Відмінності між версіями «Проект з ОІТ та Педагогіки: "Естетичне виховання" - Солонченко Дар'я Сергіївна, 11 групи факультет педагогіки та психології, 2013»
(→Результати проекту) |
|||
(не показано 20 проміжних версій цього учасника) | |||
Рядок 14: | Рядок 14: | ||
[[Image:deti-ukrainy.jpg|thumb|300px|]] | [[Image:deti-ukrainy.jpg|thumb|300px|]] | ||
− | + | Перші кроки у безмежному, складному і загадковому світі дитина робить у дошкільному віці. За словами Януша Корчака, вона прагне створити у ньому свій світ дитинства, добра і краси, своєрідний мікрокосм реального світу. Дорослий допомагає їй знайти, відчути і зрозуміти красу поезії, музики, живопису, а через мистецтво глибше усвідомити все, що її оточує: природу, предмети, працю людини і її духовні надбання. Краса нерозривна з добротою, вона облагороджує життя, надихає людину на добрі справи. Введення дитини в світ краси і гармонії є важливим завданням естетичного виховання. Краса нерозривно пов'язана з душею людини, її працею, поведінкою, мовою, зовнішністю. | |
[[Image:логрвв.jpg|thumb|300px|]] | [[Image:логрвв.jpg|thumb|300px|]] | ||
+ | |||
+ | Серед найголовніших завдань естетичного виховання виокремлюють: | ||
+ | |||
+ | — формування естетичних понять, поглядів, переконань, здатностей розуміти прекрасне, правильно естетично оцінювати факти, явища, процеси;— виховання естетичних почуттів, уміння отримувати насолоду від сприймання прекрасного в навколишній дійсності та мистецтві; | ||
+ | |||
+ | — формування потреби і здатності створювати прекрасне в житті та мистецтві на основі розвитку власних творчих здібностей, опанування знань і практичних умінь у певному виді мистецтва. | ||
+ | |||
+ | В естетичному вихованні дітей дошкільного віку використовують різні джерела: | ||
+ | |||
+ | а) твори образотворчого мистецтва. Під час розглядання картини або скульптури, яка відображає життя людей, тварин чи природні явища, у дитини розвивається не лише сприйняття, а й фантазія. Вона мислить, фантазує, уявляє, бачить за картиною образи, долі, характери. | ||
+ | |||
+ | [[Image:wgxqlrdto 1.jpg|thumb|300px|]] | ||
+ | |||
+ | б) музику, яка, відображаючи дійсність за допомогою мелодій, інтонацій, тембру, впливає на емоційно-почуттєву сферу дитини, на її поведінку. | ||
+ | |||
+ | в) художню літературу. Головним виразником естетики в літературі є слово. На думку К. Ушинського, слово як засіб вираження в літературному творі набуває подвійної художньої сили. Словесний образ має ще й понятійну основу і сприймається насамперед розумом. Тому література – важливий засіб розвитку інтелекту дітей. | ||
+ | |||
+ | г) театр, кіно, телебачення, естрада, цирк. Цінність їх у тому, що крім змістовної частини, вони об’єднують у собі елементи багатьох видів мистецтв (літератури, музики, образотворчого мистецтва, танцю тощо). | ||
+ | |||
+ | ґ) поведінку і діяльність дітей. Гідні вчинки дітей, успіхи в різних видах діяльності повинні стати предметом обговорення з естетичних позицій. | ||
+ | |||
+ | д) природу: її красу в розмаїтті та гармонії барв, , звуків, форм, закономірній зміні явищ, які мають місце в живій і неживій природі. | ||
+ | |||
+ | е) факти і події суспільного життя. Героїчні вчинки людей, краса їх взаємин, духовне багатство, моральна чистота духовна досконалість повинні | ||
+ | бути предметом обговорення з дошкільниками в ході бесід та розмов. | ||
+ | |||
+ | є) оформлення побуту (залучення дітей до посильної допомоги у створенні естетичної обстановки у груповій кімнаті, дошкільному закладі, вдома). | ||
+ | |||
+ | [[Image:нгшорп.jpg|thumb|300px|]] | ||
+ | |||
+ | ОРГАНІЗАЦІЯ ЕСТЕТИЧНОЇ РОБОТИ | ||
+ | |||
+ | Уроки естетичного циклу (це уроки музичного мистецтва, образотворчого мистецтва та художньої культури) через свої специфічні види у комплексі стають основою для розвитку естетичних почуттів. | ||
+ | В.А.Сухомлинський писав: «Я тысячу раз убеждался: без поэтической, эмоционально-эстетической струн невозможно полноценное умственное развитие ребёнка… Красота и живая мысль также органически связаны, как солнце и цветы». | ||
+ | Будь-який виховний захід, присвячений чи то культурі поведінки, чи то воєнно-патріотичному вихованню, чи то моральним питанням має вплив на морально-естетичні почуття. | ||
+ | Структура і організація даного виховного процесу будується з обліком різних вікових категорій учнів, у зв’язку зі специфічними особливостями. | ||
+ | |||
+ | I категорія – I-IV класи. Виховний ефект усих форм естетичного виховання буде залежати від того, наскільки системно будуть формуватися знання про добро і зло. | ||
+ | Завдання полягає в тому, щоб операючись на високу емоційність, вразливість і сприйнятливість розвинути в них естетичні почуття, викликати бажання в майбутньому стати творцем. | ||
+ | |||
+ | II категорія – V-VIII класи. У підлітків зароджується потреба аналізувати й узагальнити факти і явища дійсності, виробляти власні погляди на навколишній світ, на моральні вимоги і оцінки. | ||
+ | |||
+ | III категорія – IX-XI класи. Це період формування наукового світогляду, інтелектуального і фізичного розвитку людини, його професійного самовизначення. Тому організація естетичної роботи повинна бути спрямована з урахуванням цих особливостей. | ||
+ | |||
+ | |||
+ | ФУНКЦІОНАЛЬНІ ОБОВ’ЯЗКИ ПРАЦІВНИКІВ ШКОЛИ | ||
+ | |||
+ | Директор школи здійснює: | ||
+ | |||
+ | Загальне керівництво естетичним вихованням, добір, виховання і розміщення кадрів; | ||
+ | Аналіз стану естетичної роботи, її планування, узгодження планів із суспільними позашкільними організаціями, базовими підприємствами; | ||
+ | Внутрішкільний облік і контроль над виконанням естетичної роботи; | ||
+ | Створення необхідних матеріальних, соціальних і морально-психологічних умов для організації естетичного виховання. | ||
+ | |||
+ | Заступник директора з навчально-виховної роботи: | ||
+ | |||
+ | Виявляє можливості навчальних програм для розвитку завдань естетичного виховання, реалізує їх у навчально-виховному процесі; | ||
+ | Забезпечує єдність і взаємозв’язок із іншими видами виховання; | ||
+ | Контролює проведення факультативних занять у позаурочний час; | ||
+ | Організує гурткову роботу естетичної спрямованості; | ||
+ | Підтримує постійні ділові контакти з позашкільними організаціями; | ||
+ | Використовує допомогу підприємств, громадських організацій у підвищенні якості естетичного виховання. | ||
+ | |||
+ | Класний керівник: | ||
+ | |||
+ | Здійснює курівництво цілеспрямованою діяльністю класного колективу; | ||
+ | Планує й координує відповідну роботу вчителів, що займаються з даним класом, дитячих громадських організацій, позашкільних установ і батьків; | ||
+ | Веде систематичні психолого-педагогічні спостереження за розвитком естетичної свідомості; | ||
+ | Корегує процес естетичного виховання, залучає до цієї діяльності фахівців додаткового профілю. | ||
+ | |||
+ | Вчителі-предметники: | ||
+ | |||
+ | Забезпечують естетичну спрямованість навчально-виховного процесу, формують естетичні поняття у процесі викладання свого предмету; | ||
+ | Системно вносять естетичні аспекти у виховних цілях уроку, підбирають відповідний фактичний матеріал, а також активні методи його викладу. | ||
+ | |||
+ | |||
+ | ОЧІКУВАНІ РЕЗУЛЬТАТИ | ||
+ | |||
+ | Зміценння фізичного і психологічного здоров’я дітей; | ||
+ | |||
+ | Виховання особистості: вміння розрізняти повагу і не-повагу, любов і не-любов, прекрасне і не-прекрасне, чуйність і не-чуйність, доброту і не-доброту, гумор і не-гумор тощо; | ||
+ | |||
+ | Виховання через мистецтво потребу до краси дій; | ||
+ | |||
+ | Виховання бажання працювати надхненно, оскільки усіляка праця у шані. | ||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | Естетичне виховання у сучасному суспільстві починається в дошкільному віці. У сім’ї, дитячих | ||
+ | садках діти отримують різноманітні художні враження, відомі практичні навички і деякі відомості із | ||
+ | художньої культури, що створює ґрунт для творчих проявів дитини. Вже в цей період виховання | ||
+ | необхідно встановити правильні співвідношення між засобами естетичного розвитку дитини (засоби | ||
+ | дійсності і мистецтва), використовувати відповідні організаційні форми естетичного виховання (ігри, | ||
+ | заняття, екскурсії, свята, розваги) й методи стосовно кожного виду мистецтва і до кожного віку. | ||
+ | Особлива роль в естетичному вихованні молодого покоління, належить загальноосвітній | ||
+ | школі. У документах Міністерства освіти, урядових рішеннях неодноразово підкреслювалася | ||
+ | необхідність подолання недооцінки естетичного виховання людей і вказувалося, що формування | ||
+ | почуття прекрасного, високих естетичних ідеалів та смаків повинно стати результатом усієї | ||
+ | навчально-виховної роботи в школі, здійснюватися в певній системі, бути органічною складовою | ||
+ | діяльності школи і громадських організацій із виховання молоді. | ||
+ | Заходи з поліпшення естетичного виховання, що вживалися органами освіти і культури, | ||
+ | громадськими організаціями, творчими спілками, пожвавили і стимулювали роботу в цій галузі, що | ||
+ | розгорнулася в дитячих садках, школах, у культурно-просвітницьких установах, система заходів у | ||
+ | вищих навчальних закладах освіти сприяють збагаченню ідейного змісту та більшій різноманітності | ||
+ | форм естетичного виховання. | ||
+ | |||
===Інтернет ресурси проекту=== | ===Інтернет ресурси проекту=== | ||
− | + | [http://www.ird.npu.edu.ua/files/kostyk.pdf] | |
− | + | ||
+ | [http://subject.com.ua/psychology/psyho_pedagog/118.html] | ||
+ | |||
+ | [http://shkola.ostriv.in.ua/publication/code-403EC4BD35623/list-bd57d40b26] | ||
===Додаткові матеріали проекту=== | ===Додаткові матеріали проекту=== | ||
− | + | [[Image:фывапрол.jpg|png]] | |
==Результати проекту== | ==Результати проекту== | ||
− | + | ||
+ | [https://docs.google.com/presentation/d/1tG4f8J3aIL0qKUddKUCMlOpMJNbMlQSHxLjx_Vn6wZY/pub?start=false&loop=false&delayms=3000 Естетичне виховання] | ||
+ | |||
+ | |||
+ | [[Category:Проект з ОІТ та Педагогіки(факультет педагогіки та психології)]] |
Поточна версія на 13:27, 22 травня 2013
Естетичне виховання
Зміст
Ідея проекту
Всебічно розвинена особистість є надзвичайно чутливою до краси, гармонії, благородства. І своєю діяльністю вона прагне утверджувати їх. Саме на формуванні таких якостей особистості зосереджене естетичне виховання. Спрямоване воно на формування в людини гуманістичних якостей, здатності відчувати і розуміти красу, жити за її законами. Естетичне виховання покликане ознайомити людину із загальними закономірностями художнього освоєння дійсності, сутністю і формами відображення дійсності й перетворення життя за законами краси, роллю мистецтва в розвитку суспільства.
Тому метою проекту є не тільки розширення художнього сприймання, списку прочитаних книг, почутих музичних творів, а й організація людських почуттів, духовного росту особистості, регуляція і корекція поведінки
Автор проекту
Естетичне виховання
Перші кроки у безмежному, складному і загадковому світі дитина робить у дошкільному віці. За словами Януша Корчака, вона прагне створити у ньому свій світ дитинства, добра і краси, своєрідний мікрокосм реального світу. Дорослий допомагає їй знайти, відчути і зрозуміти красу поезії, музики, живопису, а через мистецтво глибше усвідомити все, що її оточує: природу, предмети, працю людини і її духовні надбання. Краса нерозривна з добротою, вона облагороджує життя, надихає людину на добрі справи. Введення дитини в світ краси і гармонії є важливим завданням естетичного виховання. Краса нерозривно пов'язана з душею людини, її працею, поведінкою, мовою, зовнішністю.
Серед найголовніших завдань естетичного виховання виокремлюють:
— формування естетичних понять, поглядів, переконань, здатностей розуміти прекрасне, правильно естетично оцінювати факти, явища, процеси;— виховання естетичних почуттів, уміння отримувати насолоду від сприймання прекрасного в навколишній дійсності та мистецтві;
— формування потреби і здатності створювати прекрасне в житті та мистецтві на основі розвитку власних творчих здібностей, опанування знань і практичних умінь у певному виді мистецтва.
В естетичному вихованні дітей дошкільного віку використовують різні джерела:
а) твори образотворчого мистецтва. Під час розглядання картини або скульптури, яка відображає життя людей, тварин чи природні явища, у дитини розвивається не лише сприйняття, а й фантазія. Вона мислить, фантазує, уявляє, бачить за картиною образи, долі, характери.
б) музику, яка, відображаючи дійсність за допомогою мелодій, інтонацій, тембру, впливає на емоційно-почуттєву сферу дитини, на її поведінку.
в) художню літературу. Головним виразником естетики в літературі є слово. На думку К. Ушинського, слово як засіб вираження в літературному творі набуває подвійної художньої сили. Словесний образ має ще й понятійну основу і сприймається насамперед розумом. Тому література – важливий засіб розвитку інтелекту дітей.
г) театр, кіно, телебачення, естрада, цирк. Цінність їх у тому, що крім змістовної частини, вони об’єднують у собі елементи багатьох видів мистецтв (літератури, музики, образотворчого мистецтва, танцю тощо).
ґ) поведінку і діяльність дітей. Гідні вчинки дітей, успіхи в різних видах діяльності повинні стати предметом обговорення з естетичних позицій.
д) природу: її красу в розмаїтті та гармонії барв, , звуків, форм, закономірній зміні явищ, які мають місце в живій і неживій природі.
е) факти і події суспільного життя. Героїчні вчинки людей, краса їх взаємин, духовне багатство, моральна чистота духовна досконалість повинні бути предметом обговорення з дошкільниками в ході бесід та розмов.
є) оформлення побуту (залучення дітей до посильної допомоги у створенні естетичної обстановки у груповій кімнаті, дошкільному закладі, вдома).
ОРГАНІЗАЦІЯ ЕСТЕТИЧНОЇ РОБОТИ
Уроки естетичного циклу (це уроки музичного мистецтва, образотворчого мистецтва та художньої культури) через свої специфічні види у комплексі стають основою для розвитку естетичних почуттів. В.А.Сухомлинський писав: «Я тысячу раз убеждался: без поэтической, эмоционально-эстетической струн невозможно полноценное умственное развитие ребёнка… Красота и живая мысль также органически связаны, как солнце и цветы». Будь-який виховний захід, присвячений чи то культурі поведінки, чи то воєнно-патріотичному вихованню, чи то моральним питанням має вплив на морально-естетичні почуття. Структура і організація даного виховного процесу будується з обліком різних вікових категорій учнів, у зв’язку зі специфічними особливостями.
I категорія – I-IV класи. Виховний ефект усих форм естетичного виховання буде залежати від того, наскільки системно будуть формуватися знання про добро і зло. Завдання полягає в тому, щоб операючись на високу емоційність, вразливість і сприйнятливість розвинути в них естетичні почуття, викликати бажання в майбутньому стати творцем.
II категорія – V-VIII класи. У підлітків зароджується потреба аналізувати й узагальнити факти і явища дійсності, виробляти власні погляди на навколишній світ, на моральні вимоги і оцінки.
III категорія – IX-XI класи. Це період формування наукового світогляду, інтелектуального і фізичного розвитку людини, його професійного самовизначення. Тому організація естетичної роботи повинна бути спрямована з урахуванням цих особливостей.
ФУНКЦІОНАЛЬНІ ОБОВ’ЯЗКИ ПРАЦІВНИКІВ ШКОЛИ
Директор школи здійснює:
Загальне керівництво естетичним вихованням, добір, виховання і розміщення кадрів; Аналіз стану естетичної роботи, її планування, узгодження планів із суспільними позашкільними організаціями, базовими підприємствами; Внутрішкільний облік і контроль над виконанням естетичної роботи; Створення необхідних матеріальних, соціальних і морально-психологічних умов для організації естетичного виховання.
Заступник директора з навчально-виховної роботи:
Виявляє можливості навчальних програм для розвитку завдань естетичного виховання, реалізує їх у навчально-виховному процесі; Забезпечує єдність і взаємозв’язок із іншими видами виховання; Контролює проведення факультативних занять у позаурочний час; Організує гурткову роботу естетичної спрямованості; Підтримує постійні ділові контакти з позашкільними організаціями; Використовує допомогу підприємств, громадських організацій у підвищенні якості естетичного виховання.
Класний керівник:
Здійснює курівництво цілеспрямованою діяльністю класного колективу; Планує й координує відповідну роботу вчителів, що займаються з даним класом, дитячих громадських організацій, позашкільних установ і батьків; Веде систематичні психолого-педагогічні спостереження за розвитком естетичної свідомості; Корегує процес естетичного виховання, залучає до цієї діяльності фахівців додаткового профілю.
Вчителі-предметники:
Забезпечують естетичну спрямованість навчально-виховного процесу, формують естетичні поняття у процесі викладання свого предмету; Системно вносять естетичні аспекти у виховних цілях уроку, підбирають відповідний фактичний матеріал, а також активні методи його викладу.
ОЧІКУВАНІ РЕЗУЛЬТАТИ
Зміценння фізичного і психологічного здоров’я дітей;
Виховання особистості: вміння розрізняти повагу і не-повагу, любов і не-любов, прекрасне і не-прекрасне, чуйність і не-чуйність, доброту і не-доброту, гумор і не-гумор тощо;
Виховання через мистецтво потребу до краси дій;
Виховання бажання працювати надхненно, оскільки усіляка праця у шані.
Естетичне виховання у сучасному суспільстві починається в дошкільному віці. У сім’ї, дитячих садках діти отримують різноманітні художні враження, відомі практичні навички і деякі відомості із художньої культури, що створює ґрунт для творчих проявів дитини. Вже в цей період виховання необхідно встановити правильні співвідношення між засобами естетичного розвитку дитини (засоби дійсності і мистецтва), використовувати відповідні організаційні форми естетичного виховання (ігри, заняття, екскурсії, свята, розваги) й методи стосовно кожного виду мистецтва і до кожного віку. Особлива роль в естетичному вихованні молодого покоління, належить загальноосвітній школі. У документах Міністерства освіти, урядових рішеннях неодноразово підкреслювалася необхідність подолання недооцінки естетичного виховання людей і вказувалося, що формування почуття прекрасного, високих естетичних ідеалів та смаків повинно стати результатом усієї навчально-виховної роботи в школі, здійснюватися в певній системі, бути органічною складовою діяльності школи і громадських організацій із виховання молоді. Заходи з поліпшення естетичного виховання, що вживалися органами освіти і культури, громадськими організаціями, творчими спілками, пожвавили і стимулювали роботу в цій галузі, що розгорнулася в дитячих садках, школах, у культурно-просвітницьких установах, система заходів у вищих навчальних закладах освіти сприяють збагаченню ідейного змісту та більшій різноманітності форм естетичного виховання.