Відмінності між версіями «Стаття до проекту "Інформаційне суспільство" Болгарова Ліза»
(→Визначення поняття "інформаційне суспільство") |
|||
| Рядок 5: | Рядок 5: | ||
[[Файл:I_004.jpg|600px|thumb|Інформаційне суспільство]] | [[Файл:I_004.jpg|600px|thumb|Інформаційне суспільство]] | ||
| − | [[Файл:I_004.jpg| | + | [[Файл:I_004.jpg|8900px|thumb|left|Підпис під зображенням]] |
'''''<span style="color:#800080">Інформаційне суспільство</span>''''' - це суспільство, яке ґрунтується на інформації (Парламентська Асамблея Ради Європи, 1997). | '''''<span style="color:#800080">Інформаційне суспільство</span>''''' - це суспільство, яке ґрунтується на інформації (Парламентська Асамблея Ради Європи, 1997). | ||
Версія за 08:11, 2 жовтня 2014
Визначення поняття "інформаційне суспільство"
Поняття "інформаційне суспільство" входить до світової наукової й суспільно-політичної терміносистеми. Нині маємо численні визначення феномену "інформаційне суспільство": його називають індустріальним, епохою постмодернізму, суспільством знання, науковим, телематичним, пост-нафтовим. Модифікації поняття "інформаційне суспільство" в різних країнах демонструють соціально-політичні, суспільні, наукові перспективи його розвитку: "національна інформаційна інфраструктура" (С1ІІА), "інформаційне суспільство" (Рада Європи), "інформаційна магістраль" (Канада, Велика Британія). З огляду на важливість створення й розвитку інформаційного суспільства, 27 березня 2006 року Генеральна Асамблея ООН ухвалила резолюцію (A/RES/60/252), яка проголосила 17 травня Міжнародним днем інформаційного суспільства.
Інформаційне суспільство - це суспільство, яке ґрунтується на інформації (Парламентська Асамблея Ради Європи, 1997).
У світовому суспільно-політичному просторі також здійснювались спроби визначити його сутність, зокрема: інформаційне суспільство - комплексне поняття, у якому економіка, наука й культура є взаємодоповнювальними чинниками, а основний успіх пов'язаний із синергією всіх складових.
Найголовнішим ресурсом розвитку суспільства є люди, їхні інтелектуальні, творчі, духовні здібності. Сьогодні найбільш обмежений і найдорожчий ресурс - знання й компетенції. Завдання суспільства - створити умови для реалізації потенціалу кожної людини за допомогою інформації, знань, інформаційно-комунікативних технологій. Часто інформаційне суспільство ототожнюють з одним із його елементів, наприклад інформатизацією (як в указі Президента) або офшорним програмуванням. Але це дуже вузький підхід. Інформаційне суспільство складається з багатьох компонентів, і кожна країна може реалізувати свою стратегію з урахуванням власної культури, історії, можливостей і ресурсів.
Інформаційна супермагістраль - це більше ніж Інтернет. Це ціла серія компонентів, що включають сукупність суспільних й особистих, високошвидкісних, обмежених і розгорнутих мереж, які існують сьогодні й з'являться завтра.
Поняття "інформаційне суспільство" було актуалізовано в США сенатором А.Гором під час президентської кампанії 1991-1992 pp. У Європі воно закріпилося в плані дій із проблем інформаційного суспільства, розробленому Європейською комісією, і остаточно увійшло в міжнародний лексикон на саміті 1995 року з питань глобального інформаційного суспіпьства.
Принципи створення глобальної інформаційної інфраструктури
Перші чотири принципи, котрі стали основними при створенні глобальної інформаційної інфраструктури, А.Гор сформулював на зустрічі в Буенос-Айресі в 1994 році:
- особисті інвестиції й здорова конкуренція е кращими шляхами для забезпечення розвитку;
- регулювання повинно бути гнучким, таким, що відкидає застаріле і в той же час зберігає вірність головним ідеалам технічних і прикладних наук;
- доступ має бути відкритим;
- універсальність зв'язку повинна бути гарантована.
Ці положення були відображені в документах Єврокомісії, а термінологія трохи змінена. Єврокомісія надала перевагу термінам "інформаційна інфраструктура" й "інформаційна супермагістраль" на противагу поняттю "інформаційне суспільство".
