Відмінності між версіями «Проект з "ОІ та ІКТ" і "ІДПЗК": "Державний лад Китаю у період Чжоу" - № 13 групи ФІП, Тебякін Ігор, 2014.»
(→Матеріали проекту) |
(→Матеріали проекту) |
||
Рядок 11: | Рядок 11: | ||
'''Період Чжоу і Чжаньґо''' | '''Період Чжоу і Чжаньґо''' | ||
+ | |||
У XI ст. до н. е. держава Шан була завойована племенами Чжоу, з чого почалася нова епоха в історії Древнього Китаю. Але процвітання його було недовгим, пішов період роздробленості і міжусобних воїн — епоха Чуньцю та "Царств, що Борються", або Чжаньґо (V — III сс. до н. е.). | У XI ст. до н. е. держава Шан була завойована племенами Чжоу, з чого почалася нова епоха в історії Древнього Китаю. Але процвітання його було недовгим, пішов період роздробленості і міжусобних воїн — епоха Чуньцю та "Царств, що Борються", або Чжаньґо (V — III сс. до н. е.). | ||
Версія за 00:11, 9 жовтня 2014
Зміст
Державний лад Китаю у період Чжоу
Якщо є додайте логотип проекту
Ідея проекту
Розкрийте задум, мету вашого проекту, передбачуваний результат Головною метою проету є показати з яких іституцій складалась держава Китаю саме в період Чжоу. Які були головними державними органами влади, а які другорядними. Які існували посади в державній владі Китаю в період Чжоу. Результатом цього задуму, цієї мети вважається розвиток людей в історичній сфері.
Автор проекту
Матеріали проекту
Період Чжоу і Чжаньґо
У XI ст. до н. е. держава Шан була завойована племенами Чжоу, з чого почалася нова епоха в історії Древнього Китаю. Але процвітання його було недовгим, пішов період роздробленості і міжусобних воїн — епоха Чуньцю та "Царств, що Борються", або Чжаньґо (V — III сс. до н. е.).
Безперервні війни приводять до накопичення військового досвіду і появи перших трактатів по цій тематиці. Фундатором військової теорії вважається Сунь-цзи. Його «Трактат про військове мистецтво», що складається з 13 розділів, став каноном військової науки свого часу і досі по праву вважається класикою військово-стратегічної думки.
В епоху Чжоу продовжився бурхливий розвиток астрономії. З'явилися нові прилади для визначення координат небесних світил — армілярні сфери. За 600 років до н. е. був введений сонячно-місячний календар. До 350 р. до н. е. вченим стало відомо, що тривалість сонячного року — 365,25 діб, а місячного — 295 діб. Знаки 12 тварин служили для позначення «земних гілок» циклу в 600 років. У IV с. до н. е. вченим Ши Шенєм 石申 (en:Shi Shen) був складений перший в світовій історії зоряний каталог, той, що включав 800 світил. Починаючи з 240 р.до н. е. точно відмічалася кожна поява комети, відомої нині як комета Галлея.
Значні досягнення древньокитайських медиків. Частина їх методів лікування не втратила своєї актуальності і в наш час: голковколювання, пульсова діагностика, припікання тощо.
У періоди Чжоу і Чжаньґо йде формування китайської філософії. Складаються матеріалістичні переконання, в основі яких лежали уявлення про п'ять першоелементів («стихій») природи: воду, вогонь, метал, дерево, землю. Одночасно відбувається становлення головних принципів вчення про протилежні і взаємопов'язані сили інь і ян, дія яких розглядалася як причина рушення і мінливості в природі. Це знаходить своє втілення в древнішому літературному пам'ятнику Китаю — «Книзі змін» (XII — VI ст. до н. е.).
Інтернет ресурси проекту
Державний лад Стародавнього Китаю
Державний і суспільний лад Стародавнього Китаю
Додаткові матеріали проекту
Посилання на файли, презентації та інші корисні матеріали
Результати проекту
Звіт у вигляді презентації.