|
|
| (не показані 4 проміжні версії цього учасника) |
| Рядок 1: |
Рядок 1: |
| | + | |
| | | | |
| | | | |
| Рядок 15: |
Рядок 16: |
| | | | |
| | | | |
| − | | + | == Мої роботи == |
| − | '''Історія використання символа @ та його назви в різних країнах'''''
| + | В цьому розділі розміщуються посилання (внутрішні та зовнішні)на ваші роботи, додається короткий опис. |
| − | ''
| + | [[Історія використання символа @ та його назви в різних країнах]] |
| − | | + | |
| − | @ — лігатура, що означає «at».
| + | |
| − | | + | |
| − | Офіційна назва — «комерційне ет». В Україні цей символ називають «равликом», «песиком», «собакою» або «вухом».
| + | |
| − | | + | |
| − | Код в Юнікоді 0040 (64 в десятковій системі числення)
| + | |
| − | Походження
| + | |
| − | | + | |
| − | Історія знаку @ бере початок, нібито, ще в середньовіччя, коли ченці — хранителі стародавніх знань і рукописів — перекладали й переписували трактати — також і написані латиною. У латині вживається прислівник «ad», що в перекладі на сучасну англійську означає «at» («на», «в», «до») — і вказує на приналежність, напрям і наближення. У шрифті, що використовувався ченцями, буква «d» мала невеликий «хвостик», що робило її схожою на цифру «6» в дзеркальному відображенні. Так «ad» досить швидко перетворилося на @.
| + | |
| − | | + | |
| − | Завдяки дослідженням італійського дослідника Джорджіо стабільний у архівах Інституту економічної історії міста Прато поблизу Флоренції виявлено документ, де вперше в письмовому вигляді трапляється цей знак. Документ виявився датованим 1536 роком листом флорентійського торговця, в якому йшлося про три прибулі до Іспанії торгові кораблі. У складі їх вантажу фігурували ємності з вином, позначені символом «@».
| + | |
| − | | + | |
| − | Американський вчений Бертольд Уллман висунув припущення, що знак @ винайшли середньовічні ченці, щоб скоротити латинське слово «ad», що означає «на», «в», «стосовно» тощо
| + | |
| − | | + | |
| − | У XV столітті @ з'являється знову. Іспанські купці використовували цей знак як скорочене найменування міри ваги — «arroba» (це приблизно 11,52 кг або 25.40 фунтів). Цікаво, що цей захід використовувався для позначення ваги худоби і вина.
| + | |
| − | | + | |
| − | В епоху відродження @ став використовуватися для позначення ціни, а в епоху індустріальної революції (час капіталу, перших бірж, верстатів і так далі) @ незмінно трапляється в бухгалтерських звітах. Так «равлик», разом з $, #, % і іншими «рахівницькими» знаками з майже забутою семантикою перекочувала на клавіатуру.
| + | |
| − | | + | |
| − | Сучасна офіційна назва цього символу «комерційне at» бере початок з рахунків, де він використовувався в таких контекстах: 7 widgets @ $ 2 each = $ 14, що перекладається як 7 шт. по 2 дол = 14 дол. Оскільки цей символ застосовувався в бізнесі, його розмістили на клавіатурах друкарських машинок. Він був присутній вже на перших в історії друкарських машинках «Ундервуд», випущених 1885 року.
| + | |
| − | | + | |
| − | «Равлик» мирно чекав своєї зоряної години, поки на нього випадково не впав погляд Рея Томлінсона (Ray Tomlinson), дослідника з американської компанії BBN Technology.
| + | |
| − | | + | |
| − | Тут потрібно відволіктися і сказати кілька слів про те, чим займався Томлінсон і чому його вважають не лише винахідником електронної пошти, але і власне знаку @, хоча ні тим, ні іншим він не є. Компанія BBN Technology, в якій працював Томлінсон, у кінці 60-х стала однією з учасниць проекту ARPANet — мережі комп'ютерів, безпосередньої попередниці Інтернету — який вівся за замовленням міністерства оборони США.
| + | |
| − | | + | |
| − | В ті роки програми, що дозволяють передавати файли і послання від одного користувача до іншого, вже існували. Але відправник і одержувач користувалися одним комп'ютером. Найшвидший модем працював тоді в двісті разів повільніше сучасного стандартного, який «вантажить» із швидкістю 56,6 Кбіт/сек.
| + | |
| − | | + | |
| − | Томлінсон якраз займався розробкою поштових програм і створенням віртуальних поштових скриньок. Власне, віртуальна поштова скринька була файлом, який відрізнявся від звичайного файлу тим, що користувачі не могли виправити текст, — тільки додати. В операції використовувалися дві програми — SNDMSG для відправлення і READMAIL для читання.
| + | |
| − | | + | |
| − | Нова програма, яку написав Томлінсон, складалася з 200 рядків коду і була комбінацією SNDMSG, READMAIL і протоколу CPYNET, що використався в ARPANet для відсилання файлів на віддалений комп'ютер. Перше послання Томлінсоном було відправлено з одного комп'ютера на іншій, що стояв в цій же лабораторії.
| + | |
| − | | + | |
| − | На «перегонку» файлу і експерименти у Томлінсону пішло півроку, перш ніж він відправив послання зі своєї лабораторії на комп'ютер, який був дійсно, віддаленим.
| + | |
| − | | + | |
| − | Можливо, другим комп'ютером був один із тих небагатьох, що входили в ARPANet. Природньо, про подію не повідомляли диктори CNN і жодних презентацій і нагороджень не було. Про те, що у Томлінсона дещо вийшло, знали не більше декількох сотень колег, що мали доступ до «прамережі».
| + | |
| − | | + | |
| − | Томлінсон використовував клавіатуру моделі 33 Teletype, і одного прекрасного дня він кинув на неї погляд у пошуках значка, що, по-перше, не міг би трапитись ані в жодному імені або назві і що, по-друге, міг би відокремити ім'я користувача від імені комп'ютера. Це мав бути універсальний алгоритм: ім'я — знак — місце.
| + | |
| − | | + | |
| − | Окрім букв і цифр на клавіатурі були й пунктуаційні знаки, серед яких затесався і «равлик». У ті часи (до 1971 року, коли модель клавіатур була змінена), подібні знаки розташовувалися в другому ряду ліворуч.
| + | |
| − | | + | |
| − | @ був найвірнішим рішенням алгоритму. Як пізніше говорив сам Томлінсон, якому протягом усього життя дошкуляли журналісти, це був єдино можливий вибір[Джерело?].
| + | |
| − | | + | |
| − | Справжнє народження @ пережила в 80-х, коли почалася комп'ютерна революція — ПК вийшли за межі лабораторій, і в 90-х, коли з'явилися перші веб-браузери. @ полюбилася користувачам, і навіть розповідають, що є відповідний дорожній знак.
| + | |
| − | Іменування знака в різних країнах
| + | |
| − | | + | |
| − | Україна — равлик, песик, мавпочка, слимачок та вухо ,
| + | |
| − | Угорщина — черв'як ,
| + | |
| − | Росія — собака ,
| + | |
| − | Швеція — булочка з корицею.[Джерело?] ,
| + | |
| − | Корея — равлик ,
| + | |
| − | Болгарія — «кльомба» або «маймунско а» (мавпа А) ,
| + | |
| − | Нідерланди — «apenstaartje» (мавпячий хвостик) ,
| + | |
| − | Ізраїль — «штрудель» (вир) ,
| + | |
| − | Іспанія — як і міра ваги «arroba» ,
| + | |
| − | Франція — та ж міра ваги «arrobase» ,
| + | |
| − | Португалія — та ж міра ваги «arrobase» ,
| + | |
| − | Німеччина, Польща — мавпячий хвіст, мавпяче вухо, скріпка, мавпа ,
| + | |
| − | Італія — «chiocciola» (равлик) ,
| + | |
| − | Данія, Норвегія, Швеція — «snabel-a» (рило а) або слонячий хобот (а з хоботом) ,
| + | |
| − | Чехія, Словаччина — Рольмопс (оселедець під маринадом) ,
| + | |
| − | Америка — кішка ,
| + | |
| − | Китай, Тайвань — мишеня ,
| + | |
| − | Туреччина — трояндочка ,
| + | |
| − | Сербія — «пришелепкуватий A» або «мајмун» (мавпа) ,
| + | |
| − | В'єтнам — «скарлючені A» ,
| + | |
| − | Польща, Хрватія, Голландія, Румунія, Словенія — «malpa» (мавпа) ,
| + | |
| − | Фінляндія — котячий хвіст, «спляча кішечка» ,
| + | |
| − | Греція — мало макаронів ,
| + | |
| − | Угорщина — черв'як, кліщ ,
| + | |
| − | Латвія — et («пов»), запозичення з англійської ,
| + | |
| − | Литва — eta («ця»), запозичення з англійської з литовської морфеми в кінці .
| + | |
В цьому розділі розміщуються посилання на проекти, в яких ви берете участь.
