Відмінності між версіями «Лабораторна робота 4(Текст)»

Версія за 19:54, 23 квітня 2014

Правила набору основного тексту

• Нормальний розмір пробілу між словами під час набору дорівнює одному символу.
• У наборі не повинно бути коридорів, тобто сполучення пробілів між словами по вертикалі (або похилої лінії) у трьох і більше суміжних рядках.
• Абзацні відступи повинні бути однаковими у всьому тексті.
• Останній рядок абзацу повинен бути довшим абзацного виступу не менше, ніж в 1,5 рази.
• Якщо набір виконується без абзацного виступу, то останній рядок повинен бути неповним.
• Довжина рядка повинна бути не більше 60-65 символів.
• На сторінці повинно бути 30-40 рядків.
• Нижня границя тексту на попередній сторінці повинна бути нижче, ніж початок тексту на наступній або не менше 5 рядків.
• Остання сторінка розділу (якщо розділ починаються з нової сторінки) повинна виглядати заповненою хоча б наполовину.

Коридори

Коридор - збіг по вертикалі або косій лінії пропусків між словами у сусідніх трьох або більше рядках, що розбивають набір на якусь подобу колонок, що ускладнює сприйняття тексту, заважає читанню, привертаючи увагу до зовнішньої сторони набору. Напр.: "Коридори" графічно розділяють текст абзацу або смуги на деяку подобу колонок, а вони можуть ускладнювати сприйняття тексту, через що "коридори" треба усувати як дефект набору. За техн. правилам набору коридор неприпустимий у трьох рядках в книжкових виданнях, у чотирьох - у виданнях інформаційних та в журналах.

Переноси

При наборі повинні бути дотримані всі граматичні правила переносів. Не допускаються неблагозвучні переноси й переноси, що спотворюють зміст. Не допускається поділ переносами скорочень, що набираються прописними буквами (ВЛКСМ), прописними з окремими рядковими (КЗпП) і з цифрами (ФА1000). У книжково-журнальних виданнях числа не повинні бути розділені переносами. У газетних, інформаційних виданнях і виданнях оперативної поліграфії допустимо поділ чисел, з'єднаних знаком тире (1985-1986), причому тире повинне залишатися в першому рядку. Скорочені назви (і т. д., і т. п. тобто) при переносі не повинні розділятися. При перенесенні не повинні бути відірвані прізвища від ініціалів і ініціали друг від друга. Перенесення з розривом прізвища допускається. Не повинні бути відокремлені при перенесенні скорочені слова від імен власних (тов. Іванов), в газетних, інформаційних виданнях і виданнях оперативної поліграфії це припустимо. Не допускається розміщення в різних рядках чисел і їхніх найменувань (250 кг), знаків номера й параграфа й стосовних до них чисел (№ 25), а також позначень пунктів перерахування й початку тексту (5. Набір ...). При наборі на великий формат у книжкових виданнях допускається не більше чотирьох переносів підряд, у журнальних, газетних, інформаційних виданнях і виданнях оперативної поліграфії - не більше семи. При наборі на малий формат до 31 / 2 кв. допускається в книжкових виданнях не більше п'яти переносів підряд, у журнальних, газетних, інформаційних виданнях і виданнях оперативної поліграфії - не більше восьми переносів. Набір знаків і цифр. Розділові знаки (крапка, кома, двокрапка, крапка з комою, три крапки, знак і знак питання знаки) від попередніх слів не повинні бути відбиті. Многоточие на початку пропозиції не відбивається від наступного за ним слова. У наборі "вразрядку" відбиття знаків і цифр не повинні бути збільшені. Дефіс від попередніх і наступних елементів набору не відбивається; виняток становить набір "вразрядку", при якому дефіс, так само як і букви, відбивають на величину розрядки. Тире на початку абзацного відступу повинне бути відділене від наступного тексту на половину кеглі. Тире за комою або крапкою, а також між числами в значенні «от-до» повинне бути розташоване без відбиття. У всіх інших випадках тире відбивається. Отже при ручному перенесенні, переносячи слова з рядка на рядок, потрібно дотримуватися наступних правил:

• переносити не менше чотирьох букв;
• не відокремлювати ініціали від прізвищ, а знаки номера, параграфа, градуси, відсотка, позначення одиниць виміру, позначення дня, місяця, року не відокремлювати від цифр;
• не відокремлювати предмет від його номера;
• не переносити на нову сторінку тільки один підпис (з підписом має бути перенесено кілька рядків тексту).

Абзаци

Абзацні відступи у виданні повинні бути однаковими незалежно від кегля окремих частин тексту. Допустимі відхилення в текстах різних кеглів 1 п. При наборі з абзацним відступом кінцевий рядок абзацу повинен бути більше абзацного відступу не менш ніж в 1,5 рази і коротше повного рядка не менше ніж на 11 / 2 кегельних або бути повним. При наборі без абзаців кінцевий рядок абзацу повинен бути не менше 2 кегельних шрифту і коротше повного рядка не менше ніж на 1 / 2 кв.

Шрифт

Різноманітність шрифтів залежить не тільки від їхніх графічних особливостей, а й від специфіки сприйняття та психології тої чи іншої категорії читачів. Тому, вибираючи гарнітуру видання, дизайнер повинен уявляти собі його основну читацьку адресу. Так, загальновизнано, що починаючи читати, діти легше сприймають «гротески», оскільки останні неконтрастні, цільні за рисунком. Якщо ви більше турбуєтесь про зручність для читача, ніж про економію паперу, то треба намагатися не використовувати звужених накреслень, особливо якщо текст досить довгий і розрахований на суцільне читання, бо перевагою в розрізнюваності мають шрифти з відчутними між- та внутрілітерними просвітами. Що стосується вибору шрифту з естетичних позицій, то тут найголовніше – вміти уникати тих чи інших типових помилок. Одна з них – використання шрифтів, розроблених на невисокому професійному рівні, в яких зустрічаються знаки з незвичним для ока рисунком, через що останні «випадають» із загального гарнітурного ряду. Передусім це стосується кирилівських версій латинських шрифтів, якими оснащено зарубіжну складальну техніку, що прийшла на український ринок, і багатьох вітчизняних комп'ютерних «потвор», які виникли та розтиражовані внаслідок дилетантської шрифтової творчості користувачів комп'ютерів. У видавців, які продовжують використовувати технологію металевого складання і фотосинтезу, проблема шрифтового оформлення видань вирішується важко. Для них вибір гарнітури обмежений, як правило, вузькими рамками того шрифтового асортименту, який має конкретна друкарня. Однак із упровадженням КВС, появою комп'ютерних шрифтів та переміщенням додрукарських процесів у видавництва в останніх є набагато більше можливостей для використання шрифтів на свій розсуд. Щоправда, на практиці ці можливості реалізуються не завжди повно. На вибір рисунка шрифту для видання впливають:

• вид видання (книга, газета, журнал);
• вид літератури (художня, наукова, дитяча);
• виробничо-технічні чинники (геометричні параметри, гарнітура, кегль, накреслення);
• технологічні параметри складання (формат, інтерліньяж, пробіли між словами, розташування на сторінці);
• економічність;
• естетичність;
• зручність читання.

Рекомендується дотримуватися таких основних правил при виборі шрифтового оформлення видань:

• стриманість, а деякою мірою і строгість;
• послідовність та узгодженість;
• чіткість і розбірливість шрифту;
• контраст.
• Чи добре розпізнається шрифтовий рисунок?
• Чи відповідає він характеру і стилю складального тексту?
• Чи задовольняє шрифт читача естетично?