Відмінності між версіями «МОДЕМИ»
| Рядок 27: | Рядок 27: | ||
== ПРИСТРІЙ СУЧАСНИХ МОДЕМІВ == | == ПРИСТРІЙ СУЧАСНИХ МОДЕМІВ == | ||
| − | + | [[Медіа:Modem1.jpg]] | |
[[Файл:Modem1.jpg]] | [[Файл:Modem1.jpg]] | ||
Версія за 09:56, 23 вересня 2009
Зміст
МОДЕМИ
ІСТОРІЯ ВИНЕКНЕННЯ МОДЕМІВ
Перший модем з’явився в 1958 році. Американська телефонна компанія At&t ввела дейтафонноє обслуговування (передача інформації по телефонному каналу). Першим модемом був Bell Dataphone 103, швидкість передачі якого складала 300 біт/с. Але навіть сьогодні більшість модемів мають режим роботи, сумісний з Bell 103. Bell 212a запропонував вже 1200 біт/с, правда, був чутливіший до шумів в телефонній лінії. Менш шумочувствітельний модем розробила компанія Racal-vadic. На жаль, ці дві моделі модемів несумісні. Так починалося тривале суперництво за права і стандарти в світі модемів.
КЛАСИФІКАЦІЯ МОДЕМІВ
Строгої класифікації модемів не існує і, імовірно, не може існувати через велику розмаїтість як самих модемів, так і сфер застосування і режимів їхньої роботи. Проте можна виділити ряд ознак, по яких і провести умовну класифікацію. До таких ознак або критеріїв класифікації можна віднести наступні: область застосування; функціональне призначення; тип використовуваного каналу; конструктивне виконання; підтримка протоколів модуляції, виправлення помилок і стиску даних. Можна виділити ще безліч більш детальних технічних ознак, таких як застосовуваний спосіб модуляції, інтерфейс сполучення з DTE і так далі.
Сучасні модеми можна розділити на декілька груп:
> для комутованих телефонних каналів; > для виділених (що орендуються) телефонних каналів; > для фізичних сполучних ліній: >модеми низького рівня (лінійні драйвери) або модеми на короткі відстані (short range modems)', >модеми основної смуги (. baseband modems); > для цифрових систем передачі (CSU/DSU); > для стільникових систем зв'язку; > для пакетних радіомереж; > для локальних радіомереж.
