Відмінності між версіями «Звукові плати. СПК»
(→Будова та функціонування звукових плат) |
|||
| Рядок 42: | Рядок 42: | ||
==Будова та функціонування звукових плат == | ==Будова та функціонування звукових плат == | ||
| + | Типова звукова карта включає звукову мікросхему, що містить цифро-аналоговий перетворювач, який конвертує записаний або згенерований цифровий звук в аналоговий формат. Вихідний сигнал подається на підсилювач, навушники або зовнішній пристрій, використовуючи стандартні роз'єми, звичайно TRS або RCA. Якщо кількість чи розміри роз'ємів завеликі для задньої панелі комп'ютера, вони можуть бути винесені окремо. Більш сучасні звукові карти містять декілька мікросхем для досягнення вищої якості або поліпшення виконання різних операцій одночасно, наприклад для запису музики в реальному часі важливо, щоб синтез звуків відбувався з мінімальною затримкою процесора. | ||
| + | |||
| + | |||
| + | Відтворення звуку звичайно здійснюється за допомогою багатоканальних ЦАП, що підтримують одночасне відтворення звуків різної висоти й гучності, а також звукові ефекти в реальному часі. Багатоканальне відтворення звуку також використовується для синтезу звуку за допомогою цифрових банків інструментів (англ. Wavetable), що займає невелику кількість постійної або флеш-пам'яті і містить звукові семпли MIDI-інструментів. Інший шлях синтезу звуків полягає у використанні "аудіо-кодеків", цей шлях вимагає відповідного програмного забезпечення, сумісності з MIDI, та багатоканальної емуляції. | ||
| + | |||
| + | [[Файл:pic.jpg]] | ||
==Посилання== | ==Посилання== | ||
[http://ito.vspu.net/SAIT/inst_kaf/kafedru/matem_fizuka_tex_osv/WWW/ENK/2011-2012/azpc/LECTIONS/LEC_12.HTM click] | [http://ito.vspu.net/SAIT/inst_kaf/kafedru/matem_fizuka_tex_osv/WWW/ENK/2011-2012/azpc/LECTIONS/LEC_12.HTM click] | ||
Версія за 14:29, 23 листопада 2013
|
Зміст
Звукова плата
Звукова плата (також звукова карта, аудіоплата, аудіокарта, звуковий контролер, аудіоконтролер) — електротехнічний пристрій, що дозволяє працювати зі звуком на комп'ютері (виводити на акустичні системи та записувати в комп'ютер).
Різновиди звукових плат
У наш час звукові карти бувають убудованими в материнську плату (інтегровані звукові карти), як окремі плати розширення і як зовнішні пристрої. Інтегровані плати вбудовуються в материнську плату комп’ютера, при цьому усі входи і виходи і кодеки припаяні до материнської плати, а обробку бере на себе центральний процесор. Плати розширення встановлюються у роз'єм шини PCI, як правило вони відтворюють звук якісніше ніж інтегровані, проте для професійної роботи їх можливості обмежені. Зовнішні звукові плати виникли з потребою надійного екранування сигналу від сторонніх перешкод, до того ж професійні плати мають велику кількість роз’ємів, розрахованих на підключення професійних студійних пристроїв. Зовнішні плати підключають через інтерфейси USB або WireFire, причому останній більшої пропускної здатності інтерфейсу.
Зовнішній інтерфейс
| Колір | Функція | |
|---|---|---|
| рожевий | Аналоговий вхід для мікрофону. | |
| блакитний | Аналоговий вхід line-in | |
| світло-зелений | Аналоговий вихід для динаміків або навушників, у системах об'ємного звуку - вихід для передніх динаміків | |
| чорний | Аналоговий вихід для тильних динаміків. | |
| помаранчевий | Цифровий вихід (S/PDIF), іноді аналоговий вихід для центральних або низькочастотних динаміків. | |
Сучасні звукові карти розрізняють за типом (внутрішні, зовнішні), за призначенням (звичайні, геймерські), за інтерфейсом і кількістю каналів.
Інтерфейси можуть бути такими PCI, PCI 2.1, PCI 2.2, PCI Express, USB, FireWire (6pin).
Кількість каналів зустрічається така 2.0, 4.0, 5.1 і 7.1.
Будова та функціонування звукових плат
Типова звукова карта включає звукову мікросхему, що містить цифро-аналоговий перетворювач, який конвертує записаний або згенерований цифровий звук в аналоговий формат. Вихідний сигнал подається на підсилювач, навушники або зовнішній пристрій, використовуючи стандартні роз'єми, звичайно TRS або RCA. Якщо кількість чи розміри роз'ємів завеликі для задньої панелі комп'ютера, вони можуть бути винесені окремо. Більш сучасні звукові карти містять декілька мікросхем для досягнення вищої якості або поліпшення виконання різних операцій одночасно, наприклад для запису музики в реальному часі важливо, щоб синтез звуків відбувався з мінімальною затримкою процесора.
Відтворення звуку звичайно здійснюється за допомогою багатоканальних ЦАП, що підтримують одночасне відтворення звуків різної висоти й гучності, а також звукові ефекти в реальному часі. Багатоканальне відтворення звуку також використовується для синтезу звуку за допомогою цифрових банків інструментів (англ. Wavetable), що займає невелику кількість постійної або флеш-пам'яті і містить звукові семпли MIDI-інструментів. Інший шлях синтезу звуків полягає у використанні "аудіо-кодеків", цей шлях вимагає відповідного програмного забезпечення, сумісності з MIDI, та багатоканальної емуляції.
