Відмінності між версіями «Установка накопичувачів. НОП-2014»
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| + | == HDD. Твердий диск== | ||
| + | |||
'''''Тверди́й диск''''' або '''''Тверди́й магні́тний диск''''', або '''''Накопичувач на магнітних дисках''''' (англ. '''Hard''' (magnetic) '''disk drive''', англ. '''HDD'''), у комп'ютерному сленгу — ''«вінчестер»'' (від англ. ''winchester''), — магнітний диск, основа якого виконана з твердого матеріалу. У більшості ЕОМ виконує функцію енергонезалежного носія інформації (комп'ютерної пам'яті чи нагромаджувача інформації) з довільним доступом (англ. random access). | '''''Тверди́й диск''''' або '''''Тверди́й магні́тний диск''''', або '''''Накопичувач на магнітних дисках''''' (англ. '''Hard''' (magnetic) '''disk drive''', англ. '''HDD'''), у комп'ютерному сленгу — ''«вінчестер»'' (від англ. ''winchester''), — магнітний диск, основа якого виконана з твердого матеріалу. У більшості ЕОМ виконує функцію енергонезалежного носія інформації (комп'ютерної пам'яті чи нагромаджувача інформації) з довільним доступом (англ. random access). | ||
| − | == Основні ознаки == | + | === Основні ознаки === |
[[Файл:Floppy.png|міні|Дискета.Floppy disk]] | [[Файл:Floppy.png|міні|Дискета.Floppy disk]] | ||
На відміну від дискети, що виготовляється на основі гнучкого (лавсанового) магнітного диска, інформація у твердому магнітному диску записується шляхом намагнічування шару феромагнітного матеріалу (діоксиду заліза у минулому чи сплаву кобальту тепер), що нанесений на поверхні твердих (алюмінієвих, скляних або композитних) пластин у формі диска. У твердих магнітних дисках використовується одна або декілька пластин, встановлених на одному шпинделі. Голівки зчитування-запису у робочому режимі не торкаються поверхні пластин завдяки прошарку постійно набігаючого повітря, що утворюється біля поверхні дискових пластин при швидкому обертанні. Відстань між голівкою і робочою поверхнею дискової пластини становить декілька нанометрів (у сучасних дисках близько 10 нм), а відсутність механічного контакту забезпечує тривалий термін експлуатації пристрою. За відсутності обертання дисків головки знаходяться поблизу шпинделя або за межами диска у безпечній зоні, де унеможливлюється їх нештатний контакт з поверхнею дисків. | На відміну від дискети, що виготовляється на основі гнучкого (лавсанового) магнітного диска, інформація у твердому магнітному диску записується шляхом намагнічування шару феромагнітного матеріалу (діоксиду заліза у минулому чи сплаву кобальту тепер), що нанесений на поверхні твердих (алюмінієвих, скляних або композитних) пластин у формі диска. У твердих магнітних дисках використовується одна або декілька пластин, встановлених на одному шпинделі. Голівки зчитування-запису у робочому режимі не торкаються поверхні пластин завдяки прошарку постійно набігаючого повітря, що утворюється біля поверхні дискових пластин при швидкому обертанні. Відстань між голівкою і робочою поверхнею дискової пластини становить декілька нанометрів (у сучасних дисках близько 10 нм), а відсутність механічного контакту забезпечує тривалий термін експлуатації пристрою. За відсутності обертання дисків головки знаходяться поблизу шпинделя або за межами диска у безпечній зоні, де унеможливлюється їх нештатний контакт з поверхнею дисків. | ||
| Рядок 8: | Рядок 10: | ||
Також, на відміну від гнучких дисків, у твердих магнітних дисках носій інформації (магнітний диск) сполучений в єдиний пристрій з іншими вузлами нагромаджувача (засобами запису і зчитування, приводом та блоком електроніки). Такий твердий диск переважно використовуються як стаціонарний (незнімний) носій інформації. | Також, на відміну від гнучких дисків, у твердих магнітних дисках носій інформації (магнітний диск) сполучений в єдиний пристрій з іншими вузлами нагромаджувача (засобами запису і зчитування, приводом та блоком електроніки). Такий твердий диск переважно використовуються як стаціонарний (незнімний) носій інформації. | ||
| − | == Конструкція == | + | === Конструкція === |
| Рядок 22: | Рядок 24: | ||
Диски, двигун приводу дисків, голівки і механізм приводу голівок зазвичай поміщаються в герметичному корпусі, що має назву «гермоблок» або «блок голівок і дисків» . Інші вузли, що не входять у гермоблок (друкована плата керування, лицева панель, елементи конфігурування тощо), є знімними і поміщаються ззовні гермоблока. | Диски, двигун приводу дисків, голівки і механізм приводу голівок зазвичай поміщаються в герметичному корпусі, що має назву «гермоблок» або «блок голівок і дисків» . Інші вузли, що не входять у гермоблок (друкована плата керування, лицева панель, елементи конфігурування тощо), є знімними і поміщаються ззовні гермоблока. | ||
| − | == Порівняння інтерфейсів == | + | === Порівняння інтерфейсів === |
{| class="tiles sortable" style="background: #F7F5FF" border=1 | {| class="tiles sortable" style="background: #F7F5FF" border=1 | ||
|+ | |+ | ||
| Рядок 81: | Рядок 83: | ||
|} | |} | ||
| + | === Монтаж накопичувача === | ||
| + | |||
| + | |||
| + | Для монтажу жорсткого диска слід зробити наступне: | ||
| + | |||
| + | # Вимкнути комп'ютер, від'єднати всі кабелі, окрім мережевого, зняти кришку. | ||
| + | |||
| + | # Торкнутися кожуха джерела живлення, щоб зняти статичний заряд. Після цього від'єднати кабель. | ||
| + | |||
| + | # Звільнити місце для жорсткого диска, залежно від конструкції комп'ютера або знявши кришку, що виходить на передню панель, або перемістивши накопичувач на гнучких дисках або інший жорсткий диск, щоб збільшити доступний для монтажу простір. | ||
| + | |||
| + | # При необхідності звільнити порт розширення для установки контролера (краще, щоб він знаходився якомога ближчим до накопичувачів). | ||
| + | |||
| + | # Приєднати до контролера кабелі і, якщо це потрібно, перемкнути перемички у відповідності із способом використання жорсткого диска. | ||
| + | |||
| + | # Встановити плату контролера в роз'єм розширення. При цьому обов'язково потрібно закріпити плату гвинтом. | ||
| + | |||
| + | # Якщо у вас комп'ютер типу IBM РС або IBM РС XT, слід змінити його конфігурацію за допомогою зовнішніх перемикачів, щоб комп'ютер знав, що до нього додали новий пристрій. | ||
| + | |||
| + | # Встановити накопичувач на підготовлене для нього місце і приєднати кабель від контролера і джерела живлення. При браку кабелів живлення можна один їх (наприклад, що йде до накопичувача на гнучкому диску) розділити на два за допомогою спеціального перехідника. | ||
| + | |||
| + | # При необхідності додати планку, що закриває дірку в передній панелі. Потім надійно закріпити жорсткий диск, акуратно розташувати кабелі усередині комп'ютера, так, щоб при закриванні кришки не перерубати їх, і закрити системний блок. | ||
| + | |||
| + | Декілька слів про можливі місця установки вінчестерів. Зазвичай в комп'ютерах типу IBM РС XT/AT передбачено місце для установки трьох пристроїв половинної висоти (по 41.3 мм). Як правило, там ставлять накопичувач на гнучких дисках і один з вінчестерів. Якщо дисковод один, то в це місце може бути встановлений жорсткий диск великої ємкості, що має повну висоту, - він займе два осередки. Крім того, часто є інші місця для установки жорстких дисків. Друга касета для накопичувачів може знаходитися поряд з першою, праворуч від неї. У неї можна встановити два пристрої половинної висоти, рідше - три. Якщо такої касети немає, то нерідко передбачається полиця на основній касеті накопичувачів з лівого боку. На неї може бути встановлений один накопичувач будь-якого розміру. У деяких комп'ютерах місця установки жорстких дисків можуть бути іншими. Так, в машині Amstrad вони вмонтовуються на задню стінку, в PS/2 - в спеціальній знімній касеті і т.д. | ||
Редагування VladOliynyk 08:42, 11 листопада 2014 (EET) LIVE | Редагування VladOliynyk 08:42, 11 листопада 2014 (EET) LIVE | ||
Версія за 09:04, 11 листопада 2014
Зміст
HDD. Твердий диск
Тверди́й диск або Тверди́й магні́тний диск, або Накопичувач на магнітних дисках (англ. Hard (magnetic) disk drive, англ. HDD), у комп'ютерному сленгу — «вінчестер» (від англ. winchester), — магнітний диск, основа якого виконана з твердого матеріалу. У більшості ЕОМ виконує функцію енергонезалежного носія інформації (комп'ютерної пам'яті чи нагромаджувача інформації) з довільним доступом (англ. random access).
Основні ознаки
На відміну від дискети, що виготовляється на основі гнучкого (лавсанового) магнітного диска, інформація у твердому магнітному диску записується шляхом намагнічування шару феромагнітного матеріалу (діоксиду заліза у минулому чи сплаву кобальту тепер), що нанесений на поверхні твердих (алюмінієвих, скляних або композитних) пластин у формі диска. У твердих магнітних дисках використовується одна або декілька пластин, встановлених на одному шпинделі. Голівки зчитування-запису у робочому режимі не торкаються поверхні пластин завдяки прошарку постійно набігаючого повітря, що утворюється біля поверхні дискових пластин при швидкому обертанні. Відстань між голівкою і робочою поверхнею дискової пластини становить декілька нанометрів (у сучасних дисках близько 10 нм), а відсутність механічного контакту забезпечує тривалий термін експлуатації пристрою. За відсутності обертання дисків головки знаходяться поблизу шпинделя або за межами диска у безпечній зоні, де унеможливлюється їх нештатний контакт з поверхнею дисків.
Також, на відміну від гнучких дисків, у твердих магнітних дисках носій інформації (магнітний диск) сполучений в єдиний пристрій з іншими вузлами нагромаджувача (засобами запису і зчитування, приводом та блоком електроніки). Такий твердий диск переважно використовуються як стаціонарний (незнімний) носій інформації.
Конструкція
Існує багато типів твердих дисків, але всі вони складаються з одних і тих же вузлів із спільним принципом роботи. Основні елементи конструкції наступні:
- пластини магнітних дисків на спільному шпинделі;
- голівки читання/запису;
- механізм приводу голівок (коромисло із сервоприводом);
- двигун приводу дисків;
- друкована плата з електричними схемами керування;
- кабелі і гнізда рознять кабелів живлення і передачі даних;
- елементи конфігурування (пермички і перемикачі).
Диски, двигун приводу дисків, голівки і механізм приводу голівок зазвичай поміщаються в герметичному корпусі, що має назву «гермоблок» або «блок голівок і дисків» . Інші вузли, що не входять у гермоблок (друкована плата керування, лицева панель, елементи конфігурування тощо), є знімними і поміщаються ззовні гермоблока.
Порівняння інтерфейсів
| Пропускна здатність, Мбіт/с | Максимальна довжина кабелю, м | Чи потрібний кабель живлення | Максимальна кількість накопичувачів | |
|---|---|---|---|---|
| UltraATA/133 | 1064 | 0,46 | Так | 2 |
| SATA/300 | 2400 | 1 | Так | 1 |
| SATA/600 | 4800 | 1 | Так | 1 |
| FireWire/400 | 400 | 4,5 (при послідовному з'єднанні до 72 м) | Так/Ні (залежить від типу інтерфейсу й накопичувача) | 63 |
| FireWire/800 | 800 | 4,5 (при послідовному з'єднанні до 72 м) | Ні | 63 |
| USB 2.0 | 480 | 5 (при послідовному з'єднанні, через хаби, до 72 м) | Так/Ні (залежить від типу накопичувача) | 127 |
| Ultra-320 SCSI | 2560 | 12 | Так | 16 |
| eSATA | 2400 | 2 | Так | 1 (з помножувачем портів до 15) |
Монтаж накопичувача
Для монтажу жорсткого диска слід зробити наступне:
- Вимкнути комп'ютер, від'єднати всі кабелі, окрім мережевого, зняти кришку.
- Торкнутися кожуха джерела живлення, щоб зняти статичний заряд. Після цього від'єднати кабель.
- Звільнити місце для жорсткого диска, залежно від конструкції комп'ютера або знявши кришку, що виходить на передню панель, або перемістивши накопичувач на гнучких дисках або інший жорсткий диск, щоб збільшити доступний для монтажу простір.
- При необхідності звільнити порт розширення для установки контролера (краще, щоб він знаходився якомога ближчим до накопичувачів).
- Приєднати до контролера кабелі і, якщо це потрібно, перемкнути перемички у відповідності із способом використання жорсткого диска.
- Встановити плату контролера в роз'єм розширення. При цьому обов'язково потрібно закріпити плату гвинтом.
- Якщо у вас комп'ютер типу IBM РС або IBM РС XT, слід змінити його конфігурацію за допомогою зовнішніх перемикачів, щоб комп'ютер знав, що до нього додали новий пристрій.
- Встановити накопичувач на підготовлене для нього місце і приєднати кабель від контролера і джерела живлення. При браку кабелів живлення можна один їх (наприклад, що йде до накопичувача на гнучкому диску) розділити на два за допомогою спеціального перехідника.
- При необхідності додати планку, що закриває дірку в передній панелі. Потім надійно закріпити жорсткий диск, акуратно розташувати кабелі усередині комп'ютера, так, щоб при закриванні кришки не перерубати їх, і закрити системний блок.
Декілька слів про можливі місця установки вінчестерів. Зазвичай в комп'ютерах типу IBM РС XT/AT передбачено місце для установки трьох пристроїв половинної висоти (по 41.3 мм). Як правило, там ставлять накопичувач на гнучких дисках і один з вінчестерів. Якщо дисковод один, то в це місце може бути встановлений жорсткий диск великої ємкості, що має повну висоту, - він займе два осередки. Крім того, часто є інші місця для установки жорстких дисків. Друга касета для накопичувачів може знаходитися поряд з першою, праворуч від неї. У неї можна встановити два пристрої половинної висоти, рідше - три. Якщо такої касети немає, то нерідко передбачається полиця на основній касеті накопичувачів з лівого боку. На неї може бути встановлений один накопичувач будь-якого розміру. У деяких комп'ютерах місця установки жорстких дисків можуть бути іншими. Так, в машині Amstrad вони вмонтовуються на задню стінку, в PS/2 - в спеціальній знімній касеті і т.д.
Редагування VladOliynyk 08:42, 11 листопада 2014 (EET) LIVE
