Відмінності між версіями «Служби інтернету»

Матеріал з Вікі ЦДУ
Перейти до: навігація, пошук
(Блоги)
(Сторінка очищена)
Рядок 1: Рядок 1:
=Веб=
 
[[Файл:43828443 Internet.jpg|right|300px|thumb|Internet]]
 
Всесвітня павутина (англ. World Wide Web, скорочено: WWW; також: веб або тенета — найбільше багатомовне сховище інформації в електронному вигляді: мільйони пов'язаних між собою документів, що розташовані на комп'ютерах розміщених на всій земній кулі. Вважається найпопулярнішою і найцікавішою службою-мережею в Інтернет, яка дозволяє одержувати доступ до інформації незалежно від місця її розташуваня.
 
  
 
== ''Основні особливості'' ==
 
 
 
В наш час, найбільш бурхливо прогресуюча компонента мережі Інтернет. Користувачі автоматично переходять від однієї бази даних (сайту) до іншої за допомогою гіперпосилань. Кількість серверів WWW постійно зростає, а швидкість росту WWW навіть більша ніж у самої мережі Internet. WWW – найрозвиненіша технологія Internet, вона вже стала масовою. Перспективи розвитку – необмежені.
 
 
WWW – інформаційна система, якій не можна дати конкретного визначення. Наведемо лише деякі з епітетів, якими вона може бути позначена: гіпертекстова, гіпермедійна, розподілена, інтегруюча, глобальна. Нижче буде показано, що слід розуміти від кожною з цих властивостей у контексті WWW.
 
 
 
== ''Принцип роботи'' ==
 
 
 
WWW працює по принципу клієнт-сервер, а точніше, клієнт-сервери: існує велика кількість серверів, які по запиту клієнта надають йому гіпермедійний документ — документ, що складається із частин з різними представленням інформації (текст, звук, графіка, тривимірні об’єкти тощо), в якому кожний елемент може бути посиланням на інший документ чи його частину. Такі посилання в WWW організовані таким чином, що кожний інформаційний ресурс в глобальній мережі Internet однозначно адресується, і документ, який зчитується в даний момент, може посилатися як на інші документи на цьому ж сервері, так і на документи, які (і взагалі ресурси Internet) на інших комп’ютерах Internet, причому користувач не помічає цього і працює з усім інформаційним простором Internet як з єдиним цілим. Посилання WWW вказують не тільки на документи, специфічні для самої WWW, але й на інші сервіси і інформаційні ресурси Internet Більш того, більшість програм клієнтів WWW (браузер) не просто розуміють такі посилання, а є програмами-клієнтами відповідних сервісів: FTP, Gopher, новин мережі Usenet, електронної пошти і т. і. Таким чином, програмні засоби WWW — універсальні для різних сервісів Internet, а сама інформаційна система WWW грає інтегруючу роль.
 
 
 
== ''Основні вживані терміни Всесвітньої павутини'' ==
 
 
 
Наведемо роз’яснення деяких термінів, які використовуються в WWW — звичайний користувач може їх і не знати, але рано чи пізно він зіткнеться з ними і вони не повинні викликати ускладнень. Перший термін — HTML (hyper text markup language, мова розмітки тексту). Це формат гіпермедійних документів, які використовують в WWW для представлення інформації. Цей формат не описує те, як документ повинен виглядати, а його структуру і зв’язки. Зовнішній вигляд документа на екрані користувача визначається навігатором — якщо користувач працює за графічним або текстовим терміналом, у кожному випадку документ на екрані матиме різний вигляд, але його структура залишиться незмінною, оскільки вона задана форматом html. Імена файлів у форматі html, як правило, закінчуються на html (або мають розширення htm у випадку, якщо сервер працює під Windows). Другий термін URL (uniform resource locator, універсальний вказівник на ресурс). Таку назву носять посилання на інформаційні ресурси Internet. Ще один термін – HTTP (hypertext transfer protocol, протокол передачі гіпертексту). Таку назву носить протокол, за яким взаємодіють клієнт та сервер WWW.
 
 
WWW — сервіс прямого доступу, який потребує повноцінного підключення до Internet, і більше того, який часто вимагає швидких ліній зв’язку, у випадку, коли документи, які користувач читає, містять багато графічної або іншої нетекстової інформації. Проте існують так звані мости, які дають змогу отримати інформацію, що міститься в WWW, за допомогою електронної пошти. Така можливість є, проте таких мостів мало, та й користі від них мало, оскільки для того, щоб успішно використовувати можливості WWW, потрібен прямий доступ до Internet. Коли ж його немає, то втрачаються всі ті переваги, які зробили WWW таким популярним. Крім того деякі можливості, які доступні при звичайній роботі, просто недоступні через електронну пошту. Це, в основному, стосується елементів інтерактивності в WWW. Наприклад, у мові html підтримуються форми. Користувач вводить в них деяку інформацію, яка потім передається на сервер. Таким чином заповнюються анкети, реєстраційні карти, проводяться соціальні опитування.
 
 
 
== ''Проблеми та майбутній розвиток'' ==
 
 
 
Практично будь-яка інформація, яка подається для публічного доступу може бути відображена засобами WWW. Якщо ж щось не може бути відображене в WWW, то це зумовлене лише деякими обмеженнями та недоліками WWW. По-перше, з’єднання між клієнтом і сервером одноразове: клієнт посилає запит, сервер видає документ, і зв’язок переривається. Це означає, що сервер не має механізму сповіщення клієнта про зміну або надходження нових даних. Ця проблема сьогодні вирішується декількома способами: розробляється нова версія протоколу http, яка дасть змогу підтримувати тривале з’єднання, передачу даних у декілька потоків, розподіл каналів передачі даних та управління ними. Якщо вона буде реалізована і буде підтримуватися стандартним програмним забезпеченням WWW, то це зніме вищезгадані недоліки. Інший шлях – використання навігаторів, які зможуть локально виконувати програми на інтерпретованих мовах, як, наприклад, проект Java компанії Sun Microsystems. Інший варіант розв'язку цієї проблеми — використання технологія AJAX, на основі XML, яке дає змогу доотримувати данні з серверу тоді, коли сторінка WWW вже завантажена з сервера.
 
 
Наступна проблема WWW — бідність опису мови html для вирішення багатьох задач. Наприклад, html не передбачає виведення математичних символів, тексту, який зменшений у порівнянні і з стандартним розміром. Ця проблема вирішується тим же чином, що і попередня – розробкою нових версій мови html та нових типів навігаторів, які можна розширювати довільним чином, але ця проблема, як і багато інших, може бути вирішена за допомогою специфічних спосібів. Для виведення математичних формул потрібно використовувати малюнки.
 
 
Такі зусилля утруднені децентралізацією WWW — наприклад, сьогодні стандартом стають не ті розширення мови html, які кращі, а ті, які привносяться найпопулярнішими навігаторами. Децентралізованість несе і велику кількість інших проблем: відсутність загального каталогу серверів та засобів тотального пошуку в них. Проте і ця проблема вирішується, причому набагато успішніше чим попередні — на нинішньому етапі вже існують і каталоги, і пошукові системи, які, якщо і не є глобальними, то хоча б охоплюють доволі велику частину доменів WWW.
 
 
 
== ''Веб 2.0'' ==
 
 
 
Розвиток WWW останнім часом в значній мірі здійснюється шляхом активного впровадження ряду принципів та технологій, які отримали спільну назву Веб 2.0. Сам термін Веб 2.0 вперше з’явився в 2004 році та покликаний ілюструвати якісні зміни в WWW на 2-му десятилітті його існування. По своїй суті Веб 2.0 не є запереченням існуючих веб-технологій, а є, швидше, їхнім логічним розвитком. Іншим важливим аспектом Веб 2.0 є зміна пріоритетів та акцентів у використанні технологій та задоволенні потреб користувачів. Зазначимо, що не всі складові комплексу Веб 2.0 є новими. Багато з них (особливо, базові принципи Веб 2.0) були сформовані на початку існування WWW, проте довгий час не впроваджувалися в силу різних причин. Розглянемо детальніше основні відмінності комплексу технологій Веб 2.0 від Веб. Головною особливістю Веб 2.0 є стрімкий ріст активності користувачів, який зокрема проявляється в:
 
 
участі в Інтернет-спільнотах (зокрема, в форумах);
 
розміщенні коментарів на сайтах;
 
ведення персональних журналів (блогів);
 
розміщення посилань у WWW.
 
Іншою важливою особливістю Веб 2.0 є активний обмін даними, зокрема:
 
 
експорт новин між сайтами;
 
активна агрегація інформації зі сайтів.
 
З точки зору реалізації сайтів Веб 2.0 відзначається зростанням вимог до простоти та зручності сайтів для звичайних користувачів та з врахуванням стрімкого падіння кваліфікації користувачів у близькому майбутньому, а також на передній план виноситься дотримання ряду стандартів та узгоджень. Це зокрема:
 
 
стандарти візуального оформлення та функціональності сайтів;
 
типові вимоги пошукових систем;
 
стандарти XML та відкритого інформаційного обміну.
 
З другого боку, у Веб 2.0 понизилися:
 
 
вимоги до "яскравості" та "креативності" дизайну та наповнення;
 
потреби в комплексних Веб-сайтах (порталах);
 
значення оффлайн-реклами;
 
бізнес-інтерес до великих проектів.
 
Таким чином, Веб 2.0 зафіксував перехід WWW від одиничних дорогих комплексних рішень до сильно типізованих, дешевих, легких у використанні сайтів з можливістю ефективного обміну інформацією. Основними причинами такого переходу стали:
 
 
критична недостача якісного інформаційного наповнення;
 
потреба активного самовираження користувача в WWW;
 
розвиток технологій пошуку та агрегації інформації в WWW.
 
Перехід до комплексу технологій Веб 2.0 має ряд значних наслідків для глобального інформаційного середовища WWW. Зокрема:
 
 
успішність проекту визначається рівнем активного спілкування користувачів проекту та рівнем якості інформаційного наповнення;
 
сайти можуть досягати високої успішності та рентабельності без великих капіталовкладень, за рахунок вдалого позиціонування в WWW;
 
окремі користувачі WWW можуть досягати значних успіхів в реалізації своїх ділових та творчих планів в WWW без наявності власних сайтів;
 
поняття персонального сайту поступається поняттям "блог", "авторська рубрика";
 
з'являються принципово нові ролі активного користувача WWW (модератор форуму, авторитетний учасник форуму, блогер).
 
Приклади Веб 2.0
 
 
Наведемо декілька прикладів сайтів, що ілюструють технології Веб 2.0 і, фактично, змінили середовище WWW. Це зокрема:
 
 
http://LiveJournal.com — глобальна спільнота блогерів;
 
 
http://eBay.com — Інтернет-аукціон зі саморегульовною спільнотою;
 
 
http://WikiPedia.org — Найбільша в світі енциклопедія;
 
 
ODP (http://dmoz.org) — найбільший каталог сайтів.
 
 
Крім цих проектів, існує значна кількість аналогічних та подібних проектів (а також принципово нових проектів), які формують сучасне глобальне середовище і базуються на активності своїх користувачів. Таким чином, чином, сайти, наповнення та популярність яких формується в першу чергу не зусиллями та ресурсами власників сайтів, а спільноти користувачів, зацікавлених в у розвитку сайту, складають новий клас глобальних сервісів, які визначають правила глобального середовища WWW.
 
 
=Веб-форуми=
 
=Блоги=
 
[[Файл:6347пртенон 1.jpg|right|200px|thumb|Відомий значок LiveJournal]]
 
:'''Блог''' – скорочена назва від англійського сполучення Web Log. Блогом вважається певний різновид сайту, що час від часу наповнюється текстом та мультимедійною інформацією, а останні записи блогу (їх прийнято називати постами) відображаються у зворотньому хронологічному порядку – найновіші є найостаннішими. Проте слід розуміти це поняття досить ширше.
 
Блог має декілька головних принципів, котрі, однак, не є обов’язковими.
 
Блог повинен час від часу оновлюватись
 
Блог може бути як авторським (його веде одна особа), так і колективним (кілька авторів)
 
Кожне блог-повідомлення може будь-хто прокоментувати, що передбачає діалог між автором блогу та його читачами
 
 
Найчастіше блоги розділяють за тематикою – персональні, в яких головним чином ведуться записи про особисте життя автора, його розповіді та спостереження, – та тематичні, де прослідковується чітка тематика, наприклад, блог про подорожі, книги, музику або політичний блог. У наші дні блог перетворився у певний жанр. Саме завдяки тематичним блогам набувають широкої популярності. Адже тепер блог – це не тільки сукупність кількох записів або медіафайлів, а й потужний ресурс, що здатен виступити у ролі ЗМІ.
 
 
Секрет популярності блогів у тому, що для того, аби "залишити" слід на сторінках інтернету, не треба багато вмінь чи технічних знань, особливо якщо користуватись спеціальними блог-сервісами. Серед таких сайтів найпопулярнішими в Україні є
 
* [http://www.livejournal.ru/| Livejournal] (Живий Журнал, або ЖЖ)
 
* [http://www.liveinternet.ru/| Liveinternet]
 
* [http://dnevnik.bigmir.net/| Dnevnik.bigmir.net]
 
* [http://hiblogger.net/| Hiblogger.net]
 
Зараз загальна кількість блогів в Україні становить більше 200 тисяч, і ця цифра подвоюється щороку.
 
 
=='''''<font color='blue' size=3>Різновиди блогів</font>'''''==
 
 
'''За автором (авторами):'''
 
* Особистий (авторський, персональний) блог — ведеться однією особою (як правило – його власником);
 
* «Примарний» блог — ведеться від імені чужої особи невизначеною персоною;
 
* Колективний або соціальний блог — ведеться групою осіб за правилами, які визначає власник;
 
* Корпоративний блог — ведеться усіма співробітниками однієї організації;
 
 
'''За наявністю /виду мультимедіа:'''
 
* Текстовий блог — блог, основним контентом якого є тексти;
 
* Фотоблог — блог, основним контентом якого є фотографії;
 
* Музичний блог — блог, основним контентом якого є музичні файли;
 
* Подкаст і блогкастинг — блог, основний контент якого надиктовується та викладається у вигляді MP3-файлів;
 
* Відеоблог — блог, основним контентом якого є відеофайли;
 
 
'''За особливостями контенту:'''
 
* Контентний блог — блог, який публікує первісний авторський контент;
 
* Мониторінговий блог — блог, основним контентом якого є відкоментовані посилання на інші сайти чи блоги;
 
* Цитатний блог — блог, основним контентом якого є цитати з інших блогів;
 
* Сплог — спам-блог;
 
 
'''За технічною основою:'''
 
* Stand-alone блог — блог на окремому хостингу та движку (CMS);
 
* Блог на блог-платформі — блог, який ведеться на потужностях блог-служб (LiveJournal, LiveInternet та ін.);
 
* Моблог — мобільний веблог, який містить контент, котрий розміщується в мережі з мобільних чи портативних пристроїв;
 
 
=='''''<font color='blue' size=3>День Блогу</font>'''''==
 
 
:''День Блогу'' (BlogDay, БлогДень) - відзначається щороку 31 серпня. Цього дня кожен користувач публікує у себе посилання на 5 інших блогів відмінних за тематикою. Вперше свято відзначалося в 2005 році.
 
 
Як йдеться на офіційному сайті організаторів, «блогери обов'язково повинні мати хоча б один день, який можна було б присвятити знайомству зі своїми колегами з різних країн і з різними інтересами».
 
 
Якщо перекласти слово Blog в цифри, то вийде 3108, тобто 31 серпня. Так і народилася ідея цього дня святкувати День Блогу (або Blog Day).
 
 
=Вікі-проекти (в тому числі й Вікіпедія)=
 
=Інтернет-магазини=
 
Інтернет-магазин - це магазин, "вітрина" якого розташована в інтернеті і який дає можливість замовити товар через інтернет.
 
=='''''<font color='blue' size=3>Принцип роботи інтернет-магазину</font>'''''==
 
Відвідувач інтернет-магазину переглядає перелік пропонованих йому товарів або послуг, вибирає підходящу позицію й додає обраний товар у свій купівельний "кошик". Далі в такий же спосіб відвідувач може вибрати ще кілька пропонованих позицій - стільки, скільки потрібно. Коли всі необхідні товари обрані, можна приступати до оформлення замовлення на покупку. При цьому необхідний мінімум особистої інформації про покупця, що сприяє підвищенню безпеки покупок.
 
 
У заявці на покупку крім інформації про обраний товар міститься також інформація і про способи оплати. Для розрахунків за інтернет-покупки способи оплати застосовують різні: за допомогою банківської карти або банківським переказом, поштовим переказом, оплата електронними грішми і, нарешті, оплата готівкою при одержанні товару. Однак щоб уникнути можливих шахрайських махінацій чесні інтернет-магазини не використовують, наприклад, перекази Western Union, оскільки такий платіж не можна скасувати або опротестувати. Не застосовуються в серйозних інтернет-магазинах і способи оплати через SMS на короткий номер з незмінною сумою платежу, тому що в цьому випадку також неможливо опротестувати або скасувати платіж.
 
 
Доставка замовлення здійснюється або власною кур'єрською службою інтернет-магазину, або за допомогою інших компаній, що надають кур'єрські послуги. Також можливий варіант доставки замовлення покупцеві поштою посилкою або бандероллю. Якщо ж замовлений товар електронний (фотографія, програмне забезпечення, ліцензійні ключі до нього, текст, електронна книга і т.д.), то його доставка здійснюється електронними каналами, наприклад, електронною поштою або за допомогою доступу в захищену область сайту.
 
=='''''<font color='blue' size=3>Переваги інтернет-магазину:</font>'''''==
 
* такий магазин працює завжди! у нього немає вихідних і перерв на обід, відвідати його можна навіть уночі
 
* зайти в інтернет-магазин може кожний, у кого є доступ в інтернет, незалежно від свого місцезнаходження
 
* не потрібне торговельне приміщення
 
* не потрібне спеціальне торговельне устаткування
 
* не потрібно наймати штат співробітників: продавців-консультантів персонал, що обслуговує, бухгалтерів, охоронців і т. д.
 
* не обов'язкова навіть наявність товару - головне, щоб була добре налагоджена взаємодія з постачальниками
 
* управляти інтернет-магазином можна в будь-якім місці, де є доступ в інтернет.
 
[http://rozetka.com.ua/ Інтернет-магазин ROZETKA]
 
 
=Інтернет-аукціони=
 
Останні 3-4 роки інтернет-аукціони почали користуватися серед українців особливою популярністю.
 
=='''''<font color='blue' size=3>Інтернет-аукціони: Що це?</font>'''''==
 
Віртуальний аукціон - це щось середнє між дошкою оголошень в газеті і інтернет-магазином. Тобто на їх сторінках всі охочі можуть, як виставити що-небудь на продаж, так і купити вподобану річ.
 
 
=='''''<font color='blue' size=3>Принцип роботи інтернет-аукціонів</font>'''''==
 
ЩО ПРОДАЮТЬ
 
 
За даними досліджень консалтингової компанії Gemius, найчастіше на українських аукціонах купуються побутова техніка і електроніка (27%), книги, CD і фільми (27%), комп'ютерне «залізо» (26%). Також мають попит одяг і антикваріат.
 
 
Для початку роботи на аукціоні потрібно уважно ознайомитися з правилами його роботи. Часто, новачкам досить пройти нескладну процедуру реєстрації, тобто вибрати логін і пароль, заповнити анкету, вказавши в ній свої адресу, телефон і e-mail, на який вам і вишлють лист для активізації.
 
 
Якщо ви продавець і виставляєте лот на продаж, то після введення логіна і пароля ви повинні описати товар, вказавши його початкову ціну, тривалість аукціону (найчастіше це від 3 до 10 днів), і завантажити на сервер фотографію товару.
 
 
Для вас створять персональну сторіночку, на якій ви зможете відстежувати відгуки покупців і їх ставки. Система сама визначить переможця, вибравши максимальну пропозицію на момент закінчення аукціону. Вам пришлють лист з контактами покупця і ціною продажу. Потім сторони домовляються про порядок оплати і отримання товару.
 
 
НЕ ТОРГУЮЧИСЬ
 
 
За статистикою, приблизно кожен третій лот продається без торгів за принципом «Продам зараз», тобто першому, хто дасть встановлену ціну.
 
Якщо ви покупець, то тяганина буде ще меншою. Знайшовши через пошукову систему на сайті аукціону потрібний вам товар, введіть логін, пароль і свою ціну, яка, звичайно ж, повинна бути хоч трохи вище за ставки конкурентів. Після цього потрібно періодично заходити на цю сторінку відстежувати хід торгів, щоб зробити, наприклад, нову ставку. Про перемогу вас сповістять по електронній пошті.
 
 
Плата з продавців береться в основному за рекламні послуги. Наприклад, виділення лота кольором або більшим шрифтом для залучення більшої уваги.
 
 
Покупці ж платять тільки за доставку, якщо не домовляться з продавцем про особисту зустріч. Найбільш популярна оплата готівкою, банківським переказом, післяплатою або через платіжні системи Web Money, Western Union і ін.
 
 
=='''''<font color='blue' size=3>Переваги і недоліки Інтернет-аукціонів </font>'''''==
 
 
У інтернет-аукціонів є три основні переваги перед роздрібною торгівлею. По-перше, це ціна товару, яка зазвичай на 20-50% нижче, ніж в магазині. По-друге, можливість кожному стати продавцем. І третє - необмежений асортимент товарів, які можна виставляти на торг.
 
 
Головний недолік аукціонів - вірогідність стати жертвою шахрайства з боку покупця або продавця. Тому експерти радять бути особливо обережними при розрахунках, особливо, якщо ви оплачуєте банківською карткою.
 
 
=Електронна пошта та списки розсилки=
 
Список розсилки (англ. mailing list, англ. mail-list) — сервіс Інтернет що надає можливість об'єднати певну кількість людей в єдину закриту групу розсилки. Це практично єдиний сервіс, який не має власного протоколу та програми-клієнта і працює винятково через електронну пошту. При цьому e-mail адреси учасників приховані, а спілкування між ними відбувається через єдину e-mail адресу. Кожному, хто бажає стати учасником списку розсилок чи від'єднатись від нього, достатньо написати листа на адресу списку.
 
 
Лист, якого посилають на адресу списку розсилки, автоматично розповсюджується поміж усіма учасниками списку розсилки, не вимагаючи від автора знати адрес усіх зацікавлених осіб. Новий учасник такого списку може одразу включатись в дискусію, не збираючи адреси всіх інших учасників. Також відпадає потреба щоразу складати перелік адрес, на які має прийти лист.
 
[ред.] Принцип дії
 
 
Ідея роботи списку розсилки полягає в тому, що існує деяка адреса електронної пошти, яка насправді є загальною адресою багатьох людей-передплатників цього списку розсилки. Користувач посилає лист за цією адресою і його отримують люди, які передплатили цей список розсилки.
 
[ред.] Використання
 
 
Такий сервіс за задачами, які він повинен вирішувати, схожий на новини мережі Usenet, але має суттєві відмінності.
 
 
    * По-перше, повідомлення, які розповсюджуються по електронній пошті, завжди будуть прочитані передплатником, дочекавшись його у поштовій скриньці, в той же час, як статті у новинах мережі знищуються з плином часу і стають недоступними.
 
    * По-друге, списки розсилки більш керовані та конфіденційні: адміністратор списку повністю контролює набір передплатників та може слідкувати за вмістом повідомлень. Кожен список розсилок ведеться якоюсь організацією і вона повністю контролює список, на відміну від новин Usenet, які не належать нікому і менш керовані.
 
    * По-третє, для роботи із списком розсилки досить доступу до електронної пошти, і передплатниками можуть бути люди, які не мають доступу до новин Usenet або яких-небудь груп цих новин.
 
    * По-четверте, такий спосіб передачі повідомлень може бути просто швидшим, оскільки повідомлення передаються напряму абонентам, а не по ланцюжку між серверами Usenet. Проте, порівнюючи списки розсилки та новини Usenet, потрібно відмітити, що часто групи Usenet можуть також бути доступними через списки розсилки і іншими способами, наприклад, через WWW. Це означає, що користувач може обрати спосіб роботи, який найбільш для нього зручний.
 
 
Списки розсилки можуть бути використані в таких цілях:
 
 
    * одностороння розсилка новин (як правило від однієї адреси усім іншим);
 
    * дискусія між учасниками.
 
 
Ситуації, коли застосовують списки розсилки як адекватний засіб вирішення поставлених задач, досить характерні.
 
 
    * По-перше, організації часто створюють списки розсилки для оповіщення своїх клієнтів, користувачів своїх продуктів чи просто зацікавлених осіб про випуск нових продуктів, комерційних пропозиціях, різних новинах компанії і т. д. Наприклад, видавництво O`Reilly & Associates має список розсилки, з якого можна дізнатися про вихід нових книг видавництва. Такі списки стають все більш популярні.
 
    * Друга ситуація, коли потребуються створення списку розсилок — коли обговорюється якесь питання, яке дуже специфічне і цікавить надто малу кількість людей для того, щоб заводити для нього відповідну групу в новинах Usenet.
 
    * По-третє, списки розсилки часто заводяться віртуальними робочими групами — людьми, які живуть у різних точках планети, але працюють над однією проблемою. Зокрема, деякі книги вищезгаданого видавництва були написані групою авторів, які ніколи не зустрічалися у реальному житті і спілкувалися винятково через список розсилок.
 
 
Списки розсилки мають і певні недоліки та складнощі. Якщо користувач передплатив декілька доволі активних списків, то настане такий момент, коли поштова скринька буде заповнена листами із списків розсилки, в результаті чого особисті листи, які цікавлять користувача в першу чергу загубляться. Для того, щоб не виникало такої проблеми, потрібно скористатися програмою, яка розсортовує листи із списків розсилки в окремі папки в момент отримання пошти — як правило, такі листи можна впізнати за їх заголовками.
 
 
=Групи новин (в основному, Usenet)=
 
=Файлообмінні мережі=
 
=Електронні платіжні системи=
 
=Інтернет-радіо=
 
=Інтернет-телебачення=
 
=IP-телефонія=
 
=Системи обміну повідомленнями=
 
'''''Програми миттєвого обміну повідомленнями''''' ''(англ. Instant messenger, IM)—'' це програми для обміну повідомленнями через Internet в режимі реального часу за допомогою служби миттєвих повідомлень (Instant Messaging Service, IMS). Ці програми використовують передачі текстових повідомлень, різних файлів, зображень, звуків, музики, відео, тощо. Також за допомогою них можна вести відеоконференції, спільно грати у онлайн-ігри, малювати, працювати.
 
 
=='''''<font color='blue' size=3>Загальний огляд</font>'''''==
 
[[Файл:1307a34087d426ddd5d291bb0c709c0a full.jpg|thumb|300px|right|Відкриті вікна месенджера qip]]
 
:Миттєвий обмін повідомленнями - це спосіб негайно зв’язатися зі співрозмовниками за допомогою Інтернету. Обмін повідомленнями в реальному часі надає змогу спілкуватися негайно, не чекаючи, доки співрозмовник перевірить свою електронну скриньку. Це дуже простий спосіб спілкування: просто вводити потрібні повідомлення у спільне для 2 чи більше співрозмовників вікно. Іншою відмінністю між миттєвим обміном повідомленнями і електронною поштою є те, що у службах миттєвого обміну повідомленнями можно бачити присутність тих, з ким потрібно поспілкуватись, тобто те, чи з’єднано їх програми обміну повідомленнями з мережею. Миттєве повідомлення з’явиться на екрані співрозмовника майже негайно після його надсилання.
 
 
Кожна система миттєвого обміну повідомленнями повинна мати наступні складові:
 
#Система ідентифікації (адресації) клієнтів.
 
#Система обліку стану клієнтів (хто є підключений а хто ні)
 
#Система доставки повідомлень (зазвичай передає повідомленя через компьютерні мережу, але може наприклад безпосередьно до іншого користувача на тому самому компьютері)
 
 
=='''''<font color='blue' size=3>Система ідентифікації клієнтів IM</font>'''''==
 
 
:У безсерверних протоколів виникають проблеми ідентификації співрозмовника. Для точної ідентифікації вони можуть використовувати лише фізичний мережовий адрес (IP), а це не дуже зручно, так як на одному комп’ютері може бути декілька користувачів. Для вирішення цієї проблеми і були створені серверні протоколи, у яких видиляється сервер, який веде облік користувачей. На сервері потрібно зареєструватися використовуючи ідентифікатор та пароль. Ідентифікатори користувачів це зазвичай використовується або номер, або спеціальне ім’я користувача .
 
 
=='''''<font color='blue' size=3>Інформація про користувачів IM</font>'''''==
 
[[Файл:Icq.png|thumb|150px|right|Відома іконка ICQ]]
 
:Майже всі IM-програми дозволяють вносити в свій профіль інформацію про анкетні дані, інтереси, тощо. Найпоширеніші поля:
 
* Нік
 
* Справжнє імя
 
* Фото користувача або зображеня (аватара)
 
* Адреса
 
* Дата народженя та вік
 
* Інтереси
 
* Опис про себе
 
* Контактна інформація (email, номера телефонів та інше)
 
 
=='''''<font color='blue' size=3>Стани користувачів IM</font>'''''==
 
 
:У програмах миттєвого обміну повідомленнями зазвичай використовується так званий стан. Стан клієнтів у месенджерах має більш розширене призначення і називається статусом.
 
* Online — доступний
 
* Away — відійшов від комп'ютера (довго не працював)
 
* N/A (Not available) — не доступний
 
* Occupied — зайнятий
 
* Do not disturb — не турбувати
 
* Invisible — невидимий
 
* Offline — відключений
 
 
=='''''<font color='blue' size=3>Основні IM-програми</font>'''''==
 
 
* ICQ  [http://icq.bigmir.net/ завантажити]
 
* QIP [http://qip.ru/ завантажити]
 
* Skype  [http://www.skype.com/intl/ru/ завантажити]
 
* OoVoo [http://www.oovoo.com/  завантажити]
 
* Windows Live Messenger
 
* AOL Instant Messenger
 
* Yahoo! Messenger
 
* Miranda IM
 
* IRC
 
* Spicebird
 
 
=FTP-сервери=
 
=IRC=
 
 
 
[[category:Інформатика]]
 

Версія за 23:41, 28 жовтня 2009