Відмінності між версіями «Мережа»
Basilb (обговорення • внесок) |
Basilb (обговорення • внесок) |
||
| Рядок 4: | Рядок 4: | ||
[[Файл:104.png|600px|thumb|center|Mozilla]] | [[Файл:104.png|600px|thumb|center|Mozilla]] | ||
| − | У [[Linux]] є досить великий вибір www - броузерів, однак першим справді сучасним вільним додатком для роботи з [[Internet]] у всьому його різноманітті став програмний продукт [[Mozilla Suite]]. Найменування " Mozilla " незабаром відійшло компанії розробнику Mozilla Corporation і всій лінійці програмних продуктів, що розробляються в ній. Спадкоємець Mozilla Suite - Mozilla Seamonkey - досі цілком успішно конкурує з аналогічними комерційними програмами, незважаючи на успішний розвиток ідеологію " три в одному". Seamonkey - пакет програм для роботи з Інтернетом. Це потужний, насичений функціями комунікаційний центр для персонального комп'ютера. До складу пакету входить броузер програма для роботи з електронною поштою і редактор www - сторінок. | + | У [[Linux]] є досить великий вибір www - броузерів, однак першим справді сучасним вільним додатком для роботи з [[Internet]] у всьому його різноманітті став програмний продукт [[Mozilla Suite]]. Найменування " [[Mozilla]] " незабаром відійшло компанії розробнику [[Mozilla]] Corporation і всій лінійці програмних продуктів, що розробляються в ній. Спадкоємець Mozilla Suite - Mozilla Seamonkey - досі цілком успішно конкурує з аналогічними комерційними програмами, незважаючи на успішний розвиток ідеологію " три в одному". Seamonkey - пакет програм для роботи з Інтернетом. Це потужний, насичений функціями комунікаційний центр для персонального комп'ютера. До складу пакету входить броузер програма для роботи з електронною поштою і редактор www - сторінок. |
| − | Історія Mozilla почалася в 1998 році, коли фірма Netscape опублікувала вихідні тексти свого броузера Netscape Navigator. | + | Історія Mozilla почалася в 1998 році, коли фірма [[Netscape]] опублікувала вихідні тексти свого броузера Netscape Navigator. |
Одне з важливих властивостей пакета Mozilla - його принципова розширюваність. У Mozilla реалізований мову XUL на основі XML, за допомогою якого дуже легко розробляти додаткові компоненти Mozilla, орієнтовані на виконання спеціальних функцій. | Одне з важливих властивостей пакета Mozilla - його принципова розширюваність. У Mozilla реалізований мову XUL на основі XML, за допомогою якого дуже легко розробляти додаткові компоненти Mozilla, орієнтовані на виконання спеціальних функцій. | ||
| − | Більш сучасним є FireFox, що розробляється командою Mozilla на основі вихідних кодів, відповідних тільки WWW- броузеру. Інша частина FireFox написана повністю на XUL, тому розробка цієї молодої програми йде істотно бадьоріше і простіше, її настройка вважається самою гнучкою серед www - броузерів, а головне, будь-хто може написати на високорівневих мовах програмування XUL / JavaScript і опублікувати свій модуль розширення (т. н. plugin; на сьогодні таких модулів відомо понад півтораста). | + | Більш сучасним є [[FireFox]], що розробляється командою Mozilla на основі вихідних кодів, відповідних тільки WWW- броузеру. Інша частина [[FireFox]] написана повністю на XUL, тому розробка цієї молодої програми йде істотно бадьоріше і простіше, її настройка вважається самою гнучкою серед www - броузерів, а головне, будь-хто може написати на високорівневих мовах програмування XUL / [[JavaScript]] і опублікувати свій модуль розширення (т. н. plugin; на сьогодні таких модулів відомо понад півтораста). |
| − | Про www - броузери, розроблені спеціально для тієї чи іншої середовища робочого столу, вже йшла мова вище (вони чудово справляються з роллю файлових диспетчерів). Важливий різновид www - броузерів - текстові броузери, тобто ті, які можуть бути запущені в будь-якому текстовому терміналі Linux. Самий старий і відомий з них, один із прототипів сучасних www - броузерів - Lynx. Він не має можливості відображати графічну інформацію, але відмінно підтримує HTML, форми і таблиці. Сучасні версії підтримують також з'єднання, захищені за допомогою SSL. Links - це текстовий броузер, на перший погляд дуже схожий на Lynx, але все ж дещо відрізняється від нього: | + | Про www - броузери, розроблені спеціально для тієї чи іншої середовища робочого столу, вже йшла мова вище (вони чудово справляються з роллю файлових диспетчерів). Важливий різновид www - броузерів - текстові броузери, тобто ті, які можуть бути запущені в будь-якому текстовому терміналі [[Linux]]. Самий старий і відомий з них, один із прототипів сучасних www - броузерів - Lynx. Він не має можливості відображати графічну інформацію, але відмінно підтримує HTML, форми і таблиці. Сучасні версії підтримують також з'єднання, захищені за допомогою [[SSL]]. Links - це текстовий броузер, на перший погляд дуже схожий на [[Lynx]], але все ж дещо відрізняється від нього: |
* умінням працювати з таблицями і фреймами; | * умінням працювати з таблицями і фреймами; | ||
| − | * відображенням кольорів, зазначених в HTML- сторінці; | + | * відображенням кольорів, зазначених в [[HTML]]- сторінці; |
* використанням випадаючих меню (як в Midnight Commander); | * використанням випадаючих меню (як в Midnight Commander); | ||
* можливістю завантаження файлів у фоновому режимі. | * можливістю завантаження файлів у фоновому режимі. | ||
| − | Крім можливості перегляду WWW- сторінок часто випадає необхідність їх «скачування», тобто записи в файл. Це ж відноситься і до ресурсів, доступним по протоколу FTP. Всі описані вище броузери здатні записувати HTTP - і FTP -ресурс в файл, але для зручної роботи з командного рядка вони непридатні. Крім старої і вельми простої утиліти ftp, є два її потужних розширення: lftp і wget. Обидві утиліти підтримують як FTP, так і HTTP, причому lftp може працювати, як і ftp, в режимі «оболонки », а wget призначена саме для роботи з командного рядка. Якщо при отриманні файлів з якогось сервера або групи серверів необхідно описувати безліч винятків (щоб не скачати зайвого), виконувати якісь дії (наприклад, заповнювати форми або виконувати java - сценарії), можна скористатися більш складними програмами pavuk або httrack. | + | Крім можливості перегляду WWW- сторінок часто випадає необхідність їх «скачування», тобто записи в файл. Це ж відноситься і до ресурсів, доступним по протоколу [[FTP]]. Всі описані вище броузери здатні записувати [[HTTP]] - і [[FTP]] -ресурс в файл, але для зручної роботи з командного рядка вони непридатні. Крім старої і вельми простої утиліти ftp, є два її потужних розширення: lftp і wget. Обидві утиліти підтримують як [[FTP]], так і [[HTTP]], причому lftp може працювати, як і ftp, в режимі «оболонки », а wget призначена саме для роботи з командного рядка. Якщо при отриманні файлів з якогось сервера або групи серверів необхідно описувати безліч винятків (щоб не скачати зайвого), виконувати якісь дії (наприклад, заповнювати форми або виконувати java - сценарії), можна скористатися більш складними програмами [[pavuk]] або [[httrack]]. |
Поточна версія на 15:47, 16 червня 2014
WWW - броузер - програма для перегляду гіпертексту, доступного через Internet - на сьогодні чи не найважливіше додаток для персонального 'ютера. Сьогоднішній www - броузер повинен «уміти» набагато більше, ніж просто відображати сторінки HTML і переходити за гіперпосиланнями. Фактично, на нього лягає завдання роботи даними Internet у всьому їх різноманітті, сюди входить і підтримка постійно розвиваються стандартів, та забезпечення безпеки, і багато іншого.
У Linux є досить великий вибір www - броузерів, однак першим справді сучасним вільним додатком для роботи з Internet у всьому його різноманітті став програмний продукт Mozilla Suite. Найменування " Mozilla " незабаром відійшло компанії розробнику Mozilla Corporation і всій лінійці програмних продуктів, що розробляються в ній. Спадкоємець Mozilla Suite - Mozilla Seamonkey - досі цілком успішно конкурує з аналогічними комерційними програмами, незважаючи на успішний розвиток ідеологію " три в одному". Seamonkey - пакет програм для роботи з Інтернетом. Це потужний, насичений функціями комунікаційний центр для персонального комп'ютера. До складу пакету входить броузер програма для роботи з електронною поштою і редактор www - сторінок.
Історія Mozilla почалася в 1998 році, коли фірма Netscape опублікувала вихідні тексти свого броузера Netscape Navigator.
Одне з важливих властивостей пакета Mozilla - його принципова розширюваність. У Mozilla реалізований мову XUL на основі XML, за допомогою якого дуже легко розробляти додаткові компоненти Mozilla, орієнтовані на виконання спеціальних функцій.
Більш сучасним є FireFox, що розробляється командою Mozilla на основі вихідних кодів, відповідних тільки WWW- броузеру. Інша частина FireFox написана повністю на XUL, тому розробка цієї молодої програми йде істотно бадьоріше і простіше, її настройка вважається самою гнучкою серед www - броузерів, а головне, будь-хто може написати на високорівневих мовах програмування XUL / JavaScript і опублікувати свій модуль розширення (т. н. plugin; на сьогодні таких модулів відомо понад півтораста).
Про www - броузери, розроблені спеціально для тієї чи іншої середовища робочого столу, вже йшла мова вище (вони чудово справляються з роллю файлових диспетчерів). Важливий різновид www - броузерів - текстові броузери, тобто ті, які можуть бути запущені в будь-якому текстовому терміналі Linux. Самий старий і відомий з них, один із прототипів сучасних www - броузерів - Lynx. Він не має можливості відображати графічну інформацію, але відмінно підтримує HTML, форми і таблиці. Сучасні версії підтримують також з'єднання, захищені за допомогою SSL. Links - це текстовий броузер, на перший погляд дуже схожий на Lynx, але все ж дещо відрізняється від нього:
- умінням працювати з таблицями і фреймами;
- відображенням кольорів, зазначених в HTML- сторінці;
- використанням випадаючих меню (як в Midnight Commander);
- можливістю завантаження файлів у фоновому режимі.
Крім можливості перегляду WWW- сторінок часто випадає необхідність їх «скачування», тобто записи в файл. Це ж відноситься і до ресурсів, доступним по протоколу FTP. Всі описані вище броузери здатні записувати HTTP - і FTP -ресурс в файл, але для зручної роботи з командного рядка вони непридатні. Крім старої і вельми простої утиліти ftp, є два її потужних розширення: lftp і wget. Обидві утиліти підтримують як FTP, так і HTTP, причому lftp може працювати, як і ftp, в режимі «оболонки », а wget призначена саме для роботи з командного рядка. Якщо при отриманні файлів з якогось сервера або групи серверів необхідно описувати безліч винятків (щоб не скачати зайвого), виконувати якісь дії (наприклад, заповнювати форми або виконувати java - сценарії), можна скористатися більш складними програмами pavuk або httrack.
