Версія за 01:46, 3 січня 2014

Грейс Мюррей Хоппер

Грейс Хоппер

Грейс Мюррей Хоппер (Grace Murray Hopper) (померла 1 січня 1992) - один з піонерів програмування, математик. Контр-адмірал ВМФ США. По праву вважається «бабусею COBOL »і удостоєна численних нагород за неоціненний внесок, внесений в розвиток цієї мови програмування. Народилася 9 грудня 1906 в Нью-Йорку. Батьки, батько - Уолтер Флетчер Мюррей (Walter Fletcher Murray) і мати - Мері Кемпбел Хорн Мюррей (Mary Campbell Horne Murray).

Біографія

Грейс Хоппер рано навчилася читати і ще в дитинстві виявила талант до математичних наук і пристрасть до техніки. По закінченні приватної школи для дівчаток вона поступила в Вассар-коледж (Vassar College) - перший в Америці коледж, де жінки могли розраховувати на повноцінну освіту. Через чотири роки, в 1928 р., Грейс Мюррей отримала ступінь бакалавра математики і фізики і вступила до Єльський університет, який закінчила в 1930 р., маючи вже ступінь магістра математики. Тоді ж Грейс вийшла заміж за Вінсента Фостера Хоппера, викладача англійської словесності Нью-Йоркської комерційної школи. А вже в 1934-м Грейс Хоппер стала першою в історії жінкою, котра захистила в Єльському університеті докторську дисертацію з філософії в математиці. У 1940 р., після розлучення, трідцатічетирехлетнего Грейс несподівано для всіх вирішила вступити на військову службу. У 1943-му, переконавши армійське керівництво, Грейс Хоппер була покликана на флот і отримала посаду третього програміста ЕОМ Mark I в Бюро артилерійських обчислювальних проектів при Гарвардському університеті. Чи не пропрацювавши над балістичними розрахунками та року, Грейс зробила відкриття: рутинні операції в обчисленнях можна оформити як підпрограму. Саме вона в 1944 р. створила першу в світі підпрограму для ЕОМ , яка обчислює sin (x). У 1951 р. Грейс Хоппер розробила перший компілятор , який в ході трансляції виробляв організацію підпрограм, виділення пам'яті комп'ютера, перетворення псевдокод в машинні команди.

Перший комп'ютерний "баг" - жук, що викликав замикання в системі

У 1954 р., коли Грейс вже керувала групою розробників, на світ з'явилася ціла система (під назвою АТ-3 ), яка включала в себе справжній мову програмування і компілятор. Для створення нової мови програмування Грейс Хоппер відібрала близько 30 англійських слів, що визначають можливі операції над даними: add (скласти), compare (порівняти), transfer (переслати). Умовою відбору слів була їх унікальність: кожна з команд містить неповторну комбінацію з першим і третім букв, тому компілятор при генерації машинного коду міг всі інші літери просто викинути. У 1959 р. в якості консультанта Грейс Хоппер приступила до роботи над новим, більш досконалим і апаратно-незалежним мовою COBOL (Common Business Oriented Language), який до цих пір використовується у фінансових додатках. Оцінюючи її внесок у цей проект, колеги прозвали Грейс «бабусею Кобола ». До всього іншого саме Грейс Хоппер виявила перший у світі «баг» (програмну помилку) і стала автором терміну debugging. А сталося це в 1951 р., коли всередину комп'ютера Mark II незрозумілим чином залетів метелик і замкнув там контакти одного з реле. Пізніше Грейс розповідала: «Коли до нас зайшов офіцер, щоб дізнатися, чим ми займаємося, ми відповіли, що очищаємо комп'ютер від комах (debugging)». З тих пір термін debugging (налагодження) увійшов в ужиток всіх програмістів світу, а термін «баг» став означати несправність будь-якого роду. Витягнутого ж з комп'ютера метелика дбайливо вклеїли в системний журнал в звіт про перший випадок «налагодження».

Грейс Хоппер і система Mark II

Заслуги Хоппер перед людством були настільки очевидні, що незабаром схаменулися військове начальство затвердило наказ про «присвоєння капітану третього рангу Грейс Хоппер чергового звання капітана другого рангу». Йшов 1973, Грейс було далеко за шістдесят і про військову кар'єру вона вже не думала. Втім генералітету до того сподобалося міняти погони на кітелі «вічної пенсіонерки», що ще через десять років вона дослужилася до командора (капітан першого рангу), а до сімдесяти дев'яти років стала контр-адміралом. Президент Рональд Рейган особисто потиснув її зморшкувату лапку. І все ж, в вісімдесятирічної віці, вона була остаточно відправлена ​​у відставку. На урочистій церемонії, присвяченій цій події, героїчний адмірал Леман, чіпляючи медаль «За бездоганну службу» на груди колеги, трагічно вимовив «Грейс, де я ще знайду людину твого калібру?!» Але, вийшовши у відставку, місіс Хоппер не заспокоїлася. Вона стала Головним консультантом в корпорації Digital Equipment і в цій ролі продовжувала колесити по світу з популярними лекціями і науковими доповідями аж до останніх днів. На одній з злих карикатур, опублікованих у журналі New Yorker, старенька Грейс відмовлялася пройти у браму раю доти, поки апостол Петро не обзаведеться власним персональним комп'ютером. У 91-му черговий президент Штатів, Джордж Буш, вручив їй Національну медаль за розвиток технологій (щось на зразок нашої ленінської / сталінської премії). Її ховали на Арлінгтонському кладовищі, з усіма військовими почестями, відразу після новорічних святкувань 1992 року. А навесні 1996-го на рейді з'явився блискучий сталлю ракетний фрегат USS Hopper (DUG 70).

Джерела

• http://www.atlant.ru/comar/
• http://infhist.h1.ru/ppls/hopp.html
• http://www.people.su/youtube_video_list/119571
• http://www.tadviser.ru/index.php/Персона:Хоппер_Грейс_Мюррей

Додатoк

Джин Амдал