Відмінності між версіями «Установка плат розширення. НОП-2013»
Матеріал з Вікі ЦДУ
Fomenko (обговорення • внесок) |
Fomenko (обговорення • внесок) (→Плати роширення) |
||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
== Плати роширення == | == Плати роширення == | ||
| − | До | + | До плат розширення відносяться: |
| − | + | #відеокарта - пристрій, що перетворює зображення, яке знаходиться в пам'яті комп'ютера у відеосигнал для монітора. Сучасні відеокарти не обмежуються простим виведенням зображень. Вони мають графічний мікропроцесор, який може виробляти додаткову обробку, розвантажуючи ЦПУ. | |
| − | + | #звукова карта - плата розширення, яка перетворює звук з аналогової форми в цифрову. Головна можливість звукової карти - відтворення аудіо і відеофайлів, які зберігаються на комп'ютері. Аудиоадаптер дозволяє записувати звук, відтворювати його; містить в собі АЦП, ЦАП і цифровий сигнальний процесор, який робить обчислення. Професійні звукові плати дозволяють виконувати складну обробку звуку, мають власне ПЗУ. | |
| − | + | #Мережева карта - плата розширення, що дозволяє ПК взаємодіяти з іншими пристроями мережі (нині інтегровані на материнській платі). Мережевий адаптер разом зі своїм драйвером виконує дві функції: прийом і передача кадру. Зазвичай в клієнтських ПК значна частина роботи перекладається на драйвер, що дозволяє здешевити адаптер, але завантажує ЦПУ. Адаптери, призначені для серверів, зазвичай оснащені власними процесорами, які виконують більшу частину роботи з передачі кадрів з оперативної пам'яті в мережу і назад. У загальному вигляді ланцюжок передачі кадрів має такий вигляд: оперативна пам'ять -> адаптер -> фізичний канал -> адаптер -> оперативна пам'ять. | |
== Установка плат розширення == | == Установка плат розширення == | ||
Поточна версія на 20:29, 23 листопада 2013
Плати роширення
До плат розширення відносяться:
- відеокарта - пристрій, що перетворює зображення, яке знаходиться в пам'яті комп'ютера у відеосигнал для монітора. Сучасні відеокарти не обмежуються простим виведенням зображень. Вони мають графічний мікропроцесор, який може виробляти додаткову обробку, розвантажуючи ЦПУ.
- звукова карта - плата розширення, яка перетворює звук з аналогової форми в цифрову. Головна можливість звукової карти - відтворення аудіо і відеофайлів, які зберігаються на комп'ютері. Аудиоадаптер дозволяє записувати звук, відтворювати його; містить в собі АЦП, ЦАП і цифровий сигнальний процесор, який робить обчислення. Професійні звукові плати дозволяють виконувати складну обробку звуку, мають власне ПЗУ.
- Мережева карта - плата розширення, що дозволяє ПК взаємодіяти з іншими пристроями мережі (нині інтегровані на материнській платі). Мережевий адаптер разом зі своїм драйвером виконує дві функції: прийом і передача кадру. Зазвичай в клієнтських ПК значна частина роботи перекладається на драйвер, що дозволяє здешевити адаптер, але завантажує ЦПУ. Адаптери, призначені для серверів, зазвичай оснащені власними процесорами, які виконують більшу частину роботи з передачі кадрів з оперативної пам'яті в мережу і назад. У загальному вигляді ланцюжок передачі кадрів має такий вигляд: оперативна пам'ять -> адаптер -> фізичний канал -> адаптер -> оперативна пам'ять.
Установка плат розширення
- ознайомтеся з інструкцією, яка йшла разом з платою. Там є докладні інструкції щодо дій, які необхідно зробити перед установкою плати і після. Встановіть необхідні драйвери ;
- відкрийте кришку системного блоку, уважно огляньте материнську плату. Знайдіть слот, в який ви будете встановлювати плату, заздалегідь переконаєтеся, що цей слот підходить за специфікацією. На материнських платах є кілька 32- і 64- розрядних PCI-слотів, слот для відеокарти - PCI Express x16 або PCI Express x1 і, можливо, слот старого стандарту для AGP відеокарт. Якщо у вас є декілька відповідних слотів для установки, то краще вибрати слот, навколо якого більше вільного простору, це дозволить краще охолоджувати плату розширення і зручніше підключати її;
pci-express-x16
- видаліть на задній стінці корпусу заглушку, яка закриває отвір для встановлення плати розширення. Ця заглушка може відкручуватися одним гвинтом, а може бути просто втиснула в корпус, тоді її потрібно прибрати, приклавши невелике зусилля. Уважно подивіться, яку заглушку варто видаляти, тому що не завжди видно, якому слоту відповідає заглушка, на деяких корпусах заглушки зміщені щодо плат розширення, тому визначення відповідного слота викликає невеликі утруднення;
- зніміть заглушку, але не викидайте її, вона може стати в нагоді надалі. Звільніть місце для установки плати, відсунувши всі заважають дроти, або тимчасово вимкніть їх. Тут потрібно запам'ятати які саме дроти були відключені, щоб в наслідок не заплутатися в них;
- покладіть плату в слот, але не встановлюйте її остаточно. Перевірте, чи збігається роз'єм на материнській платі і кріплення на нижній стороні плати, переконайтеся, що ключі роз'ємів збігаються між собою. Ключі являють собою вирізи на платі розширення і відповідні їм гнізда на материнській платі, вони повинні чітко збігатися;
- коли ви повністю впевнені, що всі роз'єми збігаються, то поставте великі пальці на краю плати і злегка починайте вдавлювати плату в слот, поки вона до кінця в нього не сяде. Прикладіть невелике зусилля щодо центру плати і ні в якому разі не тисніть в бік. Плата може зіскочити або переломитися і тріснути. Деякі плати проходять дуже легко, іншим потрібно невелике зусилля. У будь-якому випадку велику силу прикладати не потрібно. Коли плата повністю сіла в слот, задня скоба повинна збігатися з отвором в корпусі системного блоку;
- прикрутіть гвинт до задньої стінки системного блоку. Підключіть тимчасово відключені дроти і уважно огляньте все. Переконайтеся, що ви нічого не забули. Можливо, десь валяється маленький болтик або стирчить непідключений кабель. І тільки після цього можете закрити кришку системного блоку;
- підключіть всі зовнішні дроти та увімкніть комп'ютер. Переконайтеся, що ваша нова плата розширення розпізнана системою і функціонує.
