Відмінності між версіями «Міфи і реальність про комп’ютерні віруси»

Матеріал з Вікі ЦДУ
Перейти до: навігація, пошук
 
(не показані 7 проміжних версій 3 учасників)
Рядок 1: Рядок 1:
−
'''Комп'ютерний вірус''' — комп'ютерна програма, яка має здатність до прихованого саморозмноження. Одночасно зі створенням власних копій віруси можуть завдавати шкоди: знищувати, пошкоджувати, викрадати дані, знижувати або й зовсім унеможливлювати подальшу працездатність операційної системи комп'ютера. Розрізняють файлові, завантажувальні та макро-віруси. Можливі також комбінації цих типів. Нині відомі десятки тисяч комп'ютерних вірусів, які поширюються через мережу Інтернет по всьому світу.
 
−
Малообізнані користувачі ПК помилково відносять до комп'ютерних вірусів також інші види шкідливих програм — програми-шпигуни чи навіть спам.
 
−
За створення та поширення шкідливих програм (в тому числі вірусів) у багатьох країнах передбачена кримінальна відповідальність. Зокрема, в Україні створення і поширення комп'ютерних вірусів переслідується і карається відповідно до Кримінального кодексу (статті 361, 362, 363).
 
  
−
Історія свідчить, що ідею створення комп'ютерних вірусів окреслив письменник-фантаст Т. Дж. Райн, котрий в одній із своїх книжок, написаній в США в 1977 р., описав епідемію, що за короткий час охопила біля 7000 комп'ютерів. Причиною епідемії став комп'ютерний вірус, котрий передавався від одного комп'ютера до другого, пробирався в їхні операційні системи і виводив комп'ютери з-під контролю людини.
+
Багато хто принаймнi  чув про комп’ютернi вiруси i про те, яких прикрощiв вони можуть завдати користувачевi ПК. Дiї вiрусiв можуть бути не дуже небезпечними: несподiванi звуковi або графiчнi ефекти, перезавантаження комп’ютера, змiна функцiй клавiш на клавiатурi тощо. Однак iснують вiруси, якi можуть спричинити серйознi збої у роботi комп’ютера: псування даних на дисках, втрату програм, видалення iнформацiї, необхiдної для роботи комп’ютера, i навiть переформатування жорсткого диска.
−
У 1992 році з'явився перший конструктор вірусів для PC — VCL (для Amiga конструктори існували і раніше), а також готові поліморфні модулі (MtE, DAME і TPE) і модулі шифрування для вбудовування в нові віруси. У кілька наступних років було остаточно відточено стелс-і поліморфні технології (SMEG.Pathogen, SMEG.Queeg, OneHalf, 1994; NightFall, Nostradamus, Nutcracker, 1995), а також випробувано самі незвичайні способи проникнення в систему і зараження файлів (Dir II — 1991, PMBS, Shadowgard, Cruncher — 1993). Крім того, з'явилися віруси, що заражають об'єктні файли (Shifter, 1994) і вихідні тексти програм (SrcVir, 1994).
+
<br />'''Комп’ютерний вiрус'''— це програмний код, що може несанкцiоновано формуватися, запускатися й самовiдтворюватися.
−
З поширенням пакету Microsoft Office набули поширення макровіруси (Concept, 1995). У 1996 році з'явився перший вірус для Windows 95 — Win95.Boza, а в грудні того ж року — перший резидентний вірус для неї — Win95.Punch. З поширенням мереж та Інтернету файлові віруси все більше орієнтуються на них як на основний канал роботи (ShareFun, 1997 — макровірус MS Word, що використовує MS-Mail для поширення, Win32.HLLP.DeTroie, 1998 — сімейство вірусів-шпигунів, Melissa, 1999 — макровірус і мережевий черв'як, який побив усі рекорди за швидкістю поширення). Еру розквіту «троянських коней» відкриває утиліта прихованого віддаленого адміністрування BackOrifice (1998) і пішли за нею аналоги (NetBus, Phase). Вірус Win95.CIH досяг апогею в застосуванні незвичайних методів, переписуючи Flash Bios заражених машин (епідемія в червні 1998 вважається найбільш руйнівною за попередні роки).
+
<gallery>
−
В кінці 1990-x — на початку 2000-x з ускладненням ПЗ та системного оточення, масовим переходом на порівняно захищені Windows сімейства NT, утвердженням мереж як основного каналу обміну даними, а також успіхами антивірусних технологій у виявленні вірусів, побудованих за складними алгоритмами, останні стали все більше замінювати впровадження у файли на впровадження в операційну систему (незвичайний автозапуск, руткіти) і підміняти поліморфізм величезною кількістю видів (число відомих вірусів зростає експоненціально).
+
Файл:К_в.png
 +
Файл:210004-Virus.jpg
 +
</gallery>
  
−
Віруси у складі іншого шкідливого ПЗ остаточно оформляються як засіб кіберзлочинності.
+
<br />'''''Міфи про комп`ютерні  віруси:'''''
−
Для одних віруси є бізнесом. Причому не тільки для їхніх авторів, але і для тих, хто з цими вірусами бореться. Бо процвітання компаній, які випускають антивірусні програми не є несподіванкою ні для кого. Для інших — це хобі. Хобі — збирання вірусних колекцій і хобі — написання вірусів. Ще інші — створюють віруси для прояву власної зухвалості і незалежності, у деяких колах подібна діяльність просто необхідна для підняття свого престижу. Є й такі, для кого віруси це витвір мистецтва; зустрічаються лікарі за покликанням, отже, може бути і комп'ютерний лікар за покликанням. Для деяких віруси служать приводом пофілософствувати на теми створення і розвитку комп'ютерного життя. Для інших віруси — це також стаття кримінального кодексу. Але для більшості користувачів комп'ютерів віруси — це щоденна головна біль і турбота, причина збоїв у роботі комп'ютера і ворог номер один.
+
* Віруси поширюються самостійно. Віруси не можуть поширюватися самі. Вірус не може нічого зробити перед тим, як заражені програми не завантажаться або комп’ютер не перевантажиться з зараженого джерела.
−
Не існує єдиної системи класифікації та іменування вірусів (хоча спроба створити стандарт була зроблена на зустрічі CARO в 1991 році).
+
* Віруси можуть поширюватися між будь-якими комп’ютерами. В теорії можна написати вірус, котрий може функціонувати в різних ОС, але це завдання дуже важке. DOS-віруси неспроможні заразити такі комп’ютери, як, наприклад, Macintosh, Unix, Vax.
 +
* Віруси можуть заразити захищені від запису диски. Віруси не можуть зробити цього. Однак диски можуть бути заражені, коли захист вимкнений.
 +
* Деякі віруси абсолютно нешкідливі. Є віруси, котрі не знищують інформацію, але вони збільшують навантаження на процесор і змінюють програмний код без відома користувача.
 +
* Тільки в піратських дисках розташовані віруси. Часто віруси є в піратських копіях, але відомі випадки, коли комерційне ПЗ теж має віруси.
 +
* Віруси можуть руйнувати комп’ютери. Час від часу з’являються чутки про віруси, котрі руйнують монітор, або руйнують HDD, але поки що це всього лиш чутки.
 +
* Віруси пошкоджують комп’ютер навіть коли він вимкнений. Коли комп’ютер вимкнений, вірус йому не загрожує.
  
−
'''Прийнято розділяти віруси за:'''
 
−
*об'єктами, які вражаються;
 
−
*способом зараження ;
 
−
*операційними системами і платформами, які вражаються;
 
−
*активністю;
 
−
*технологіями, які використовуються вірусом; деструктивними можливостями (нешкідливі віруси, безпечні
 
  
−
'''Ознаки зараження вірусом:'''
+
'''Вірус-жарт''' — не завдає шкоди комп'ютеру, а просто лякає користувача.
−
-Зменшення вільної пам'яті
+
−
-Уповільнення роботи комп'ютера
+
−
-Затримки при виконанні програм
+
−
-Незрозумілі зміни в файлах
+
−
-Зміна дати модифікації файлів без причини
+
−
-Незрозумілі помилки Write-protection
+
−
-Помилки при інсталяції і запуску Windows
+
−
-Відключення 32-розрядного допуску до диску
+
−
-Неспроможність зберігати документи Word в інші каталоги, крім Template
+
−
-Погана робота дисків
+
−
-Файли невідомого походження
+
  
−
'''Ранні ознаки зараження дуже тяжко виявити, але коли вірус переходить в активну фазу, тоді легко помітити такі зміни:'''
+
'''Хробак комп'ютерний''' — це саморозповсюджувана програма, яка може подолати всі три етапи розповсюдження самостійно (звичайний хробак), або використовує агента-користувача тільки на 2-му етапі (поштовий черв'як).
−
-Зникнення файлів
+
−
-Форматування HDD
+
−
-Неспроможність завантажити комп'ютер
+
−
-Неспроможність завантажити файли
+
−
-Незрозумілі системні повідомлення, звукові ефекти і т. д.
+
−
 
+
−
Здебільшого, все це в минулому. Зараз основні ознаки — самовільне відкривання браузером деяких сайтів (рекламного характеру), підозріло підвищений інтернет-трафік та повідомлення від друзів, що ваші листи електронної пошти до них містили вірус.
+
−
 
+
−
'''Основні існуючі міфи про віруси:'''
+
−
- Віруси здатні зруйнувати будь-які комплектуючі комп’ютера.
+
−
- Вірус перешкоджає  установці ОС.
+
−
- Віруси пошкоджують комп’ютер навіть коли він вимкнений.
+

Поточна версія на 13:27, 13 листопада 2019

Багато хто принаймнi чув про комп’ютернi вiруси i про те, яких прикрощiв вони можуть завдати користувачевi ПК. Дiї вiрусiв можуть бути не дуже небезпечними: несподiванi звуковi або графiчнi ефекти, перезавантаження комп’ютера, змiна функцiй клавiш на клавiатурi тощо. Однак iснують вiруси, якi можуть спричинити серйознi збої у роботi комп’ютера: псування даних на дисках, втрату програм, видалення iнформацiї, необхiдної для роботи комп’ютера, i навiть переформатування жорсткого диска.
Комп’ютерний вiрус— це програмний код, що може несанкцiоновано формуватися, запускатися й самовiдтворюватися.

  • К в.png
  • 210004-Virus.jpg


Міфи про комп`ютерні віруси:

  • Віруси поширюються самостійно. Віруси не можуть поширюватися самі. Вірус не може нічого зробити перед тим, як заражені програми не завантажаться або комп’ютер не перевантажиться з зараженого джерела.
  • Віруси можуть поширюватися між будь-якими комп’ютерами. В теорії можна написати вірус, котрий може функціонувати в різних ОС, але це завдання дуже важке. DOS-віруси неспроможні заразити такі комп’ютери, як, наприклад, Macintosh, Unix, Vax.
  • Віруси можуть заразити захищені від запису диски. Віруси не можуть зробити цього. Однак диски можуть бути заражені, коли захист вимкнений.
  • Деякі віруси абсолютно нешкідливі. Є віруси, котрі не знищують інформацію, але вони збільшують навантаження на процесор і змінюють програмний код без відома користувача.
  • Тільки в піратських дисках розташовані віруси. Часто віруси є в піратських копіях, але відомі випадки, коли комерційне ПЗ теж має віруси.
  • Віруси можуть руйнувати комп’ютери. Час від часу з’являються чутки про віруси, котрі руйнують монітор, або руйнують HDD, але поки що це всього лиш чутки.
  • Віруси пошкоджують комп’ютер навіть коли він вимкнений. Коли комп’ютер вимкнений, вірус йому не загрожує.


Вірус-жарт — не завдає шкоди комп'ютеру, а просто лякає користувача.

Хробак комп'ютерний — це саморозповсюджувана програма, яка може подолати всі три етапи розповсюдження самостійно (звичайний хробак), або використовує агента-користувача тільки на 2-му етапі (поштовий черв'як).

Отримано з https://wiki.cusu.edu.ua/index.php?title=Міфи_і_реальність_про_комп’ютерні_віруси&oldid=361101