Відмінності між версіями «Плічко Роман Павлович»

Матеріал з Вікі ЦДУ
Перейти до: навігація, пошук
Рядок 24: Рядок 24:
 
== <center> Команди роботи з файлами та директоріями </center> ==
 
== <center> Команди роботи з файлами та директоріями </center> ==
 
{| border="1"
 
{| border="1"
 +
|-
 +
|pwd
 +
|Ячейка Б-1
 +
|-
 +
|ls
 +
|Ячейка Б-2
 +
|-
 +
|ls-laX
 +
|Ячейка Б-3
 +
|-
 +
|pwd
 +
|Ячейка Б-1
 +
|-
 +
|ls
 +
|Ячейка Б-2
 +
|-
 +
|ls-laX
 +
|Ячейка Б-3
 
  |-
 
  |-
 
  |pwd
 
  |pwd

Версія за 21:42, 13 січня 2014

Файли

Управління файлами

Приклад ієрархії каталогів

В ОС Linux слід розрізняти фізичну файлову систему, яка відповідає за керування дисковим простором і розміщення файлів у фізичних адресах диска та логічну файлову систему, яка забезпечує логічну структуру зберігання файлів - простір імен файлів. ОС Unix і Linux можуть працювати з різними фізичними файловими системами (Ext2, ext3, ufs), логічне ж подання файлової системи Unix/Linux структуровано. Всі файли у локальній файловій системі розташовуються у вигляді дерева, проміжні вершини якого відповідають каталогам, і листя - файлів і порожніх каталогів. Реально, на кожному логічному диску (розділі фізичного дискового пакету) розташовується окрема ієрархія каталогів і файлів. Для отримання загального дерева в динаміці використовується "монтування" окремих ієрархій до фіксованої кореневої файлової системи в якості гілок загального дерева. Самим верхом ієрархії є корінь, який має певне ім'я “/” (слеш). Далі в корені знаходяться папки з певними для кожного дистрибутива іменами (etc, home, bin, mnt, proc і т.д.).

Повне ім'я файлу, наприклад, /bin/sh означає, що в кореневому каталозі повинно міститися ім'я каталогу bin, а в каталозі bin повинно міститися ім'я файлу sh. Коротким або відносним ім'ям файлу називається ім'я, яке задає шлях до файлу від поточного робочого каталога. В кожному каталозі містяться два спеціальних імені, ім'я "." - посилання на поточний каталог, і ім'я ".." - посилання "батьківський" каталог данного поточного каталогу, тобто каталог, що безпосередньо передує даному в ієрархії каталогів. Наприклад, для структури, показаної на малюнку, доступ до зазначеного на малюнку файлу, з поточного каталогу, можливий за такого шляху: /home/usr2/file2 або за відносним іменем: ../../../usr2/file2 (якщо поточний каталог - os).


Типи файлів

ОС LINUX підтримують кілька типів файлів:

  • Звичайні файли (або регулярні) - являють собою послідовність байтів. Це текстові, исполняесые файли і т.д, Даний тип пфайла відображається командою ls-l у вигляді "-" (риски).
  • Каталоги - являють собою особливий вид файлів, які зберігаються у внутрішній пам'яті подібно до звичайних файлів, але їх структура пподдерживается самої файловою системою. пця тип файлу відображається командою ls-l у вигляді символу "d".r
  • Спеціальні файли пристроїв, бувають блокові і символьні. пця тип файлу відображається командою ls-l у вигляді символу "b" або "з" відповідно. пСпециальные файли не зберігають дані. Вони забезпечують механізм відображення пфизических зовнішніх пристроїв у імена файлів файлової системи. Кожному пристрою, підтримуваного системою, відповідає, ппо щонайменше, один спеціальний файл. При виконанні читання або запису по відношенню до спеціального файлу, проводиться прямий виклик псоответствующего драйвера пристрою. При цьому імена спеціальних файлів можна використовувати практично скрізь, де можна використовувати пімена звичайних файлів.
  • link Посилання.
Даний тип файлу відображається командою ls-l у вигляді символу "l".rпФайловая система UNIX/LINUX забезпечує можливість зв'язування одного і того ж файлу з різними іменами. Існують жорсткі і м'які посилання.
Жорстке посилання є просто ще одним ім'ям для вихідного файлу і не являетсятипом файлу. Вона прописується в індексному дескриптору файлу писходного файлу (в структурі, що зберігає метадані у файл). Після створення жорсткої посилання неможливо розрізнити, де початкове ім'я файлу, па де посилання. Якщо ви видаляєте один з цих файлів (точніше одне з цих імен), то файл зберігається на диску (поки у нього є хоч подно ім'я-жорстке посилання). Дуже важко розрізнити початкове ім'я файлу і пізніше створені жорсткі посилання на нього. Тому жорсткі посилання пприменяются там, де відстежувати відмінності і не потрібно. Одне з застосувань жорстких посилань полягає в тому, щоб запобігти можливість пслучайного видалення файлу. Особливістю жорстких посилань є те, що вони прямо вказують на номер індексного дескриптора, а, отже, птакие імена можуть вказувати тільки на файли всередині тієї ж самої файлової системи (тобто, на тому ж самому носії, на якому знаходиться каталог псодержащий це ім'я).
Символічні посилання теж можуть розглядатися як додаткові імена файлів, але в той же час вони представляються окремими файлами - пфайлами типу символічних посилань і є самостійним типом файлу. Однак блоки даних файлу в системі подаються в одному примірнику, пу файлу-посилання адреси блоків даних ті ж, що і у вихідного файлу. На відміну від жорстких посилань символічні посилання можуть вказувати пна файли, розташовані в іншої файлової системі, наприклад, на монтируемом носії, або навіть на іншому комп'ютері. Якщо вихідний файл видалено, псимволическая посилання не видаляється, але стає непотрібною. Використовуйте символічні посилання в тих випадках, коли хочете уникнути плутанини, псвязанной із застосуванням жорстких посилань.
Створення будь-якої посилання зовні подібно копіювання файлу, але фактично як початкове ім'я файлу, так і посилання вказують на один і той же преальный файл на диску. Тому, наприклад, якщо ви внесли зміни у файл, звернувшись до нього під одним ім'ям, ви виявите ці зміни пі тоді, коли зверніться до файлу імені-посиланням.
  • Іменований программнй канал (pipe) - один із засобів межпроцессных взаємодій (IPC) в ОС UNIX/LINUX. пця тип файлу відображається командою ls-l у вигляді символу "p".rпИменованному програмного каналу обов'язково псоответствует елемент деякого каталогу. з цим засобом IPC ми познайомимося під втръорой частини лабораторного практикуму.
  • Сокет (socket)- надають досить потужний і гнучкий IPC. пця тип файлу відображається командою ls-l у вигляді символу "s".rпоні можуть використовуватися для організації взаємодії програм на одному пкомпьютере, по локальній мережі або через Інтернет, що дозволяє створювати розподілені додатки різної складності. пКроме того, з їх допомогою можна організувати взаємодію з програмами, що працюють під управлінням інших операційних систем. пМеханизм сокетів ви будете вивчати на п'ятому курсі в рамках дисципліни "Програмування локальних мереж".


Команди роботи з файлами та директоріями

pwd Ячейка Б-1
ls Ячейка Б-2
ls-laX Ячейка Б-3
pwd Ячейка Б-1
ls Ячейка Б-2
ls-laX Ячейка Б-3
pwd Ячейка Б-1
ls Ячейка Б-2
ls-laX Ячейка Б-3