Відмінності між версіями «Користувач:Аврамова Юлія»
(не показано 19 проміжних версій цього учасника) | |||
Рядок 22: | Рядок 22: | ||
'''[http://wiki.kspu.kr.ua/index.php/%D0%93%D1%80%D1%83%D0%BF%D0%B0_12-1,_%D1%84%D0%B0%D0%BA%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%82%D0%B5%D1%82_%D1%84%D1%96%D0%BB%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%97_%D1%82%D0%B0_%D0%B6%D1%83%D1%80%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B8,_2012-2013_%D0%BD.%D1%80.|Група 12-1, факультет філології та журналістики, 2012-2013 н.р.] | '''[http://wiki.kspu.kr.ua/index.php/%D0%93%D1%80%D1%83%D0%BF%D0%B0_12-1,_%D1%84%D0%B0%D0%BA%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%82%D0%B5%D1%82_%D1%84%D1%96%D0%BB%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%97_%D1%82%D0%B0_%D0%B6%D1%83%D1%80%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B8,_2012-2013_%D0%BD.%D1%80.|Група 12-1, факультет філології та журналістики, 2012-2013 н.р.] | ||
− | |||
− | + | ||
− | + | =='''''<font color='red' size=6>Перекладна література Київської Русі.</font>'''''== | |
− | Автор проекту | + | |
− | Аврамова Юлія | + | ==Ідея проекту== |
− | + | ||
− | Матеріали проекту | + | Метою проекту є набуття ширших знань з історії перекладної літератури Київської Русі. |
+ | |||
+ | Хочу зробити цікавий, пізнавальний проект, що зацікавив би не лише студентів факультету філології та журналістики та викладачів, а й людей, що зовсім не обізнані в даній темі. | ||
+ | |||
+ | ==Автор проекту== | ||
+ | [[Користувач:Аврамова Юлія|Аврамова Юлія]] | ||
+ | |||
+ | == Матеріали проекту == | ||
З прийняттям християнства в Київській Русі виникає перекладне письменство візантійського та південнослов'янського, або болгарського, походження. | З прийняттям християнства в Київській Русі виникає перекладне письменство візантійського та південнослов'янського, або болгарського, походження. | ||
Язичницька Русь, як і інші країни, що прилучилися до християнства, повинна була насамперед скористатися давно виробленими видами церковно-християнської літератури, без якої неможливою була пропаганда нового віровчення і нового світогляду. | Язичницька Русь, як і інші країни, що прилучилися до християнства, повинна була насамперед скористатися давно виробленими видами церковно-християнської літератури, без якої неможливою була пропаганда нового віровчення і нового світогляду. | ||
Рядок 42: | Рядок 48: | ||
+ | ==Результати проекту== | ||
+ | Звіт у вигляді презентації. | ||
+ | |||
+ | |||
+ | [https://docs.google.com/open?id=0B5h-5lIeGzzjbjhuUF9LbkVFcEE Перекладна література Київської Русі] | ||
+ | |||
+ | ===Інтернет ресурси проекту=== | ||
− | + | [http://www.ebk.net.ua/Book/synopsis/dav_ukr_lit/part1/002.htm] |
Поточна версія на 14:26, 27 грудня 2012
Зміст
Про себе
Я народилась 8 лютого 1995 року в місті Кіровоград. Закінчила Кіровоградську школу-ліцей №19. Вісім років займаюсь танцями. Я товариська і життєрадісна людина.
Живу
м.Кіровоград, Україна
Навчаюсь
Кіровоградський державний університет імені Володимира Винниченка, студентка 1 курсу факультету філології та журналістики
Мої інтереси
Музика, танці, фотографування.
Проекти в яких беру участь
з ОІТ та Історії української літератури (Факультет філології та журналістики)
12-1, факультет філології та журналістики, 2012-2013 н.р.
Перекладна література Київської Русі.
Ідея проекту
Метою проекту є набуття ширших знань з історії перекладної літератури Київської Русі.
Хочу зробити цікавий, пізнавальний проект, що зацікавив би не лише студентів факультету філології та журналістики та викладачів, а й людей, що зовсім не обізнані в даній темі.
Автор проекту
Аврамова Юлія
Матеріали проекту
З прийняттям християнства в Київській Русі виникає перекладне письменство візантійського та південнослов'янського, або болгарського, походження. Язичницька Русь, як і інші країни, що прилучилися до християнства, повинна була насамперед скористатися давно виробленими видами церковно-християнської літератури, без якої неможливою була пропаганда нового віровчення і нового світогляду. Такими були біблійні книги «Ветхого» (старого) і «Нового завіту» та прилучені до них апокрифічні сказання, твори житійної, або агіографічної, літератури, релігійно забарвлені історичні хроніки, що викладали історичні факти в світлі церковно-християнської ідеології, твори з питань утворення світу і будови всесвіту, що трактувалися з позицій того самого світогляду, твори «отців церкви», присвячені питанням християнської догматики і моралі, тощо. Давньоруська література не могла не скористатися досвідом старшої за віком християнської літератури, і сама собою здібність новонаверненої Русі до широкого і дуже швидкого засвоєння візантійської книжності, а також живе зацікавлення нею — беззаперечне свідоцтво висоти культурного рівня Давньої Русі. Давнім посередником при переході до нас візантійської літератури була Болгарія, що в X ст. за часів царя Симеона переживала «золотий вік» своєї писемності. Деякі твори візантійської літератури перекладалися в Київській Русі безпосередньо з грецької мови під час пожвавлення в нас перекладної діяльності за Ярослава Мудрого. Склад перекладного візантійського матеріалу, засвоєного Давньою Руссю, визначався, з одного боку, тим, що саме Візантія через свою церковну агентуру поставляла на Русь, з другого — приналежністю давньоруських літературних діячів здебільшого до церковного кола: специфічно світська література з романтичними сюжетами, вільна від морально-релігійного забарвлення, яка побутувала у Візантії, зовсім була невідома на Русі. Слід підкреслити при цьому, що проникнення на Давню Русь пам'яток візантійської літератури в самій суті не заважало самостійному розвиткові давньоруської літератури. Це пов'язано насамперед з вимогами реальної історичної дійсності. Навіть у тих випадках, коли оригінальна література щось переймала в перекладної, вона при цьому не втрачала ознак самобутності. Між іншим, деякі літературознавці перебільшували значення перекладної літератури, чим знецінювали оригінальну літературу Київської Русі. Основою, на якій виникла і розвивалася оригінальна література східних слов'ян часів Київської Русі, була не перекладна література, а тогочасне реальне життя, високий рівень матеріальної і духовної культури, народна поетична творчість та народна мова наших предків. З прийняттям християнства Київська Русь отримала здебільшого у староболгарських перекладах з грецької біблійні книги — старозавітні, які розповідають про долю давньоіудейського народу, й новозавітні, пов'язані з початковим періодом християнства. І ті, й ті мали в собі різноманітний матеріал легендарних і міфологічних переказів, народних повір'їв, юридичних порад, релігійної публіцистики, епічних та ліричних творів релігійного і світського характеру, історичних творів, написаних тільки на переказах, вірогідність яких мінімальна, як мінімальна вірогідність авторства окремих частин Біблії. Увесь цей матеріал відзначається винятковою суперечливістю і неузгодженістю, головним чином тому, що біблійні книги складалися протягом довгого часу — від першого тисячоліття до нашої ери і кінчаючи III ст. нашої ери.
Результати проекту
Звіт у вигляді презентації.
Перекладна література Київської Русі