Відмінності між версіями «Проект з "ОІ та ІКТ" і "Вікової психології": "Загальна характеристика підліткового віку" - 16 групи ФПП, Букеєва, 2015.»
(→Ідея проекту) |
|||
Рядок 3: | Рядок 3: | ||
[[Файл:Підлітки.jpg|міні]] | [[Файл:Підлітки.jpg|міні]] | ||
==Ідея проекту== | ==Ідея проекту== | ||
− | Розкрити загальну характеристику підліткового віку. | + | Розкрити загальну характеристику підліткового віку, її сутність. |
==Автор проекту== | ==Автор проекту== |
Версія за 16:25, 5 квітня 2015
Зміст
Загальна характеристика підліткового віку.
Ідея проекту
Розкрити загальну характеристику підліткового віку, її сутність.
Автор проекту
Букеєва Олександра Володимирівна. (Букеєва Олександра)
Матеріали проекту
Поняття підліткового віку
Підлітковий вік — це один з найважливіших етапів життя людини. Підлітковий вік - це вік від 10-11 до 15 років, що відповідає віку учнів IV-VIII класів. Учні IV класу ще багато в чому нагадують молодших школярів, а учні VIII класу вже мають багато рис, властиві ранній юності. В ньому багато джерел і починань всього подальшого становлення особистості. Вік цей нестабільний, ранимий, важкий і виявляється, що він більше, ніж інші періоди життя, залежить від реальностей довкілля.
Загальна характеристика підліткового віку варіює в різних теоріях залежно від їх основної ідеї. Так, в психоаналізі домінують ідеї статевого дозрівання і пошуку ідентичності, в когнітивних теоріях — зростання розумових здібностей, в діяльнісному підході — змін провідної діяльності. Однак, всі ці і багато інших підходів об'єднує те, що в них існують загальні показники, які характеризують даний вік. Вони визначаються численними соматичними, психічними і соціальними змінами.
Психологія підлітка
В основному різко погіршуються відносини з батьками. Людина в перехідному віці стає занадто агресивною та запальною. Занадто жорстке поводження батьків до підлітка призводить часом до втечі з дому або самогубства. Для нього своє особисте життя важливіше, ніж батьки. Тому батькам не подобається, як діти відмовляються виконувати їхні прохання. Підліток починає критикувати свою зовнішність («Чому я такий товстий (худий)?»; «Чому в мене такі коротке (довге) волосся?»). І стає занадто вразливим. Самооцінка починає розхитуватися. Підліток відчуває себе комфортно лише в колі своїх друзів і (або) на самоті. У стародавні часи проводився обряд ініціації. Дитині доводилося витримувати найжорстокіші випробування, проводилися бої між дітьми. Іноді це закінчувалося загибеллю підлітка. Члени племені вважали загиблого «людиною, який помер заради свободи». 12-річний підліток вже відчуває «негативну енергетику» віку, але не помітить, як через 4-5 років вже вступить в такий вік, коли людина почне цінувати себе і коли почнуть налагоджуватися стосунки з батьками. А стадний спосіб життя підлітка зміниться на індивідуалізацію особистості. Але буває й таке, коли людина відчуває стан «вічного підлітка», тобто, вона набагато довше буде негативно реагувати на всякі зміни в житті, ніж «здорові підлітки». Але підлітковий період — це період соціалізації і сильного розвитку розуму. Підліткам важливо оцінити себе і своє місце у світі, а не групу підлітків, в яку він входить.
Соціальна ситуація розвитку підлітка
У підлітковому, як і в молодшому шкільному віці, основним соціальним середовищем дитини залишається школа. Зовнішні умови розвитку тісно пов'язані із внутрішніми. На основі вищого, ніж у молодших школярів, рівня психічного та особистісного розвитку відбуваються докорінні зміни у змісті і співвідношенні основних мотиваційних тенденцій особистості підлітка. На цьому етапі у дитини виникає специфічний комплекс потреб, що виражається в прагненні знайти своє місце у групі ровесників, вийти за межі школи та приєднатися до життя і діяльності дорослих.
Своєрідність соціальної ситуації розвитку підлітка полягає у включенні його в нову систему стосунків, спілкування з дорослими та ровесниками, в опануванні нових соціальних функцій. У школі це виявляється передусім у необхідності налагодження у зв'язку з предметним навчанням стосунків не з одним, а з багатьма вчителями, врахування особистісних якостей кожного з них і їх нерідко суперечливих вимог. Усе це, як зазначала Л. Божович, зумовлює нову позицію учнів щодо вчителів, своєрідно емансипує їх від безпосереднього впливу дорослих, робить їх самостійнішими. Найголовніша зміна в соціальній ситуації розвитку підлітка, на її думку, породжена роллю в його житті групи ровесників. Тому в навчально-виховній роботі з підлітками необхідно враховувати важливість для їх поведінки і діяльності думки однолітків.
Соціальна ситуація розвитку підлітка особливо залежить від сім'ї, стосунків з батьками. Якщо ці стосунки враховують його потреби і можливості, вибудовуються на засадах взаємоповаги та довіри, підліток легко долає труднощі у навчанні і спілкуванні, активно набуває соціальний досвід, утверджується в таких елементах соціуму, як шкільний клас, група ровесників та ін.
Основним чинником розвитку підлітка є його власна соціальна активність, спрямована на засвоєння важливих для нього зразків поведінки і цінностей, на побудову стосунків з дорослими, ровесниками. Підлітки включаються у різні види суспільно корисної діяльності, що розширює сферу їхнього спілкування, можливості засвоєння соціальних цінностей, сприяє формуванню моральних якостей особистості.
Отже, для соціальної ситуації розвитку підлітка характерні перехід до середньої школи, зміна стосунків з учителями, однолітками, батьками, розширення сфери соціальної активності.
Інтернет ресурси проекту
ПСИХОЛОГІЯ ОСОБИСТОСТІ ПІДЛІТКА
§ 1.Загальна характеристика підліткового віку
Результати проекту
Звіт у вигляді презентації.