Версія за 09:36, 8 травня 2015

Веб

Веб-форуми

Інтернет-форум – це спосіб організації спілкування відвідувачів інтернет-сайту. Всі відвідувачі сайту можуть через надсилання повідомлень обговорювати певне питання, читати та відповідати на повідомлення інших учасників форуму. Форум може фокусуватися до довільній тематиці, адже обговорювати можна будь-що і будь-яка он-лайн спільнота чи реальна спільнота розвивається саме серед учасників форуму. Робота форуму полягає у створенні користувачами тем у розділах і можливістю обговорення всередині цих тем. Окремо взята тема, по суті, являє собою тематичну гостьову книгу. Найпоширеніше ділення веб-форуму: розділи→теми→повідомлення.

Класичною структурую форуму можна вважати наступну:

Розділи – як правило створюються адміністратором (найчастіше він і є власником) форуму. Наприклад, форум про автомобілі, може містити інформацію про новини авто світу, вітчизняні автомобілі, іноземні автомобілі, ремонт і обслуговування і т.д.

Теми – в кожному з розділів користувачі можуть створювати теми для обговорень. Зрозуміло, що адміністратор форуму повинен слідкувати за ними і суворо модерувати (перевіряти, схвалювати, видаляти).

Коментарі – під кожною популярною темою зав’язується дискусія, в процесі якої користувачі обмінюються своїми думками і пишуть коментарі. Саме через кількість тем і коментарів до цих тем визначають життєздатність і «розкрученість» довільного форуму. Активне обговорення тем – показник успішності подібного ресурсу. Створення форуму в мережі Інтернет і його подальша розкрутка і просування – процес достатньо клопіткий, що потребує великих часових і фінансових затрат. І, безумовно, в його засновника повинні бути визначені стимули для такого кроку.

По-перше, стимулом може бути бажання постійного спілкування з однодумцями. Якщо ви створюєте форум, присвячений дизайну, то з часом на ньому появляться сотні, а то і тисячі ваших колег, кожен з яких має свою думку, свої знання, якими може поді.

По-друге, форум може стати відмінною площадкою для просування і продажу власної продукції і послуг.

По-третє, форум може стати самостійним бізнесом і мережі Інтернет. Саме це і є основним стимулом для більшості творців форумів. Форум, відвідуваність якого досягає декількох тисяч чоловік в добу може приносити тисячі гривень прибутку з реклами.

Блоги

Блоги - це сайти, на яких регулярно поповнюються записи. Люди, які ведуть блог, постійно додають інформацію на сайт на ту чи іншу тему. На блог можна підписатися і слідкувати за новими записами. Також можно коментувати та задавати питання автору.

Види блогів(за авторством):

1. особистий(персональний)- ведеться однією людиною;
2. колективний - ведеться групою осіб;
3. корпоративний — ведеться усіма співробітниками однієї організації.

За наявністю мультимедіа блоги поділяють на :

1. текстовий блог - основним змістом є тексти
2. фотоблог - основним змістом є фотографії
3. музичний блог - основним змістом є музичні файли
4. відеоблог - основним змістом є відеофайли

Вікі-проекти (в тому числі й Вікіпедія)

Інтернет-магазини

Інтернет-магазин (англ. Internet shop, англ. Online shop) — місце в інтернеті, де відбувається прямий продаж товарів споживачеві враховуючи доставку. При цьому розміщення споживацької інформації, замовлення товару і оборудка відбуваються там же, всередині мережі (на сайті інтернет-магазину).

Переваги інтернет-магазину:

1) Необов'язково мати в наявності товар;

2) Не потрібно приміщення для продажів;

3) Свобода пересувань продавця;

4) З інтернет-магазином ви отримуєте можливість розширити географію свого бізнесу аж до світових ринків;

5) Можна не наймати продавців, адміністраторів, менеджерів, товарознавців, касирів, охоронців і т. д.;

6) Інтернет-магазин дає Вам можливість самим розподіляти свій робочий час.

Ризики інтернет-магазину:

1) Атака хакерів;

2) Помилки в програмному забезпеченні, зроблені самими розробниками;

3) Купівля «кота в мішку»;

4) Клієнти легко приходять і відходять.

Інтернет-аукціони

Інтернет-аукціон — аукціон, що відбувається у мережі інтернет, учасники якого дистанційовані один від одного. На продаж можуть бути виставлені будь-які товари та послуги, від побутової техніки до ідей, проектів тощо. Перевагою інтернет-аукціону є легкий доступ до участі у ньому усіх користувачів.

Терміни, притаманні аукціонам:

1)Аукционер — учасник аукціону.

2)Аукционист — обличчя, яке проводить аукціон.

3)Аукціонний товар — товар, проданий через аукціон, готовий до аукціонної продажу.

4)Лот — стандартна за кількістю якості партія товару.

5)Партія товарів — певну кількість однорідної товару, виділений на продаж, пересилки, відправки.

6)Стринги — подібні за якістю лоти, згруповані до більших партії. З кожної лоту тастринга відбираються представницькі зразки.

Електронна пошта та списки розсилки

Групи новин (в основному, Usenet)

Файлообмінні мережі

Файлообмінна мережа — сукупна назва мереж для сумісного використання файлів. Часто в основі файлообмінних мереж лежать однорангові комп'ютерні мережі, засновані на рівноправ'ї тих, хто бере участь в обміні файлами, тобто кожен учасник одночасно є і клієнтом, і сервером

Електронні платіжні системи

Інтернет-радіо

Інтерне́т-ра́діо або ве́б-ра́діо — група технологій передачі потокових аудіоданих через мережу Інтернет. Також як термін інтернет-радіо або веб-радіо може розумітися радіостанція, що використовує для мовлення технологію потокового мовлення в Інтернет.

Інтернет-телебачення

Телебачення міжмережевого протоколу (інтернет-телебачення або on-line TV) - система, заснована на двосторонній цифровій передачі телевізійного сигналу через інтернет-з'єднання за допомогою широкосмугового підключення.

Система інтернет-телебачення дозволяє реалізувати:

1)Керування пакетом підписки кожного користувача

2)Захист змісту телебачення на будь-якому рівні

3)Трансляцію каналів у форматі MPEG-2, MPEG-4

4)Подання телевізійних програм

5)Функції реєстрації телевізійних передач

6)Пошук минулих телевізійних передач для перегляду

7)Функції паузи для телеканалу в режимі реального часу

8)Індивідуальний пакет телеканалів для кожного користувача

IP-телефонія

IP-телефонія — це технологія, що дозволяє використовувати будь-яку IP-мережу як засіб організації та ведення телефонних розмов, передачі відеозображень та факсів у режимі реального часу.

При відправленні або отриманні електронної пошти відбувається передача «пакета» інформації через мережу Інтернет. Аналогічним чином працює й IP-телефонія. Створення «пакетів» — перетворення аналогових (зокрема, звукових) сигналів у цифрові, їх стискання, передачу мережею Internet і зворотне перетворення в аналогові відбувається завдяки існуванню протоколу передачі даних через Інтернет (IP — Internet Protocol), звідси і назва «IP-телефонія».

Системи обміну повідомленнями

Обмін повідомленнями — в програмуванні, є способом координації в конкурентних, паралельних, та об'єктно-орієнтованих системах, та організації взаємодії між процесами. Координація робиться шляхом відсилання повідомлень отримувачу. Повідомлення можуть мати форму викликів функцій, сигналів, та пакетів даних. До найвідоміших моделей обчислень, основаних на обміні повідомленнями належать модель Актора та числення процесів.

Мікроядерні операційні системи координують роботу ядра та програм обміном повідомлень.

Розподілені системи доступу до об'єктів та віддаленого виклику методів, такі як ONC RPC, CORBA, Java RMI, DCOM, SOAP, .NET Remoting та їм подібні є системами з обміном повідомленнями. Цей термін також використовується в галузі надпотужних обчислювальних систем в бібліотеці MPI.

FTP-сервери

Загальна інформація

Протокол передачі файлів (англ. File Transfer Protocol, FTP) — дає можливість абоненту обмінюватися двійковими і текстовими файлами з будь-яким комп'ютером мережі, що підтримує протокол FTP. Установивши зв'язок з віддаленим комп'ютером, користувач може скопіювати файл з віддаленого комп'ютера на свій, або скопіювати файл з свого комп'ютера на віддалений.

При розгляді FTP як сервісу Інтернет мають на увазі не просто протокол, а саме сервіс — доступ до файлів, які знаходяться у файлових архівах.

FTP — стандартна програма, яка працює за протоколом TCP, яка завжди поставляється з операційною системою. Її початкове призначення — передача файлів між різними комп'ютерами, які працюють у мережах TCP/IP: на одному з комп'ютерів працює програма-сервер, на іншому — програма-клієнт, запущена користувачем, яка з'єднується з сервером і передає або отримує файли через FTP-сервіс. Все це розглядається з припущенням, що користувач зареєстрований на сервері та використовує логін та пароль на цьому комп'ютері.

Ця риса послужила причиною того, що програми FTP стали частиною окремого сервісу Інтернету. Справа в тому, що доволі часто сервер FTP налаштовується таким чином, що з'єднатися з ним можна не тільки під своїм ім'ям, але й під умовним іменем anonymous — анонім. У такому випадку для користувача стає доступною не вся файлова система комп'ютера, а лише деякий набір файлів на сервері, які складають вміст серверу anonymous FTP — публічного файлового архіву. Отже, якщо користувач хоче надати у вільне користування файли з інформацією, програмами і т. і., то йому достатньо організувати на власному комп'ютері, включеному в Інтернет, сервер anonymous FTP. Створення такого серверу — процес доволі простий, програми-клієнти FTP вельми розповсюджені, — тому сьогодні публічні файлові архіви організовані в основному як сервери anonymous FTP. Перелік інформації, яка міститься на таких серверах, включає всі аспекти життя: від звичайних текстів до мультимедіа.

IRC

IRC (англ. Internet Relay Chat) — сервіс Інтернет, який надає користувачам можливість спілкування шляхом надсилання текстових повідомлень багатьом людям з усього світу одночасно (в режимі реального часу). Аналогію можна знайти у радіо на коротких хвилях, навіть використовується аналогічне поняття англ. channel (канал, хвиля).

Надруковане на комп'ютері користувача повідомлення стає видимим всім користувачам на тому ж каналі. Користувач може приєднатися до вже наявного каналу або налаштувати свій. Користувач може створити свій особистий канал тільки для себе і буквально однієї-двох людей. Так само, як і у короткохвильовиків, користувач може присвоїти собі унікальний «позивний» («нік», «псевдонім», англ. nick).

Протокол IRC створив у 1988 році фінський вчений і програміст Яркко Ойкарінен (фін. Jarkko Oikarinen).[1]

VoIP

VoIP (англ. voice over IP — голос через IP) — технологія передачі медіа-даних у реальному часі за допомогою сімейства протоколів TCP/IP. IP-телефонія — система зв'язку, в якій аналоговий звуковий сигнал абонента дискретизується (кодується в цифрову форму), компресується й пересилається цифровими каналами зв'язку до іншого абонента, де проводиться зворотна операція — декомпресія, декодування й відтворення аналогового сигналу.

Частина протоколів із сімейства VoIP затверджується Інтернет-співтовариством як RFC (англ. request for comments), частина — міжнародними організаціями (IETF тощо).

Основу технології VoIP складає протокол RTP (англ. real time protocol — протокол реального часу) RFC 1889 чи RFC 3550, надбудований над протоколами UDP/IP, а також протоколи (методи) кодування медіа-даних (для кодування голосу — це протоколи G.711, G.723, G.729, GSM, Speex та інші, для кодування відео — протоколи RFC ???).

Існують розширення (профілі) протоколу RTP, наприклад, SRTP (secure RTP), (RFC 1890, RFC 2198, RFC 3711 тощо).