Відмінності між версіями «Кіровоград-моє рідне містечко(Ляшук Анастасія)»

Версія за 21:00, 5 жовтня 2014

Зміст

1 Основні відомості
2 Рельєф та Ґрунти
3 Клімат
4 Природні ресурси
5 Історичні події
6 Архітектура
7 Пам'ятки природи
8 Відомі люди наші земляки
9 Туризм Кіровоградщини
10 Кіровоград на карті
11 Невеличка фотогалерея
12 Ресурси:

Основні відомості

Кіровогра́дська о́бласть — область в центральній частині України. Утворена 10 січня 1939 року. Розташована у центральній лісостеповій частині країни по обидва берега середньої течії Дніпра та Південного Бугу. Область на півночі межує з Черкаською, на півдні з Миколаївською, на сході з Полтавською та з Вінницькою областю на заході. Простягнулася із південного заходу на північний схід на 245 км, із півночі на південь — на 150 км.

Площа області становить 24,6 тисяч км², що складає 3,89 % території держави (14 місце в країні). Сільськогосподарські угіддя складають 14,548 тисяч км² (70 % загальної площі), з них ріллі — 12,736 тисяч км² (88 % площі сільськогосподарських угідь).

Рельєф та Ґрунти

Область розташовується на південних схилах Придніпровської височини. Таке місцерозташування обумовлює дуже нерівний горбистий рельєф, на території області знаходиться велика кількість балок і ярів. Дуже актуальною проблемою є водна ерозія ґрунтів. На схилах долин річок Тясмину та Інгульця розповсюджені поля зсувів гірських порід та блоково-пластичне зміщення. Зсуви сформувались на схилах, складених плейстоценовими суглинками потужністю близько 7 м.

Ґрунти області характеризуються високою родючістю. Ґрунтовий покрив області характерний для перехідної зони від південного лісостепу до північного степу. У північній частині області переважають чорноземи потужні малогумусні із вмістом гумусу 5,0 % та середньогумусні із вмістом гумусу трохи більше 5,5 %. Значні площі тут займають чорноземи в різному ступені реградуровані, а також чорноземи опідзолені, темно-сірі опідзолені та сірі опідзолені ґрунти.

Клімат

Клімат: помірно континентальний. Зима м'яка, з частими відлигами, а літо спекотне. Середня температура липня + 21 °C, січня — 5,5 °C. Опади випадають найчастіше влітку і восени у вигляді дощів. Їх середньорічна кількість становить від 450 до 520 мм. У 2014 році осінь настала відносно пізно. У вересні можно було відчути значне тепло,а листя на деревах було зеленим.

Природні ресурси

Область має порівняно великі запаси деяких мінеральних ресурсів. З паливних ресурсів тут є поклади бурого вугілля в м. Олександрія. Вагоме енергетичне значення мають значні (світового масштабу) поклади уранових руд. На лісові та водні ресурси область бідна. Гідроресурси річок обмежені. Є значні запаси підземних вод.

Історичні події

1869 — засноване місто Знам'янка, важливий залізничний вузол України
січень 1918 року — установлення радянської влади
6 січня 1921 — Єлисаветградський повіт входить до Миколаївської губернії УСРР
30 грудня 1922 — УСРР входить до складу Радянського Союзу
7 березня 1923 — створено Єлисаветградський округ Миколаївської губернії
8 липня 1924 — Єлисаветград перейменовано на Зинов'євськ, Єлисаветградський округ — на Зинов'євську округу
3 червня 1925 — ліквідовано Миколаївську губернію
2 вересня 1930 — ліквідовано округи
27 лютого 1932 року — створена Одеська область
1934 — місто Зинов'євськ перейменоване на Кірове
22 вересня 1937 року — створена Миколаївська область
10 січня 1939 — утворена Кіровоградська область, до якої ввійшли 30 районів.

Дата	Історична подія
1362	битва на Синіх Водах; відбулася на річці Сині Води між литовсько-руським військом Великого князя Литовського Ольгерда Гедиміновича та ордами монголо-татарських правителів на Поділлі, поблизу фортеці Торговиці (тепер село Новоархангельського району Кіровоградської області
1752	створено військово-поселенську територію Нову Сербію
1754	засноване місто Єлисаветград
1754	створення Новослобідського козацького полку
1759	Новослобідські козачі поселення були приєднані до Нової Сербії
1764	скасовані Нова Сербія і Новослобідський козацький полк, їхні території під назвою Єлисаветинської провінції ввійшли до складу утвореної указом Новоросійської губернії
1796	створено Єлисаветградський повіт Новоросійської губернії Російської імперії
8 жовтня 1802—15 травня 1803	Єлисаветградський повіт у складі Миколаївської губернії
15 травня 1803—6 січня 1921	повіт у складі Херсонської губернії

Кіровоградська область є цікавою і багатою в археологічному плані — тут знайдено викопні пам'ятки, що засвідчують перебування людини на землях сучасної Кіровоградщини з часів пізнього палеоліту[4]. Особливо ж цікавими є знахідки поховань пізнішого часу, наприклад, предмети з розкопок кургану неподалік села Веселівки Новомиргородського району доби бронзи (2 тисячоліття до н. е.). Розкопки поховань, кількість яких обраховується десятками, провадяться не лише на периферії, а й у межах обласного центру — так, у 2000-х сенсаційні знахідки були виявлені в ході розкопок на кіровоградській вулиці Попова.

Архітектура

У Кіровограді непогано збереглася стара забудова, в тому числі низка культових споруд, рештки російських укріплень, єврейські квартали тощо. Особливістю мого міста є застосування в архітектурі окремих стилів, як, наприклад, класицизму, неокласицизму, бароко та модерну. Зразком українського бароко є академічний український музично-драматичний театр ім. М. Л. Кропивницького, який, до речі, був тільки недавно відреставрований, що говорить про теперішній розвиток міста та бажання людей підтримувати Кіровоград у гарному стані.

На вулиці Дворцова використано мавританський стиль. У низці будівель в стилі модерн вдало застосовано мотиви неоросійського стилю.

Пам'ятки природи

Мінерально-сировинний потенціал області має понад 340 родовищ корисних копалин, із яких 107 — розробляються. Це буре вугілля, рудна сировина (залізо, нікель), сировина для атомної енергетики (уран), нерудні корисні копалини. Відкриті в останні десятиріччя золоторудні родовища — основа для створення у майбутньому золотовидобувної та золотопереробної галузі в області. За даними геологів, існує ймовірність відкриття родовищ платини, алмазів, хрому та рідкісних металів.

Рослинний світ області відображає типову екосистему лісостепу, хоча велика її частка розкопана і в даний час представлена ріллею.

Тваринний світ Кіровоградщини залишається відносно багатим. Цьому сприяє географічне положення даної території, яку з південного заходу на північний схід перетинає природна межа між Лісостепом і Степом. Серед земноводних найбільш численні жаби озерна та ставкова, а також кумка чер- воночерева. З 13 видів плазунів, що виявлені на території області, звичайною є ящірка прудка, місцями - ящірка зелена. До групи нечисленних видів відносяться вуж звичайний, ящірка живородяча і черепаха болотяна.

Відомі люди наші земляки

Сердюк Анатолій Григорович (1939) - відомий вчений та педагог, професор, член-кореспондент НААН України, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки.
Маринич Олександр Мефодійович (1920) — географ-геоморфолог, член-кореспондент НАН України.
Авдієвський Анатолій Тимофійович (1933) — хоровий диригент, композитор, народний артист СРСР (1983)
Пестушко Костянтин Юрійович (псевдонім Кость Степовий-Блакитний; 1898 — 1921) — військовий діяч, отаман Степової дивізії, Головний отаман Холодного Яру.
Бондаренко Віталій Михайлович (1948) — доктор фізико-математичних наук, професор, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки.
Горячко Сергій – український військовий та громадський діяч, учасник бою під Крутами 1918 р.

Туризм Кіровоградщини

Туризм у Кіровоградські області поки що розвинений слабо. Але завдяки зручному географічному положенню (у центрі України), гарним кліматом, значному рекреаційному потенціалу, можна сподівати на стрімкий розвиток туризму. На 2010 рік в області було 18 готелів, із зальною кількістю номерів 859.

Найцікавіші об'єкти туризму:

Залишки укріплень Чорноліського городища VII ст. до н. е.;
Фортеця святої Єлисавети XVIII ст.;
Комплекс кавалерійського юнкерського училища XIX ст.;
Свято-Покровська церква 1849 р.;
Грецько-Володимирська церква (Кафедральний Собор) XIX ст.;
Хрестовоздвиженська церква — усипальниця Раєвських 1833–1855 р.;
Колишній власний будинок — архітектурний зразок міського помешкання кінця XIX ст.;
Комплекс лікарні Св. Анни Червоного Хреста — неоросійський стиль XIX-ХХ ст.;
Краєзнавчий музей — приватний будинок у стилі модерн 1885–1905 рр.;
Синагога XIX ст.; Колишня гімназія 1891–1898 рр.; Міська лікарня1910-1913 рр.;
Колишній театр 90-х років XIX ст.;
Свято-Вознесенська церква 1898–1912 рр.;
Свято-Миколаївська церква 1853–1873 рр.;
Онуфріївський парк XVIII ст.