Відмінності між версіями «Проект з "ОІ та ІКТ" і "Археології": "Пантікапей та міста Боспорського царства" - 11 Група ФІП, Колтунов Олександр 2014»
(→Періодизація) |
(→Періодизація) |
||
Рядок 17: | Рядок 17: | ||
Найбільш розповсюдженими є періодизації радянських спеціалістів з історії Боспорського царства – Віктора Францевича Гайдукевича та Володимира Дмитровича Блаватського. | Найбільш розповсюдженими є періодизації радянських спеціалістів з історії Боспорського царства – Віктора Францевича Гайдукевича та Володимира Дмитровича Блаватського. | ||
− | + | ||
+ | Періодизація історії Боспору за В. Гайдукевичем: | ||
1. Утворення Боспорського держави – друга чверть VI – 480 роки до н.е. | 1. Утворення Боспорського держави – друга чверть VI – 480 роки до н.е. |
Версія за 19:02, 23 жовтня 2014
Зміст
Пантікапей та міста Боспорського царства
Ідея проекту
Охарактеризувати джерела дослідження Боспорського царства та Пантікапею, їх політичний устрій, особливості економіки та культури. Файл:Руїни Пантікапею.jpg
Джерела з історії Боспорського царства
Першою писемною згадкою про Боспорське царство міститься в роботі Гекатея Мілетського «Землеопис» (книга Гекатея не дійшла до нас в повному обсязі, а лише у згадках більш пізніх авторів). Крім Гекатея Мілетського про Боспор писали античні вчені: Страбон («Географія»), Клавдій Птолемей, Діодор Сицилійський, Полієн, Тацит, Амміан Марцелін, Помпоній Мела та Стефан Візантійський, а також у промовах ораторів: Ісократ, Демосфен, Есхін та ін.
Особливо цінними є епіграфічні джерела – написи на надгробках, стели з написами, списки імен громадян полісу та ін. За допомогою даних епіграфіки можна реконструювати соціальний устрій, етнічний склад населення, побут, духовну культуру населення Боспору.
Важливу роль у дослідженні історії Боспорського царства відіграють речові пам’ятки. До яких можна віднести предмети матеріальної культури – кераміку, статуї, рештки античних будівель, монети, ювелірні прикраси та ін. Археологічні дослідження дозволяють висвітлити ті сторони життя Боспорського царства, які погано описані в письмових джерелах, а також перевірити їх достовірність. Наприклад, тільки за допомогою археології можна дослідити хору Пантікапею та інших полісів – сільськогосподарську округу, про яку дуже мало свідчень у античних авторів.
Періодизація
Найбільш розповсюдженими є періодизації радянських спеціалістів з історії Боспорського царства – Віктора Францевича Гайдукевича та Володимира Дмитровича Блаватського.
Періодизація історії Боспору за В. Гайдукевичем:
1. Утворення Боспорського держави – друга чверть VI – 480 роки до н.е.
2. Правління династії Археонактидів – 480 – 438/437 роки до н.е
3. Правління династії Спартокидів – 438/437 – 109 роки до н.е.
4. Боспорська держава під владою Понтійського царства та Риму.
5. Боспорське царство у перші століття нашої ери.
6. Занепад Боспору – середина III – 70-ті роки IV ст.
Періодизація історії та культури Боспорської держави за В. Блаватським (акцент на культурному розвитку):
1. Кімерійський період – наприкінці якої на території Боспору виникають емпірії (торгові факторії) – VII – VI ст. до н.е.
2. Полісний період – друга чверть VI ст. – друга чверть IV ст. до н.е.
3. Протоеллінізм – друга чверть IV ст. до н.е. – 309 рік до н.е.
4. Період еллінізму – 309 – кін. II ст. до н.е.
5. Сарматський період – I – IV ст.. до н.е. (до загибелі Боспорської держави).
Історія
Файл:Руїни Фарнігорії.jpg
У 480 році до н.е. правителі Пантікапею з династії Археонактидів підкорили античні поліси Керченського та Таманського півострову утворивши державу з монархічним устроєм – Боспорське царство. До складу Боспорського царства входили як античні поліси – Пантікапей (столиця), Фанагорія, Феодосія, Танаїс, Тірітака, Мірмікей, Німфей, Гермонасса та ін., так і місцеві варварські племена – скіфи, сінди, меоти, пізніше сармати.
Влада монарха в Боспорській державі не була сильною, тому що, в античних полісах сильними були демократичні традиції, а також, влада в племенах належала місцевим вождям, які часто лише на словах визнавали владу Боспорського царя, тому правителі Боспору постійно були змушені зважати на волю полісів та племен. Боспорські царі постійно прагнули до обмеження влади полісних демократичних інститутів та прагнення до незалежності варварських племен, але встановити монархію східного типу в Боспорі так і не вдалося.
У другій половині IV ст. до н.е. Боспорське царство досягло вершини своєї могутності. Територія Боспору простягалася на обидва береги Керченської протоки – Керченський (включно з Феодосією) та Таманський півострови ( до сучасного Новоросійська), а також території в пониззі Кубані та Дону (Танаїс). В цей час місцеві приазовські та кримські племена визнають зверхність Боспорського царя. Загарбницькі війни Боспорських царів дозволяли контролювати торгівлю зерном з іншими грецькими полісами та постачати рабів на невільницькі ринки Греції, Малої Азії та Єгипту.
З III ст. до н.е. Грецькі держави в Північному Причорномор’ї починають поступово занепадати внаслідок поступової втрати зв’язків з метрополіями, а також посиленням тиску варварських племен – скіфів та сарматів. У кін II ст. до н.е. Боспорське царство потрапляє в залежність від елліністичної Понтійської держави. У середині I ст. Боспор визнає політичну залежність від Риму. До кінця своєї історії Боспор так і не зміг у повній мірі повернути втрачену незалежність. У I – II ст. н.е. у зв’язку з постійними війнами Риму, Боспор зміг значно зменшити свою залежність від останнього та навіть підкорити кримські племена таврів та скіфів, але повернути минулу могутність так і не зміг.
III ст. готська навала значно ослабила Боспорське царство. У кін. IV ст. нові кочові племена гунів повністю знищили Боспорську державу, залишки якої перейшли від контроль Візантійської імперії.
Автор проекту
Матеріали проекту
Інтернет ресурси проекту
Список посилань на ресурси проекту (якщо посилань багато, то зробіть на новій сторінці). Посилання на створену колекцію закладок
Додаткові матеріали проекту
Колекція посилань по історії Боспорського царства
Результати проекту
Звіт у вигляді презентації.