Відмінності між версіями «Проект з "ОІ та ІКТ" і "ІДПЗК": "Особливості суспільного ладу Китаю" - № 14-1 ФІП, Анна Гноєва, 2014.»
Матеріал з Вікі ЦДУ
(→Матеріали проекту) |
(→Матеріали проекту) |
||
Рядок 14: | Рядок 14: | ||
|- | |- | ||
− | | '''Шан-Інь (XVI-XII ст. до н. е.)''', Найдавніший період історії Китаю. Царська влада зберігала патріархальні риси. Вона була обмежена радою родових (чи племінних) старійшин, а також народними зборами. Цар називався '''ван''' (за життя) або '''ді''' (після смерті). З функціями воєначальника він поєднував функції верховного жерця, а в окремих випадках - організатора виробництва. В руках родової знаті зосереджувалися землі і раби. '''Рабство''' також мало патріархальний характер. У похованнях цієї доби трапляються могили, де разом з рабовласником поховані кілька рабів (отже, раби могли перебувати не лише у державній, але й у приватній власності). Основну масу населення становили '''селяни-общинники'''. | + | | '''Шан-Інь (XVI-XII ст. до н. е.)''', '''Чжоу (XI-III ст до н.е)''' |
+ | | Найдавніший період історії Китаю. Царська влада зберігала патріархальні риси. Вона була обмежена радою родових (чи племінних) старійшин, а також народними зборами. Цар називався '''ван''' (за життя) або '''ді''' (після смерті). З функціями воєначальника він поєднував функції верховного жерця, а в окремих випадках - організатора виробництва. В руках родової знаті зосереджувалися землі і раби. '''Рабство''' також мало патріархальний характер. У похованнях цієї доби трапляються могили, де разом з рабовласником поховані кілька рабів (отже, раби могли перебувати не лише у державній, але й у приватній власності). Основну масу населення становили '''селяни-общинники'''. | ||
У XII ст. до н. е. починається тривала боротьба держави Шан-Інь з племенами чжоу, які згодом захоплюють столицю Шан (1124 р. до н. е.) і створюють власну Чжоуську державу. | У XII ст. до н. е. починається тривала боротьба держави Шан-Інь з племенами чжоу, які згодом захоплюють столицю Шан (1124 р. до н. е.) і створюють власну Чжоуську державу. | ||
− | + | , Виникає централізована китайська держава. Держава завойовників була порівняно велика, але внутрішньо неміцна, її спадкові правителі починають обожнюватися (титул царів Тяньщи - син неба, заступник неба). Вважалося, що такий ван отримував владу від самого Неба шляхом спослання йому Небесного Повеління на царювання (Тянь мінь). Разом з тим царська влада не набула деспотичного характеру. Вона обмежувалася радою сановників. В екстрених випадках скликалися зібрання представників вищої титулованої чжоуської аристократії -чжухоу. Цареві були підпорядковані т. зв. три старці, тобто три керівники головних управлінь у державі: фінансового, військового та суспільних робіт. Поступово число управлінь зростає, створюється особливе управління царського палацу та скарбниці, судове відомство, відомство культу царських предків. | |
Посилення експлуатації в умовах слабкості державної влади та постійної загрози вторгнень не могли не викликати широких народних рухів. У результаті переможного селянського повстання 842 р. до н. е. царська влада була скинута, а держава Чжоу незабаром розпалася на ряд самостійних царств. | Посилення експлуатації в умовах слабкості державної влади та постійної загрози вторгнень не могли не викликати широких народних рухів. У результаті переможного селянського повстання 842 р. до н. е. царська влада була скинута, а держава Чжоу незабаром розпалася на ряд самостійних царств. | ||
| рядок 1, комірка 3 | | рядок 1, комірка 3 |
Версія за 20:48, 26 жовтня 2014
Ідея проекту
Дослідити розвиток Стародавнього Китаю, його особливості суспільного ладу.
Автор проекту
Матеріали проекту
Період | Характеристика | |
---|---|---|
Шан-Інь (XVI-XII ст. до н. е.), Чжоу (XI-III ст до н.е) | Найдавніший період історії Китаю. Царська влада зберігала патріархальні риси. Вона була обмежена радою родових (чи племінних) старійшин, а також народними зборами. Цар називався ван (за життя) або ді (після смерті). З функціями воєначальника він поєднував функції верховного жерця, а в окремих випадках - організатора виробництва. В руках родової знаті зосереджувалися землі і раби. Рабство також мало патріархальний характер. У похованнях цієї доби трапляються могили, де разом з рабовласником поховані кілька рабів (отже, раби могли перебувати не лише у державній, але й у приватній власності). Основну масу населення становили селяни-общинники.
У XII ст. до н. е. починається тривала боротьба держави Шан-Інь з племенами чжоу, які згодом захоплюють столицю Шан (1124 р. до н. е.) і створюють власну Чжоуську державу. , Виникає централізована китайська держава. Держава завойовників була порівняно велика, але внутрішньо неміцна, її спадкові правителі починають обожнюватися (титул царів Тяньщи - син неба, заступник неба). Вважалося, що такий ван отримував владу від самого Неба шляхом спослання йому Небесного Повеління на царювання (Тянь мінь). Разом з тим царська влада не набула деспотичного характеру. Вона обмежувалася радою сановників. В екстрених випадках скликалися зібрання представників вищої титулованої чжоуської аристократії -чжухоу. Цареві були підпорядковані т. зв. три старці, тобто три керівники головних управлінь у державі: фінансового, військового та суспільних робіт. Поступово число управлінь зростає, створюється особливе управління царського палацу та скарбниці, судове відомство, відомство культу царських предків. Посилення експлуатації в умовах слабкості державної влади та постійної загрози вторгнень не могли не викликати широких народних рухів. У результаті переможного селянського повстання 842 р. до н. е. царська влада була скинута, а держава Чжоу незабаром розпалася на ряд самостійних царств. |
рядок 1, комірка 3 |
рядок 2, комірка 1 | рядок 2, комірка 2 | рядок 2, комірка 3 |
Результати проекту
Звіт у вигляді презентації..