Відмінності між версіями «Глава 1 - Введення в стандарт GSM»
Рядок 32: | Рядок 32: | ||
З тих пір, як в 1981 році був розроблений перший стандарт мобільного зв'язку NMT 450, в світі було розроблено багато стандартів мобільного зв'язку. Кожен стандарт мобільного зв'язку був розроблений з метою задовольнити конкретні вимоги тих країн, з яких були зібрані дослідницькі групи, залучені в специфікацію стандартів. З цієї причини незважаючи на те, що стандарт міг устоювати одну країну, він міг не підходити для іншої країни. Основні стандарти та основні ринки, в яких використовуються ці стандарти, наведені в наступній таблиці: | З тих пір, як в 1981 році був розроблений перший стандарт мобільного зв'язку NMT 450, в світі було розроблено багато стандартів мобільного зв'язку. Кожен стандарт мобільного зв'язку був розроблений з метою задовольнити конкретні вимоги тих країн, з яких були зібрані дослідницькі групи, залучені в специфікацію стандартів. З цієї причини незважаючи на те, що стандарт міг устоювати одну країну, він міг не підходити для іншої країни. Основні стандарти та основні ринки, в яких використовуються ці стандарти, наведені в наступній таблиці: | ||
+ | |||
[[Файл:tabl_1_2.JPG]] | [[Файл:tabl_1_2.JPG]] | ||
==Глобальна система для мобільного зв'язку (GSM)== | ==Глобальна система для мобільного зв'язку (GSM)== | ||
− | Історія GSM. Основні етапи розвитку стандарту GSM. | + | '''Історія GSM. Основні етапи розвитку стандарту GSM.''' |
+ | |||
{| border=1 | {| border=1 | ||
|Дата | |Дата | ||
Рядок 77: | Рядок 79: | ||
|- | |- | ||
|} | |} | ||
+ | |||
+ | |||
{| border=1 | {| border=1 |
Версія за 21:36, 11 січня 2014
Зміст
Мобільний зв'язок
Стільниковий телефон стрімко увірвався в наше життя, перетворившись з предмету розкоші в недавньому минулому в повсякденне засіб комунікації, без якого в багатьох випадках не можна обійтися. Стільниковий радіотелефонний зв'язок розвивається найбільш динамічно серед сучасних телекомунікаційних засобів. Цікаво, що кількість стільникових телефонів уже перевершила кількість персональних комп'ютерів. Поряд з поняттям стільниковий зв'язок часто використовується і інше поняття - мобільний зв'язок.
У свідомості неспеціаліста воно асоціюється тільки з послугами стільникового зв'язку. Насправді більш широким поняттям є мобільний зв'язок, яка включає в себе, крім стільникового зв'язку, ще зв'язок за допомогою бездротових телефонів, радіостанції цивільного діапазону (Сі-Бі-зв'язок), а також інші рухливі типи зв'язку.
3 квітня 1974р. Віце-президент невеликої компанії «Моторола» Мартін Купер перший раз в історії дзвонив по стільниковому телефону своєму заклятому другові з АТ & Т.
Як згадував винахідник, за габаритами (25х5х5 см) і вазі (приблизно 1.5 кг) перший телефон більше скидався на цеглу. Тільки через десять років, 6 березня 1983 года, «Моторола» представила перший комерційний телефон DynaTAC 8000Х. На його створене пішло п'ятнадцять років роботи і близько 10 мільйонів доларів, габарити його складали 33х4, 4х8, 9 см, вага 794 грами. Ємності акумулятора було достатньо для однієї години розмови або восьми годин очікування.
Коштував він божевільні гроші - майже чотири тисячі доларів (близько $ 10 000 в сучасних цінах). Але, незважаючи на всі ці страхітливі характеристики, американці вишикувалися в багатотисячну чергу за новим апаратом.
Вже в 1984 році кількість абонентів становила близько одного мільйона, в 1990 році це число збільшилося до 11 мільйонів. В результаті стільникові технології стали однією з найголовніших прикмет нашого часу.
Стандарти мобільного зв'язку
Стандарти відіграють важливу роль в телекомунікації, оскільки вони:
- дозволяють забезпечувати взаємозв'язок продукції різних виробників;
- полегшують впровадження нових технологій шляхом створення великих ринків для загальної продукції.
Процес розробки стандартів є процесом кооперації на багатьох рівнях, як на національному, так і на міжнародному і включає в себе взаємодію між:
- Виробничими організаціями всередині країни;
- Цими виробничими організаціями та їх урядами;
- Національними урядами на міжнародному рівні.
Першочерговим метою розробки стандартів для мобільного зв'язку є специфікування того, як мережа мобільного зв'язку повинна обробляти виклики з телефонних апаратів мобільного зв'язку. Наприклад, вони включають в себе специфікацію наступних елементів:
- Процедури прийому і передачі сигналів телефонними апаратами мобільного зв'язку;
- Формат цих сигналів;
- Взаємодія мережевих вузлів;
- Основні мережеві послуги, які повинні бути доступні абонентам мобільного зв'язку;
- Базова структура мережі (наприклад, стільники і т.д.).
На початок 2002 року мережі мобільного зв'язку стандарту GSM займали 71% світового ринку послуг цифрового зв'язку і 68% світового ринку послуг бездротового зв'язку.
З тих пір, як в 1981 році був розроблений перший стандарт мобільного зв'язку NMT 450, в світі було розроблено багато стандартів мобільного зв'язку. Кожен стандарт мобільного зв'язку був розроблений з метою задовольнити конкретні вимоги тих країн, з яких були зібрані дослідницькі групи, залучені в специфікацію стандартів. З цієї причини незважаючи на те, що стандарт міг устоювати одну країну, він міг не підходити для іншої країни. Основні стандарти та основні ринки, в яких використовуються ці стандарти, наведені в наступній таблиці:
Глобальна система для мобільного зв'язку (GSM)
Історія GSM. Основні етапи розвитку стандарту GSM.
Дата | Подія |
1982-1985 | Європейська конференція поштового зв'язку (CEРT) почала специфікувати європейський цифровий телекомунікаційний стандарт в смузі частот 900 Мгц. Пізніше цей стандарт став відомий як Глобальна система для мобільного зв'язку (GSM). |
1986 | У Парижі проведені тести для визначення того, яку технологію передачі інформації слід використовувати: з поділом частот (FDMA) або з поділом часу (TDMA). |
1987 | В якості технології передачі для GSM вибрана комбінація TDMA і FDMA. Оператори з 12 країн підписали Меморандум про розуміння (MoU), в якому вони брали на себе зобов'язання ввести GSM до 1991 року. |
1988 | CEPT починає створення специфікацій GSM для поетапного впровадження. Ще 5 країн підключилися до MoU. Штаб-квартира MoU знаходиться в Дубліні, Ірландія. |
1989 | Європейський інститут стандартів в електрозв'язку (ETSI) приймає на себе зобов'язання по розробці специфікації для GSM. |
1990 | Заморожена розробка специфікацій для фази 1 GSM для того, щоб дати можливість виробникам розробити мережеве обладнання. |
1991 | Запроваджено стандарт GSM 1800. У MoU з'явилося доповнення, що дозволяє підписувати меморандум країнам, що не входять в CEPT. |
1992 | Завершено розробку специфікації фази 1. Введено в експлуатацію перші комерційні мережі GSM фази 1. Підписано перша міжнародна угода про роумінг між компаніями Телеком (Фінляндія) і Водафон (Великобританія). |
1993 | Австралія стає першою не-Європейської країною, що підписала MoU. На даний момент MoU підписали 70 членів. Введено в експлуатацію мережі GSM в Норвегії, Австрії, Ірландії, Гонконгу та Австралії. Число абонентів мереж GSM досягло одного мільйона. У Великобританії введена в експлуатацію перша комерційна система DCS 1800. |
1994 | MoU налічує вже 100 членів з 60 країн. Виводяться всі нові мережі GSM. Загальне число абонентів мереж GSM перевищила 3 мільйони. |
1995 | У США розроблена специфікація для стандарту «Персональні послуги зв'язку» (PCS). Ця версія GSM, що працює в діапазоні 1900 МГц. |
1996 | Стають доступними перші системи GSM 1900. Вони відповідають стандарту PCS 1900. |
Дата | Подія |
1998 | MoU налічує 253 члена в більш ніж 100 країнах і мережі стандарту GSM по всьому світу налічують вже понад 70 мільйонів абонентів. Абоненти мереж GSM складають 31% світового ринку телекомунікаційних послуг. |
1999 | Мережі GSM існують вже в 179 країнах. |
2002 | Функціональні можливості GSM розширені до рівня, що дозволяє впроваджувати технології EDGE, AMR, а також підтримувати гнучкі послуги визначення місця розташування абонента. |
2003 | Очікується зліт числа абонентів понад одного мільйона! |