Відмінності між версіями «Проект з "ОІ та ІКТ" і "ІДПЗК": "Особливості суспільного ладу Китаю" - № 14-1 ФІП, Анна Гноєва, 2014.»

Матеріал з Вікі ЦДУ
Перейти до: навігація, пошук
(Матеріали проекту)
(Матеріали проекту)
Рядок 8: Рядок 8:
 
== Матеріали проекту ==
 
== Матеріали проекту ==
  
{| class="wikitable" border="1"
+
{| "Таблиця до проекту "Особливості суспільного ладу Китаю", ФІП, 2014"
|-
+
! Період, характеристика
+
! Період, характеристика
+
! Період, характеристика
+
 
+
|-
+
| '''Шан-Інь (XVI-XII ст. до н. е.)''', Найдавніший період історії Китаю. Царська влада зберігала патріархальні риси. Вона була обмежена радою родових (чи племінних) старійшин, а також народними зборами. Цар називався '''ван''' (за життя) або '''ді''' (після смерті). З функціями воєначальника він поєднував функції верховного жерця, а в окремих випадках - організатора виробництва. В руках родової знаті зосереджувалися землі і раби. '''Рабство''' також мало патріархальний характер. У похованнях цієї доби трапляються могили, де разом з рабовласником поховані кілька рабів (отже, раби могли перебувати не лише у державній, але й у приватній власності). Основну масу населення становили '''селяни-общинники'''.
+
У XII ст. до н. е. починається тривала боротьба держави Шан-Інь з племенами чжоу, які згодом захоплюють столицю Шан (1124 р. до н. е.) і створюють власну Чжоуську державу.
+
|'''Чжоу (XI-III ст до н.е)''', Виникає централізована китайська держава. Держава завойовників була порівняно велика, але внутрішньо неміцна, її спадкові правителі починають обожнюватися (титул царів Тяньщи - син неба, заступник неба). Вважалося, що такий ван отримував владу  від самого Неба шляхом спослання йому Небесного Повеління на царювання (Тянь мінь). Разом з тим царська влада не набула деспотичного характеру. Вона обмежувалася радою сановників. В екстрених випадках скликалися зібрання представників вищої титулованої чжоуської аристократії -чжухоу. Цареві були підпорядковані т. зв. три старці, тобто три керівники головних управлінь у державі: фінансового, військового та суспільних робіт. Поступово число управлінь зростає, створюється особливе управління царського палацу та скарбниці, судове відомство, відомство культу царських предків.
+
Посилення експлуатації в умовах слабкості державної влади та постійної загрози вторгнень не могли не викликати широких народних рухів. У результаті переможного селянського повстання 842 р. до н. е. царська влада була скинута, а держава Чжоу незабаром розпалася на ряд самостійних царств.
+
| '''Чуньцю (VII ст. до н. е.)''', На території Китаю співіснують п'ять держав, які постійно воюють між собою. Державний лад цих утворень характеризувався сильними позиціями родової аристократії. В свою чергу, правителі намагалися спертися на особисто їм відданих людей незнатного походження, вводячи принципово нову систему посадової винагороди - «жалування», яке виплачувалося зерном. У великих царствах поступово вводилася централізована політико-адміністративна система. Основними виробниками в сільському господарстві цього періоду залишаються вільні селяни-общинники. Наприкінці першої половини І тис. до н. е. повсюдно припиняються общинні переділи, земля переходить у володіння окремих великих сімей. З'являється боргове рабство, спершу під виглядом «усиновлення» та «застави дітей» (характерно, що для означення усіх рабів: військовополонених, куплених і кабальних затверджується єдиний термін нубей).
+
|-
+
  
 
==Результати проекту==
 
==Результати проекту==
 
Звіт у вигляді презентації..
 
Звіт у вигляді презентації..

Версія за 21:09, 26 жовтня 2014

Ідея проекту

Дослідити розвиток Стародавнього Китаю, його особливості суспільного ладу.

Автор проекту

Гноєва Анна

Матеріали проекту

Результати проекту

Звіт у вигляді презентації..