Відмінності між версіями «ЛЮДЯМ З АРАХНОФОБІЄЮ ЧИТАТИ НЕ РЕКОМЕНДУЄТЬСЯ»
Акініна (обговорення • внесок) |
Акініна (обговорення • внесок) |
||
| (не показані 2 проміжні версії цього учасника) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
== ЛЮДЯМ З АРАХНОФОБІЄЮ ЧИТАТИ НЕ РЕКОМЕНДУЄТЬСЯ == | == ЛЮДЯМ З АРАХНОФОБІЄЮ ЧИТАТИ НЕ РЕКОМЕНДУЄТЬСЯ == | ||
Церостр Дарвіна займає одну із найбільш незвичних, а радше унікальних екологічних ніш у світі павуків. У той час, коли інші види сплітають свої тенета між деревами чи травами, наш герой напинає своє павутиння між берегами річок та озер. Саме цей факт і слугував еволюційному розвитку велетенських розмірів ловчих сітей, які в середньому сягають 3,5 метрів завширшки. Однак, вчені зафіксували, на правду, велетенські тенета завбільшки 10-14 метрів, які були напнуті над потоками і ріками середніх розмірів. А як стверджує інший дослідник Матяш Ґреґорович, зрідка трапляються павутини сплетені над плесами невеликих озер та ставків, розміри яких сягають 25-ти метрів! Залишається незрозумілим яким чином павук перекидає павутину через широке водне плесо на 10-20 метрів… Цікаво, що велетенську павутину сплітають лише самки, а у самців вона мала, та й то лише у період субімаґо – їх молодості. | Церостр Дарвіна займає одну із найбільш незвичних, а радше унікальних екологічних ніш у світі павуків. У той час, коли інші види сплітають свої тенета між деревами чи травами, наш герой напинає своє павутиння між берегами річок та озер. Саме цей факт і слугував еволюційному розвитку велетенських розмірів ловчих сітей, які в середньому сягають 3,5 метрів завширшки. Однак, вчені зафіксували, на правду, велетенські тенета завбільшки 10-14 метрів, які були напнуті над потоками і ріками середніх розмірів. А як стверджує інший дослідник Матяш Ґреґорович, зрідка трапляються павутини сплетені над плесами невеликих озер та ставків, розміри яких сягають 25-ти метрів! Залишається незрозумілим яким чином павук перекидає павутину через широке водне плесо на 10-20 метрів… Цікаво, що велетенську павутину сплітають лише самки, а у самців вона мала, та й то лише у період субімаґо – їх молодості. | ||
| + | |||
Своїх жертв Церостр Дарвіна акуратно замотує у шовковий кокон з розрахунком з’їсти у майбутньому. Якщо у павутиння втрапляє з десяток комах, то павуки часто-густо замотують у кокони по кілька жертв. Однак, на великому господарстві Церострів орудують дрібні “злодюжки”, так звані, клептопразити, які у буквальному розумінні цуплять упійману господарем їжу. Клептопаразитами, вчені називають, ті організми, які викрадають у інших їжу або будівельний матеріал для гнізд. Вченим вдалось встановити, що плодами праці Церостра Дарвіна користають досі невідомі науці дрібні мухи, які обсідають кокон зі здобиччю і частково її з’їдають. На одному кокні одночасно може живитись до 10 особин цих мух. Окрім двокрилих у павутині Церострів грабіжництвом займаються й дрібні павуки, які вичікують моменту, коли господар, точніше господиня, відволічеться, підбираються до кокона і споживають на половину перетравлену жертву. Павуків-клептопаразитів було виявлено приблизно у третині обстежених павутин. Церостри Дарвіна, хоча й не завжди мирно, однак, співіснують зі своїми нахлібниками-коменсалами, утворюючи особливі видові угруповання в межах створених ними ловчих тенет. Кожен із цих видів виживає лише за рахунок спільного проживання із павуком, зникнення останнього призведе до вимирання і його клептопаразитів, а це – до збіднення екосистеми і зниження її стійкості до несприятливих умов середовища. | Своїх жертв Церостр Дарвіна акуратно замотує у шовковий кокон з розрахунком з’їсти у майбутньому. Якщо у павутиння втрапляє з десяток комах, то павуки часто-густо замотують у кокони по кілька жертв. Однак, на великому господарстві Церострів орудують дрібні “злодюжки”, так звані, клептопразити, які у буквальному розумінні цуплять упійману господарем їжу. Клептопаразитами, вчені називають, ті організми, які викрадають у інших їжу або будівельний матеріал для гнізд. Вченим вдалось встановити, що плодами праці Церостра Дарвіна користають досі невідомі науці дрібні мухи, які обсідають кокон зі здобиччю і частково її з’їдають. На одному кокні одночасно може живитись до 10 особин цих мух. Окрім двокрилих у павутині Церострів грабіжництвом займаються й дрібні павуки, які вичікують моменту, коли господар, точніше господиня, відволічеться, підбираються до кокона і споживають на половину перетравлену жертву. Павуків-клептопаразитів було виявлено приблизно у третині обстежених павутин. Церостри Дарвіна, хоча й не завжди мирно, однак, співіснують зі своїми нахлібниками-коменсалами, утворюючи особливі видові угруповання в межах створених ними ловчих тенет. Кожен із цих видів виживає лише за рахунок спільного проживання із павуком, зникнення останнього призведе до вимирання і його клептопаразитів, а це – до збіднення екосистеми і зниження її стійкості до несприятливих умов середовища. | ||
| + | |||
| + | [[Файл:Huge-spider-news_natinalgeographic_com.jpg]] | ||
| + | |||
| + | [[Файл:Huge-spider-webs-crossing-river-news_natinalgeographic_com.jpg]] | ||
| + | |||
| + | [[Файл:Spiders.jpg]] | ||
| + | |||
| + | [[Файл:Huge-spider-webs-riverbank-news_natinalgeographic_com.jpg]] | ||
| + | |||
| + | [[Файл:Huge-spider-webs-caught-moths-news_natinalgeographic_com.jpg]] | ||
Поточна версія на 18:26, 29 травня 2013
ЛЮДЯМ З АРАХНОФОБІЄЮ ЧИТАТИ НЕ РЕКОМЕНДУЄТЬСЯ
Церостр Дарвіна займає одну із найбільш незвичних, а радше унікальних екологічних ніш у світі павуків. У той час, коли інші види сплітають свої тенета між деревами чи травами, наш герой напинає своє павутиння між берегами річок та озер. Саме цей факт і слугував еволюційному розвитку велетенських розмірів ловчих сітей, які в середньому сягають 3,5 метрів завширшки. Однак, вчені зафіксували, на правду, велетенські тенета завбільшки 10-14 метрів, які були напнуті над потоками і ріками середніх розмірів. А як стверджує інший дослідник Матяш Ґреґорович, зрідка трапляються павутини сплетені над плесами невеликих озер та ставків, розміри яких сягають 25-ти метрів! Залишається незрозумілим яким чином павук перекидає павутину через широке водне плесо на 10-20 метрів… Цікаво, що велетенську павутину сплітають лише самки, а у самців вона мала, та й то лише у період субімаґо – їх молодості.
Своїх жертв Церостр Дарвіна акуратно замотує у шовковий кокон з розрахунком з’їсти у майбутньому. Якщо у павутиння втрапляє з десяток комах, то павуки часто-густо замотують у кокони по кілька жертв. Однак, на великому господарстві Церострів орудують дрібні “злодюжки”, так звані, клептопразити, які у буквальному розумінні цуплять упійману господарем їжу. Клептопаразитами, вчені називають, ті організми, які викрадають у інших їжу або будівельний матеріал для гнізд. Вченим вдалось встановити, що плодами праці Церостра Дарвіна користають досі невідомі науці дрібні мухи, які обсідають кокон зі здобиччю і частково її з’їдають. На одному кокні одночасно може живитись до 10 особин цих мух. Окрім двокрилих у павутині Церострів грабіжництвом займаються й дрібні павуки, які вичікують моменту, коли господар, точніше господиня, відволічеться, підбираються до кокона і споживають на половину перетравлену жертву. Павуків-клептопаразитів було виявлено приблизно у третині обстежених павутин. Церостри Дарвіна, хоча й не завжди мирно, однак, співіснують зі своїми нахлібниками-коменсалами, утворюючи особливі видові угруповання в межах створених ними ловчих тенет. Кожен із цих видів виживає лише за рахунок спільного проживання із павуком, зникнення останнього призведе до вимирання і його клептопаразитів, а це – до збіднення екосистеми і зниження її стійкості до несприятливих умов середовища.
