Відмінності між версіями «Скіт»

Матеріал з Вікі ЦДУ
Перейти до: навігація, пошук
Рядок 12: Рядок 12:
 
20% від загального обсягу ресурсів комкомплексу СКІТ. Задачі, які вирішують за допомогою суперкомп’ютерів, часто взагалі неможливо розв’язати в інший спосіб із потрібною точністю чи детальністю.  
 
20% від загального обсягу ресурсів комкомплексу СКІТ. Задачі, які вирішують за допомогою суперкомп’ютерів, часто взагалі неможливо розв’язати в інший спосіб із потрібною точністю чи детальністю.  
 
[[Файл:Безымянныйчсапмиортбдюжсмпиортьдюсамортьдюпиртоьлбдю.png|900px|center]]
 
[[Файл:Безымянныйчсапмиортбдюжсмпиортьдюсамортьдюпиртоьлбдю.png|900px|center]]
 +
 +
='''Скіт-1'''=
 +
 +
24-вузловий кластер на мікропроцесорах Intel Xeon
 +
 +
Пікова продуктивність кластера 255 Гфлопс (1 Гфлопс = 1 млрд.операцій з плаваючою крапкою в секунду), реальна продуктивність 189 Гфлопс
 +
 +
Тип процесора - одноядерний 32- розрядний Intel Xeon (тактова частота - 2,67 ГГЦ, кеш - 512 Кбайт, споживана потужність 60-100 Вт, число процесорів у вузлі кластера - 2)
 +
 +
Число ядер- процесорів у вузлі - 2
 +
 +
Оперативна пам'ять вузла - 2 ГБ
 +
 +
Система зберігання даних - обслуговує всі кластери, типу RAID5, глобальна файлова система загальним обсягом 20 Тбайт
 +
 +
Загальна споживана потужність - 8 кВа від мережі 380 В

Версія за 21:39, 13 жовтня 2014

Скіт

СКІТ — суперкомп'ютерний обчислювальний комплекс Інституту кібернетики ім. В. М. Глушкова НАН України. Проект першого суперкомп'ютера СКІТ був розроблений в 2002 році спільно з компанією "Юстар".Суперкомп'ютер СКІТ складається з чотирьох обчислювальних кластерів: СКІТ-1, СКІТ-2, СКІТ-3, СКІТ-4.

''СУПЕРКОМП’ЮТЕРИ ЯК ІНСТРУМЕНТ НАУКОВО-ТЕХНІЧНОГО РОЗВИТКУ КРАЇНИ

Завдяки застосуванню суперкомп’ютерів СКІТ, починаючи з 2005 р., науково-дослідницькі інститути НАН України отримали важливі фундаментальні та прикладні результати з біофізики, біохімії, фізичної хімії, квантової механіки, матеріалознавства, медицини, геології, нанотехнологій тощо. Суперкомп’ютери СКІТ використовують також для розв’язання загальнодержавних задач(зовнішня розвідка, державний бюджет, оптимізація обслуговування державного боргу) і задач високотехнологічних державних підприємств (АНТК «Антонов», Український державний геологорозвідувальний інститут,НВП «Карат»).Впроваджено застосування СКІТ в екології (зокрема, моделювання впливів споруд глибоководного суднового ходу «Дунай — Чорне море» на гідрологічні й морфодинамічні параметри у транскордонному контексті, прогнозування наслідків скидання вод АЕС у водосховища та прогнозування зато- плення прибережних зон і заплав), енергозаощадженні (система «Маневр» для оптимізації рішень у задачах добового погодинного електричного і теплового навантаження енергоблоків теплоцентралі), геології й видобутку корисних копалин (система «Надра» для аналізу усталеного руху рідини в природних тривимірних багатокомпонентних ґрунтових об’єктах із повним або частковим вологонасиченням, програми моделювання та оброблення даних сейсморозвідки гео логічно-складних нафтогазових родовищ з наявністю ризикових розломів, зон тріщинуватості, соляних куполів), метеорології (сис- тема зведених гідрометеорологічних моделей з урахуванням супутникової інформації)тощо. Обчислювальні ресурси СКІТ активно використовують понад 15 організацій НАН і МОНмолодьспорт України. Споживачів найбільшої частини ресурсів СКІТ наведено на рис. 2. Крім того, суперкомп’ютери застосовують Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна та низка установ НАН України: Інститут геохімії, мінералогії та рудоутворення ім. М.П. Семененка, Інститут металофізики ім. Г.В. Курдюмова, Донецький фiзико-технiчний інститут iм. О.О. Галкiна. Ще більше користувачів виходять на СКІТ через УНГ. Частка грід-задач за останні три роки зросла втричі — з менш ніж 6% до 18– 20% від загального обсягу ресурсів комкомплексу СКІТ. Задачі, які вирішують за допомогою суперкомп’ютерів, часто взагалі неможливо розв’язати в інший спосіб із потрібною точністю чи детальністю.

Безымянныйчсапмиортбдюжсмпиортьдюсамортьдюпиртоьлбдю.png

Скіт-1

24-вузловий кластер на мікропроцесорах Intel Xeon

Пікова продуктивність кластера 255 Гфлопс (1 Гфлопс = 1 млрд.операцій з плаваючою крапкою в секунду), реальна продуктивність 189 Гфлопс

Тип процесора - одноядерний 32- розрядний Intel Xeon (тактова частота - 2,67 ГГЦ, кеш - 512 Кбайт, споживана потужність 60-100 Вт, число процесорів у вузлі кластера - 2)

Число ядер- процесорів у вузлі - 2

Оперативна пам'ять вузла - 2 ГБ

Система зберігання даних - обслуговує всі кластери, типу RAID5, глобальна файлова система загальним обсягом 20 Тбайт

Загальна споживана потужність - 8 кВа від мережі 380 В