Відмінності між версіями «Що таке маршрутизатор»
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| + | [[Файл:1250083025926-x.jpg]] | ||
| + | |||
Маршрутизатор перевіряє адреса призначення, що міститься в пакеті даних, і направляє цей пакет відповідно до вказаної адреси. Якщо мережева адреса невідома, тоді пакети передаються на шлюз, використовуваний за умовчанням. | Маршрутизатор перевіряє адреса призначення, що міститься в пакеті даних, і направляє цей пакет відповідно до вказаної адреси. Якщо мережева адреса невідома, тоді пакети передаються на шлюз, використовуваний за умовчанням. | ||
Версія за 14:46, 15 грудня 2009
Маршрутизатор перевіряє адреса призначення, що міститься в пакеті даних, і направляє цей пакет відповідно до вказаної адреси. Якщо мережева адреса невідома, тоді пакети передаються на шлюз, використовуваний за умовчанням.
Ніякий маршрутизатор не може знати адреси всіх мереж, тому для невідомих мереж всі вони використовують маршрут, прийнятий за умовчанням. Маршрутизатори не допустять передачі даних з помилками в мережу. Здатність маршрутизатора контролювати що проходять через нього дані дозволяє зменшити об’єм трафіку між мережами і використовувати зв′язки між ними ефективніше, ніж це роблять мости. Тому маршрутизатори можуть значно понизити об’єм трафіку в мережі, а також зменшити час очікування для користувачів. Проте слід пам’ятати, що не всі протоколи дозволяють виконувати маршрутизацію.
Серед типових протоколів, що допускають маршрутизацію, можна перерахувати наступні: DECnet, протокол IP і протокол міжмережевого пакетного обміну (Internetwork Packet Exchange, IPX), тоді як локально-мережевий транспортний протокол (Local Area Transport Protocol, LATP) або розширений призначений для користувача інтерфейс мережевої базової системи введення/висновку (NETBIOS Extended User Interface, NETBEUI) не передбачають маршрутизації.
Існують маршрутизатори, які можуть працювати з декількома протоколами одночасно усередині однієї комп’ютерної мережі (наприклад, IP і DECnet).
