | За наявності на екрані рухомих об'єктів слід враховувати ряд додаткових чинників. Наприклад, при переміщенні точкового об'єкту із швидкістю 0,25 градус/с його безперервний рух сприймається як дискретне, при швидкості 0,25...4 градус/с - як безперервне, а при швидкості більше 4 градус/с зображення зливається в суцільну смугу. | ||
+ | Корисно також пам'ятати про те, що існує три види руху, що здається: | ||
+ | сприйняття переміщення сигналу з одного положення в інше при послідовному пред'явленні двох ідентичних сигналів від різних об'єктів; | ||
+ | зміна розмірів об'єкту, що здається, при послідовній появі двох об'єктів, що мають ідентичні контури; | ||
+ | зміна розмірів об'єкту, що здається, при зміні яскравості самого об'єкту або фону. | ||
+ | Тимчасові характеристики | ||
+ | Зорове сприйняття об'єкту, що світиться, формується у людини-оператора з деякою затримкою по відношенню до початку дії зорового подразника і його припинення, що обумовлює ряд особливостей функціонування зорового аналізатора. Ці особливості виявляються як при сприйнятті одиночних світлових сигналів, так і їх послідовності. Знання тимчасових характеристик зору дозволяє обгрунтовано вибирати час експозиції сигналів для забезпечення їх мінімальної помітності і тимчасових інтервалів пред'явлення сигналів в послідовності. Основні тимчасові характеристики зорового сприйняття приведені в таблиці 2.1. | ||
+ | Разом з розглянутими вище характеристиками важливе значення для комфортної роботи користувача має спосіб передачі смислового змісту ' інформації, що відображається на екрані.Таблиця 2.1. | ||
+ | Тимчасові характеристики зору | ||
+ | Характеристика Кількісне значення Умови спостереження | ||
+ | Суб'єктивно сприймана яскравість при мигтіннях % | ||
+ | 200 | ||
+ | 100 | ||
+ | 50 Частота мигтіння (Гц): | ||
+ | 8...10 | ||
+ | 16...20 | ||
+ | 24...28 | ||
+ | Критична частота мигтінь для їх роздільного сприйняття, Гц | ||
+ | 15 | ||
+ | 25 | ||
+ | 50 Яскравість об'єкту (кд/м2): | ||
+ | 0,1 | ||
+ | 1 | ||
+ | 100 | ||
+ | |||
+ | Швидкість виявлення, мс <3 | ||
+ | <30 | ||
+ | <7 | ||
+ | <60 Для об'єктів простій конфігурації | ||
+ | Те ж, в поганих умовах спостереження | ||
+ | Для знайомих людині зображень (букви, цифри) | ||
+ | Те ж, в умовах перешкод | ||
+ | |||
+ | Цей спосіб може базуватися на використанні одного з чотирьох типів знакових систем (або їх комбінації): | ||
+ | • буквеною | ||
+ | • піктографічною | ||
+ | • цифровою | ||
+ | • геометричною. | ||
+ | При виборі знакової системи слід враховувати: | ||
+ | • легкість пізнання і декодування знаків; | ||
+ | • необхідну тривалість безпомилкової роботи користувача, зокрема в умовах стресу; | ||
+ | • рівень перешкодостійкості системи; | ||
+ | • швидкість запам'ятовування і тривалість збереження алфавіту знакової системи в оперативній і довготривалій пам'яті користувача. | ||
+ | Як інтегральна характеристика знакової системи може використовуватися коефіцієнт оперативності коду, Коп, що є відношенням часу пізнання символу (знаку) до часу його декодування. Значення цього показника для перерахованих вище знакових систем приведені в таблиці 2.2. | ||
+ | ТАБЛИЦЯ 2.2. | ||
+ | Значення коефіцієнта оперативності коду | ||
+ | Знайома система Значення Коп | ||
+ | Буквена (для одного слова) 0,9 | ||
+ | Піктографічна (для піктограми) 0,8 | ||
+ | Цифрова (для одного числа, не більше 4 розрядів) 0,6 | ||
+ | Геометрична (для однієї фігури) 0,6 | ||
+ | |||
+ | З приведених даних можна, зокрема, зробити висновок, що в критичних ситуаціях числа до трьох розрядних включно доцільно представляти на екрані в текстовій формі (тобто словами). Разом з тим, основні властивості об'єкту або опис необхідних дій ефективніше відобразити у вигляді піктограми. Так, фразу «переслати повідомлення адресата» краще замінити відповідною піктограмою. | ||
+ | Експериментально доведено, що найбільш значущі характеристики об'єкту повинні кодуватися (відображатися) його контуром, а внутрішніми деталями - допоміжні, другорядні. При цьому система пізнавальних ознак форми знаку, вибрана для певних характеристик об'єкту, повинна застосовуватися для всього алфавіту знакової системи. | ||
+ | Кількісні оцінки впливу геометричного контура піктограми на' ефективність її розпізнавання дані в таблиці 2.3. | ||
+ | При розробці знакової системи слід враховувати, що симетричні символи легше засвоюються людиною і міцніше зберігаються в короткочасній і довгостроковій пам'яті. | ||
+ | Як розрізняльні ознаки знаків в межах одного алфавіту не рекомендується використовувати: | ||
+ | число елементів в знаку; | ||
+ | геометричні розміри знаку (принаймні, більше двох варіантів); | ||
+ | відмінність знаків за принципом «позитив - негатив» і «пряме - дзеркальне віддзеркалення». | ||
+ | Т А Б Л И Ц Я 2.3. | ||
+ | Вплив геометричної складності знаку на його декодування | ||
+ | Показник Значення показника | ||
+ | Прості знаки Знаки середньої складності Складні знаки | ||
+ | Мінімальний час експозиції, с 0,03 0,03 0,05 | ||
+ | Середній час декодування при експозиції 0,03 с, с 3,06 2,55 2,76 | ||
+ | Вірогідність правильного декодування 0,80 0,97 | ||
+ | 0,98 | ||
+ | |||
+ | Ще один чинник, згадуваний вище, - кількість інтерактивних елементів, що одночасно відображаються на екрані. Природно, на ефективність роботи з ними впливають і зорові характеристики користувача, і якість використовуваної знакової системи. Проте, при виборі потрібного елементу позначається ще одна характеристика користувача - сенсомоторная. Як приклад в таблиці 2.4 приведені достатньо усереднені значення безпомилковості (Рв) і часу (Тв) вибору необхідного елементу залежно від числа представлених на екрані. | ||
+ | Таблиця 2.4. Узагальнені показники сенсомоторной характеристики користувача | ||
+ | Кількість інтерактивних елементів на екрані (у активному вікні) Рв Тв, с | ||
+ | 3 0,999 1-5 | ||
+ | 7 0,997 3,0 | ||
+ | 10 0,995 4,0 | ||
+ | 15 0,97 5,0 | ||
+ | 20 0,94 7,0 | ||
+ | 60 0,92 10,0 | ||
+ | |||
+ | Очевидно, що приведені вище числові показники є вельми усередненими, і в реальному житті, ймовірно, не існує жодної людини, яка б їм повністю відповідала. Проте, вони виявляються справедливі для певних груп (категорій) користувачів. Представники кожній такої групи можуть відрізнятися від представників інший по цілому ряду чинників: по фізіологічних параметрах, по рівню комп'ютерної письменності, по досвіду роботи з конкретним застосуванням і т.д. Саме тому, приступаючи до розробки інтерактивного застосування, необхідно в першу чергу визначити (хоч би приблизно) категорію потенційних користувачів, для яких воно призначене. | ||
+ | Категорії користувачів | ||
+ | У спеціальній літературі, присвяченій даному питанню, приводиться декілька варіантів класифікації користувачів інтерактивних систем. Але існуючі підходи розрізняються в деталях, зберігаючи єдині принципи такої класифікації. У основу підходу покладені чинники, що впливають на відношення користувача до інтерактивної системи і на методи його роботи з нею. | ||
+ | Людські потреби означають, зокрема, потребу бути партнером, який зрозуміли, по діалогу; наприклад, користувач хоче мати можливість особистого розвитку або хоче змінити оточення і при цьому не хоче виявитися обмеженим в своїй поведінці. | ||
+ | Навики користувача складаються з моторних навиків (що відносяться перш за все до роботи з клавіатурою і мишею), лінгвістичних навиків, навиків в спілкуванні і навиків в рішенні задач. | ||
+ | Властивості особи - це, наприклад, творчі здібності, схильність помилкам, здібність до навчання, терплячість, стійкість до стресу і т.д. | ||
+ | Рівень комп'ютерної письменності. Тут зазвичай розрізняють тих, що програмують і не програмуючих користувачів, а серед останніх, у свою чергу, виділяють три категорії: | ||
+ | - підготовлені користувачі, вирішальні творчі завдання, - аналітики і дослідники (тобто користувачі, послідовність дій яких складно формалізувати); | ||
+ | - підготовлені користувачі, що виконують рутинні операції, - оператори (тобто користувачі, послідовність дій яких є достатньо стійкою); | ||
+ | - випадкові (або «наївні») користувачі, що володіють мінімальним рівнем комп'ютерної письменності. | ||
+ | Підготовка в прикладній області користувача впливає на використання мови (наприклад, професійній термінології) і вживані методи рішення задач. | ||
+ | Причина користування системою може бути: | ||
+ | - обов'язковою - як невід'ємна частина роботи; | ||
+ | - необов'язковою - як додаткова складова професійної діяльності; | ||
+ | - обов'язковою з погляду особистих потреб (наприклад, коли певну інформацію можна отримати тільки за допомогою комп'ютера); | ||
+ | - необов'язковою у приватному житті (наприклад, як розвага). | ||
+ | Відношення до системи і очікування від роботи з нею визначаються рівнем комп'ютерної письменності і причиною її використання; воно може бути: | ||
+ | - нейтральним: користувач сприймає комп'ютер тільки як робочий інструмент; | ||
+ | - позитивним: користувач охоче використовує комп'ютер, оскільки сподівається отримати від нього користь (або задоволення); | ||
+ | - негативним: користувач вважав за краще б не користуватися комп'ютером (можливо, із-за суб'єктивної нелюбові або недовіри до техніки). | ||
+ | Цілями користувача можуть бути: | ||
+ | - вирішити певне завдання за допомогою комп'ютера (у тому числі і розважального характеру) або | ||
+ | - навчитися працювати з системою. | ||
+ | Обмеження за часом: незалежно від характеристик системи (зокрема, її швидкодії), користувач може бути вимушений пристосовуватися до обмежень за часом, витікаючим від завдання або контексту роботи. | ||
[[category:РІС]] | [[category:РІС]] |
Версія за 18:36, 16 грудня 2009
При редагуванні, створенні візуальних атрибутів інформації, що відображується потрібно враховувати психофізіологічні характеристики користувачів. Це такі як:
- Здібності до прийому і переробки інформації;
- Об'єм сенсорної і короткочасної пам'яті;
- Уміння концентрувати увагу на найбільш важливій інформації;
- здатність відтворювати інформацію з довготривалої пам'яті;
- моторні навики;
- час реакції;
- сприйнятливість колірної гамми і т.д.
Вiзуальнi атрибути iнформації
До візуальних атрибутів інформації, що відображається, відносяться:
- взаємне розташування і розмір об'єктів, що відображаються;
- колірна палітра;
- засоби привертання уваги користувача.
Необхідність обліку Взаємного розташування об'єктів на екрані пов'язана з правий-лівою асиметрією головного мозку людини. Відомо, що ліва і права півкулі по-різному беруть участь в сприйнятті і переробці інформації. Зокрема, при запам'ятовуванні слів провідну роль грає ліва півкуля, а при запам'ятовуванні образів активніше праве. Інформація з правої частини екрану поступає безпосередньо в ліву півкулю, а з лівої частини - в праве (природно, при бінокулярному зорі оператора). У деяких людей це розподіл функцій півкуль протилежний, у жінок асиметрія виражена слабкіше, ніж у чоловіків. Цей факт ще раз підтверджує необхідність індивідуалізації характеру відображення інформації. Облік правий-лівої асиметрії пам'яті має істотне значення, якщо інтервали проходження повідомлень не перевищують 10с. Тому приведені рекомендації слід в першу чергу враховувати в інтерфейсах програм, що працюють в режимі реального часу.
Інша важлива особливість будь-якого потенційного відвідувача вашого сайту - це обмеженість його короткочасної пам'яті, здатної зберігати одночасно не більше п'яти, - дев'яти об'єктів.
Деяким творцям домашніх сторіночок, що володіють природженим художнім смаком, вдається інтуїтивно враховувати вказані обмеження, і відвідувачі таких сторінок відчувають себе досить комфортно. Проте, як це ні сумно, число авторів Web-матеріалів сьогодні значно перевищує число художньо обдарованих людей. Тому ми пропонуємо вам невеликий екскурс в згадувану вище науку - ергономіку.
Прийом візуальної інформації містить ряд елементарних процесів: виявлення, розрізнення, пізнання і декодування. На виконання цих процесів основний вплив роблять наступні характеристики зору оператора:
- колірне сприйняття;
- просторове, яскравість;
- тимчасове.
Всі вони в значній мірі залежать від розмірів і властивостей випромінювання об'єктів, що відображаються на екрані.
Характеристики колірного сприйняття
Кольори розрізняються тоном, светлотой і насиченістю. Число помітних відтінків кольору по всьому спектру при яскравості не меншого 10 кд/м2 і максимальній насиченості рівне приблизно 150. Розрізнення ступенів насиченості коливається від 4 (для жовтого) до 25 (для червоного). При ізольованому пред'явленні чоловік точно ідентифікує не більше 10-12 колірних тонів, а в комбінації з іншими квітами - не більше восьми.
Зміна яскравості об'єкту впливає на сприйняття його кольору. Із зменшенням яскравості відбувається поступове обезбарвлення жовтого і синього кольорів, а спектр стає трибарвним: червоний-зелено-фіолетовим.
Сприйняття кольору залежить також від кутових розмірів об'єкту: із зменшенням розміру змінюється видима яскравість і спотворюється кольоровість. До найбільшої зміни схильні жовтий і синій кольори.
У багатьох випадках при виборі колірної гамми доцільно враховувати таку характеристику зорового сприйняття, як гострота розрізнення. Вона максимальна для символів білого кольору і мінімальна для символів, що мають крайні кольори спектру. Хоча білий колір найбільш простий в застосуванні і його часто використовують, якнайкращим в цьому відношенні є жовто-зелений колір, який по насиченості мало відрізняється від білого, але має максимальну відность; червоний, фіолетовий і синій кольори не рекомендується використовувати для відображення символів або об'єктів складної конфігурації.
При узгодженні квітів символів і фону слід враховувати, що сприйняття символів максимальне для контрастних квітів (тобто що відносяться до протилежних меж спектру). При контрастності менше 60% читаність символів різко погіршується. Встановлені наступні допустимі комбінації кольору символу з кольором фону (в порядку убування чіткості сприйняття):
- синій на білому
- чорний на жовтому
- зелений на білому
- чорний на білому (тільки четверте місце!!)
- білий на синьому
- зелений на червоному
- червоний на жовтому
- червоний на білому
- оранжевий на чорному
- чорний а пурпурному
- оранжевий на білому
- червоний на зеленому.
Характеристики яскравості Вони визначають розмір зони бачення об'єкту, що світиться, а також швидкість і безпомилковість обробки інформації, що світиться. Зорове сприйняття об'єкту, що світиться, можливе в діапазоні яркостей 106...105 кандел/м2. Яскравість об'єкту, що світиться, може бути розрахована по формулі: В=к - 0.251n(a)+ 0.79 де До - ступінь засліплення (при До = 1.. .2 оператора випробовує дискомфорт, а при До = 3.. .8 - больові відчуття); а - кутовий розмір об'єкту, що світиться (вимірюється в градусах). Яскравість, що перевищує 15*106, є сліпучою. Для забезпечення тривалої зорової працездатності користувача яскравість спостережуваних на екрані об'єктів не повинна перевищувати 64 кд/м2; при цьому перепад яркостей у полі зору користувача повинен бути не більше 1:100. Найвища швидкість розрізнення складних об'єктів досягається при яскравості З*103 кд/м2. Необхідно також враховувати, що гострота зору при сприйнятті світлих об'єктів в 3-4 рази нижча, ніж для темних; світлі об'єкти на темному фоні виявляються легше, ніж темні на світлому. Просторові характеристики Дана група характеристик впливає на виявлення, розрізнення і пізнання об'єктів. При рішенні практичних задач необхідно враховувати наступні положення: Основну інформацію про об'єкт несе його контур; час розрізнення і пізнання контура об'єкту збільшується із збільшенням його складності. При розрізненні складних контурів безпомилковість вища, ніж при розрізненні простих. Вирішальне значення в сприйнятті форми об'єктів має співвідношення фігура/фон. Мінімальний розмір об'єкту повинен вибиратися для заданих рівнів контрасту і яскравості; зменшення значень цих параметрів вимагає збільшення кутових розмірів об'єкту. Для підвищення вірогідності розрізнення з 0,5 до 0,98 потрібне збільшення кутових розмірів для простих фігур на 20.. .25%, а для знаків типу букв і цифр - в два рази. Для розрізнення положення фігури щодо вертикальної або горизонтальної осі порогова величина виявлення повинна бути збільшена в 3 рази (поріг виявлення темного об'єкту на яскравому фоні складає 1 кутову секунду). За наявності на екрані рухомих об'єктів слід враховувати ряд додаткових чинників. Наприклад, при переміщенні точкового об'єкту із швидкістю 0,25 градус/с його безперервний рух сприймається як дискретне, при швидкості 0,25...4 градус/с - як безперервне, а при швидкості більше 4 градус/с зображення зливається в суцільну смугу. Корисно також пам'ятати про те, що існує три види руху, що здається: сприйняття переміщення сигналу з одного положення в інше при послідовному пред'явленні двох ідентичних сигналів від різних об'єктів; зміна розмірів об'єкту, що здається, при послідовній появі двох об'єктів, що мають ідентичні контури; зміна розмірів об'єкту, що здається, при зміні яскравості самого об'єкту або фону. Тимчасові характеристики Зорове сприйняття об'єкту, що світиться, формується у людини-оператора з деякою затримкою по відношенню до початку дії зорового подразника і його припинення, що обумовлює ряд особливостей функціонування зорового аналізатора. Ці особливості виявляються як при сприйнятті одиночних світлових сигналів, так і їх послідовності. Знання тимчасових характеристик зору дозволяє обгрунтовано вибирати час експозиції сигналів для забезпечення їх мінімальної помітності і тимчасових інтервалів пред'явлення сигналів в послідовності. Основні тимчасові характеристики зорового сприйняття приведені в таблиці 2.1. Разом з розглянутими вище характеристиками важливе значення для комфортної роботи користувача має спосіб передачі смислового змісту ' інформації, що відображається на екрані.Таблиця 2.1. Тимчасові характеристики зору Характеристика Кількісне значення Умови спостереження Суб'єктивно сприймана яскравість при мигтіннях % 200 100 50 Частота мигтіння (Гц): 8...10 16...20 24...28 Критична частота мигтінь для їх роздільного сприйняття, Гц 15 25 50 Яскравість об'єкту (кд/м2): 0,1 1 100
Швидкість виявлення, мс <3 <30 <7 <60 Для об'єктів простій конфігурації Те ж, в поганих умовах спостереження Для знайомих людині зображень (букви, цифри) Те ж, в умовах перешкод
Цей спосіб може базуватися на використанні одного з чотирьох типів знакових систем (або їх комбінації): • буквеною • піктографічною • цифровою • геометричною. При виборі знакової системи слід враховувати: • легкість пізнання і декодування знаків; • необхідну тривалість безпомилкової роботи користувача, зокрема в умовах стресу; • рівень перешкодостійкості системи; • швидкість запам'ятовування і тривалість збереження алфавіту знакової системи в оперативній і довготривалій пам'яті користувача. Як інтегральна характеристика знакової системи може використовуватися коефіцієнт оперативності коду, Коп, що є відношенням часу пізнання символу (знаку) до часу його декодування. Значення цього показника для перерахованих вище знакових систем приведені в таблиці 2.2. ТАБЛИЦЯ 2.2. Значення коефіцієнта оперативності коду Знайома система Значення Коп Буквена (для одного слова) 0,9 Піктографічна (для піктограми) 0,8 Цифрова (для одного числа, не більше 4 розрядів) 0,6 Геометрична (для однієї фігури) 0,6
З приведених даних можна, зокрема, зробити висновок, що в критичних ситуаціях числа до трьох розрядних включно доцільно представляти на екрані в текстовій формі (тобто словами). Разом з тим, основні властивості об'єкту або опис необхідних дій ефективніше відобразити у вигляді піктограми. Так, фразу «переслати повідомлення адресата» краще замінити відповідною піктограмою. Експериментально доведено, що найбільш значущі характеристики об'єкту повинні кодуватися (відображатися) його контуром, а внутрішніми деталями - допоміжні, другорядні. При цьому система пізнавальних ознак форми знаку, вибрана для певних характеристик об'єкту, повинна застосовуватися для всього алфавіту знакової системи. Кількісні оцінки впливу геометричного контура піктограми на' ефективність її розпізнавання дані в таблиці 2.3. При розробці знакової системи слід враховувати, що симетричні символи легше засвоюються людиною і міцніше зберігаються в короткочасній і довгостроковій пам'яті. Як розрізняльні ознаки знаків в межах одного алфавіту не рекомендується використовувати: число елементів в знаку; геометричні розміри знаку (принаймні, більше двох варіантів); відмінність знаків за принципом «позитив - негатив» і «пряме - дзеркальне віддзеркалення». Т А Б Л И Ц Я 2.3. Вплив геометричної складності знаку на його декодування Показник Значення показника Прості знаки Знаки середньої складності Складні знаки Мінімальний час експозиції, с 0,03 0,03 0,05 Середній час декодування при експозиції 0,03 с, с 3,06 2,55 2,76 Вірогідність правильного декодування 0,80 0,97 0,98
Ще один чинник, згадуваний вище, - кількість інтерактивних елементів, що одночасно відображаються на екрані. Природно, на ефективність роботи з ними впливають і зорові характеристики користувача, і якість використовуваної знакової системи. Проте, при виборі потрібного елементу позначається ще одна характеристика користувача - сенсомоторная. Як приклад в таблиці 2.4 приведені достатньо усереднені значення безпомилковості (Рв) і часу (Тв) вибору необхідного елементу залежно від числа представлених на екрані. Таблиця 2.4. Узагальнені показники сенсомоторной характеристики користувача Кількість інтерактивних елементів на екрані (у активному вікні) Рв Тв, с 3 0,999 1-5 7 0,997 3,0 10 0,995 4,0 15 0,97 5,0 20 0,94 7,0 60 0,92 10,0
Очевидно, що приведені вище числові показники є вельми усередненими, і в реальному житті, ймовірно, не існує жодної людини, яка б їм повністю відповідала. Проте, вони виявляються справедливі для певних груп (категорій) користувачів. Представники кожній такої групи можуть відрізнятися від представників інший по цілому ряду чинників: по фізіологічних параметрах, по рівню комп'ютерної письменності, по досвіду роботи з конкретним застосуванням і т.д. Саме тому, приступаючи до розробки інтерактивного застосування, необхідно в першу чергу визначити (хоч би приблизно) категорію потенційних користувачів, для яких воно призначене. Категорії користувачів У спеціальній літературі, присвяченій даному питанню, приводиться декілька варіантів класифікації користувачів інтерактивних систем. Але існуючі підходи розрізняються в деталях, зберігаючи єдині принципи такої класифікації. У основу підходу покладені чинники, що впливають на відношення користувача до інтерактивної системи і на методи його роботи з нею. Людські потреби означають, зокрема, потребу бути партнером, який зрозуміли, по діалогу; наприклад, користувач хоче мати можливість особистого розвитку або хоче змінити оточення і при цьому не хоче виявитися обмеженим в своїй поведінці. Навики користувача складаються з моторних навиків (що відносяться перш за все до роботи з клавіатурою і мишею), лінгвістичних навиків, навиків в спілкуванні і навиків в рішенні задач. Властивості особи - це, наприклад, творчі здібності, схильність помилкам, здібність до навчання, терплячість, стійкість до стресу і т.д. Рівень комп'ютерної письменності. Тут зазвичай розрізняють тих, що програмують і не програмуючих користувачів, а серед останніх, у свою чергу, виділяють три категорії: - підготовлені користувачі, вирішальні творчі завдання, - аналітики і дослідники (тобто користувачі, послідовність дій яких складно формалізувати); - підготовлені користувачі, що виконують рутинні операції, - оператори (тобто користувачі, послідовність дій яких є достатньо стійкою); - випадкові (або «наївні») користувачі, що володіють мінімальним рівнем комп'ютерної письменності. Підготовка в прикладній області користувача впливає на використання мови (наприклад, професійній термінології) і вживані методи рішення задач. Причина користування системою може бути: - обов'язковою - як невід'ємна частина роботи; - необов'язковою - як додаткова складова професійної діяльності; - обов'язковою з погляду особистих потреб (наприклад, коли певну інформацію можна отримати тільки за допомогою комп'ютера); - необов'язковою у приватному житті (наприклад, як розвага). Відношення до системи і очікування від роботи з нею визначаються рівнем комп'ютерної письменності і причиною її використання; воно може бути: - нейтральним: користувач сприймає комп'ютер тільки як робочий інструмент; - позитивним: користувач охоче використовує комп'ютер, оскільки сподівається отримати від нього користь (або задоволення); - негативним: користувач вважав за краще б не користуватися комп'ютером (можливо, із-за суб'єктивної нелюбові або недовіри до техніки). Цілями користувача можуть бути: - вирішити певне завдання за допомогою комп'ютера (у тому числі і розважального характеру) або - навчитися працювати з системою. Обмеження за часом: незалежно від характеристик системи (зокрема, її швидкодії), користувач може бути вимушений пристосовуватися до обмежень за часом, витікаючим від завдання або контексту роботи.