Відмінності між версіями «Машина Цузе»
(→Характеристики) |
|||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| + | = Машина Конрада Цузе = | ||
| + | [[Файл:KonradZ.jpeg|400px|right|мміні]] | ||
Творцем першого діючого комп'ютера з програмним управлінням вважають німецького інженера Конрада Цузе. | Творцем першого діючого комп'ютера з програмним управлінням вважають німецького інженера Конрада Цузе. | ||
Про машину , здатну виконувати замість людини виснажливі обчислення , він став мріяти , коли був ще студентом. Не знаючи про роботу Чарльза Беббіджа , Цузе незабаром приступив до створення пристрою , подібного Аналітичної машині цього англійського математика . | Про машину , здатну виконувати замість людини виснажливі обчислення , він став мріяти , коли був ще студентом. Не знаючи про роботу Чарльза Беббіджа , Цузе незабаром приступив до створення пристрою , подібного Аналітичної машині цього англійського математика . | ||
| Рядок 9: | Рядок 8: | ||
У ті роки , виходячи зі своїх робіт , Цузе дійшов висновку , що майбутні комп'ютери повинні бути засновані на шести принципах: | У ті роки , виходячи зі своїх робіт , Цузе дійшов висновку , що майбутні комп'ютери повинні бути засновані на шести принципах: | ||
| − | + | * Двійкова система числення; | |
| − | + | * Використання пристроїв, що працюють за принципом " так / ні " ( логічні 1 і 0 ); | |
| − | + | * Повністю автоматизований процес роботи обчислювача; | |
| − | + | * Програмне управління процесом обчислень; | |
| − | + | * Підтримка арифметики з плаваючою комою; | |
| − | + | * Використання пам'яті великої ємності. | |
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
У 1936 році Цузе звільнився з фірми , де працював , щоб віддавати більше часу для конструювання комп'ютера. Отримавши певну суму грошей від друзів , він влаштував " майстерню " на маленькому столі в кутку вітальні в будинку батьків . Коли розміри машини стали рости , Цузе спочатку присунув до свого робочого місця ще два столи , а потім перемістився зі своїм приладом в середину кімнати . Приблизно через два роки комп'ютер , який займав площу близько 4 м2 і представляв собою хитросплетіння реле і проводів , був готовий. | У 1936 році Цузе звільнився з фірми , де працював , щоб віддавати більше часу для конструювання комп'ютера. Отримавши певну суму грошей від друзів , він влаштував " майстерню " на маленькому столі в кутку вітальні в будинку батьків . Коли розміри машини стали рости , Цузе спочатку присунув до свого робочого місця ще два столи , а потім перемістився зі своїм приладом в середину кімнати . Приблизно через два роки комп'ютер , який займав площу близько 4 м2 і представляв собою хитросплетіння реле і проводів , був готовий. | ||
| − | = | + | = Чотири комп'ютери Кондрата Цузе = |
| − | ==Комп'ютер Z1== | + | == Комп'ютер Z1 == |
| − | [[Файл:Z1Zuse.jpg|Машина Z1]] | + | [[Файл:Z1Zuse.jpg|Машина Z1|міні]] |
| − | + | ||
| − | + | ||
Комп'ютер Z1 мав більшість рис , властивих сучасному ПК . Це і двійковий код ( Цузе заздалегідь відмовився від десяткової системи числення ) , і окремий блок пам'яті , і можливість введення даних з консолі , і обробка чисел з плаваючою комою. Як носій для введення даних могла використовуватися перфокарта , яку Цузе пристосувався робити з 35 - міліметрової кіноплівки , пробиваючи в ній отвори. | Комп'ютер Z1 мав більшість рис , властивих сучасному ПК . Це і двійковий код ( Цузе заздалегідь відмовився від десяткової системи числення ) , і окремий блок пам'яті , і можливість введення даних з консолі , і обробка чисел з плаваючою комою. Як носій для введення даних могла використовуватися перфокарта , яку Цузе пристосувався робити з 35 - міліметрової кіноплівки , пробиваючи в ній отвори. | ||
У Z1 був один серйозний недолік - ненадійність обчислень . Модель дійсно була експериментальною , хоча могла використовуватися для наукових обчислень . І , звичайно, не була продана. Між іншим , для ранніх комп'ютерів, показник реалізації був дуже важливий і служив , свого роду , індикатором успіху . Однак Z1 не судилося залишитися навіть в єдиному оригінальному примірнику . У 1943 році комп'ютер був знищений після авіабомбежки разом з усіма конструкторськими кресленнями і схемами. | У Z1 був один серйозний недолік - ненадійність обчислень . Модель дійсно була експериментальною , хоча могла використовуватися для наукових обчислень . І , звичайно, не була продана. Між іншим , для ранніх комп'ютерів, показник реалізації був дуже важливий і служив , свого роду , індикатором успіху . Однак Z1 не судилося залишитися навіть в єдиному оригінальному примірнику . У 1943 році комп'ютер був знищений після авіабомбежки разом з усіма конструкторськими кресленнями і схемами. | ||
| − | ==Комп'ютер Z2== | + | == Комп'ютер Z2 == |
| + | [[Файл:Z2Zuse.jpg|Машина Z2|міні]] | ||
Неточність і ненадійність Z1 ( через механічну конструктивну складність ) підштовхнула Цузе звернутися до використання електромеханічних перемикачів - реле , для більшої точності в обчисленнях (обмежений в засобах , Цузе брав в телефонних компаніях списані реле). Пам'ять Z2 як і раніше складалася з металевих пластин , зате обчислювальний блок - з 800 реле. До весни 1939 Z2 був готовий. Далі вдосконалювати це "покоління " комп'ютерів не мало сенсу , Цузе вже бачив прообраз майбутньої машини , яка була б цілком релейного і служила не тільки демонстраційної моделлю. | Неточність і ненадійність Z1 ( через механічну конструктивну складність ) підштовхнула Цузе звернутися до використання електромеханічних перемикачів - реле , для більшої точності в обчисленнях (обмежений в засобах , Цузе брав в телефонних компаніях списані реле). Пам'ять Z2 як і раніше складалася з металевих пластин , зате обчислювальний блок - з 800 реле. До весни 1939 Z2 був готовий. Далі вдосконалювати це "покоління " комп'ютерів не мало сенсу , Цузе вже бачив прообраз майбутньої машини , яка була б цілком релейного і служила не тільки демонстраційної моделлю. | ||
| − | + | == Комп'ютер Z3 == | |
| − | + | [[Файл:Z3Zuse.jpg|Машина Z3|міні]] | |
| − | + | ||
| − | ==Комп'ютер Z3== | + | |
| − | [[Файл:Z3Zuse.jpg|Машина Z3]] | + | |
| − | + | ||
| − | + | ||
Лише в 1941 році німецький інженер Конрад Цузе побудував діючу машину Z3 , для проведення складних інженерних обчислень , яку по праву можна було назвати програмованою . Машини Цузе з тих пір керувалися за допомогою перфоплівки , що виготовлялася з використаної кіноплівки. Основною елементною базою цих машин були електромеханічні реле. Величезна заслуга Цузе була в тому , що він один з перших в машині Z3 використав двійкову систему числення замість звичний десяткової і створив машину з програмним управлінням. Саме подання інформації у вигляді нулів і одиниць ідеально підходило для електричних схем , які можуть знаходитися у двох станах : включено або виключено. Двійкова система числення підходила не тільки для розрахунків , але і для кодування логічних операцій , які можуть приймати значення: < істине "або" хибне > і таким чином відкривала можливість використання комп'ютера не тільки для обчислень , але і для чогось більшого - управління , моделювання , прийняття рішень і т.п. | Лише в 1941 році німецький інженер Конрад Цузе побудував діючу машину Z3 , для проведення складних інженерних обчислень , яку по праву можна було назвати програмованою . Машини Цузе з тих пір керувалися за допомогою перфоплівки , що виготовлялася з використаної кіноплівки. Основною елементною базою цих машин були електромеханічні реле. Величезна заслуга Цузе була в тому , що він один з перших в машині Z3 використав двійкову систему числення замість звичний десяткової і створив машину з програмним управлінням. Саме подання інформації у вигляді нулів і одиниць ідеально підходило для електричних схем , які можуть знаходитися у двох станах : включено або виключено. Двійкова система числення підходила не тільки для розрахунків , але і для кодування логічних операцій , які можуть приймати значення: < істине "або" хибне > і таким чином відкривала можливість використання комп'ютера не тільки для обчислень , але і для чогось більшого - управління , моделювання , прийняття рішень і т.п. | ||
| − | ==Комп'ютер Z4== | + | == Комп'ютер Z4 == |
| − | [[Файл:Z4Zuse.jpg|Машина Z2]] | + | [[Файл:Z4Zuse.jpg|Машина Z2|міні]] |
| − | + | ||
| − | + | ||
Навесні 1945 року з'явилася поліпшена версія - Z4. Однак логічна структура в обох моделей ( Z1 і Z3 ) була однакова . | Навесні 1945 року з'явилася поліпшена версія - Z4. Однак логічна структура в обох моделей ( Z1 і Z3 ) була однакова . | ||
| − | = | + | = Додатковий матеріал = |
[http://wiki.kspu.kr.ua/images/f/f1/%D0%A5%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%BA%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B8.pdf Характеристики Z1 Z2 Z3 Z4] | [http://wiki.kspu.kr.ua/images/f/f1/%D0%A5%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%BA%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B8.pdf Характеристики Z1 Z2 Z3 Z4] | ||
| − | |||
[https://docs.google.com/presentation/d/12M0Fz6OF8fWgzcYya0eKuS3izPw_S2gEE6iHUsISB9w/edit#slide=id.p21 Презентація] | [https://docs.google.com/presentation/d/12M0Fz6OF8fWgzcYya0eKuS3izPw_S2gEE6iHUsISB9w/edit#slide=id.p21 Презентація] | ||
| − | = | + | = Поcилання = |
* [http://chernykh.net/content/view/947/1029/ Перший комп'ютер] | * [http://chernykh.net/content/view/947/1029/ Перший комп'ютер] | ||
* [http://mex.onu.edu.ua/education-news/255/ Машина Z3 Конрада Цузе] | * [http://mex.onu.edu.ua/education-news/255/ Машина Z3 Конрада Цузе] | ||
| Рядок 61: | Рядок 46: | ||
| − | = | + | = Література = |
* Леонов А.Г., Четвергова О.В. История компьютеров // Информатика, № 35/98. | * Леонов А.Г., Четвергова О.В. История компьютеров // Информатика, № 35/98. | ||
* Семейство “Марк” // Информатика, № 26/2001. | * Семейство “Марк” // Информатика, № 26/2001. | ||
* Сначала — релейные // Информатика, № 26/2001. | * Сначала — релейные // Информатика, № 26/2001. | ||
Поточна версія на 16:11, 3 грудня 2015
Зміст
Машина Конрада Цузе
Творцем першого діючого комп'ютера з програмним управлінням вважають німецького інженера Конрада Цузе. Про машину , здатну виконувати замість людини виснажливі обчислення , він став мріяти , коли був ще студентом. Не знаючи про роботу Чарльза Беббіджа , Цузе незабаром приступив до створення пристрою , подібного Аналітичної машині цього англійського математика .
У 1934 р Цузе вдалося придумати першу модель принципово нового автоматичного калькулятора , яка включала в себе пристрій управління , обчислювальний пристрій і пам'ять, і , таким чином , ми бачимо , що вона практично повністю співпадала з архітектурою сучасних комп'ютерів . У ті роки , виходячи зі своїх робіт , Цузе дійшов висновку , що майбутні комп'ютери повинні бути засновані на шести принципах:
- Двійкова система числення;
- Використання пристроїв, що працюють за принципом " так / ні " ( логічні 1 і 0 );
- Повністю автоматизований процес роботи обчислювача;
- Програмне управління процесом обчислень;
- Підтримка арифметики з плаваючою комою;
- Використання пам'яті великої ємності.
У 1936 році Цузе звільнився з фірми , де працював , щоб віддавати більше часу для конструювання комп'ютера. Отримавши певну суму грошей від друзів , він влаштував " майстерню " на маленькому столі в кутку вітальні в будинку батьків . Коли розміри машини стали рости , Цузе спочатку присунув до свого робочого місця ще два столи , а потім перемістився зі своїм приладом в середину кімнати . Приблизно через два роки комп'ютер , який займав площу близько 4 м2 і представляв собою хитросплетіння реле і проводів , був готовий.
Чотири комп'ютери Кондрата Цузе
Комп'ютер Z1
Комп'ютер Z1 мав більшість рис , властивих сучасному ПК . Це і двійковий код ( Цузе заздалегідь відмовився від десяткової системи числення ) , і окремий блок пам'яті , і можливість введення даних з консолі , і обробка чисел з плаваючою комою. Як носій для введення даних могла використовуватися перфокарта , яку Цузе пристосувався робити з 35 - міліметрової кіноплівки , пробиваючи в ній отвори. У Z1 був один серйозний недолік - ненадійність обчислень . Модель дійсно була експериментальною , хоча могла використовуватися для наукових обчислень . І , звичайно, не була продана. Між іншим , для ранніх комп'ютерів, показник реалізації був дуже важливий і служив , свого роду , індикатором успіху . Однак Z1 не судилося залишитися навіть в єдиному оригінальному примірнику . У 1943 році комп'ютер був знищений після авіабомбежки разом з усіма конструкторськими кресленнями і схемами.
Комп'ютер Z2
Неточність і ненадійність Z1 ( через механічну конструктивну складність ) підштовхнула Цузе звернутися до використання електромеханічних перемикачів - реле , для більшої точності в обчисленнях (обмежений в засобах , Цузе брав в телефонних компаніях списані реле). Пам'ять Z2 як і раніше складалася з металевих пластин , зате обчислювальний блок - з 800 реле. До весни 1939 Z2 був готовий. Далі вдосконалювати це "покоління " комп'ютерів не мало сенсу , Цузе вже бачив прообраз майбутньої машини , яка була б цілком релейного і служила не тільки демонстраційної моделлю.
Комп'ютер Z3
Лише в 1941 році німецький інженер Конрад Цузе побудував діючу машину Z3 , для проведення складних інженерних обчислень , яку по праву можна було назвати програмованою . Машини Цузе з тих пір керувалися за допомогою перфоплівки , що виготовлялася з використаної кіноплівки. Основною елементною базою цих машин були електромеханічні реле. Величезна заслуга Цузе була в тому , що він один з перших в машині Z3 використав двійкову систему числення замість звичний десяткової і створив машину з програмним управлінням. Саме подання інформації у вигляді нулів і одиниць ідеально підходило для електричних схем , які можуть знаходитися у двох станах : включено або виключено. Двійкова система числення підходила не тільки для розрахунків , але і для кодування логічних операцій , які можуть приймати значення: < істине "або" хибне > і таким чином відкривала можливість використання комп'ютера не тільки для обчислень , але і для чогось більшого - управління , моделювання , прийняття рішень і т.п.
Комп'ютер Z4
Навесні 1945 року з'явилася поліпшена версія - Z4. Однак логічна структура в обох моделей ( Z1 і Z3 ) була однакова .
Додатковий матеріал
Характеристики Z1 Z2 Z3 Z4 Презентація
Поcилання
Література
- Леонов А.Г., Четвергова О.В. История компьютеров // Информатика, № 35/98.
- Семейство “Марк” // Информатика, № 26/2001.
- Сначала — релейные // Информатика, № 26/2001.
