Відмінності між версіями «Офісні додатки в Linux.»
| (не показані 3 проміжні версії цього учасника) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| − | У сфері | + | У сфері програмного забезпечення персональних комп'ютерів (кишенькового до настільного) існує поняття '''«Офісний пакет»''' , що означає набір застосунків, націлених на роботу з електронною документацією. Компоненти офісних пакетів розповсюджуються, як правило, разом, мають схожий інтерфейс і мають добре розвинену схему взаємодії один з одним. |
= Типові компоненти = | = Типові компоненти = | ||
Від виробника і його спеціалізації склад застосунків офісного пакету вар'юється, проте еволюція програмного забезпечення зробила типовими для офісних пакетів такі компоненти (або деякі його елементи): | Від виробника і його спеціалізації склад застосунків офісного пакету вар'юється, проте еволюція програмного забезпечення зробила типовими для офісних пакетів такі компоненти (або деякі його елементи): | ||
* Текстовий процесор — для роботи з документів, що складаються з текстів, розбавлених ілюстраціями, таблицями, графіками тощо; | * Текстовий процесор — для роботи з документів, що складаються з текстів, розбавлених ілюстраціями, таблицями, графіками тощо; | ||
| − | * | + | * Редактор електронних таблиць — засіб для обробки об'ємних таблиць даних; |
* Засіб створення презентацій — дозволяє створювати барвисті і виразні електронні презентації, щоб краще розповісти клієнтам про пропозиції і роботу вашої фірми; | * Засіб створення презентацій — дозволяє створювати барвисті і виразні електронні презентації, щоб краще розповісти клієнтам про пропозиції і роботу вашої фірми; | ||
* Система управління базами даних, як правило, в офісних пакетах бази даних забезпечують початковий рівень; | * Система управління базами даних, як правило, в офісних пакетах бази даних забезпечують початковий рівень; | ||
| Рядок 10: | Рядок 10: | ||
= Відомі офісні пакети = | = Відомі офісні пакети = | ||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
Співтовариство відкритого програмного забезпечення ''GNU/Linux'' розробляє офісні проекти, як ''Gnome Office'' та ''KOffice.'' | Співтовариство відкритого програмного забезпечення ''GNU/Linux'' розробляє офісні проекти, як ''Gnome Office'' та ''KOffice.'' | ||
| Рядок 18: | Рядок 15: | ||
Відрита платформа і формат ''OpenDocument'' підтримується такими вільними пакетами як ''OpenOffice.org'' та ''IBM'' ''Lotus Symphony'', доступними на багатьох операційних системах. | Відрита платформа і формат ''OpenDocument'' підтримується такими вільними пакетами як ''OpenOffice.org'' та ''IBM'' ''Lotus Symphony'', доступними на багатьох операційних системах. | ||
| − | Розвиток служб інтернету привів до нової хвилі повноцінних офісних пакетів, які являють собою переважно онлайнові | + | Розвиток служб інтернету привів до нової хвилі повноцінних офісних пакетів, які являють собою переважно онлайнові веб-служби, такі як ''Zoho Office Suite'' чи ''Google Docs.'' |
==OpenOffice== | ==OpenOffice== | ||
[[Image:Apache OpenOffice 3.4 Start Center.png|thumb|300px|Стартовий екран]] | [[Image:Apache OpenOffice 3.4 Start Center.png|thumb|300px|Стартовий екран]] | ||
| − | '''Apache OpenOffice''' (раніше відомий як '''OpenOffice.org''') | + | '''Apache OpenOffice''' (раніше відомий як '''OpenOffice.org''')— відкритий офісний пакет. Наявний для багатьох різних платформ: Microsoft Windows, Unix систем Solaris, Linux. В основному сумісний із Microsoft Office. Використовує стандартний відкритий формат документів OpenDocument. |
| − | Після передачі у 2011 | + | Після передачі у 2011 кодової бази від Oracle в управління фонду Apache офісний пакет був перейменований на '''Apache OpenOffice''' та переліцензований під Apache License. |
=== Історія === | === Історія === | ||
| − | Витоки OpenOffice сходять до | + | Витоки OpenOffice сходять до власницького продукту StarOffice, створеному на початку 1990-х років компанією Star Division. У серпні 1999 року компанія Star Division була поглинена корпорацією Sun Microsystems, яка зробила один із найважливіших кроків в історії відкритого програмного забезпечення — перевела StarOffice в розряд вільних проектів. Сирцеві коди пакету були відкриті у липні 2000 з метою зламати домінування на ринку Microsoft Office, надавши недорогу, високоякісну і відкриту альтернативу. Тексти програм були відкриті під двома різними ліцензія ПЗ|ліцензіями: LGPL і SISSL (із версії 2.0 лише під LGPL). |
=== Зміни власників та форк LibreOffice === | === Зміни власників та форк LibreOffice === | ||
| − | У 2009 році, після покупки | + | У 2009 році, після покупки корпорацією Oracle, відкритість і незалежність проекту виявилася під питанням через надмірно жорстку управлінську позицію Oracle. Співтовариство розробників вільного пакету опинилося на роздоріжжі. У вересні 2010 провідні розробники OpenOffice.org оголосили про створення нової некомерційної організації The Document Foundation з метою продовження розвитку офісного пакету у вигляді проекту, незалежного від компанії Oracle. Підтримали ініціативу компанії Canonical, Credativ, Collabora, Google, Novell і Red Hat, а також некомерційні організації Free Software Foundation, Open Source Initiative (OSI), OASIS і GNOME Foundation. |
Що стосується Oracle, то до цієї компанії було відправлено запрошення увійти до складу основних членів нової організації. Також розробники запропонували Oracle безоплатно передати в руки нової організації бренд OpenOffice.org. На момент утворення Document Foundation відповіді від Oracle не надійшло, відтак було прийнято рішення, що офісний пакет буде розвиватися під ім'ям LibreOffice. | Що стосується Oracle, то до цієї компанії було відправлено запрошення увійти до складу основних членів нової організації. Також розробники запропонували Oracle безоплатно передати в руки нової організації бренд OpenOffice.org. На момент утворення Document Foundation відповіді від Oracle не надійшло, відтак було прийнято рішення, що офісний пакет буде розвиватися під ім'ям LibreOffice. | ||
| Рядок 36: | Рядок 33: | ||
На основі OpenOffice.org Oracle випустив власницьку недорогу версію Oracle Open Office, де була гарантована повна сумісність з Microsoft Office. | На основі OpenOffice.org Oracle випустив власницьку недорогу версію Oracle Open Office, де була гарантована повна сумісність з Microsoft Office. | ||
| − | Oracle випустив версію OpenOffice.org 3.3 у кінці січня 2011, майже одночасно з першою стабільною версією LibreOffice. Проте, незадоволені політикою Oracle, проект залишили основні розробники OOo | + | Oracle випустив версію OpenOffice.org 3.3 у кінці січня 2011, майже одночасно з першою стабільною версією LibreOffice. Проте, незадоволені політикою Oracle, проект залишили основні розробники OOo. Провідні дистрибутиви Linux обрали вільний пакет LibreOffice замість OpenOffice.org. |
=== Фонд Apache === | === Фонд Apache === | ||
| − | У квітні 2011 корпорація Oracle оголосила про свій намір перетворити пакет офісних застосунків OpenOffice.org у проект, повністю керований спільнотою, а також про те, що комерційна версія цієї програми більше поставлятися не буде. | + | У квітні 2011 корпорація Oracle оголосила про свій намір перетворити пакет офісних застосунків OpenOffice.org у проект, повністю керований спільнотою, а також про те, що комерційна версія цієї програми більше поставлятися не буде. Перший час OpenOffice.org буде розміщений в інкубаторі Apache, де буде перевірена легальність коду і навколо проекту буде сформовано співтовариство, яке після підтвердження принципам розробки Apache буде відправлено у вільне плавання в якості самостійного первинного проекту. Після переходу проекту в руки Фонду Apache, ліцензія на код OpenOffice.org буде змінена на Apache 2.0. На думку представників Oracle співтовариство Apache забезпечує проектам продуману, відкриту і добре зарекомендовану інфраструктуру, здатну забезпечити подальший розвиток продукту в майбутньому. Підтримувана Apache Software Foundation модель ліцензування добре підходить для залучення до розробки як незалежних ентузіастів, так і комерційних компаній. |
| − | У заяві щодо передачі проекту OpenOffice.org у руки Apache Software Foundation і зміни ліцензії з LGPL на Apache, Фонд вільного програмного забезпечення заявив, що засмучений цим кроком і вважає перехід на не копілефт ліцензію помилковим кроком. | + | У заяві щодо передачі проекту OpenOffice.org у руки Apache Software Foundation і зміни ліцензії з LGPL на Apache, Фонд вільного програмного забезпечення заявив, що засмучений цим кроком і вважає перехід на не копілефт ліцензію помилковим кроком.Якщо раніше використовувана ліцензія LGPL вимагала обов'язкового відкриття під тією ж ліцензією всіх похідних напрацювань, то ліцензія Apache дозволяє створювати закриті продукти не розкриваючи внесених до них поліпшень. На думку Фонду ВПЗ вихід вбачається в розвитку пакету LibreOffice, який інтенсивно розвивається і продовжує поширюватися під ліцензією LGPL. |
| − | У липні 2011 компанія IBM прийняла рішення про передачу сирцевий текст|сирцевих текстів власницького офісного пакету Lotus Symphony в руки | + | У липні 2011 компанія IBM прийняла рішення про передачу сирцевий текст|сирцевих текстів власницького офісного пакету Lotus Symphony в руки спільноти Apache. Код Lotus Symphony зіллється з проектом OpenOffice.org, буде переліцензований і продовжить свій розвиток під ліцензією Apache. IBM має намір повністю відмовитися від розвитку окремого форку і поступово направити пов'язані з Lotus Symphony ресурси та інженерні кадри на розвиток проекту OpenOffice.org. Водночас IBM закликав і співтовариство розробників LibreOffice послідувати своєму прикладу, згуртувавши сили навколо єдиного проекту. Передача коду OpenOffice.org фонду Apache стала гарною нагодою переосмислити політику щодо проекту. IBM визнає, що раніше слабо допомагала кодом проекту OpenOffice.org, приділяючи основну увагу своєму продукту Lotus Symphony, але тепер пріоритети змінилися і всі ресурси будуть кинуті на розробку OpenOffice.org. |
Крім того, компанія IBM оформила заявку на передачу в інкубатор Apache набору Java-бібліотек ODF Toolkit, який пропонується розвивати у вигляді окремого проекту, що дозволяє легко інтегрувати в програми функції обробки ODF-документів. | Крім того, компанія IBM оформила заявку на передачу в інкубатор Apache набору Java-бібліотек ODF Toolkit, який пропонується розвивати у вигляді окремого проекту, що дозволяє легко інтегрувати в програми функції обробки ODF-документів. | ||
| − | Першу стабільну версію, Apache OpenOffice 3.4, фонд Apache випустив 8 травня 2012, | + | Першу стабільну версію, Apache OpenOffice 3.4, фонд Apache випустив 8 травня 2012,ще під час перебування пакету в інкубаторі Apache. Версія OpenOffice 3.4 продемонструвала, що незважаючи на відсутність нових випусків протягом 16 місяців і бурхливий розвиток LibreOffice, інтерес до OpenOffice не втрачений — ця версія була завантажена більше 20 млн разів. |
У процесі перебування проекту в інкубаторі було вироблено переліцензування і перевірка близько 10 млн рядків коду OpenOffice, здійснена інтеграція проекту в інфраструктуру Apache. В результаті аудиту ліцензійної чистоти коду були переписані і замінені багато підсистеми, для яких неможливо було перейти на використання ліцензії Apache. | У процесі перебування проекту в інкубаторі було вироблено переліцензування і перевірка близько 10 млн рядків коду OpenOffice, здійснена інтеграція проекту в інфраструктуру Apache. В результаті аудиту ліцензійної чистоти коду були переписані і замінені багато підсистеми, для яких неможливо було перейти на використання ліцензії Apache. | ||
| − | У жовтні 2012 рада Фонду Apache затвердила надання офісному пакету OpenOffice статусу первинного проекту Apache. | + | У жовтні 2012 рада Фонду Apache затвердила надання офісному пакету OpenOffice статусу первинного проекту Apache. Для управління розробкою та координації підготовки релізів OpenOffice затверджений комітет, що складається з активних учасників розробки. Керівником комітету обраний Андреа Песцетті (Andrea Pescetti), незалежний доброволець з Італії, що бере участь у розвитку OpenOffice з 2003 року, перебуваючи в групах забезпечення локалізації та контролю за якістю. |
=== Складові === | === Складові === | ||
| − | + | * OpenOffice.org Writer— текстовий процесор | |
| − | * OpenOffice.org | + | * OpenOffice.org Calc— електронні таблиці |
| − | * OpenOffice.org | + | * OpenOffice.org Impress— система презентацій |
| − | * OpenOffice.org | + | * OpenOffice.org Draw— векторний графічний редактор |
| − | * OpenOffice.org | + | * OpenOffice.org Base— програма для роботи з |базами даних |
| − | * OpenOffice.org | + | |
* Записувач макросів | * Записувач макросів | ||
| − | * OpenOffice.org | + | * OpenOffice.org Math— редактор математичних формул |
* Quickstarter — забезпечення швидкого запуску шляхом попереднього завантаження | * Quickstarter — забезпечення швидкого запуску шляхом попереднього завантаження | ||
=== Вбудовані скриптові мови === | === Вбудовані скриптові мови === | ||
| − | OpenOffice.org має внутрішню підтримку таких | + | OpenOffice.org має внутрішню підтримку таких скриптових мов: |
* OpenOffice.org Basic | * OpenOffice.org Basic | ||
* JavaScript | * JavaScript | ||
| Рядок 73: | Рядок 69: | ||
=== OpenOffice.org 3.0 === | === OpenOffice.org 3.0 === | ||
| − | В порівнянні з попередніми модифікаціями продукту в OpenOffice 3.0 реалізована низка нововведень | + | В порівнянні з попередніми модифікаціями продукту в OpenOffice 3.0 реалізована низка нововведень. У новому продукті реалізована підтримка стандарту Open Document Format (ODF) версії 1.2, а крім того, розробники забезпечили сумісність з документами, створеними за допомогою пакетів Microsoft Office 2007 і Office 2008 for Mac OS X (.docx, .xlsx, .pptx), включаючи Access без використання зовнішніх конвертерів, що знімає низку проблем при обміні документами з користувачами цього пакету. Крім того, вдосконалена підтримка XML і XSLT-фільтрів і формату PDF, а також з'явилася можливість експорту файлів в розмітці популярного wiki-рушій MediaWiki з Текстового редактору Writer. Також Writer отримав вдосконалену систему заміток і можливість відображення кількох сторінок в режимі редагування. Традиційно були усунені баги і недоробки, виявлені з моменту виходу попередньої версії продукту. |
| − | У програмі для редагування електронних таблиць Calc з'явилися додаткові можливості зі спільної роботи, а максимально можливе число стовпців на одній сторінці збільшилося до 1024. Оновлений Calc має можливість сумісного редагування таблиць кількома користувачами. Обзавівся він і надбудовою Solver (Пошук рішення) | + | У програмі для редагування електронних таблиць Calc з'явилися додаткові можливості зі спільної роботи, а максимально можливе число стовпців на одній сторінці збільшилося до 1024. Оновлений Calc має можливість сумісного редагування таблиць кількома користувачами. Обзавівся він і надбудовою Solver (Пошук рішення)— аналогом однойменної надбудови MS Office, що іноді використовується в процесі оптимізаційних розрахунків. Учасники проекту також поліпшили засоби роботи з діаграмами. |
Застосунок підготовки презентацій Impress тепер підтримує пряме редагування таблиць без необхідності використання Calc, а графічний векторний редактор Draw підтримує створення малюнків розміром до 300 см. | Застосунок підготовки презентацій Impress тепер підтримує пряме редагування таблиць без необхідності використання Calc, а графічний векторний редактор Draw підтримує створення малюнків розміром до 300 см. | ||
| − | Додана і оптимізована підтримка автооновлень самого OpenOffice.org і розширень, що дозволяє доповнювати функціонал OpenOffice.org сторонніми розробками з єдиного репозиторія, за аналогією з | + | Додана і оптимізована підтримка автооновлень самого OpenOffice.org і розширень, що дозволяє доповнювати функціонал OpenOffice.org сторонніми розробками з єдиного репозиторія, за аналогією з розширеннями Firefox. Серед іншого, це означає і можливість легшої установки і оновлення словників перевірки орфографії, пакетів шаблонів тощо. |
Подальшим удосконаленням піддався центр запуску (Start Center), який обзавівся оновленими іконками і функцією масштабування статусного рядка. | Подальшим удосконаленням піддався центр запуску (Start Center), який обзавівся оновленими іконками і функцією масштабування статусного рядка. | ||
| − | Найновіший пакет OpenOffice 3.2 доступний більш ніж 20 мовами для операційних систем | + | Найновіший пакет OpenOffice 3.2 доступний більш ніж 20 мовами для операційних систем Linux, FreeBSD і Solaris. |
=== Частина ринку === | === Частина ринку === | ||
| Рядок 89: | Рядок 85: | ||
==Gnome Office== | ==Gnome Office== | ||
| − | + | [[Image:800px-Gnome Office.PNG|thumb|300px|Робоче середовище]] | |
| − | '''Gnome Office''' | + | '''Gnome Office''' — штучна назва групи програм GNOME на (GTK+), що дозволяють створювати й керувати офісними документами тощо. Усі програми розробляються окремо й незалежно одна від одної. |
==Lotus Symphony== | ==Lotus Symphony== | ||
| − | + | [[Image:800px-IBM Lotus Symphony.png|thumb|300px|Робоче середовище]] | |
| − | '''IBM Lotus Symphony''' — офісний пакет, набір | + | '''IBM Lotus Symphony''' — офісний пакет, набір застосунків для створення, редагування і колективного використання текстів, електронних таблиць, презентацій і інших документів. Спочатку випущений в липні 1984 р. як інтеграційний застосунок для DOS, відроджено компанією IBM під тим же ім'ям вже як новий офісний пакет, випущений в 2007. |
=== Опис === | === Опис === | ||
| Рядок 111: | Рядок 107: | ||
* додаткові оптимізації для збільшення продуктивності. | * додаткові оптимізації для збільшення продуктивності. | ||
| − | Окремо підкреслюються досягнення в удосконаленні користувальницького інтерфейсу, який був визнаний журналом PC Magazine більш дружнім користувачеві і інформативним | + | Окремо підкреслюються досягнення в удосконаленні користувальницького інтерфейсу, який був визнаний журналом PC Magazine більш дружнім користувачеві і інформативним. |
=== Lotus Symphony 1.x === | === Lotus Symphony 1.x === | ||
| − | Офісний пакет Lotus Symphony можна використовувати на комп'ютерах з операційними системами Windows XP, Windows Vista, Suse Linux Enterprise Desktop і Red Hat Enterprise Linux. IBM оголосив про випуск фінальної модицікації пакету 30 травня 2008 | + | Офісний пакет Lotus Symphony можна використовувати на комп'ютерах з операційними системами Windows XP, Windows Vista, Suse Linux Enterprise Desktop і Red Hat Enterprise Linux. IBM оголосив про випуск фінальної модицікації пакету 30 травня 2008. На жорсткому диску Lotus Symphony займе від 550 до 750 Мб. Розповсюджується безкоштовно. |
Пакет Symphony доступний для вільного викачування, проте користувачі повинні пройти реєстрацію і отримати безкоштовний номер IBM ID. | Пакет Symphony доступний для вільного викачування, проте користувачі повинні пройти реєстрацію і отримати безкоштовний номер IBM ID. | ||
| − | IBM планував включити код з останніх версій OpenOffice.org у версію 3.0 свого пакету. Symphony 3.0 буде також включати модулі, які вже є частиною OpenOffice.org, включаючи редактор формул, бази даних, графічний редактор, а також інші модулі, розроблені власне IBM. | + | IBM планував включити код з останніх версій OpenOffice.org у версію 3.0 свого пакету. Symphony 3.0 буде також включати модулі, які вже є частиною OpenOffice.org, включаючи редактор формул, бази даних, графічний редактор, а також інші модулі, розроблені власне IBM. |
У 2008 році пакет завоював звання Product of the Year 2008 в категорії Office Productivity Software за версією журналу Datamation Magazine, залишивши позаду таких маститих конкурентів, як Microsoft Office, OpenOffice.org 2.3.1 та Think Free Office. | У 2008 році пакет завоював звання Product of the Year 2008 в категорії Office Productivity Software за версією журналу Datamation Magazine, залишивши позаду таких маститих конкурентів, як Microsoft Office, OpenOffice.org 2.3.1 та Think Free Office. | ||
=== Lotus Symphony 3.x === | === Lotus Symphony 3.x === | ||
| − | 21 жовтня 2010 IBM після версії 1.3 випустив одразу версію пакета Lotus Symphony 3.0 | + | 21 жовтня 2010 IBM після версії 1.3 випустив одразу версію пакета Lotus Symphony 3.0, заснованого на кодовій базі проекту OpenOffice.org 3.х. У новій версії продукту оптимізований код продукту для прискорення роботи складових застосунків і розширений їхній функціонал. Зокрема, програмісти реалізували підтримку стандарту ODF 1.2, OLE-об'єктів Office 2007 і вбудовуваних аудіо-відео-компонентів, додали можливість виконання VBA-макросів і редагування захищених паролем файлів Microsoft Word і Excel, оновили інтерфейс продукту, вдосконалили механізм підключення плагінів, а також запровадили ряд інших нововведень. |
До складу пакету Lotus Symphony 3.0 знов входять текстовий редактор Symphony Documents, табличний процесор Symphony Spreadsheets та інструментарій для створення презентацій Symphony Presentations. Серед відмінних особливостей програмного рішення можна виділити одновіконний інтерфейс з вкладками, функцію імпортування документів формату OOXML, що дозволяє користувачеві відкривати файли з розширенням .docx, .xlsx і .pptx, засоби перевірки орфографії, вбудовані шаблони для створення документів і інтегрований браузер, призначений для навігації по глобальній мережі і скачування розширень для офісного пакету. | До складу пакету Lotus Symphony 3.0 знов входять текстовий редактор Symphony Documents, табличний процесор Symphony Spreadsheets та інструментарій для створення презентацій Symphony Presentations. Серед відмінних особливостей програмного рішення можна виділити одновіконний інтерфейс з вкладками, функцію імпортування документів формату OOXML, що дозволяє користувачеві відкривати файли з розширенням .docx, .xlsx і .pptx, засоби перевірки орфографії, вбудовані шаблони для створення документів і інтегрований браузер, призначений для навігації по глобальній мережі і скачування розширень для офісного пакету. | ||
| − | Lotus Symphony 3.0 є кросплатформним застосунком, що функціонує в операційних системах Windows, Linux | + | Lotus Symphony 3.0 є кросплатформним застосунком, що функціонує в операційних системах Windows, Linux. |
| − | У січні 2012 IBM представила реліз Lotus Symphony 3.0.1 | + | У січні 2012 IBM представила реліз Lotus Symphony 3.0.1, який вийшов через понад рік з моменту випуску версії 3.0. У новій версії усунена велика порція помилок і недоробок, перероблено оформлення основної сторінки, додана можливість використання до мільйона рядків у таблицях, реалізована підтримка бульбашкових діаграм (bubble chart) і забезпечена можливість роботи із захищеними паролем документами з Microsoft Office 2007. |
| − | За заявою компанії | + | За заявою компанії, представлений випуск швидше за все є останнім — більше релізів Lotus Symphony випускатися не буде. Замість підтримки власного форку OpenOffice, компанія має намір перейти на розвиток основної кодової бази проекту OpenOffice і поставляти клієнтам спеціальну редакцію продукту Apache OpenOffice. Відтепер всі інженерні ресурси IBM, які раніше були залучені в розробку Symphony, будуть задіяні для розвитку кодової бази Apache OpenOffice. |
=== Передача коду фонду Apache === | === Передача коду фонду Apache === | ||
| − | Після передачі | + | Після передачі Oracle проекту OpenOffice.org фонду Apache, у липні 2011 і компанія IBM прийняла рішення про передачу сирцевий текст|сирцевих текстів власницького офісного пакету Lotus Symphony в руки Apache Software Foundation|спільноти Apache. Код Lotus Symphony зіллється з проектом OpenOffice.org, буде переліцензований і продовжить свій розвиток під Apache License|ліцензією Apache. IBM має намір повністю відмовитися від розвитку окремого форку і поступово направити пов'язані з Lotus Symphony ресурси та інженерні кадри на розвиток проекту OpenOffice.org. Водночас IBM закликав і співтовариство розробників LibreOffice послідувати своєму прикладу, згуртувавши сили навколо єдиного проекту. Передача коду OpenOffice.org фонду Apache стала гарною нагодою переосмислити політику щодо проекту. IBM визнає, що раніше слабо допомагала кодом проекту OpenOffice.org, приділяючи основну увагу своєму продукту Lotus Symphony, але тепер пріоритети змінилися і всі ресурси будуть кинуті на розробку OpenOffice.org. |
Крім того, компанія IBM оформила заявку на передачу в інкубатор Apache набору Java-бібліотек ODF Toolkit, який пропонується розвивати у вигляді окремого проекту, що дозволяє легко інтегрувати в програми функції обробки ODF-документів. | Крім того, компанія IBM оформила заявку на передачу в інкубатор Apache набору Java-бібліотек ODF Toolkit, який пропонується розвивати у вигляді окремого проекту, що дозволяє легко інтегрувати в програми функції обробки ODF-документів. | ||
==LibreOffice== | ==LibreOffice== | ||
| − | + | [[Image:Lo-screenshot-ru-2-mini.png|thumb|300px|Стартовий екран]] | |
| − | '''LibreOffice''' — вільне програмне забезпечення|вільний офісний пакет з | + | '''LibreOffice''' — вільне програмне забезпечення|вільний офісний пакет з відкритим сирцевим кодом, створений як незалежне відгалуження (форк) від розробки OpenOffice.org (нині Apache OpenOffice). LibreOffice заснований восени 2010 в результаті розбіжності поглядів на майбутній розвиток проекту незалежних розробників і компанії Oracle Corporation, тодішнім власником OpenOffice.org. |
=== Історія === | === Історія === | ||
| − | Після придбання в 2009 році Sun Microsystems корпорацією Oracle співтовариство розробників вільного офісного пакету OpenOffice.org опинилося на роздоріжжі. У вересні 2010 провідні розробники OpenOffice.org оголосили про створення нової некомерційної організації Document Foundation з метою продовження розвитку офісного пакету у вигляді проекту, незалежного від компанії Oracle. Підтримали ініціативу компанії Canonical, Credativ, Collabora, Google, Novell і Red Hat, а також некомерційні організації Free Software Foundation, Open Source Initiative (OSI), OASIS і GNOME Foundation. | + | Після придбання в 2009 році Sun Microsystems корпорацією Oracle співтовариство розробників вільного офісного пакету OpenOffice.org опинилося на роздоріжжі. У вересні 2010 провідні розробники OpenOffice.org оголосили про створення нової некомерційної організації Document Foundation з метою продовження розвитку офісного пакету у вигляді проекту, незалежного від компанії Oracle. Підтримали ініціативу компанії Canonical, Credativ, Collabora, Google, Novell і Red Hat, а також некомерційні організації Free Software Foundation, Open Source Initiative (OSI), OASIS і GNOME Foundation. |
Що стосується Oracle, то до цієї компанії було відправлено запрошення увійти до складу основних членів нової організації. Також розробники запропонували Oracle безоплатно передати в руки нової організації бренд OpenOffice.org. На момент утворення Document Foundation відповіді від Oracle не надійшло, відтак було прийнято рішення, що офісний пакет буде розвиватися під ім'ям LibreOffice. | Що стосується Oracle, то до цієї компанії було відправлено запрошення увійти до складу основних членів нової організації. Також розробники запропонували Oracle безоплатно передати в руки нової організації бренд OpenOffice.org. На момент утворення Document Foundation відповіді від Oracle не надійшло, відтак було прийнято рішення, що офісний пакет буде розвиватися під ім'ям LibreOffice. | ||
| − | У грудні 2010 творці BrOffice, популярного бразильського відгалуження від офісного пакету OpenOffice.org, прийняли рішення продовжити подальший розвиток проекту спільно з командою розробників LibreOffice. | + | У грудні 2010 творці BrOffice, популярного бразильського відгалуження від офісного пакету OpenOffice.org, прийняли рішення продовжити подальший розвиток проекту спільно з командою розробників LibreOffice. BrOffice користується великою популярністю в Бразилії — цим пакетом користується понад 15 млн осіб. У Бразилії сформована досить зріла і велика спільнота розробників BrOffice, яка має намір передати свої напрацювання проекту LibreOffice і надалі розвивати локалізовану для Бразилії версію спільними зусиллями. Для координації роботи в Бразилії створено Центр просування передового досвіду на базі вільного програмного забезпечення, який окрім роботи над LibreOffice буде допомагати і іншим вільним проектам, а також займатися підготовкою фахівців з вільного програмного забезпечення. |
=== Перший стабільний випуск === | === Перший стабільний випуск === | ||
| Рядок 155: | Рядок 151: | ||
=== Особливості нумерації версій === | === Особливості нумерації версій === | ||
| − | Починаючи з LibreOffice 3.4 розробниками представлений новий підхід до маркування версій офісного пакету | + | Починаючи з LibreOffice 3.4 розробниками представлений новий підхід до маркування версій офісного пакету. Перший випуск у новій гілці (наприклад, 3.4.0) буде носити статус фінального релізу, який ще не можна вважати повністю стабільним, але вже не варто розглядати як тестову версію для розробників. Фінальний реліз буде розрахований на використання просунутими користувачами, які не бояться помилок і готові випробувати нову версію на реальних завданнях. |
Через деякий час після фінальної версії будуть доступні коригувальні релізи (3.4.1, 3.4.2 тощо), під час одного з таких випусків (наприклад, 3.4.2), на підставі оцінки якості, буде оголошено про готовність LibreOffice до промислової експлуатації, що передбачає можливість широкомасштабного впровадження серед всіх користувачів офісного пакету. Всі нові випуски будуть виходити через фіксовані проміжки часу. | Через деякий час після фінальної версії будуть доступні коригувальні релізи (3.4.1, 3.4.2 тощо), під час одного з таких випусків (наприклад, 3.4.2), на підставі оцінки якості, буде оголошено про готовність LibreOffice до промислової експлуатації, що передбачає можливість широкомасштабного впровадження серед всіх користувачів офісного пакету. Всі нові випуски будуть виходити через фіксовані проміжки часу. | ||
=== Репозиторії доповнень і шаблонів === | === Репозиторії доповнень і шаблонів === | ||
| − | У жовтні 2011 організація Document Foundation запустила в експлуатацію два репозиторії: extensions.libreoffice.org і templates.libreoffice.org, в яких представлена колекція доповнень і шаблонів типових форм документів і макетів оформлення презентацій. | + | У жовтні 2011 організація Document Foundation запустила в експлуатацію два репозиторії: extensions.libreoffice.org і templates.libreoffice.org, в яких представлена колекція доповнень і шаблонів типових форм документів і макетів оформлення презентацій. Під доповненнями розуміються інструменти, які можуть бути додані або вилучені незалежно від основного застосунку LibreOffice. Доповнення можуть як додавати принципово нові можливості, так і розширювати або спрощувати роботу з існуючою функціональністю. |
В каталоги приймаються тільки доповнення та шаблони під вільними ліцензіями. Для виділення найкорисніших і цікавих елементів, кожному з доповнень присвоюється певний рейтинг, обчислений на основі позитивних і негативних відгуків користувачів. Інтерфейс каталогів написаний на мові Python з використанням платформи Plone. | В каталоги приймаються тільки доповнення та шаблони під вільними ліцензіями. Для виділення найкорисніших і цікавих елементів, кожному з доповнень присвоюється певний рейтинг, обчислений на основі позитивних і негативних відгуків користувачів. Інтерфейс каталогів написаний на мові Python з використанням платформи Plone. | ||
| − | У 2011 році LibreOffice був визнаний кращим відкритим проектом за версією InfoWorld BOSSIE Award 2011 | + | У 2011 році LibreOffice був визнаний кращим відкритим проектом за версією InfoWorld BOSSIE Award 2011 і найпопулярнішим проектом на думку Open World Forum Experiment Award. |
==StarOffice== | ==StarOffice== | ||
| − | + | [[Image:Staroffice-9.jpg|thumb|300px|Стартовий екран]] | |
'''StarOffice''' — власницький офісний пакет компанії Sun Microsystems. Спочатку розроблявся німецькою компанією StarDivision. Став основою для створення OpenOffice.org. | '''StarOffice''' — власницький офісний пакет компанії Sun Microsystems. Спочатку розроблявся німецькою компанією StarDivision. Став основою для створення OpenOffice.org. | ||
| Рядок 187: | Рядок 183: | ||
==KOffice== | ==KOffice== | ||
| − | + | [[Image:KOffice-1.4beta.jpg|thumb|300px|Робоче середовище]] | |
'''KOffice''' — інтегрований вільне та відкрите програмне забезпечення|вільний відкритий офісний пакет на базі KDE. Всі його компоненти опубліковані під вільними і відкритими ліцензіями. KOffice не є складовою частиною KDE. | '''KOffice''' — інтегрований вільне та відкрите програмне забезпечення|вільний відкритий офісний пакет на базі KDE. Всі його компоненти опубліковані під вільними і відкритими ліцензіями. KOffice не є складовою частиною KDE. | ||
| Рядок 193: | Рядок 189: | ||
=== Еволюція проекту та перейменування на Calligra Suite === | === Еволюція проекту та перейменування на Calligra Suite === | ||
| − | У грудні 2010 розробники проекту KDE оголосили про реструктуризацію проекту KOffice і його перейменування в Calligra Suite. | + | У грудні 2010 розробники проекту KDE оголосили про реструктуризацію проекту KOffice і його перейменування в Calligra Suite. За задумом розробників нове ім'я має відображати значне розширення спектру технологій KOffice, які не обмежуються тільки набором офісних десктоп-застосунків. Перейменування підкреслює перехід на нову стадію розвитку проекту в ролі багатоплатформного пакету застосунків, що підвищують ефективність роботи широкого кола користувачів як настільних, так і мобільних систем. |
Як ядро нової системи представлений офісний рушій Calligra Office Engine, який дозволить розробникам створювати нові інтерфейси зі взаємодії з користувачем, націлені на задіяння можливостей нових платформ і на створення спеціалізованих версій програм для різних категорій користувачів. Для початку визначено два основні типи користувацьких інтерфейсів: десктоп-редакція зі стандартним набором застосунків і FreOffice — скорочений варіант для мобільних пристроїв. | Як ядро нової системи представлений офісний рушій Calligra Office Engine, який дозволить розробникам створювати нові інтерфейси зі взаємодії з користувачем, націлені на задіяння можливостей нових платформ і на створення спеціалізованих версій програм для різних категорій користувачів. Для початку визначено два основні типи користувацьких інтерфейсів: десктоп-редакція зі стандартним набором застосунків і FreOffice — скорочений варіант для мобільних пристроїв. | ||
Поточна версія на 20:52, 20 січня 2013
У сфері програмного забезпечення персональних комп'ютерів (кишенькового до настільного) існує поняття «Офісний пакет» , що означає набір застосунків, націлених на роботу з електронною документацією. Компоненти офісних пакетів розповсюджуються, як правило, разом, мають схожий інтерфейс і мають добре розвинену схему взаємодії один з одним.
Зміст
Типові компоненти
Від виробника і його спеціалізації склад застосунків офісного пакету вар'юється, проте еволюція програмного забезпечення зробила типовими для офісних пакетів такі компоненти (або деякі його елементи):
- Текстовий процесор — для роботи з документів, що складаються з текстів, розбавлених ілюстраціями, таблицями, графіками тощо;
- Редактор електронних таблиць — засіб для обробки об'ємних таблиць даних;
- Засіб створення презентацій — дозволяє створювати барвисті і виразні електронні презентації, щоб краще розповісти клієнтам про пропозиції і роботу вашої фірми;
- Система управління базами даних, як правило, в офісних пакетах бази даних забезпечують початковий рівень;
- Графічний редактор — дозволяє редагувати графічні файли.
Відомі офісні пакети
Співтовариство відкритого програмного забезпечення GNU/Linux розробляє офісні проекти, як Gnome Office та KOffice.
Відрита платформа і формат OpenDocument підтримується такими вільними пакетами як OpenOffice.org та IBM Lotus Symphony, доступними на багатьох операційних системах.
Розвиток служб інтернету привів до нової хвилі повноцінних офісних пакетів, які являють собою переважно онлайнові веб-служби, такі як Zoho Office Suite чи Google Docs.
OpenOffice
Apache OpenOffice (раніше відомий як OpenOffice.org)— відкритий офісний пакет. Наявний для багатьох різних платформ: Microsoft Windows, Unix систем Solaris, Linux. В основному сумісний із Microsoft Office. Використовує стандартний відкритий формат документів OpenDocument.
Після передачі у 2011 кодової бази від Oracle в управління фонду Apache офісний пакет був перейменований на Apache OpenOffice та переліцензований під Apache License.
Історія
Витоки OpenOffice сходять до власницького продукту StarOffice, створеному на початку 1990-х років компанією Star Division. У серпні 1999 року компанія Star Division була поглинена корпорацією Sun Microsystems, яка зробила один із найважливіших кроків в історії відкритого програмного забезпечення — перевела StarOffice в розряд вільних проектів. Сирцеві коди пакету були відкриті у липні 2000 з метою зламати домінування на ринку Microsoft Office, надавши недорогу, високоякісну і відкриту альтернативу. Тексти програм були відкриті під двома різними ліцензія ПЗ|ліцензіями: LGPL і SISSL (із версії 2.0 лише під LGPL).
Зміни власників та форк LibreOffice
У 2009 році, після покупки корпорацією Oracle, відкритість і незалежність проекту виявилася під питанням через надмірно жорстку управлінську позицію Oracle. Співтовариство розробників вільного пакету опинилося на роздоріжжі. У вересні 2010 провідні розробники OpenOffice.org оголосили про створення нової некомерційної організації The Document Foundation з метою продовження розвитку офісного пакету у вигляді проекту, незалежного від компанії Oracle. Підтримали ініціативу компанії Canonical, Credativ, Collabora, Google, Novell і Red Hat, а також некомерційні організації Free Software Foundation, Open Source Initiative (OSI), OASIS і GNOME Foundation.
Що стосується Oracle, то до цієї компанії було відправлено запрошення увійти до складу основних членів нової організації. Також розробники запропонували Oracle безоплатно передати в руки нової організації бренд OpenOffice.org. На момент утворення Document Foundation відповіді від Oracle не надійшло, відтак було прийнято рішення, що офісний пакет буде розвиватися під ім'ям LibreOffice.
На основі OpenOffice.org Oracle випустив власницьку недорогу версію Oracle Open Office, де була гарантована повна сумісність з Microsoft Office.
Oracle випустив версію OpenOffice.org 3.3 у кінці січня 2011, майже одночасно з першою стабільною версією LibreOffice. Проте, незадоволені політикою Oracle, проект залишили основні розробники OOo. Провідні дистрибутиви Linux обрали вільний пакет LibreOffice замість OpenOffice.org.
Фонд Apache
У квітні 2011 корпорація Oracle оголосила про свій намір перетворити пакет офісних застосунків OpenOffice.org у проект, повністю керований спільнотою, а також про те, що комерційна версія цієї програми більше поставлятися не буде. Перший час OpenOffice.org буде розміщений в інкубаторі Apache, де буде перевірена легальність коду і навколо проекту буде сформовано співтовариство, яке після підтвердження принципам розробки Apache буде відправлено у вільне плавання в якості самостійного первинного проекту. Після переходу проекту в руки Фонду Apache, ліцензія на код OpenOffice.org буде змінена на Apache 2.0. На думку представників Oracle співтовариство Apache забезпечує проектам продуману, відкриту і добре зарекомендовану інфраструктуру, здатну забезпечити подальший розвиток продукту в майбутньому. Підтримувана Apache Software Foundation модель ліцензування добре підходить для залучення до розробки як незалежних ентузіастів, так і комерційних компаній.
У заяві щодо передачі проекту OpenOffice.org у руки Apache Software Foundation і зміни ліцензії з LGPL на Apache, Фонд вільного програмного забезпечення заявив, що засмучений цим кроком і вважає перехід на не копілефт ліцензію помилковим кроком.Якщо раніше використовувана ліцензія LGPL вимагала обов'язкового відкриття під тією ж ліцензією всіх похідних напрацювань, то ліцензія Apache дозволяє створювати закриті продукти не розкриваючи внесених до них поліпшень. На думку Фонду ВПЗ вихід вбачається в розвитку пакету LibreOffice, який інтенсивно розвивається і продовжує поширюватися під ліцензією LGPL.
У липні 2011 компанія IBM прийняла рішення про передачу сирцевий текст|сирцевих текстів власницького офісного пакету Lotus Symphony в руки спільноти Apache. Код Lotus Symphony зіллється з проектом OpenOffice.org, буде переліцензований і продовжить свій розвиток під ліцензією Apache. IBM має намір повністю відмовитися від розвитку окремого форку і поступово направити пов'язані з Lotus Symphony ресурси та інженерні кадри на розвиток проекту OpenOffice.org. Водночас IBM закликав і співтовариство розробників LibreOffice послідувати своєму прикладу, згуртувавши сили навколо єдиного проекту. Передача коду OpenOffice.org фонду Apache стала гарною нагодою переосмислити політику щодо проекту. IBM визнає, що раніше слабо допомагала кодом проекту OpenOffice.org, приділяючи основну увагу своєму продукту Lotus Symphony, але тепер пріоритети змінилися і всі ресурси будуть кинуті на розробку OpenOffice.org.
Крім того, компанія IBM оформила заявку на передачу в інкубатор Apache набору Java-бібліотек ODF Toolkit, який пропонується розвивати у вигляді окремого проекту, що дозволяє легко інтегрувати в програми функції обробки ODF-документів.
Першу стабільну версію, Apache OpenOffice 3.4, фонд Apache випустив 8 травня 2012,ще під час перебування пакету в інкубаторі Apache. Версія OpenOffice 3.4 продемонструвала, що незважаючи на відсутність нових випусків протягом 16 місяців і бурхливий розвиток LibreOffice, інтерес до OpenOffice не втрачений — ця версія була завантажена більше 20 млн разів.
У процесі перебування проекту в інкубаторі було вироблено переліцензування і перевірка близько 10 млн рядків коду OpenOffice, здійснена інтеграція проекту в інфраструктуру Apache. В результаті аудиту ліцензійної чистоти коду були переписані і замінені багато підсистеми, для яких неможливо було перейти на використання ліцензії Apache.
У жовтні 2012 рада Фонду Apache затвердила надання офісному пакету OpenOffice статусу первинного проекту Apache. Для управління розробкою та координації підготовки релізів OpenOffice затверджений комітет, що складається з активних учасників розробки. Керівником комітету обраний Андреа Песцетті (Andrea Pescetti), незалежний доброволець з Італії, що бере участь у розвитку OpenOffice з 2003 року, перебуваючи в групах забезпечення локалізації та контролю за якістю.
Складові
- OpenOffice.org Writer— текстовий процесор
- OpenOffice.org Calc— електронні таблиці
- OpenOffice.org Impress— система презентацій
- OpenOffice.org Draw— векторний графічний редактор
- OpenOffice.org Base— програма для роботи з |базами даних
- Записувач макросів
- OpenOffice.org Math— редактор математичних формул
- Quickstarter — забезпечення швидкого запуску шляхом попереднього завантаження
Вбудовані скриптові мови
OpenOffice.org має внутрішню підтримку таких скриптових мов:
- OpenOffice.org Basic
- JavaScript
- BeanShell
Поза тим, розробники можуть використовувати мови високого рівня, наприклад Java, для зовнішнього управління документами OpenOffice.org.
OpenOffice.org 3.0
В порівнянні з попередніми модифікаціями продукту в OpenOffice 3.0 реалізована низка нововведень. У новому продукті реалізована підтримка стандарту Open Document Format (ODF) версії 1.2, а крім того, розробники забезпечили сумісність з документами, створеними за допомогою пакетів Microsoft Office 2007 і Office 2008 for Mac OS X (.docx, .xlsx, .pptx), включаючи Access без використання зовнішніх конвертерів, що знімає низку проблем при обміні документами з користувачами цього пакету. Крім того, вдосконалена підтримка XML і XSLT-фільтрів і формату PDF, а також з'явилася можливість експорту файлів в розмітці популярного wiki-рушій MediaWiki з Текстового редактору Writer. Також Writer отримав вдосконалену систему заміток і можливість відображення кількох сторінок в режимі редагування. Традиційно були усунені баги і недоробки, виявлені з моменту виходу попередньої версії продукту.
У програмі для редагування електронних таблиць Calc з'явилися додаткові можливості зі спільної роботи, а максимально можливе число стовпців на одній сторінці збільшилося до 1024. Оновлений Calc має можливість сумісного редагування таблиць кількома користувачами. Обзавівся він і надбудовою Solver (Пошук рішення)— аналогом однойменної надбудови MS Office, що іноді використовується в процесі оптимізаційних розрахунків. Учасники проекту також поліпшили засоби роботи з діаграмами.
Застосунок підготовки презентацій Impress тепер підтримує пряме редагування таблиць без необхідності використання Calc, а графічний векторний редактор Draw підтримує створення малюнків розміром до 300 см.
Додана і оптимізована підтримка автооновлень самого OpenOffice.org і розширень, що дозволяє доповнювати функціонал OpenOffice.org сторонніми розробками з єдиного репозиторія, за аналогією з розширеннями Firefox. Серед іншого, це означає і можливість легшої установки і оновлення словників перевірки орфографії, пакетів шаблонів тощо.
Подальшим удосконаленням піддався центр запуску (Start Center), який обзавівся оновленими іконками і функцією масштабування статусного рядка. Найновіший пакет OpenOffice 3.2 доступний більш ніж 20 мовами для операційних систем Linux, FreeBSD і Solaris.
Частина ринку
Хоча Microsoft Office утримує 95% ринку, OpenOffice.org і StarOffice станом на 2004 рік мають 14% ринку великих корпорацій, і 19% ринку середніх та малих підприємств станом на 2005 рік. Із сайту OpenOffice.org пакет було завантажено понад 61 мільйон разів. Значні вимоги до оперативної пам'яті, повільний запуск під ОС Linux.
Gnome Office
Gnome Office — штучна назва групи програм GNOME на (GTK+), що дозволяють створювати й керувати офісними документами тощо. Усі програми розробляються окремо й незалежно одна від одної.
Lotus Symphony
IBM Lotus Symphony — офісний пакет, набір застосунків для створення, редагування і колективного використання текстів, електронних таблиць, презентацій і інших документів. Спочатку випущений в липні 1984 р. як інтеграційний застосунок для DOS, відроджено компанією IBM під тим же ім'ям вже як новий офісний пакет, випущений в 2007.
Опис
У основу Lotus Symphony покладені розробки учасників проекту OpenOffice.org, до якого корпорація IBM залучилася 2007 року. У свою чергу OpenOffice, що позиціонується як відкрита альтернатива Microsoft Office, базується на коді продукту StarOffice. Розробкою StarOffice спочатку займалася німецька компанія StarDivision, а в 1999 році проект був викуплений компанією Sun Microsystems.
До складу пакету Lotus Symphony входять текстовий редактор Symphony Documents, програма для створення презентацій Symphony Presentations і редактор електронних таблиць Symphony Spreadsheets. Набір застосунків Lotus Symphony використовує відкритий формат OpenDocument (ODF, ISO 26300), а також дозволяє працювати з документами Microsoft Office і Lotus SmartSuite. Крім того, допускається експорт файлів у формат PDF.
Серед основних особливостей редактора Symphony Documents можна виділити вбудовані шаблони для створення документів, засоби перевірки орфографії, а також можливість роботи з діаграмами, таблицями і малюнками. Застосунок для створення презентацій Symphony Presentations підтримує різні ефекти перемикання слайдів, функції управління витримкою часу, анімацію і дозволяє експортувати документи у формат HTML. Нарешті, програма Symphony Spreadsheets забезпечена обширною бібліотекою математичних функцій і покращуваним редактором формул.
З відмінних рис Lotus Symphony можна відзначити:
- підтримка засобів для організації спільної роботи над документами, таблицями та презентаціями;
- розширена підтримка форматів MS Office, включаючи підтримку VML-зображень і OLE-об'єктів Office 2007;
- можливість виконання VBA-скриптів;
- функція автоматичної перевірки та установки оновлень;
- великі напрацювання щодо забезпечення роботи людей з обмеженими можливостями;
- додаткові оптимізації для збільшення продуктивності.
Окремо підкреслюються досягнення в удосконаленні користувальницького інтерфейсу, який був визнаний журналом PC Magazine більш дружнім користувачеві і інформативним.
Lotus Symphony 1.x
Офісний пакет Lotus Symphony можна використовувати на комп'ютерах з операційними системами Windows XP, Windows Vista, Suse Linux Enterprise Desktop і Red Hat Enterprise Linux. IBM оголосив про випуск фінальної модицікації пакету 30 травня 2008. На жорсткому диску Lotus Symphony займе від 550 до 750 Мб. Розповсюджується безкоштовно.
Пакет Symphony доступний для вільного викачування, проте користувачі повинні пройти реєстрацію і отримати безкоштовний номер IBM ID.
IBM планував включити код з останніх версій OpenOffice.org у версію 3.0 свого пакету. Symphony 3.0 буде також включати модулі, які вже є частиною OpenOffice.org, включаючи редактор формул, бази даних, графічний редактор, а також інші модулі, розроблені власне IBM.
У 2008 році пакет завоював звання Product of the Year 2008 в категорії Office Productivity Software за версією журналу Datamation Magazine, залишивши позаду таких маститих конкурентів, як Microsoft Office, OpenOffice.org 2.3.1 та Think Free Office.
Lotus Symphony 3.x
21 жовтня 2010 IBM після версії 1.3 випустив одразу версію пакета Lotus Symphony 3.0, заснованого на кодовій базі проекту OpenOffice.org 3.х. У новій версії продукту оптимізований код продукту для прискорення роботи складових застосунків і розширений їхній функціонал. Зокрема, програмісти реалізували підтримку стандарту ODF 1.2, OLE-об'єктів Office 2007 і вбудовуваних аудіо-відео-компонентів, додали можливість виконання VBA-макросів і редагування захищених паролем файлів Microsoft Word і Excel, оновили інтерфейс продукту, вдосконалили механізм підключення плагінів, а також запровадили ряд інших нововведень.
До складу пакету Lotus Symphony 3.0 знов входять текстовий редактор Symphony Documents, табличний процесор Symphony Spreadsheets та інструментарій для створення презентацій Symphony Presentations. Серед відмінних особливостей програмного рішення можна виділити одновіконний інтерфейс з вкладками, функцію імпортування документів формату OOXML, що дозволяє користувачеві відкривати файли з розширенням .docx, .xlsx і .pptx, засоби перевірки орфографії, вбудовані шаблони для створення документів і інтегрований браузер, призначений для навігації по глобальній мережі і скачування розширень для офісного пакету.
Lotus Symphony 3.0 є кросплатформним застосунком, що функціонує в операційних системах Windows, Linux.
У січні 2012 IBM представила реліз Lotus Symphony 3.0.1, який вийшов через понад рік з моменту випуску версії 3.0. У новій версії усунена велика порція помилок і недоробок, перероблено оформлення основної сторінки, додана можливість використання до мільйона рядків у таблицях, реалізована підтримка бульбашкових діаграм (bubble chart) і забезпечена можливість роботи із захищеними паролем документами з Microsoft Office 2007.
За заявою компанії, представлений випуск швидше за все є останнім — більше релізів Lotus Symphony випускатися не буде. Замість підтримки власного форку OpenOffice, компанія має намір перейти на розвиток основної кодової бази проекту OpenOffice і поставляти клієнтам спеціальну редакцію продукту Apache OpenOffice. Відтепер всі інженерні ресурси IBM, які раніше були залучені в розробку Symphony, будуть задіяні для розвитку кодової бази Apache OpenOffice.
Передача коду фонду Apache
Після передачі Oracle проекту OpenOffice.org фонду Apache, у липні 2011 і компанія IBM прийняла рішення про передачу сирцевий текст|сирцевих текстів власницького офісного пакету Lotus Symphony в руки Apache Software Foundation|спільноти Apache. Код Lotus Symphony зіллється з проектом OpenOffice.org, буде переліцензований і продовжить свій розвиток під Apache License|ліцензією Apache. IBM має намір повністю відмовитися від розвитку окремого форку і поступово направити пов'язані з Lotus Symphony ресурси та інженерні кадри на розвиток проекту OpenOffice.org. Водночас IBM закликав і співтовариство розробників LibreOffice послідувати своєму прикладу, згуртувавши сили навколо єдиного проекту. Передача коду OpenOffice.org фонду Apache стала гарною нагодою переосмислити політику щодо проекту. IBM визнає, що раніше слабо допомагала кодом проекту OpenOffice.org, приділяючи основну увагу своєму продукту Lotus Symphony, але тепер пріоритети змінилися і всі ресурси будуть кинуті на розробку OpenOffice.org.
Крім того, компанія IBM оформила заявку на передачу в інкубатор Apache набору Java-бібліотек ODF Toolkit, який пропонується розвивати у вигляді окремого проекту, що дозволяє легко інтегрувати в програми функції обробки ODF-документів.
LibreOffice
LibreOffice — вільне програмне забезпечення|вільний офісний пакет з відкритим сирцевим кодом, створений як незалежне відгалуження (форк) від розробки OpenOffice.org (нині Apache OpenOffice). LibreOffice заснований восени 2010 в результаті розбіжності поглядів на майбутній розвиток проекту незалежних розробників і компанії Oracle Corporation, тодішнім власником OpenOffice.org.
Історія
Після придбання в 2009 році Sun Microsystems корпорацією Oracle співтовариство розробників вільного офісного пакету OpenOffice.org опинилося на роздоріжжі. У вересні 2010 провідні розробники OpenOffice.org оголосили про створення нової некомерційної організації Document Foundation з метою продовження розвитку офісного пакету у вигляді проекту, незалежного від компанії Oracle. Підтримали ініціативу компанії Canonical, Credativ, Collabora, Google, Novell і Red Hat, а також некомерційні організації Free Software Foundation, Open Source Initiative (OSI), OASIS і GNOME Foundation.
Що стосується Oracle, то до цієї компанії було відправлено запрошення увійти до складу основних членів нової організації. Також розробники запропонували Oracle безоплатно передати в руки нової організації бренд OpenOffice.org. На момент утворення Document Foundation відповіді від Oracle не надійшло, відтак було прийнято рішення, що офісний пакет буде розвиватися під ім'ям LibreOffice.
У грудні 2010 творці BrOffice, популярного бразильського відгалуження від офісного пакету OpenOffice.org, прийняли рішення продовжити подальший розвиток проекту спільно з командою розробників LibreOffice. BrOffice користується великою популярністю в Бразилії — цим пакетом користується понад 15 млн осіб. У Бразилії сформована досить зріла і велика спільнота розробників BrOffice, яка має намір передати свої напрацювання проекту LibreOffice і надалі розвивати локалізовану для Бразилії версію спільними зусиллями. Для координації роботи в Бразилії створено Центр просування передового досвіду на базі вільного програмного забезпечення, який окрім роботи над LibreOffice буде допомагати і іншим вільним проектам, а також займатися підготовкою фахівців з вільного програмного забезпечення.
Перший стабільний випуск
25 січня 2011 організація Document Foundation оголосила перший стабільний випуск офісного пакету LibreOffice 3.3. До складу програмного рішення входять текстовий процесор Writer, табличний процесор Calc, майстер презентацій Impress, векторний графічний редактор Draw, редактор формул Math і модуль управління базами даних Base. Перший стабільний випуск LibreOffice включив як зміни, підготовлені до OpenOffice.org 3.3 (наприклад, включені всі 14 стандартних шрифтів PDF-документів), так і нові можливості власне LibreOffice (наприклад імпорт SVG-графіки). Всі застосунки перекладені на десятки мов, включаючи українську.
Через день після випуску фондом Document Foundation першої стабільної версії пакету офісних застосунків LibreOffice 3.3, побачила світло портативна збірка продукту, що функціонує безпосередньо з USB-накопичувача на будь-якому комп'ютері під управлінням Windows. Новинка, іменована LibreOffice Portable 3.3, не вимагає установки, не смітить в системі, нічим не поступається стаціонарному варіанту і, будучи налаштованою один раз, завжди працює так, як хоче того користувач.
Особливості нумерації версій
Починаючи з LibreOffice 3.4 розробниками представлений новий підхід до маркування версій офісного пакету. Перший випуск у новій гілці (наприклад, 3.4.0) буде носити статус фінального релізу, який ще не можна вважати повністю стабільним, але вже не варто розглядати як тестову версію для розробників. Фінальний реліз буде розрахований на використання просунутими користувачами, які не бояться помилок і готові випробувати нову версію на реальних завданнях.
Через деякий час після фінальної версії будуть доступні коригувальні релізи (3.4.1, 3.4.2 тощо), під час одного з таких випусків (наприклад, 3.4.2), на підставі оцінки якості, буде оголошено про готовність LibreOffice до промислової експлуатації, що передбачає можливість широкомасштабного впровадження серед всіх користувачів офісного пакету. Всі нові випуски будуть виходити через фіксовані проміжки часу.
Репозиторії доповнень і шаблонів
У жовтні 2011 організація Document Foundation запустила в експлуатацію два репозиторії: extensions.libreoffice.org і templates.libreoffice.org, в яких представлена колекція доповнень і шаблонів типових форм документів і макетів оформлення презентацій. Під доповненнями розуміються інструменти, які можуть бути додані або вилучені незалежно від основного застосунку LibreOffice. Доповнення можуть як додавати принципово нові можливості, так і розширювати або спрощувати роботу з існуючою функціональністю.
В каталоги приймаються тільки доповнення та шаблони під вільними ліцензіями. Для виділення найкорисніших і цікавих елементів, кожному з доповнень присвоюється певний рейтинг, обчислений на основі позитивних і негативних відгуків користувачів. Інтерфейс каталогів написаний на мові Python з використанням платформи Plone.
У 2011 році LibreOffice був визнаний кращим відкритим проектом за версією InfoWorld BOSSIE Award 2011 і найпопулярнішим проектом на думку Open World Forum Experiment Award.
StarOffice
StarOffice — власницький офісний пакет компанії Sun Microsystems. Спочатку розроблявся німецькою компанією StarDivision. Став основою для створення OpenOffice.org.
Sun купила StarOffice в 1999 році у німецької компанії Star Division. До складу пакету StarOffice, що позиціонується як альтернатива Microsoft Office, входять текстовий редактор, редактор електронних таблиць, програма для роботи з презентаціями, графічний редактор|засоби малювання, редактор формул і деякі інші компоненти. StarOffice використовує той же базовий програмний код, що і пакет OpenOffice і має в своєму складі ті ж базові застосунки з аналогічними назвами (Writer, Calc, Impress, Draw, Base, Math). Правда, на відміну від відкритого OpenOffice, завантажити який можна безплатно, StarOffice пропонується за ціною близько 50 доларів.
У офісному пакеті StarOffice 9 вперше реалізована «рідна» підтримка операційних систем Apple Mac OS Х. До цього продукт пропонувався тільки у версіях для платформ Windows, Linux і Solaris. Пакет StarOffice 9 забезпечує можливість роботи з файлами у форматі PDF, а також з документами, створеними в Microsoft Office 2007. Компанія Sun згадує покращувані засоби для створення діаграм, розширені функції колективної роботи і підтримку моніторів з великою діагоналлю. Крім того, StarOffice, в порівнянні з безкоштовним OpenOffice, містить додаткові шаблони, галерею кліпартів, розширені засоби імпорту файлів і інше. Крім звичайних для релізов StarOffice додаткових шаблонів і переробки інтерфейсу, Sun анонсувала включення в пакет поштовий клієнт|поштового клієнта Mozilla Thunderbird з розширенням для календарного планування Lightning.
Додаткові і власницькі компоненти
- Декілька метрично сумісних Unicode TrueType шрифтів, для кращого вигляду при дрібних розмірах шрифту
- 12 Західних шрифтів (включаючи Andale Sans, Arial Narrow, Arial Black, Broadway, Garamond, Imprint MT Shadow, Kidprint, Palace Script, Sheffield) і 7 азіатських шрифтів
- база даних Adabas D
- шаблони і типові документи StarOffice
- Велика галерея кліп-арта
- Можливості сортування для азійських мов
- Фільтри файлів для старих текстових форматів (включаючи EBCDIC)
- Розширені можливості перевірки орфографії (OpenOffice.org також має перевірку орфографії) і тезаурус
- Менеджер Конфігурації StarOffice
- Макро-конвертер для перетворення VBA-макросів Microsoft Office в StarBasic
KOffice
KOffice — інтегрований вільне та відкрите програмне забезпечення|вільний відкритий офісний пакет на базі KDE. Всі його компоненти опубліковані під вільними і відкритими ліцензіями. KOffice не є складовою частиною KDE.
За умовчанням в KOffice використовується формат OpenDocument.
Еволюція проекту та перейменування на Calligra Suite
У грудні 2010 розробники проекту KDE оголосили про реструктуризацію проекту KOffice і його перейменування в Calligra Suite. За задумом розробників нове ім'я має відображати значне розширення спектру технологій KOffice, які не обмежуються тільки набором офісних десктоп-застосунків. Перейменування підкреслює перехід на нову стадію розвитку проекту в ролі багатоплатформного пакету застосунків, що підвищують ефективність роботи широкого кола користувачів як настільних, так і мобільних систем.
Як ядро нової системи представлений офісний рушій Calligra Office Engine, який дозволить розробникам створювати нові інтерфейси зі взаємодії з користувачем, націлені на задіяння можливостей нових платформ і на створення спеціалізованих версій програм для різних категорій користувачів. Для початку визначено два основні типи користувацьких інтерфейсів: десктоп-редакція зі стандартним набором застосунків і FreOffice — скорочений варіант для мобільних пристроїв.
До складу десктоп-редакції офісного пакету входять такі застосунки (у деяких з програм в порівнянні з KOffice змінено назву):
- Програми для виконання повсякденних завдань:
- Words - текстовий процесор, створений на базі KWord;
- Tables - табличний процесор (раніше KSpread);
- Stage - система для підготовки презентацій (раніше KPresenter);
- Flow - ПЗ для побудова діаграм, блок-схем, карт мережі (раніше Kivio). Код поки не готовий і очікується тільки до моменту виходу релізу 2.4;
- Kexi - середовище для управління даними (аналог MS Access).
- Програми для організації управління:
- Plan - система управління проектами (раніше KPlato);
- Програми для роботи з графікою:
- Krita - растровий графічний редактор, що підтримує багатошарову обробку зображень;
- Karbon - векторний графічний редактор.
На додаток до зміни імені анонсований перехід проекту з централізованої системи управління версіями Subversion на децентралізовану систему управління сирцевий текст|сирцевими текстами Git, що, за твердженням ініціаторів міграції, має призвести до прискорення темпів розробки і збільшення якості роботи. В анонсі підкреслюється, що Calligra і раніше, буде заснований на технологіях KDE, залишається частиною спільноти KDE і буде розвиватися всередині інфраструктури KDE, наприклад, використовувати загальний трекер помилок, стандартний форум і wiki.
В даний час перший реліз Calligra Suite ще не випущено. У кінці 2010 року вийшов KOffice 2.3, після доступності якого розробники переключаться на створення гілки 2.4 вже під ім'ям Calligra Suite. У рамках підготовки випуску 2.4 буде проведена велика робота з поліпшення користувацької зручності та реалізації нових елементів інтерфейсу користувача.
