Відмінності між версіями «Задача СП. М-модель з імовірнісними обмеженнями з детермінованою матрицею коефіцієнтів обмежень. Детермінована задача. Двоїста задача.»
2559956 (обговорення • внесок) |
|||
(не показані 37 проміжних версій 3 учасників) | |||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
− | Розглянемо задачу лінійного стохастичного програмування з ймовірнісними обмеженнями типу М-модель: | + | <font size=3> Розглянемо задачу лінійного стохастичного програмування з ймовірнісними обмеженнями типу ''М''-модель: </font> |
− | <math>M(cx)\rightarrow max</math> | + | <font size=3> <math>M(cx)\rightarrow max</math> |
− | (1.1), | + | (1.1), </font> |
− | <math>P(\sum^{n}_{j=1}{a_{ij}x_{j}}\leqslant b_{i})\geqslant \alpha_{i},i=1,\ldots,m</math> | + | <font size=3> <math>P(\sum^{n}_{j=1}{a_{ij}x_{j}}\leqslant b_{i})\geqslant \alpha_{i},i=1,\ldots,m</math> |
− | (1.2), | + | (1.2), </font> |
− | <math>x_{j}\geqslant 0,j=1,\ldots,n </math> | + | <font size=3> <math>x_{j}\geqslant 0,j=1,\ldots,n </math> |
− | (1.3) | + | (1.3) </font> |
− | + | <font size=3> <math>c</math> – випадкові числа, <math>0,5<\leqslant \alpha_{i}<1</math> </font> | |
+ | <font size=3> При детермінованій матриці <math>\ A=||a_{ij}|| </math> і випадковому веторі <math>b=(b_{ij})</math> задача (1.1)-(1.3) зводиться до детермінованої задачі лінійного програмування. </font> | ||
− | + | <font size=3> Дійсно, нехай <math>\phi(b_{1}...b_{m})</math> – спільна щільність розподілу елементів <math>b_{i}</math> випадкового вектора ''b''. Щільність розподілу компонента <math>b_{i}</math> дорівнює: </font> | |
+ | <font size=3> <math>\phi_{i}(b_{i})= \int\limits_{\infty}^{\infty}... \int\limits_{\infty}^{\infty}\phi(b_{1}...b_{m})\prod_{j\not=i}db_{j}</math> </font> | ||
− | + | <font size=3> Знайдемо <math>\tilde{b_i}</math> з рівняння: </font> | |
− | <math> | + | <font size=3> <math> \int\limits_{\tilde{b_i}}^{\infty}\phi_{i}(b_{i})db_{i}=\alpha_{i}</math>, <math>i=1,\ldots,m</math> |
+ | (1.4) </font> | ||
− | + | <font size=3> Якщо розв’язок рівняння (1.4) не є єдиним, то оберемо в якості <math>\tilde{b_i}</math> найбільший корінь. </font> | |
− | < | + | <font size=3> Відношення (1.2) еквівалентні нерівностям </font> |
− | + | ||
− | + | <font size=3> <math>\sum^{n}_{j=1}{a_{ij}x_{j}}\leqslant\tilde{b_i}</math>, <math>i=1,\ldots,m</math>, | |
+ | де <math>\tilde{b_i}</math> задовольняють відношенням (1.4). </font> | ||
− | + | <font size=3> Звідси випливає еквівалентність задачі стохастичного програмування (1.1) – (1.3) та детермінованої задачі лінійного програмування </font> | |
− | < | + | <font size=3> <math>\bar{c}x\rightarrow max</math> |
− | + | (1.5) </font> | |
− | + | <font size=3> <math>Ax\leqslant\tilde{b}</math> | |
+ | (1.6) </font> | ||
− | <math> | + | <font size=3> <math>x\geqslant 0</math> |
− | (1. | + | (1.7) </font> |
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | + | <font size=3> де <math>\bar{c}= M(c)</math>; <math>\tilde{b}=(\tilde{b_1}...\tilde{b_m})</math>. </font> | |
− | <math> | + | <font size=3> Якщо випадкові величини <math>b_{i}</math> характеризуються функцією розподілу <math>F_{i}(b_{i})</math>, то параметр <math>\tilde{b_i}</math> представляє собою найбільше число, яке задовольняє нерівність <math>1-F_{i}(\tilde{b_i})\geqslant\alpha_{i}</math>. </font> |
− | Якщо | + | <font size=3> Якщо <math>F_{i}(b_{i})</math> – неперервна строго монотонна функція, то остання нерівність еквівалентнa рівнянню <math>1-F_{i}(\tilde{b_i})=\alpha_{i}</math>. </font> |
− | + | <font size=3> У всіх випадках будемо записувати </font> | |
− | + | <font size=3> <math>\tilde{b}= F_{i}^{-1}(1-\alpha_{i})</math> </font> | |
− | + | <font size=3> <math>F_{i}^{-1}(t)=\sup(y|F_{i}(y)\leqslant t)</math>. (1.8) </font> | |
− | (1.8) | + | |
− | Для стохастичної задачі (1.1)-(1.3) з детермінованою матрицею А, тобто для задачі (1.5)-(1.7), можна записати '''двоїсту задачу''' з ймовірнісними обмеженнями. | + | <font size=3> Для стохастичної задачі (1.1)-(1.3) з детермінованою матрицею ''А'', тобто для задачі (1.5)-(1.7), можна записати '''двоїсту задачу''' з ймовірнісними обмеженнями. </font> |
− | Розглянемо задачу | + | <font size=3> Розглянемо задачу </font> |
− | <math>y\tilde{b}\rightarrow min</math> | + | <font size=3> <math>y\tilde{b}\rightarrow min</math> |
− | (1.9) | + | (1.9) </font> |
− | <math>P(yA\geqslant c)\geqslant\beta</math> | + | <font size=3> <math>P(yA\geqslant c)\geqslant\beta</math> |
− | (1.10) | + | (1.10) </font> |
− | <math>y\geqslant | + | <font size=3> <math>y\geqslant 0</math> |
− | (1.11) | + | (1.11) </font> |
− | Розв'язок якої <math> | + | <font size=3> Розв'язок якої <math>y^*</math> |
+ | визначається у вигляді детермінованого вектора. </font> | ||
− | Нехай | + | <font size=3> Нехай <math>G_{j}(\zeta)</math> - функція розподілу випадкового коефіцієнта <math>c_{j}</math> лінійної форми (1.1)</font> |
− | + | <font size=3> <math>G_{j}(\zeta)=P(c_{j}\leqslant\zeta)</math>. </font> | |
− | <math>\zeta = | + | <font size=3> Якщо <math>G_{j}(\zeta)=\beta{j}</math>, то запис <math>\zeta=G_{j}^{-1}(\beta{j})</math> будемо вважати еквіваленим запису </font> |
− | + | <font size=3> <math>\zeta = min \{y|G_{i}(y)\geqslant \beta{j}\}</math>. </font> | |
− | < | + | <font size=3> Зрозуміло, що для неперервних строго монотонних функцій розподілу необхідність в наведених застереженнях відпадає. </font> |
− | < | + | <font size=3> Попередня задача (1.9)-(1.11) може бути записана у вигляді </font> |
− | <math>y\ | + | <font size=3> <math>y\tilde{b}\rightarrow min</math>, </font> |
− | + | <font size=3> <math>yA\geqslant G^{-1}(\beta)</math>, </font> | |
− | <math> | + | <font size=3> <math>y\geqslant 0</math>. </font> |
− | < | + | <font size=3> Порівнюючи останню задачу з початковою (1.1)-(1.3) отримуємо, що при <math>\beta=G(\bar{c})</math> наступні дві одноетапні задачі стохастичного програмування з ймовірнісними обмеженнями та апріорними розв’язувальними правилами являють собою двоїсту пару: </font> |
− | <math>x\ | + | <font size=3> <math>G^{-1}(\beta)x\rightarrow max</math>, </font> |
− | <math> | + | <font size=3> <math>P(Ax\leqslant b)\geqslant\alpha</math>, </font> |
− | <math> | + | <font size=3> <math>x\geqslant 0</math>, </font> |
− | |||
− | |||
− | Отриманий результат дозволяє для розглядуваного випадку стохастичних задач з ймовірнісними обмеженнями використовувати інтерпретації теорем двоїстості для якісного аналізу розв'язку | + | <font size=3> <math>yF^{-1}(1-\alpha)\rightarrow min</math>, </font> |
+ | |||
+ | <font size=3> <math>P(yA\geqslant c)\geqslant\beta</math>, </font> | ||
+ | |||
+ | <font size=3> <math>y\geqslant 0</math>, </font> | ||
+ | |||
+ | <font size=3> де <math>\alpha = \{\alpha_{i}\}</math> , <math>\beta=\{\beta_{j}\}</math> , <math>F^{-1}= \{F^{-1}_{i}\}</math>, <math>G^{-1}= \{G^{-1}_{j}\}</math>. </font> | ||
+ | |||
+ | <font size=3> Отриманий результат, який належить Бен-Ізраелю, дозволяє для розглядуваного випадку стохастичних задач з ймовірнісними обмеженнями використовувати інтерпретації теорем двоїстості для якісного аналізу розв'язку та оцінки параметрів задачі [1, c. 64-66]. </font> | ||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | ==Список використаних джерел== | ||
+ | 1. Юдин Д. Б. Математические методы управления в условиях неполной информации. / Юдин Д. Б. М: «Сов. радио», 1974. – 400 с. | ||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | Виконала: [[Користувач:Ира Ханенко|Ира Ханенко]] | ||
+ | |||
+ | Доповнювала: [[Користувач:Іванченко Олександра|Іванченко Олександра]] |
Поточна версія на 22:54, 6 квітня 2021
Розглянемо задачу лінійного стохастичного програмування з ймовірнісними обмеженнями типу М-модель:
Неможливо розібрати вираз (невідома помилка): M(cx)\rightarrow max
(1.1),
Неможливо розібрати вираз (невідома помилка): P(\sum^{n}_{j=1}{a_{ij}x_{j}}\leqslant b_{i})\geqslant \alpha_{i},i=1,\ldots,m
(1.2),
Неможливо розібрати вираз (невідома помилка): x_{j}\geqslant 0,j=1,\ldots,n
(1.3)
Неможливо розібрати вираз (невідома помилка): c
– випадкові числа, Неможливо розібрати вираз (невідома помилка): 0,5<\leqslant \alpha_{i}<1
При детермінованій матриці Неможливо розібрати вираз (невідома помилка): \ A=||a_{ij}||
і випадковому веторі Неможливо розібрати вираз (невідома помилка): b=(b_{ij}) задача (1.1)-(1.3) зводиться до детермінованої задачі лінійного програмування.
Дійсно, нехай Неможливо розібрати вираз (невідома помилка): \phi(b_{1}...b_{m})
– спільна щільність розподілу елементів Неможливо розібрати вираз (невідома помилка): b_{i} випадкового вектора b. Щільність розподілу компонента Неможливо розібрати вираз (невідома помилка): b_{i} дорівнює:
Неможливо розібрати вираз (невідома помилка): \phi_{i}(b_{i})= \int\limits_{\infty}^{\infty}... \int\limits_{\infty}^{\infty}\phi(b_{1}...b_{m})\prod_{j\not=i}db_{j}
Знайдемо Неможливо розібрати вираз (невідома помилка): \tilde{b_i}
з рівняння:
Неможливо розібрати вираз (невідома помилка): \int\limits_{\tilde{b_i}}^{\infty}\phi_{i}(b_{i})db_{i}=\alpha_{i} , Неможливо розібрати вираз (невідома помилка): i=1,\ldots,m
(1.4)
Якщо розв’язок рівняння (1.4) не є єдиним, то оберемо в якості Неможливо розібрати вираз (невідома помилка): \tilde{b_i}
найбільший корінь.
Відношення (1.2) еквівалентні нерівностям
Неможливо розібрати вираз (невідома помилка): \sum^{n}_{j=1}{a_{ij}x_{j}}\leqslant\tilde{b_i} , Неможливо розібрати вираз (невідома помилка): i=1,\ldots,m , де Неможливо розібрати вираз (невідома помилка): \tilde{b_i}
задовольняють відношенням (1.4).
Звідси випливає еквівалентність задачі стохастичного програмування (1.1) – (1.3) та детермінованої задачі лінійного програмування
Неможливо розібрати вираз (невідома помилка): \bar{c}x\rightarrow max
(1.5)
Неможливо розібрати вираз (невідома помилка): Ax\leqslant\tilde{b}
(1.6)
Неможливо розібрати вираз (невідома помилка): x\geqslant 0
(1.7)
де Неможливо розібрати вираз (невідома помилка): \bar{c}= M(c)
- Неможливо розібрати вираз (невідома помилка): \tilde{b}=(\tilde{b_1}...\tilde{b_m})
.
Якщо випадкові величини Неможливо розібрати вираз (невідома помилка): b_{i}
характеризуються функцією розподілу Неможливо розібрати вираз (невідома помилка): F_{i}(b_{i})
, то параметр Неможливо розібрати вираз (невідома помилка): \tilde{b_i}
представляє собою найбільше число, яке задовольняє нерівність Неможливо розібрати вираз (невідома помилка): 1-F_{i}(\tilde{b_i})\geqslant\alpha_{i}
.
Якщо Неможливо розібрати вираз (невідома помилка): F_{i}(b_{i})
– неперервна строго монотонна функція, то остання нерівність еквівалентнa рівнянню Неможливо розібрати вираз (невідома помилка): 1-F_{i}(\tilde{b_i})=\alpha_{i}
.
У всіх випадках будемо записувати
Неможливо розібрати вираз (невідома помилка): \tilde{b}= F_{i}^{-1}(1-\alpha_{i})
Неможливо розібрати вираз (невідома помилка): F_{i}^{-1}(t)=\sup(y|F_{i}(y)\leqslant t) . (1.8)
Для стохастичної задачі (1.1)-(1.3) з детермінованою матрицею А, тобто для задачі (1.5)-(1.7), можна записати двоїсту задачу з ймовірнісними обмеженнями.
Розглянемо задачу
Неможливо розібрати вираз (невідома помилка): y\tilde{b}\rightarrow min
(1.9)
Неможливо розібрати вираз (невідома помилка): P(yA\geqslant c)\geqslant\beta
(1.10)
Неможливо розібрати вираз (невідома помилка): y\geqslant 0
(1.11)
Розв'язок якої Неможливо розібрати вираз (невідома помилка): y^*
визначається у вигляді детермінованого вектора.
Нехай Неможливо розібрати вираз (невідома помилка): G_{j}(\zeta)
- функція розподілу випадкового коефіцієнта Неможливо розібрати вираз (невідома помилка): c_{j} лінійної форми (1.1)
Неможливо розібрати вираз (невідома помилка): G_{j}(\zeta)=P(c_{j}\leqslant\zeta) .
Якщо Неможливо розібрати вираз (невідома помилка): G_{j}(\zeta)=\beta{j} , то запис Неможливо розібрати вираз (невідома помилка): \zeta=G_{j}^{-1}(\beta{j})
будемо вважати еквіваленим запису
Неможливо розібрати вираз (невідома помилка): \zeta = min \{y|G_{i}(y)\geqslant \beta{j}\} .
Зрозуміло, що для неперервних строго монотонних функцій розподілу необхідність в наведених застереженнях відпадає.
Попередня задача (1.9)-(1.11) може бути записана у вигляді
Неможливо розібрати вираз (невідома помилка): y\tilde{b}\rightarrow min ,
Неможливо розібрати вираз (невідома помилка): yA\geqslant G^{-1}(\beta) ,
Неможливо розібрати вираз (невідома помилка): y\geqslant 0 .
Порівнюючи останню задачу з початковою (1.1)-(1.3) отримуємо, що при Неможливо розібрати вираз (невідома помилка): \beta=G(\bar{c})
наступні дві одноетапні задачі стохастичного програмування з ймовірнісними обмеженнями та апріорними розв’язувальними правилами являють собою двоїсту пару:
Неможливо розібрати вираз (невідома помилка): G^{-1}(\beta)x\rightarrow max ,
Неможливо розібрати вираз (невідома помилка): P(Ax\leqslant b)\geqslant\alpha ,
Неможливо розібрати вираз (невідома помилка): x\geqslant 0 ,
Неможливо розібрати вираз (невідома помилка): yF^{-1}(1-\alpha)\rightarrow min ,
Неможливо розібрати вираз (невідома помилка): P(yA\geqslant c)\geqslant\beta ,
Неможливо розібрати вираз (невідома помилка): y\geqslant 0 ,
де Неможливо розібрати вираз (невідома помилка): \alpha = \{\alpha_{i}\}
, Неможливо розібрати вираз (невідома помилка): \beta=\{\beta_{j}\} , Неможливо розібрати вираз (невідома помилка): F^{-1}= \{F^{-1}_{i}\}
, Неможливо розібрати вираз (невідома помилка): G^{-1}= \{G^{-1}_{j}\} .
Отриманий результат, який належить Бен-Ізраелю, дозволяє для розглядуваного випадку стохастичних задач з ймовірнісними обмеженнями використовувати інтерпретації теорем двоїстості для якісного аналізу розв'язку та оцінки параметрів задачі [1, c. 64-66].
Список використаних джерел
1. Юдин Д. Б. Математические методы управления в условиях неполной информации. / Юдин Д. Б. М: «Сов. радио», 1974. – 400 с.
Виконала: Ира Ханенко
Доповнювала: Іванченко Олександра